Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 29 березня 2024
01:20

БЛОГ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (тер

05.02.2024 09:51

Шановні споживачі! Захистіть свої права!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 02 лютого 2024 о 12:10

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/312972168281426/відео
02022024 в 15:33

Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування :
Новокодацький, Чечелівський та
Центральний район міста Дніпра)



Коментарі: 0


Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоц

06.12.2023 14:22

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).
Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють Інтернет торгівлю!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – Заява за ф. № 1-ПРРО), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020№ 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Інтернет торгівля» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній Заяві за ф. № 1-ПРРО, та при його застосуванні можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт)).
Чи виникає у платника ПДВ податковий кредит щодо отриманих основних засобів у якості внеску до статутного фонду від засновника – платника ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
При цьому відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Враховуючи викладене, податковий кредит виникає як у платника податку на додану вартість при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника, якщо йому будуть поверненні основні засоби у разі виходу зі складу засновників.
До уваги банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо після 01 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах (абзац четвертий п.п. 69.17 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).
Здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах – тягне за собою накладення штрафу на банк, іншу фінансову установу, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей в розмірі 10 відсотків суми всіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 1700 гривень (п. 118.2 ст. 118 Кодексу).
Щодо самостійного виправлення платником помилок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. п. 69.38 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.


Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Опубліковано Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 05.12.2023 в офіційному виданні «Голос України» № 46 опубліковано Закон України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі – Закон № 3460), який набере чинності з 01.01.2024.
Статтею 7 Закону № 3460 встановлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років – з 2563 гривні;
- дітей віком від 6 до 18 років – 3196 гривень;
- працездатних осіб – 3028 гривень;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, – 2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, – 2102 гривні;
- працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, – 1600 гривень;
- осіб, які втратили працездатність, – 2361 гривня.
Статтею 8 Закону № 3460 встановлено з 1 січня 2024 року мінімальну заробітну плату:
- у місячному розмірі: з 1 січня – 7100 гривень, з 1 квітня – 8000 гривень;
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 42,6 гривні, з 1 квітня – 48 гривень.
Визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Платникам акцизного податку про деякі особливості виконання податкових обов’язків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Щодо окремих особливостей реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового
Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) та від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробників виноробної продукції» (далі – Закон № 3303), відповідно до яких для платників акцизного податку, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, відновлено порядок та терміни щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію / подання, яка передбачена статтями 1202 та 1281 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
До платників акцизного податку, які не мають можливості своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, для підтвердження можливості чи неможливості виконання такого обов’язку застосовувати правила, передбачені Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (зі змінами) (далі – Порядок № 225). Зокрема, у разі наявності прийнятого контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовуються відповідальність, передбачена Кодексом, або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання. Рішення приймається на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків.
З метою приведення Порядку № 225 у відповідність до вищенаведених змін законодавства, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 18.09.2023 № 503 «Про внесення змін до розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.2023 за № 1732/40788 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.10.2023 № 526, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1772/40828) (далі – наказ № 503) та набрав чинності з 24.11.2023, з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2023, № 94 (24.11.2023), ст. 5605).
Зазначений наказ вносить зміни до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225, у звязку з чим передбачає надання права подання заяви та отримання платником податків відповідного рішення щодо неможливості виконання податкового обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та надання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, з одночасним внесенням змін до пункту 4 пункту 1 та підпункту 10 пункту 2 розділу ІІ Порядку щодо виключення такої підстави неможливості виконання такого податкового обов’язку як можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі в наслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо.
Пунктом 2 наказу № 503 передбачено для платників акцизного податку, які станом на дату набрання чинності цього наказу не мають можливості виконувати податковий обов’язок щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та або обігу пального або спирту етилового, застосування правил для підтвердження такої неможливості, передбачених Порядком № 225, з урахуванням змін, внесених цим наказом.
З огляду на зазначене із набранням з 24.11.2023 чинності наказу № 503, платники податків мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків відповідно до підстав для встановлення такої неможливості, визначених пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку 225 з урахуванням змін.
У той же час відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Порядку № 225 до цих платників застосовуються такі правила – у разі відсутності у платника податків у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Отже з метою визначення порядку дій платників податків при подання заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсягу обігу пального або спирту етилового, а також порядку дій контролюючих органів при розгляді, з метою дотримання прав платників податків, та прийняття, за наявності законних підстав, органами ДПС відповідних рішень про можливість або відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків Міністерством фінансів України (лист від 19.10.2023 № 11320-10-62/28510) погоджено позицію ДПС щодо:
- можливості подання платниками податків заяви та документів (копії документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обігу пального або спирту етилового – у термін не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, яким надано можливість подання такої заяви та документів;
- можливості розгляду контролюючим органом відповідної заяви та документів (копії документів), інформації та прийняття рішення у встановлені строки за умови відповідності (наявності) встановлених підстав щодо неможливості виконання платником податків таких податкових обов’язків, з урахуванням змін, внесених наказом № 503;
- не застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового – у разі прийняття рішення контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами які подані платниками податків не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503;
- застосування штрафних санкцій до платників податків, у тому числі тих, які не забезпечили виконання вимог пункту 2 розділу І Закону № 3303 щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону, за порушення термінів виконання таких податкових обов’язків – у разі не подання платником податків заяви та документів не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, або неприйняття контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами, які подані платниками податків.
Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.
Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.
Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:
- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;
- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;
- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.
Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.
Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).
Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).
У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.
Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.
Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).
Діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор: особливості оподаткування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» від 10.08.2023 № 3325-IX внесено окремі уточнення щодо оподаткування суб’єктів господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор. Зміни набрали чинності з 03 вересня 2023 року.
Зміни полягають у приведенні формулювань щодо діяльності суб’єктів грального бізнесу у відповідність до Закону України від 14 липня 2020 року № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (зі змінами) (далі – Закон № 768), який визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Відповідно до частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 азартна гра – це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Згідно з частиною першою ст. 2 Закону № 768 на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Частиною першою ст. 24 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор під брендом організатора азартних ігор на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри виключно через онлайн-системи організаторів азартних ігор, що відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 37 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 передбачено, що організатор азартних ігор – юридична особа – резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону.
Тож діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор може здійснюватися виключно згідно з отриманою ліцензією.
Згідно з п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 цього Кодексу, зокрема, є:
- дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;
- дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.
Положеннями підпункту 141.5.1 п. 141.5 ст. 141 Кодексу встановлено, що суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу);
18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу).
Відповідно до п. 136.5 ст. 136 Кодексу податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток.
Отже, на суб’єктів господарювання, що на підставі відповідної ліцензії здійснюють господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, покладається обов’язок із нарахування податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.5 ст. 141 Кодексу, з урахуванням положень підпунктів 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.
Водночас дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, оподатковується за ставкою 10 відсотків відповідно до підпункту 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу незалежно від того, чи знаходиться такий зал у казино або за його межами.
Податок на прибуток підприємств: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 443,2 млн гривень
У січні – листопаді 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 443,2 млн грн податку на прибуток підприємств. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 92,0 млн грн, або на 26,2 відсотки.
Нагадуємо, що 29.12.2023 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за грудень 2023 року.
Звертаємо увагу, що 01 грудня 2023 року завершився перехідний період, протягом якого заповнення платниками податків реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску було можливе у неструктурованому форматі. Отже, з цієї дати платники використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.
Платники Дніпропетровщини на підтримку українських воїнів спрямували до держбюджету майже 2,1 млрд грн військового збору
Протягом одинадцяти місяців 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 2,1 млрд грн військового збору, що майже на 284,5 млн грн, або на 15,8 відс. більше ніж за підсумками відповідного періоду 2022 року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Наталя Федаш висловила вдячність кожному платнику, який відповідально ставиться до виконання своїх обов’язків по сплаті податків і зборів та здійснює свій внесок в безпеку нашої держави.
«Підтримка Збройних Сил України – сьогодні надважливе завдання. Бізнес Дніпропетровщини проявляє справжній патріотизм, працює в непростих умовах і сумлінно поповнює бюджети», – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровської області.
Центру «Дія. Бізнес|Кривий Ріг» - два роки!
Центр «Дія. Бізнес|Кривий Ріг» відзначив свою другу річницю! Це найбільший в Україні Центр підтримки підприємців, дієва діалогова платформа між владою та представниками малого і середнього бізнесу.
Податкова служба Дніпропетровщини співпрацює з «Дія. Бізнес|Кривий Ріг» із самого початку. На локаціях Центру проводяться цікаві та корисні для бізнесу і громадськості заходи. Особливо ефективна наша співпраця під час проведення широкомасштабних роз’яснювальних кампаній. І це не тільки інформаційна підтримка бізнесу, а і надання практичної допомоги.
Ми вдячні Вам за партнерство!
Разом до Перемоги!
Нові сервіси в мобільному застосунку «Моя податкова»
На сьогодні понад 43 тис. користувачів мобільного застосунку «Моя податкова» мають можливість просто та швидко:
- подати Облікову картку фізичної особи – платника податків. Форма № 1ДР (Розділ «Послуги»);
- подати Заяву про внесення змін до ДРФО. Форма № 5ДР (Розділ «Послуги»);
- подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів (Розділ «Послуги»);
- сплатити грошові зобов’язання з використанням однієї з платіжних систем (вкладка «Переглянути інформацію про стан розрахунків» Розділу «Послуги», вкладка «Мої ППР» розділу «Мої дані»);
- отримати інформацію з Реєстру неприбуткових установ та організацій (Розділ «Реєстри»).
Функціонал мобільного застосунку доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.
Застосунок можна завантажити на мобільний телефон на платформі Android (https://play.google.com/store/apps/details?id=my.tax.gov.ua),
та на платформі iOS (https://apps.apple.com/ua/app/%D0%BC%D0%BE%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0/id6450752527?l=uk)
ДПС продовжує працювати над створенням нових сервісів для зручності і комфорту платників податків.
У разі виникнення запитань щодо роботи застосунку та наявності пропозицій щодо вдосконалення сервісів просимо їх надсилати за адресою infotax@tax.gov.ua або звертатися за телефоном 0 800 501 007.
Внесено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів
Про внесення змін до наказів Міністерства фінансів України:
від 22 квітня 2014 року № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 503/25280 (далі – Наказ № 462);
від 14 листопада 2014 року № 1127 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1453/26230 (далі – Наказ № 1127)
Державна податкова служба України інформує про набрання чинності наказу Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 538 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.10.2023 за № 1818/40874 (далі – Наказ № 538).
Наказом № 538 виключено пункт 2 Наказу № 462 та пункти 4, 5 Наказу № 1127.
Зазначені пункти визначали особливості обліку платників податків у разі зміни місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей, які визнані такими відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на місцезнаходження (місце проживання) в областях та місті Києві.
Податковий кодекс України не містить винятків щодо зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованих російською федерацією територій на іншу територію України.
Отже, у випадках зміни місцезнаходження (місця проживання) платників податків з тимчасово окупованої російською федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та тимчасово окупованої з 07 квітня 2014 року території України, що входить до складу Донецької та Луганської областей застосовуються загальні процедури зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування відповідно до розділу Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.
До уваги платників, які здійснюють операції з нерезидентами!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Коригування фінансового результату до оподаткування по операціях щодо придбання/продажу товарів, робіт та послуг, проведених з окремими категоріями нерезидентів, здійснюється згідно з нормами пп. 140.5.4 та 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до норми пп. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують на суму 30 % вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у:
- нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (постанова КМУ від 27.12.2017 № 1045);
- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до підпункту «г» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (постанова КМУ від 04.07.2017 № 480).
Підпунктом 140.5.51 п. 140.5 ст. 140 Кодексу передбачено, що аналогічні коригування здійснюються при реалізації товарів, у тому числі необоротних актив


Коментарі: 0


Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоц

15.11.2023 12:19

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).
Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!
До уваги юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 13.10.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.07.2023 № 396 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ № 396).
Наказом № 396 п. 11.2 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів викладено у новій редакції.
Так, юридичні особи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі (у тому числі військові частини), зобов'язані подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такі документи:
- заяву про ліквідацію або реорганізацію платника податків за формою № 8-ОПП (додаток 14), дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП;
- копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;
- копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).
Заява за формою № 8-ОПП та копії документів, передбачені цим пунктом, можуть бути подані до контролюючого органу в один із таких способів:
- особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою;
- поштою;
- в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Оновлено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом ДПС України від 08.11.2023 № 924 «Про внесення змін до наказу ДПС від 21.12.2020 № 744» Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПС від 21.12.2020 № 744, викладено в новій редакції.
Оновлений Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинну реєстрацію яких заборонено, в кількості 212 моделей (78 моделей РРО, дозволених до первинної реєстрації, та 134 моделі, первинну реєстрацію яких заборонено).
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033) облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з п. 2 розділу Порядку форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.
Внесено зміни до форм податкових декларацій екологічного податку та рентної плати
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.11.2023 набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 487 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.09.2023 за №1665/40721) та № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.09.2023 за № 1666/40722) (далі – накази № 487 та № 488), якими внесено зміни до форм відповідних податкових декларацій.
Накази № 487 та № 488 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 10.11.2023 № 90.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).

Встановлення факту трудових відносин є важливим елементом захисту конституційного права на працю
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) звертає увагу, що для забезпечення життєдіяльності країни та перемоги економіка нашої держави сьогодні працює у посиленому режимі. Задля нашої перемоги всі ми максимально координуємо свої зусилля – кожен на своєму місці. Це необхідно для стабілізації економічних процесів країни, для забезпечення критично важливих потреб громадян та військових.
Тому, сьогодення вимагає, щоб питання легалізації зайнятості населення було в центрі соціального діалогу усіх сторін соціального партнерства. Легалізація трудових відносин, забезпечення прав застрахованих осіб на ринку праці – завдання першочергове і для контролюючих органів. Адже встановлення факту трудових відносин є важливим елементом захисту конституційного права на працю.
Згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю в Україні (КЗпП) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (зі змінами та доповненнями).
Нагадуємо, що повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.
Наголошуємо, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки та лікарняні, мінімальні гарантії оплати праці та інші передбачені трудовим законодавством належні умови праці, правові, економічні, соціальні гаранті. При цьому, офіційне оформлення трудових відносин для будь-якого роботодавця – це позитивний імідж та репутація надійного бізнес-партнера.
Понад 30,6 млрд грн – надходження ПДФО до бюджетів від платників Дніпропетровщини
Протягом десяти місяців 2023 року платниками Дніпропетровщини спрямовано до загального фонду держбюджету та місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 30,6 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
При цьому, як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, до загального фонду держбюджету надійшло з початку року понад 6,4 млрд грн ПДФО (21%), що на понад 1,0 млрд грн, або на 18,4 відс. більше минулорічного показника. Місцеві бюджети отримали понад 24,2 млрд грн ПДФО, що у порівнянні з січнем – жовтнем 2022 року на понад 3,7 млрд грн, або також на 18,4 відс. більше.
Наталя Федаш висловила подяку платникам за відповідальне ставлення до податкових обов’язків та фінансову підтримку країни.
Керівниця податкової області звернула увагу, що належним чином оформлені трудові відносини зі своїми найманими працівниками, відмова від виплати зарплати «в конвертах» забезпечують реалізацію трудових прав, реальну соціальну підтримку працівників та гідний рівень їх життя. Крім того, своєчасно сплачені податки і збори з заробітних плат – це сьогодні вагома підтримка нашої обороноздатності.
До місцевих бюджетів у січні – жовтні 2023 року надійшло 371,2 млрд гривень
За оперативними даними надходження до місцевих бюджетів у січні – жовтні 2023 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 371,2 млрд гривень.
Це на 59,5 млрд грн, або на 19,1 відс. більше ніж у січні – жовтні 2022 року.
Місцеві бюджети у жовтні 2023 року отримали 41 млрд грн, що на 4,8 млрд грн, або на 13,4 відс. більше ніж у жовтні 2022 року.
У податковій службі Дніпропетровщини тривають зустрічі з бізнесом
Порядок застосування РРО/ПРРО та переваги використання електронних сервісів ДПС – такою стала тема зустрічі з представниками Асоціації «Союз ювелірів України».
Про це, та про подальші вектори взаємодії та партнерства також йшлося на спільному інформаційному заході.
«Атмосфера сьогоднішнього івенту сприяла обміну досвідом і думками, що стосуються актуальних питань застосування РРО/ПРРО та електронних сервісів ДПС. Податкова служба області завжди готова надати бізнесу консультаційну підтримку з цих важливих аспектів», – зазначив заступник начальника податкової служби області Леонов Валерій.
Працюємо разом! Будуємо майбутнє!
Черговість сплати платежів з єдиного рахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків формується щоденно, крім вихідних, святкових та неробочих днів, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до п. 351.8 ст. 351 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з дотриманням такої черговості сплати:
- у першу чергу – недоїмка з єдиного внеску;
- у другу чергу – податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень п. 131.2 ст. 131 Кодексу;
- у третю чергу – грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
- у четверту чергу – визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, єдиного внеску у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;
- у п’яту чергу – грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
- у шосту чергу – грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
- у сьому чергу – інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Податковий календар на 15 листопада 2023 року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
15 листопада, середа, останній день подання за жовтень 2023 року:
- звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (форма № ЗВР-1);
- довідки про використані розрахункові книжки.

Щодо несвоєчасного закриття зміни і формування щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів)
Головне управлінні ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 9 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Отже, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.
Враховуючи вищевикладене повідомляємо, що у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО/програмному РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/програмному РРО.
Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).
До уваги суб’єктів електронного документообігу та розробників програмного забезпечення!
Головне управлінні ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з метою створення комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами з використанням Єдиного вікна подання електронної звітності та Електронного кабінету Державною податковою службою України 14 серпня 2023 року з 08 год. 00 хв. змінено кваліфіковані сертифікати, що використовуються для підписання повідомлень ДПС (квитанцій, інформаційних розсилок тощо) та шифрування повідомлень на ДПС (звітність тощо).
Сертифікати розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Електронна звітність — Платникам податків про електронну звітність — Єдина адреса» за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/edina-adresa/.
Сертифікати API «Електронного кабінету» для підписання та шифрування документів також розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cabinet/resources/js/sign/data/EK_S_NEW.cer та https://cabinet.tax.gov.ua/cabinet/resources/js/sign/data/EK_C_NEW.cer відповідно.

Чи можливо за підсумками 2022 року скористатися правом на податкову знижку за витратами, здійсненими на оплату послуг з лікування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує.
Пунктом 1 розділу XIX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що п.п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка за витратами, понесеними платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2022 року платникам податку не надається.

Визначення МПЗ у деяких випадках
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) щодо, чи повинна юридична особа визначати МПЗ за ділянку, яку орендує і яка віднесена до сільськогосподарських угідь та знаходиться у власності фізичної особи і знаходиться у межах населеного пункту, повідомляє.
Оскільки ділянка знаходиться у власності фізичної особи та за умови відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, юридична особа не визначає МПЗ по такій земельній ділянці.
Водночас, слід звернути увагу, що МПЗ також не визначається, зокрема, щодо земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів (п. 381.2 ст. 381 Податкового кодексу України).

Доступ до публічної інформації: до податкової служби Дніпропетровщини з початку року надійшло 264 запити
Протягом січня – жовтня 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 264 запити на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість запитів збільшилась на 110 одиниць (у січні – жовтні 2022 року – 154 письмових запити).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
248 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
1 – надіслано за належністю до ДПС України;
11 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
4 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Сервіси для платників податків: результати опрацювання інформації
До Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надходить інформація від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА».
Так, ГУ ДПС забезпечує здійснює якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить, зокрема засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС.
Всього у січні – жовтні 2023 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 373 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 138 одиниць (січень – жовтень 2022 року – 235 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань щодо:
• роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 187 звернень (50,1%);
• реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 108 звернень (29%);
• системи електронного адміністрування реалізації пального –12 звернень (3,22%);
• роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (2,68%).
Також у січні – жовтні 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 178 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 24 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».
Загальна тематика 178 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
• питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 72 (40,4%);
• про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 47 (26,4%);
• контрольно-перевірочна робота – 29 (16,3%);
• інші питання – 21 (11,8%);
• податкова знижка – 5 (2,8%);
• отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 4 (2,3%).
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
• проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 7 (29,2%);
• отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (8,3%);
• щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (8,3%);
• щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (4,2%);
• інші питання – 12 (50,0%).
За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 166 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 17 звернень.

Звернення громадян – пріоритетний напрямок роботи податкової служби Дніпропетровщини
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393) та Указу Президента України від 07 лютого 2008 року № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечено можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – жовтні 2023 року до ГУ ДПС надійшло 400 звернень громадян, з них – 400 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
контрольно-перевірочна робота – 107 (26,8%);
інші питання – 64 (16,0%).
консультації з питань податкового законодавства – 48 (12,0%);
аграрна політика та земельні відносини – 57 (14,3%);
інформування про ухилення від сплати податків – 27 (6,8%);
реєстрація та облік платників податків – 19 (4,7%);
податок на доходи фізичних осіб – 12 (3,0%);
податок на майно – 31 (7,7%);
податкова звітність – 12 (3,0%);
відмова в отриманні реєстраційних номерів облікових карток платників податків – 23 (5,7%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків у 2023 році збільшилась на 75 одиниць (січень – жовтень 2022 – 325 звернень).
На виконання статей 22 та 23 Закону № 393 в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС. Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць. На період дії воєнного стану скасовано проведення особистих прийомів.4/Протягом січня – жовтня 2023 року особистих прийомів не проводилось.
Податківцями Дніпропетровщини з початку року проведено 1 640 перевірок
З початку 2023 року підрозділом податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 1 640 перевірок, що в 1,8 рази більше ніж за звітний період минулого року (у 2022 році – 909).
За результатами контрольно – перевірочних заходів донараховано грошових зобов’язань за січень – жовтень п. р. – 1 264,1 млн грн (в т. ч. за жовтень п. р. – 182,4 млн грн), що майже у 2 рази більше ніж за відповідний період минулого року (у 2022 році – 583,8 млн гривень).
Електронний кабінет – зручний електронний сервіс Державної податкової служби
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Одним із пріоритетних напрямів роботи ДПС в умовах воєнного стану залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників та забезпечення електронної взаємодії з органами ДПС.
Державна податкова служба продовжує цифровізацію та розвиток сучасних електронних сервісів для платників податків. Податкова активно працює над трансформацією та спрощенням процедур адміністрування податків, автоматизації процесів обліку та контролю, що дозволяє просто і комфортно отримувати електронні послуги, легко і зручно сплачувати податки.
Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до необхідної інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Функціонал Е-кабінету включає:
- Кабінет для бізнесу;
- Кабінет громадянина;
- Кабінет особи-нерезидента;
- Кабінет посадової особи ЦОВВ.
Найпопулярнішими сервісами Електронного кабінету є:
- Е-документ (подання звітності, заяв, сервісних запитів, листування з ДПС);
- Аналітичні сервіси (доступ до інформації з систем електронного адміністрування);
- Доступ до реєстрів (понад 12 реєстрів);
- Сплата податків, QR-код для сплати;
- Доступ до особистої інформації;
- Е-кабінет громадянина.
Перевагами Електронного кабінету є те, що він працює цілодобово, в режимі онлайн, безкоштовно, на персональному комп’ютері або смарт-пристрої без встановлення додаткового програмного забезпечення.
Тож закликаємо платників користуватись Електронним кабінетом та впевнитись у перевагах дистанційного формату спілкування з податковими органами.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО, нововведення Закону №3219» У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Застосування РРО, нововведення Закону №3219».
На запитання платників податків відповів заступник начальника відділу якості перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дудник Роман Олександрович.
Питання 1: Хто з платників єдиного податку (фізичних осіб) при проведенні розрахункових операцій повинен використовувати РРО або ПРРО?
Відповідь: Можливе здійснення господарської діяльності при проведенні розрахункових операцій без застосування касової техніки передбачено ст.9 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Рекомендуємо уважно прочитати вимоги Закону №265 та неухильно виконувати норми законодавства.
Якщо коротко, з 01 січня 2022 року всі суб’єкти господарювання, окрім платників єдиного податку І групи повинні в своїй діяльності при проведенні розрахункових операцій використовувати належним чином зареєстровану касову техніку.
Питання 2: Чи має право працівник податкової служби проводити інспекційну перевірку, оглядати приміщення, якщо на місці проведення перевірки відсутній ФОП. Чи буде мати це законну силу?
Відповідь: Відповідно до п.20.1.13 ст.20 Податкового Кодексу України працівники податкової служби мають право на доступ під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності або є об’єктами оподаткування та або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/ або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Згідно вимог п.80.7 ст. 80 ПКУ працівники податкової служби проводять фактичні перевірки проводяться в присутності суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Отже відсутність на господарській одиниці посадових осіб (директора, бухгалтера або підприємця) не звільняє суб’єкта господарювання від проведення фактичної перевірки.
Слід зазначити, що згідно п.80.1 ст. 80 ПКУ фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків, а відповідно до п 80.4 ст.80 та підпункту 20.1.10 пункту 20.1 ст. 20 ПКУ працівники податкової до початку проведення фактичної перевірки можуть провести контрольно-розрахункову операцію.
Питання 3: Повернення товару, сплаченого карткою – повернули кошти готівкою. Чи є тут порушення?
Відповідь: Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України №265/95 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товару (наданні послуг) у сфері торгівлі сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
У разі отримання оплати за товар (послуги) у безготівковій формі повернення коштів за неотриманний товар (ненадану послугу) здійснюється:
- у безготівковій формі через установу банку;
- у готівковій формі чи за допомогою банківської платіжної картки, однак із застосуванням РРО або ПРРО з оформленням відповідного розрахункового документа.
Отже, обидва варіанти повернення коштів є правомірними. І РРО потрібен лише у випадку, якщо кошти повертаються готівкою або на банківську картку покупця.
Питання 4: При проведенні розрахунків через термінал обов’язково видавати чек з РРО та/або ПРРО, якщо термінал роздруковує свій чек?
Відповідь: Відповідно до п.1 та п.2 ст. 3 Закону України №265/95 покупцеві необхідно видати розрахунковий документ встановленої форми на паперовому носії або в електронному вигляді на повну суму проведеної розрахункової операції.
Сліп, роздрукований терміналом – не є розрахунковим документом.

ДПС продовжує міжнародну співпрацю зі шведськими колегами
У межах програми візиту делегації Швеції на чолі з Міністром фінансів Швеції пані Елізабет Свантессон до України та за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Королівства Швеції в Україні пана Мартіна Оберга відбулась зустріч з в. о. Голови Державної податкової служби України Тетяною Кірієнко.
Тетяна Кірієнко подякувала за плідне співробітництво з Податковою агенцією Швеції, що здійснювалось у межах укладеного меморандуму та проєкту «Шведсько-українське партнерство для сучасної та ефективної податкової служби – METS». Зокрема, саме завдяки шведським колегам та SIDA (Styrelsen för Internationellt Utvecklingssamarbete) було проведено незалежне Глобальне опитування платників податків, результати якого були презентовані на початку 2023 року.
«Державна податкова служба України високо оцінює результати співробітництва податкових служб Швеції та України щодо обміну досвідом та імплементації в ДПС міжнародних практик за компонентами управління персоналом та орієнт


Коментарі: 0


Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (тери

08.11.2023 12:49

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).
Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями, особи, визначені ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація) Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.
Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 ПКУ суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Зокрема, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу місцевого самоврядування (один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.
Чи існують обмеження щодо здійснення видів діяльності ФОП на загальній системі оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із ст. 42 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР із змінами та доповненнями кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» із змінами та доповненнями.
За яких обставин земельні ділянки сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку підпадають під розрахунок МПЗ за 2022 рік?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що вимоги підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо можливості не нараховувати та не сплачувати єдиний податок четвертої групи з площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування (у тому числі на умовах оренди) не поширюються на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.
Підлягають оподаткуванню єдиним податком четвертої групи у 2022 році та, відповідно, підпадають під розрахунок мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2022 рік земельні ділянки у разі одночасної наявності таких двох обставин:
- земельні ділянки розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року;
- земельні ділянки не перебувають у консервації, не визнані забрудненими вибухонебезпечними предметами або непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, що відповідно до п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу є підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи.
До уваги сільськогосподарських товаровиробників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі, якщо платник податку на прибуток підприємств, що є виробником сільськогосподарської продукції, але не обрав «особливий» річний податковий (звітний) період, а застосовував календарний річний податковий (звітний) період з податку на прибуток (його доходи за попередній річний звітний період за даними фінансової звітності не перевищували 40 мільйонів гривень) і в середині року такий платник переходить на спрощену систему, то такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Випадки, у яких не застосовуються РРО, ПРРО та РК
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстратори розрахункових операцій (РРО), програмні РРО (ПРРО) та розрахункові книжки (РК) не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;
2) при виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів;
3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті;
4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ;
5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння…) за готівкові кошти на ринках;
6) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійнотехнічних навчальних закладів під час навчального процесу;
7) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо;
9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
УВАГА КОНКУРС!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2024 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торгівельну мережу.
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:
- заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
- копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
- копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
- довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
- копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
- баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС за адресою:
м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а до 14 грудня 2023 року.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2023 року о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Контактний номер телефону для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64.

Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДПС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС. Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
У яких випадках та в які терміни особа (крім особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги ФО, місце постачання яких розташовано на митній території України) підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.
Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
За якими ставками ПДФО оподатковуються доходи ФО – резидента, отримані від послідовного продажу протягом звітного податкового року двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення у вигляді часток (паю), які були отримані у спадщину?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку на доходи фізичних осіб (податок) більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну):
- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);
- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, із змінами, залежно від її призначення;
- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.
Абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), із зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом року:
- першого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – не оподатковується податком на доходи фізичних осіб;
- другого продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення у вигляді частки (паю), отриманої у спадщину, – оподатковується за ставкою 5 відсотків.
Збір за місця для паркування транспортних засобів: місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились на понад 36,6 млн гривень
У січні – жовтні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 36,6 млн грн від платників збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). Надходження збільшились у порівнянні з січнем – жовтнем 2022 року майже на 18,3 млн грн, або на 101,2 відсотки.
Нагадуємо, що платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнаходженням земельної ділянки.
Надання послуг платникам в ЦОПах податкової служи Дніпропетровщини: підсумки роботи десяти місяців
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), станом на 01.11.2023 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
В умовах введення в Україні воєнного стану центри обслуговування платників при ДПІ ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративної послуги, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – жовтня 2023 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 272 643 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 49 090 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 116 494 звернення, або 42,7 відс. від загальної кількості, та на 26 576 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Впродовж десяти місяців п. р. платниками податків отримано 259 614 адміністративних послуг, що на 43 142 послуги більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 101 543 адміністративні послуги, або 39,1 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 17 913 послуг більше у порівнянні з січнем – жовтнем минулого року.
Протягом 2023 року здійснено 1 131 виїзд мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в т. ч. здійснено 616 адресних виїздів до маломобільних груп населення.
Станом на 01.11.2023 фахівцями мобільного ЦОПу надано 3 352 адміністративні послуги, в т. ч. 901 адміністративну послугу під час адресних виїздів до маломобільних груп населення; інших послуг – 1 136; прийнято 566 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага найбільш актуальним питанням сьогодення, а саме – нормам, запровадженим Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (Закон № 3219).
Зокрема, фахівцями мобільного ЦОПу надано понад 3 543 роз’яснення щодо застосування норм законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням положень Закону № 3219; розповсюджено серед суб’єктів господарювання понад 4 822 примірники друкованої продукції; 243 суб’єктам господарювання надана практична допомога щодо реєстрації ПРРО.
Крім того, надано понад 337 роз’яснень щодо порядку визначення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для фізичних осіб, платників податків, власників земельних ділянок, та вручено 223 податкових повідомлення – рішення з МПЗ.
Крім того, надані інші роз’яснення з питань податкового та іншого законодавства, а також щодо переваг користування безкоштовними електронними сервісами ДПС України, тощо – 817.
Здійснення господарської діяльності без державної реєстрації – це пряме порушення вимог чинного законодавства
Державна податкова служба України нагадує платникам податків про необхідність реєстрації суб’єктами господарювання у випадку здійснення систематичної господарської діяльності з продажу товарів (надання послуг).
Господарською діяльністю, в розумінні Господарського кодексу України, є діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.
Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид господарської діяльності – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
До загальних ознак господарської діяльності закон відносить не тільки факт надання послуг за винагороду, а й систематичність таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Відповідно до частини 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов’язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Територіальними органами ДПС постійно встановлюються непоодинокі випадки провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, як приклад:
На Київщині припинено незаконну діяльність особи, яка здійснювала підприємницьку діяльності без державної реєстрації та без одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/716250.html;
На Львівщині встановлені факти надання послуг хостелу і реалізації побутових товарів без державної реєстрації суб’єкта господарювання:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid06qEjAZLJm6ePfaEaAU6eATgKsu32y4AqMGxbsJ7i1dk7tnKGZaWoxSzCSYnVErjJl&id=100068819366112;
На Полтавщині виявлено факти незаконної діяльності господарських об’єктів (без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) та здійснення продажу фальсифікованих підакцизних товарів:
https://poltava.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/716267.html;
На Одещині виявлено здійснення в одній із мереж закладів громадського харчування нелегальної господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання:
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02x5JHNGd6D68895rkUeDHc35UWLPf5jZdjdLiy2VLvT5wfSY32sq9mNL321sqUG5cl&id=100068540484095;
В одному із торгівельних центрів м. Дніпра під час проведення роз’яснювальної компанії встановлено факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації, реалізації тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку, а також без використання РРО/ПРРО:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/716265.html;
На Київщині припинено незаконну діяльність особи, яка здійснювала господарську діяльність та реалізацію підакцизних товарів, без реєстрації як фізичної особи – підприємця:
https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/716379.html;
На Хмельниччині виявлено реалізацію товару (немарковані підакцизні товари) фізичною особою без будь-яких дозвільних документів на право здійснення такої торгівлі:
https://km.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/716434.html.
Відсутність державної реєстрації призводить до притягнення відповідних посадових осіб до адміністративної (ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та, в певних випадках, до кримінальної (ст. 201 Кримінального кодексу України) відповідальності.
У ДПС надали відповіді на практичні питання бухгалтерської спільноти щодо оподаткування
Практичні питання застосування норм податкового законодавства розʼяснили сьогодні представники ДПС під час зустрічі з Громадською організацією «Всеукраїнський бухгалтерський клуб».
Учасники розглянули питання адміністрування податку на додану вартість, зокрема, особливості заповнення податкових накладних, правильність відображення податкового кредиту, застосування санкцій.
Також мова йшла про використання реєстраторів розрахункових операцій. Податківці розʼяснили нюанси проведення фіскальних розрахунків при здійсненні продажу товарів через Інтернет з використанням служб доставки, заповнення обовʼязкових реквізитів фіскального чеку, можливості реєстрації «пересувного» ПРРО тощо.
Під час зустрічі податківці прокоментували прикладні питання учасників та надали практичні рекомендації з окремих кейсів.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.
У податковій службі області відбувся відкритий діалог з питань оподаткування благодійництва
Подія_дня
Сьогодні податківці Дніпропетровщини разом з представниками профспілок області обговорювали ряд кейсів.
Розглядались питання оподаткування благодійних організацій та благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) провели активний онлайн-діалог та надали практичні роз’яснення.
«Розглянуті сьогодні питання – тематика, яка на часі. Ми завжди відкриті до нових горизонтів співпраці та готові розповісти про застосування норм податкового законодавства. Особливо під час дії воєнного стану», – зауважила очільниця податкової служби області Федаш Наталя.
Захід відбувся в межах роботи комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС.

До уваги ФОП – платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
- 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
- 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Коли контролюючий орган залишає скаргу без розгляду?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916, (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062), із змінами, (далі – Порядок) визначено процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів, а також особами-нерезидентами, визначеними підпунктом «д» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, зареєстрованими та не зареєстрованими як платники податку на додану вартість, податкових повідомлень під час адміністративного оскарження.
Контролюючий орган залишає скаргу без розгляду повністю або частково у разі, якщо:
1) скаргу не підписано особою, яка подала скаргу, чи її представником або до скарги не додано належним чином оформлених та завірених документів, які підтверджують повноваження представника на її підписання;
2) контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку;
3) скаргу подано з пропуском строку, крім випадків, передбачених пунктами 4 та 5 розділу III Порядку;
4) скарга надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати;
5) до прийняття рішення по скарзі від платника податків, який її подав, надійшла заява про її відкликання (відмову від скарги) повністю чи частково;
6) платник податків оскаржив до суду рішення контролюючого органу;
7) платником податків до контролюючого органу раніше було подано скаргу з цього самого питання.
Чи необхідно СГ подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості не є об’єктом оподаткування таким податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Об’єктом оподаткування податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, які об’єкти не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.
При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого 2020 року включно.
Отже, якщо суб’єкт господарювання є власником об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 та п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати Декларацію.
Чи відноситься спирт коньячний, плодовий, спиртовий дистилят до спирту етилового в розумінні ПКУ?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) та відповідно до ст. 1 Закону № 481:
- спирт етиловий – спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
- спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;
- спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією;
- біоетанол – спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового - сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;
- дистилят виноградний спиртовий – дистилят з об’ємною часткою спирту етилового від 70 до 80 % об., одержаний шляхом дистиляції виноматеріа


Коментарі: 0


Що таке фіскальний режим роботи РРО/ ПРРО?

06.11.2023 07:50

Що таке фіскальний режим роботи РРО/ ПРРО?


https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/7185243518166915/відео
ЗУ3219 РРО ПРРО
03112023 в 12:06

Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування :
Новокодацький, Чечелівський та
Центральний район міста Дніпра)



Коментарі: 0


Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (тери

02.11.2023 08:11

Безкоштовна версія ПРРО від ДПС


https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/721983093077797/відео
ЗУ3219 РРО ПРРО
01112023 в 16:18

Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування :
Новокодацький, Чечелівський та
Центральний район міста Дніпра)



Коментарі: 0


Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

12.04.2023 11:44

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
Адміністративні послуги ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Розвиток інформаційного суспільства вимагає встановлення підвищених стандартів до інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг.
Одним із завдань органів державної влади, що формують і реалізують державну податкову політику, є організація та надання якісних адміністративних послуг.
Платники мають можливість ознайомитись з переліком адмінпослуг, які надаються головними управліннями ДПС в областях та м. Києві на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni
Перелік адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області – за посиланням http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/
Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» (зі змінами) зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання на час воєнного стану. Поновлення зупинених строків відбуватиметься у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.
Яка інформація належить до публічної інформації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частинами першою і другою ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939), публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою ст. 5 Закону № 2939 визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет;
- на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 2939 конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.
Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій ст. 13 Закону № 2939. (частина перша ст. 7 Закону № 2939).
Таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (частина перша ст. 8 Закону № 2939).
Частиною другою ст. 6 Закону № 2939 визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Частиною першою ст. 9 Закону № 2939 передбачено, що відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2939 до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Частиною першою ст. 15 Закону № 2939 визначено, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відс. акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п’ятій ст. 6 Закону № 2939;
2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
5 прим. 1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;
7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
11) інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про:
- їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;
- прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;
- розклад роботи та графік прийому громадян;
- вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;
- перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;
- перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;
- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;
- систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень;
12) іншу інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом.
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша ст. 19 Закону № 2939).
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга ст. 19 Закону № 2939).
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя ст. 19 Закону № 2939).
Згідно з п. 3 розд. І Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 зі змінами та доповненнями, право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту на отримання публічної інформації.
Запит на отримання публічної інформації – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо (частина шоста ст. 19 Закону № 2939).
Форма подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДПС розміщена на офіційному вебпорталі ДПС або на субсайтах органів ДПС офіційного вебпорталу ДПС за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту.

Розрахунки проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток): чи є обмеження граничної суми розрахунків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 грн (десяти тисяч) включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 грн (п’ятдесяти тисяч) включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями
- електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розрахунок мінімального податкового зобов’язання ( далі – МПЗ) за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), абзац 2 пункту 297 прим.1.7 статті 297 прим.1 ПКУ).
У наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік. Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ).
Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 ПКУ).
Прийняття рішення комісією регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН: дії платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН):
Платник ПДВ має право оскаржити рішення комісії регіонального рівня в адміністративному порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Нагадуємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами), для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з особливостями, визначеними цим підпунктом.
До уваги платників податку на прибуток!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/666560.html розміщені питання – відповіді щодо окремих питань податку на прибуток.
Платники мають можливість ознайомитись з роз’ясненнями:
- щодо обмеження врахування великими платниками податків від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
- щодо зменшення нарахованого податку на прибуток у вигляді мінімального податкового зобов’язання на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яку сплачено у попередніх періодах.
Які транспортні засоби є обʼєктом оподаткування транспортним податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік об’єктів оподаткування), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Перелік об’єктів оподаткування поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Мінекономіки (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.

Податковою службою Дніпропетровщини з початку року проведено 476 перевірок
У січні – березні 2023 року податківцями Дніпропетровської області проведено 476 перевірок платників податків.
За результатами контрольно-перевірочних заходів узгоджено з платниками податків 180,7 млн грн донарахованих сум.
Нагадуємо, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)».
Відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України (ПКУ) вищезазначеним Законом для контролюючого органу поширена можливість використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (п.п. 71.1.3 п. 71.1 ст. 71 ПКУ).
Місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились податком на прибуток підприємств на суму понад 147,5 млн гривень
Протягом І-го кварталу 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 147,5 млн грн податку на прибуток підприємств. Сума надходжень порівняно з відповідним періодом 2022 року збільшилась на понад 48 млн грн, або на 48,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби звернула увагу, що у разі, якщо суми коштів та/або вартість майна, що повертаються резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах, виражені в іноземній валюті, вони перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, за яким розраховувалася база оподаткування під час визначення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах податкових зобов’язань.
Дякуємо за фінансову підтримку держави!
Комунікаційна податкова платформа: у податковій службі Дніпропетровщини відбувся черговий вебінар для бізнесу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжує обговорення актуальних питань разом з представниками бізнесу.
Сьогодні, 11.04.2023, за організацією Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) на базі комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС відбувся вебінар з метою обміну думками щодо податкового законодавства за участі очільниці ГУ ДПС Федаш Наталі.
До чергової зустрічі долучились менеджерка комітетів Дніпровського офісу ЄБА Кобізь Марія; сертифікований аудитор, бухгалтер-практик та викладач, член Громадської ради при Міністерстві фінансів України Циганок Юрій; заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, керівники структурних підрозділів ГУ ДПС та представники бізнесу – члени ЄБА.
Під час заходу обговорили:
- найпоширеніші запитання платників податку на прибуток підприємств за результатами аналізу наявної напрацьованої бази, а також помилки, які припускають платники;
- види перевірок під час дії воєнного стану, а також дії платників податків після подання до державного реєстратора заяви на ліквідацію та після прийняття рішення про припинення юридичної особи.
Федаш Наталя зазначила, що спільні заходи з представниками бізнес-спільноти податковою проводяться на постійній основі. У топі пріоритетів ГУ ДПС – розвиток сприятливого бізнес-клімату Дніпропетровщини. А саме такі зустрічі позитивно впливають на ефективність ведення бізнесу, що є необхідною умовою для підтримки та зміцнення економіки нашого регіону.
Семінар пройшов в атмосфері конструктивного діалогу.
Запрошуємо на роботу!
Додаткові матеріали
Zaproshu_mo_na_robotu_10.04.2023.pptx (Завантажити)
З вакантними посадами та вимогами до них можна ознайомитися на сайті dp.tax.gov.ua
Законодавчі зміни щодо маркування підакцизних товарів
Відеоматеріал знаходиться за посиланням:
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9372.html
ДПС та АППУ провели вебінар з питань оподаткування акцизним податком та ліцензування підакцизних товарів
Оподаткування акцизним податком та ліцензування підакцизних товарів у період дії воєнного стану було темою чергового вебінару для платників податків, проведеного представниками ДПС та Асоціації платників податків України.
Учасники відповіли на актуальні питання платників акцизного податку. Зокрема, було поінформовано про особливості заповнення акцизних накладних, розрахунків коригування та заявок на поповнення обсягу залишку пального. Податківці розʼяснили типові помилки, яких припускаються платники, та дали практичні рекомендації для їх уникнення.
Також розглядалися особливості ліцензування діяльності з виробництва, обігу та зберігання пального. Представники ДПС акцентували увагу на видах порушень при здійсненні операцій з пальним, за які передбачена відповідальність. Такі застереження та обізнаність сприятимуть платникам у проведенні фінансових операцій у господарській діяльності без податкових ризиків.
Крім того, фахівці податкової служби поінформували про основні законодавчі новації в оподаткуванні акцизним податком, основні зміни у формі декларації акцизного податку та нюанси заповнення її додатків, застосування ставок акцизного податку.
Нагадаємо, що для оперативної комунікації з організаціями, які представляють інтереси платників податків, в органах ДПС працюють комунікаційні податкові платформи, які є допомогою у вирішенні проблемних питань. Також отримати розʼяснення можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Суд підтримав позицію ДПС з окремих питань адміністрування ПДВ
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду підтримано висновок суду апеляційної інстанції та позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі № 160/2602/22 про те, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) третьою особою не може вважатись сплатою податку на додану вартість іншою особою за дорученням платника податку.
Колегія суддів зазначила, що сплата до бюджету ПДВ має певні особливості, які полягають у списанні сум з електронного рахунку платника податків в СЕА ПДВ. Складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є показник суми поповнення електронного рахунку (SПопРах). Сума поповнення електронного рахунку – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунку в СЕА ПДВ.
Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунку в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено. Цей висновок зумовлений тим, що як стаття 2001 Податкового кодексу України, так і Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами та доповненнями), містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника ПДВ, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку тощо.
Касаційним судом зазначено про правильність зауваження судом апеляційної інстанції, стосовно того, що у договорі доручення, за умовами якого третя особа, як повірений, прийняв на себе зобов`язання від імені та за рахунок позивача, як довірителя, здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань, жодним чином не зазначено право повіреного здійснювати представництво законних інтересів довірителя та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків.
Касаційний адміністративний суд резюмує, що аналіз статті 2001 ПК України та Порядку № 569, які містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку, тощо, дає підстави для висновку, що реєстраційний ліміт платника податку на додану вартість збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.
Нормами пункту 2001.4 статті 2001 ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок.
Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 160/2602/22 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, – залишено без змін.
До уваги резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток підприємств на загальних підставах!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо переходу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, нагадує.
Відповідно до пункту 141.10 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду такої заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Положеннями підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 Кодексу передбачено, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 пункту 141.10 статті 141 Кодексу, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
З початку року до податкової служби Дніпропетровщини надійшло 50 запитів на отримання публічної інформації
Протягом січня – березня 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 50 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість запитів зменшилась на 43 одиниці (у січні – березні 2022 року – 93 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
38 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
8 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
4 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Майже 2,9 млрд грн ПДВ надійшло до держбюджету від платників Дніпропетровщини
З початку 2023 року платниками Дніпропетровської області до державного бюджету спрямовано майже 2,9 млрд грн податку на додану вартість. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились порівняно з січнем – березнем 2022 року майже на 206 млн грн, або на 7,7 відсотків.
Як зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини, комунікації з платниками мають позитивний результат – бізнес працює і сумлінно сплачує податки.
Наталя Федаш звернула увагу, що з роз’ясненнями податкового законодавства та оперативною інформацією про діяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області можливо ознайомитись на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/) та на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk
Висловлюємо подяку нашим платникам, які в непростих умовах забезпечують своєчасне наповнення бюджетів!
Комунікаційна податкова платформа – ефективний діалог з бізнесом та громадськістю
Одним із головних напрямків роботи органів ДПС залишається конструктивний діалог з платниками податків.
Комунікаційна податкова платформа – є ефективним способом оперативного розгляду актуальних питань та сучасним форматом спілкування органів ДПС з платниками податків.
Так, станом на 10.04.2023 на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2023 року надійшло 65 звернень від платників податків, в тому числі:
43 звернення для надання інформації;
22 запити на проведення зустрічей з бізнесом для роз’яснення норм податкового законодавства.
Всі заявники отримали зворотній зв’язок.
Отже, у разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду, необхідно надіслати на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС dp.ikc@tax.gov.ua свій запит або звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення.
Рекомендуємо у запитах вказувати: назву суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ), ПІБ (РНОКПП), контактний номер телефону, питання по суті, e-mail тощо.
Закликаємо платників користуватись швидкими, зручними та мобільними каналами зв’язку з податківцями!
Яка відповідальність передбачена за порушення строку зарахування податків до бюджетів з вини небанківського надавача платіжних послуг, екваєра, емітентам електронних грошей?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).
Так, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ (пункт 124.4 статті 124 ПКУ).
Довідково: розмір штрафів (пункт 124.1 статті 124 ПКУ):
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання,
– у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Коли припиняється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України, а саме у разі:
• отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
• отримання інфо


Коментарі: 0


Податок на нерухомість: Топ-5 гарячих запитань

15.07.2021 10:34


Ганна Чуб Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
1
Що треба усвідомити власникові нерухомості, який хоче бути сумлінним платником податків
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був запроваджений в Україні ще 2015-го року. Однак щороку влітку, коли підходить час його сплачувати, ця тема стає надзвичайно гарячою та актуальною. Не був виключенням й нинішній сезон – оскільки до 1 липня податкові органи вже надіслали податкові повідомлення-рішення про сплату вищевказаного податку. Отже, нагадаємо, що він являє собою, ким та як він встановлюється, хто його має сплачувати й у яких обсягах.
До якого бюджету надходить податок?
Читайте такжеДемонтаж и арест здания "Квіти України". Что известно? Хронология конфликтаПсевдореформа АМКУ – это компромисс между АМКУ Зеленского и олигархамиКитайцы – не моя проблема, правительство порешает. Интервью президента Мотор Сич: коротко
Спершу варто відмітити, що податок на нерухомість – далеко не українське ноу-хау, буцімто запроваджене для стабілізації бюджету, як про це час від часу доводиться чути у інформаційному просторі. Достатньо зануритись у тему – і бачимо, що податок на нерухоме майно є одним з найбільш традиційних у світі, який існує у понад 130 країнах. А при грамотному його адмініструванні стає суттєвим бюджетоформуючим надходженням на місцевому рівні.
Так, дослідження Світового Банку показують, що в країнах з економікою, яка розвивається, податок на нерухомість складає до 80% усіх надходжень до місцевих бюджетів. Скажімо, його питома вага у деяких країнах Східної Європи (Польщі, Словаччині, Словенії, Литві) становить до 50% від усіх податкових надходжень. У США – до 2/3 надходжень. У Канаді – понад 80%. У Ірландії та Великій Британії – біля 100%.
Своєю чергою, в Україні про цей вид податку вперше заговорили доволі давно. Втім, його впровадження на практиці відбулося лише шість років тому.
Отже, в нашій країні податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, встановлюється органами місцевого самоврядування (це затверджене 143-ю статтею Конституції України). Місцеві бюджети – одна із найважливіших ланок фінансової системи держави. Вагомим джерелом їх доходів є місцеві податки і збори. Нагадаю, що саме від них залежать фінансова стійкість та самостійність кожної громади, а як наслідок – рівень її життя. Зокрема – якість послуг, що надаються мешканцям місцевою владою. Зацікавленість громадян у своєчасній сплаті податків визначається у їх відповідальній позиції. Завдяки цьому місцевий бюджет отримує стабільні надходження, регіон має прогнозоване джерело фінансування бюджетної сфери, соціальних виплат, пенсій та інших державних програм. Тож сумлінна сплата податків відповідає інтересам держави та громадян.
Скільки платимо?
Чи змінилися умови сплати податку цьогоріч? Ні. Нагадаю, що – як визначає Податковий кодекс – база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату податку та відповідні платіжні реквізити (зокрема – органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості) надсилаються платникові контролюючим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Додам, що у регіонах обсяги ППР з цього податку зростають рік від року – як і суми сплачених податків. До прикладу, у нас на Дніпропетровщині станом на 1 липня цього року ГУ ДПС було сформовано 69 624 ППР на суму 131,6 млн грн. В порівнянні з аналогічним періодом минулоріч це на 2 046 ППР більше (станом на 1 липня 2020-го року сформовано 67 578 ППР на суму 120, 9 млн грн).
Наголошу, що сума податку, який слід сплатити цьогоріч, не може перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня 2020 року (податок нараховується за 2020 рік, коли мінімальна зарплата складала 4723 грн). Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу, за кожен квадратний метр, що перевищує показник площі у 60 кв. метрів для квартир, 120 кв. метрів для будинків, або 180 кв. метрів для різних типів житла, максимальна ставка складе 70,85 грн.
Декілька слів щодо норми, яку у народі називають «податок на розкіш». Його умови також не змінилися. Нагадаю: статтею 266 Податкового кодексу визначено, що за наявності у власності платника об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (у тому числі його частки), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
До речі, протягом першого півріччя 2021-го ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено моніторинг «елітного» житла щодо нарахування та сплати відповідного податку. Як результат: нараховано податку на загальну суму майже 4 млн грн з урахуванням строків ст. 102 Податкового кодексу України. Для порівняння – минулого року такі нарахування становили 900 тис. грн.
Хто подає інформацію?
Нормами ПКУ встановлено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.
Якщо платник подає контролюючому органу правовстановлюючі документи на нерухоме майно, відомості про яке ще відсутні у базі даних інформаційних систем податкової, сплата податку здійснюється на підставі поданої платником інформації – до отримання відповідних даних від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Багато запитань останнім часом доводиться чути від інвесторів новобудов та власників новозбудованої нерухомості: коли саме сплачується податок? Отже – податок слід сплачувати починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Хто та коли платить?
Податок на нерухомість сплачує власник житлової нерухомості за місцем податкової адреси (місцем реєстрації). Сплатити податок необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР.
У разі, якщо повідомлення від податкового органу не надійшло, варто самому проявити ініціативу та звернутися до податкової за місцем реєстрації за уточненнями, щоб уникнути нарахування штрафів та пені.
Хочу звернути увагу на певні моменти, коли громадянинові особисто треба проявляти певну активність та відповідальність.
Скажімо, у вас відбулися зміни у реєстраційних даних платника (ви переїхали, знявшись з реєстрації в одному місці та ставши у іншому). Чи отримаєте ви вчасно ППР за новим місцем та чи зможете, відповідно, сплатити податок у визначений термін? Лише у тому випадку, якщо проінформуєте контролюючий орган про зміни: скеруєте заяву до Держреєстру фізосіб – платників податків (ДРФО) за так званою формою № 5ДР.
До речі, вказану заяву також можна подати в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Слід зазначити, що кваліфікований електронний підпис дає можливість отримувати державні послуги, зокрема, електронні – на порталі «Дія» та інформацію з державних реєстрів. Так, нещодавно Мінцифри і ДПС спростили вхід до «Електронного кабінету» і для швидкого входу користувач має можливість скористатись QR-кодом і підтвердити особу через мобільний додаток «Дія».
Якщо знайшли помилку?
Платник податку на нерухомість має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
▪ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
▪ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
▪права на користування пільгою із сплати податку;
▪ розміру ставки податку;
▪нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів на право власності), контролюючий орган проводить перерахунок суми і надсилає (вручає) нове ППР. Попереднє вважається скасованим (відкликаним).
Знову ж таки: переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань можна в меню «ЕК для громадян» приватної частини вже згаданого «Електронного кабінету», а також через офіційний вебпортал ДПС. Для цього лише варто мати кваліфікований електронний підпис.
Підсумовуючи, хочу підкреслити нашу принципову позицію: платник – це достойний громадянин та наш партнер, який свідомо дбає про свою громаду. Це людина, яка також щиро розуміє, що несплата податку – це передусім намагання ошукати самого себе. Адже ми особисто беремо участь у створенні фінансового фундаменту країни на сьогодні й на завтра. Сумлінні платники податків – це складова діалогу між владою, бізнесом та громадськими організаціями, які мають відчувати взаємну відповідальність, повагу та довіру.
Ми цінуємо кожного чесного платника, який дотримується високих стандартів податкової дисципліни, та підтримуємо тих, хто сумлінно працює, сплачує податки, тим самим наповнюючи бюджет і створюючи передумови для соціальних виплат, розвитку нашого регіону і країни.



Коментарі: 0


ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

22.11.2018 16:01

Про оголошення конкурсу!
ГУ ДФС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з визначення суб’єктів господарювання, які у 2019 році можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2018 року за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.
Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу: (056) 370-10-64.
Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі, розміщено на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/.
Про право на податкову знижку
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Про сплату єдиного внеску
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ (п. 2 ст. 6 Закону № 2464).
Згідно з п. 9 прим. 2 розд. VІІІ Закону № 2464 визначено, що під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543) платники ЄВ, визначені ст. 4 Закону № 2464, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, зазначених в п. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Крім того, згідно з п. 7 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) особи, які провадять незалежну професійну діяльність та якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання своїх обов’язків, зокрема:
у разі призову на військову службу під час мобілізації або залучення до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - з першого календарного дня місяця призову на військову службу під час мобілізації платника до останнього календарного дня місяця, в якому платника було демобілізовано або завершено його лікування (реабілітацію);
Підставою для звільнення у випадках, зазначених у п. 7 розд. Інструкції № 449, є заява, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів такою особою протягом 10 днів після її демобілізації або після закінчення її лікування (реабілітації).
Ця норма застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України ”Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.
При цьому чинне законодавство не містить норм звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, прийнятих на військову службу за контрактом.
Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони не є роботодавцями, призвані до Збройних сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) ведення воєнного стану, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати ЄВ.
Водночас такі особи прийняті на військову службу за контрактом не звільняються від сплати ЄВ за себе.
Про безнадійний податковий борг
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Згідно з п. 2.1 розд. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 (далі – Порядок), під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти:
1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
2) податковий борг фізичної особи, яка:
- визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- понад 720 днів перебуває у розшуку;
3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 гл. 9 розд. II ПКУ;
4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Такий факт непереборної сили підтверджується:
- Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
- уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
- рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;
- рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених ПКУ;
- висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;
5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків – на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
У випадках, передбачених п.п. 4 п. 2.1 розд. II Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в п.п. 4 п. 2.1 розд. II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним (п. 4.1 розд. IV Порядку).
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 4.2 Порядку).
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку).
Крім того, згідно ст. 97 ПКУ безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством» зі змінами та доповненнями.

Про відсутність заборгованості з платежів
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Зауважимо, що строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.

Про отримання сертифікатів відкритих ключів дистанційно
Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФС України запроваджено новий електронний сервіс, скористатися яким можуть клієнти Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС. Для клієнтів центру став доступним новий сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які:
- мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
- реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику.
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1, яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС – https://acskidd.gov.ua.
Також для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом фахівцями АЦСК ІДД ДФС розроблено Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом, яку можна переглянути на офіційному веб-порталі ДФС.


Оприлюднено довідник умовних кодів причин коригування податкової накладної
Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.
Відповідно до внесених змін ДФС України визначено умовні коди причин коригування податкової накладної, які платники ПДВ зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК). Так, 19.11.2018 ДФС України оприлюднено довідник умовних кодів причин коригування (далі – Довідник), які платникам ПДВ необхідно буде зазначати у РК, починаючи з 1 грудня 2018 року.
Довідник розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Довідники» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html

Готівкові розрахунки з особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.
При цьому, на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.

Впродовж десяти місяців 2018 року понад 92,5 тисячі «спрощенців» - фізичних осіб Дніпропетровщини сплатили до бюджету 1 млрд 314,5 млн гривень
Станом на 01.11.2018 у Дніпропетровській області працюють 92 тисячі 508 фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Понад 12,3 тисяч підприємців обрали першу групу спрощеної системи оподаткування, майже 42,4 тисячі зареєстровані на другій групі та 37,8 тисяч працюють, обравши третю групу спрощеної системи оподаткування.
З січня по жовтень поточного року «спрощенці» - фізичні особи Дніпропетровщини сплатили до місцевих бюджетів 1 млрд 314,5 млн грн єдиного податку, що на 295,0 млн грн, або на 28,9%, більше, ніж за відповідний період 2017 року.
За дев’ять місяців поточного року підприємцями платниками єдиного податку ІІІ групи задекларовано валового доходу на загальну суму 18 млрд 238,3 млн грн, що на 5 млрд 42,7 млн грн більше ніж за аналогічний період минулого року (або на 38,2%), сума єдиного податку до сплати склала 865,6 млн грн, що на 226,5 млн грн більше ніж за січень - жовтень 2017 року (або на 35,4%).

Шановні представники інститутів громадянського суспільства!
З метою налагодження ефективної взаємодії з громадськістю та відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 „Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” (зі змінами) при ГУ ДФС у Дніпропетровській області формується новий склад Громадської ради.
27 листопада 2018 року об 11 год. 00 хв. у актовій залі ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а відбудуться установчі збори для формування складу Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
На сьогодні Ініціативна група, склад якої затверджено наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02.10.2018 № 200, сформувала список учасників, з яким ви можете ознайомитись на суб – сайті ГУ ДФС «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» веб-порталу ДФС України у розділі „ДФС у регіоні – Громадська рада – Повідомлення” та здійснює організаційні, методичні заходи з підготовки установчих зборів. У зазначеному розділі розміщено також інформацію про результати діяльності інститутів громадянського суспільства за останній рік та біографічні довідки делегованих ними представників.
Для уточнення інформації звертайтеся за телефоном (056) 374-31-32.
*Реєстрація учасників розпочинається о 10 год. 15 хв. та потребує наявності документу, що засвідчує особу.

Легалізація зайнятості населення та доходів громадян
В прес-центрі інформаційного агентства «Мост-Днепр» відбулась прес-конференція на тему: «Детінізація відносин у сфері зайнятості населення. Підсумки декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році».
У заході взяла участь фахівець управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лариса Воробйова.
Лариса Воробйова повідомила, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області разом з Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області та іншими органами виконавчої влади в рамках розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р проводяться заходи з легалізації найманої праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. В результаті роз’яснювальної кампанії фіскальної служби Дніпропетровської області роботодавцями регіону лише у жовтні поточного року подано 47,6 тисяч повідомлень про прийняття працівників на роботу (середньомісячний показник минулих періодів - 24,7 тисячі повідомлень).
Лариса Воробйова зазначила, що Головним управлінням фіскальної служби області разом з Головним управлінням Держпраці у складі робочих груп розпочато обстеження об’єктів на предмет легальної занятості населення. Частіше всього роботодавці використовують нелегальну найману працю у сфері стоматологічних та перукарських послуг, СТО, ресторанному бізнесі, оптовій та роздрібній торгівлі, будівництві, сільському господарстві. Фахівець звернула увагу, що головна мета фіскальних органів – не штрафи та покарання, а соціальна захищеність найманих працівників.
Під час прес-конференції також були розглянуті підсумки декларування громадянами доходів, отриманих у 2017 році. Лариса Воробйова повідомила, що загальна сума задекларованого оподатковуваного доходу складає 3,1 млрд грн. Доходи понад 1,0 млн грн задекларували 254 фізичні особи, що на 56 осіб більше, ніж минулого року. Основними джерелами задекларованих міліонерами доходів є дивіденди (648,5 млн грн), доходи у вигляді спадщини та дарування (206 млн грн), операції з рухомим та нерухомим майном (142 млн грн), іноземні та інвестиційні доходи (126,4 млн грн).
«Робота виключно у правовому полі, сумлінна сплата податків та зборів, створення нових робочих місць, своєчасність виплати заробітної плати – це запорука підвищення соціальних стандартів населення та розвитку стабільної економіки України», - додала Лариса Воробйова.

Податковий календар на 23 листопада 2018 року
п’ятниця, 23 листопада 2018 року, останній день подання:
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію.


До уваги платників податку на додану вартість!
Доводимо, що Міністерством фінансів України видано наказ від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 (далі – наказ № 763).
Наказом № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), а також до Порядку заповнення податкової накладної.
Згідно з пунктом 4 наказу № 763 цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім абзацу другого пункту 6 та пункту 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.
Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 у виданні «Офіційний вісник України», № 85, отже він набирає чинності 01 грудня 2018 року.
Наголошуємо, що з 01 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/357858.html

ПСП для батьків, які утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у шлюбі
Інформуємо, що виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ).
Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – у розмірі 881,0 гривні).
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2018 році – 2470,0 грн (1762 грн. х 1,4)).
Водночас платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 відсотків суми ПСП визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі передбаченому п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Підпунктом 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника ПДФО про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право.
Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги».
Враховуючи вищевикладене, якщо батьки утримують двох спільних дітей віком до 18 років, разом проживають, але не перебувають у офіційно зареєстрованому шлюбі, то при отриманні доходу у вигляді заробітної плати вони мають право на застосування ПСП у розмірі 881,0 грн у розрахунку на кожну дитину, при додержанні всіх вимог ст. 169 ПКУ.
При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання такої ПСП одному з батьків у 2018 році, дорівнює 4 940,0 гривень.

Вартість давальницької сировини не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення
Повідомляємо, що особливість операцій з давальницькою сировиною полягає у тому, що передавальна сторона зберігає за собою право власності на вихідну сировину або матеріали, що передано в переробку, і також на готову продукцію, отриману в результаті переробки, а переробник лише надає послуги з переробки. Операції з запасами, які підприємство передає іншому суб’єкту господарювання для переробки, обробки чи доопрацювання, по своїй суті належать до підрядних робіт та регламентуються главою 61 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ).
Підпунктом 14.1.41 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що давальницька сировина – сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб’єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб’єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.
Операція з давальницькою сировиною – операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції (п.п. 14.1.134 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Враховуючи те, що при здійсненні операцій із давальницькою сировиною перехід права власності на таку сировину не відбувається, то вартість такої давальницької сировини не впливає на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств як виконавця так і замовника і, як наслідок, не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 137.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Добровільна зміна ставки єдиного податку: термін подання «єдинником» заяви за формою №1-ПДВ
Відповідно до абзацу другого п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі зміни ставки єдиного податку (з 5% на 3%) відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява платником подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Оподаткування доходів, отриманих ФОП – «загальносистемником» від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних
Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ).

Результати діяльності Дніпропетровської митниці ДФС за січень – жовтень 2018 року
Аналіз показників роботи Дніпропетровської митниці ДФС за 10 місяців 2018 року в порівнянні з 10 місяцями 2017 року вказує на наступні тенденції. У звітному періоді загальна кількість оформлених митних декларацій (далі - МД) збільшилась на 3 %. Було оформлено 141 011 шт. МД (серед яких: 66 268 експортних МД та 60 949 імпортних) проти 136 895 шт. МД за 10 місяців 2017 року (серед яких: 64 031 експортних МД та 59 355 імпортних).

Відбулось засідання Ініціативної групи
У приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 19 листопада 2018 року відбулось третє засідання Ініціативної групи з підготовки до установчих зборів для формування складу Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – Ініціативна група).
Під час заходу затверджено список учасників в установчих зборах для формування складу Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області, порядок ведення установчих зборів, порядок голосування на установчих зборах та порядок денний установчих зборів, розглянуто пропозиції щодо головуючого на установчих зборах.
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Ініціативної групи.

Запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2018 № 1573 (далі – Наказ № 1573), який набув чинності 13.11.2018 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2018 року за № 1094/32546), запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 березня 2011 року № 156 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07 квітня 2011 року за № 461/19199).
Форму Звіту затверджено відповідно до ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями, абзацу 3 п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257.
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт у трьох примірниках.
Звіт погоджується представником ДФС на податковому посту.
Наказ № 1573 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.11.2018 № 87.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність
Звертаємо увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму.
Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік»


Коментарі: 0


ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

15.11.2018 17:32

ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність з ЄСВ за своїм місцем реєстрації
Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) взяття на облік фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ізі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР).
Платник ЄСВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Отже, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄСВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників.

Податок на доходи фізичних осіб: коли дивіденди не є об’єктом оподаткування
Відповідно до п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку на доходи фізичних осіб у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

У Дніпрі відбувся семінар – практикум «Захист бізнесу: як діяти при обшуках, допитах та під час податкових перевірок»
В культурно – діловому центрі «Менора» у м. Дніпрі відбувся семінар – практикум для платників «Захист бізнесу: як діяти при обшуках, допитах та під час податкових перевірок», організований виданням «Вісник. Рейтинг» за підтримки ДФС України.
Метою зазначеного заходу – інформування платників про можливі приводи та підстави проведення слідчих дій, відповідальність посадових осіб, права та обов’язки сторін у рамках проведення слідчих дій та інші питання, пов’язані з захистом як інтересів держави, так і бізнесу.
Привітала учасників семінару виконуюча обов’язки начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук, яка зазначила, що робота фіскальної служби направлена не тільки на наповнення бюджетів усіх рівнів, але й на упередження порушень платниками податкового та митного законодавства. Фахівці фіскальної служби завжди готові до відкритої та результативної співпраці, здійснюючи все для якісного обслуговування бізнесу та зменшення тиску на платників податків. Адже створення рівних умов дає бізнесу працювати виключно в правовому полі, бути сумлінними платниками, розвивати економіку країни, створювати нові робочі місця, дбати про нові інвестиції, наповнювати бюджет задля підвищення добробуту громадян.
У заході також прийняли участь заступники начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Дмитро Мельник та Ірина Сікіріна, начальник слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрій Турчак.
Дмитро Мельник розповів про порядок формування плану – графіку перевірок, підстави та наслідки документальних і фактичних перевірок, податкові ризики несплати податків та порядок передачі матеріалів аудиту для відкриття кримінального провадження. Він наголосив, що податкові злочини наносять державі величезні збитки. Тому фіскальною службою області постійно проводиться контрольно – перевірочна робота з повноти та своєчасності сплати податків і зборів.
Про комплексні заходи з боку Головного управління ДФС Дніпропетровської області щодо легалізації трудових відносин розповіла Ірина Сікіріна. Вона повідомила, що Державна фіскальна служба України спільно з Державною службою України з питань праці, Пенсійним фондом України, Національною поліцією та іншими центральними органами виконавчої влади за участі органів місцевого самоврядування з вересня поточного року здійснює комплекс заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. Ірина Сікіріна акцентувала, що роз’яснювальна кампанія фіскальної служби Дніпропетровщини спричинила стримкий зріст поданих повідомлень про прийняття працівників на роботу. Завдяки проведеним заходам щомісячне надходження по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування збільшилось майже на 30 млн грн. Свій виступ Ірина Сікіріна закінчила словами: «Легалізація трудових відносин – це законодавчо закріплені права працюючих громадян сьогодні та гарантоване майбутнє завтра».
Андрій Турчак проінформував учасників семінару про права та обов’язки податкової міліції і вплив здійснення досудового розслідування на ведення бізнесу. Він зазначив, що слідчі дії та заходи по забезпеченню кримінального провадження можуть впливати на бізнес. Але тільки на той бізнес, який здійснює свою діяльність з порушенням податкового законодавства. Андрій Турчак підкреслив, що права бізнесу в державі дуже великі, але ними не варто зловживати, а необхідно всім виконувати свої зобов’язання: слідчим – сумлінно відноситись до своїх службових обов’язків з виконання вимог Податкового кодексу України, а підприємцям – правильно вести податкову політику на підприємстві та сплачувати податки в повному обсязі та своєчасно.
Семінар пройшов конструктивно та продуктивно. Від учасників надійшло багато позитивних відгуків щодо проведення семінару.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду
Відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Керівництво Дніпропетровської митниці ДФС з робочим візитом відвідало митний пост «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС
Днями керівництво Дніпропетровської митниці ДФС здійснило робочий візит на митний пост «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС. Основною метою візиту стало проведення робочої наради, на якій були підведені результати роботи Дніпропетровської митниці ДФС в цілому та окремо митного поста «Кривий Ріг» за 10 місяців поточного року, проведено аналіз очікуваних прогнозних показників надходжень митних платежів в листопаді 2018 року та обговорювались проблемні питання, які виникають під час здійснення митного оформлення товарів і шляхи їх вирішення.
Окремим пунктом візиту було відвідування та зустріч з керівництвом ТОВ «Полстар» - одним з найбільших платників податків по митному посту «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС.
В ході візиту заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Віталій Полєйко та виконуючий обов’язки начальника митного поста «Кривий Ріг» Дніпропетровської митниці ДФС Ярослав Колюбаєв разом із генеральним директором підприємства ТОВ «Полстар» Томашем Міком відвідали виробничі цеха підприємства та ознайомились з технологічним циклом пошиття готових виробів. Під час зустрічі учасниками були обговорено перспективні плани розширення співпраці на найближче майбутнє та питання митного оформлення експортно-імпортних операцій.

Строки сплати юрособами земельного податку та орендної плати за землі державної або комунальної власності
Звертаємо увагу юридичних осіб на те, що відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ).

Внесено зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Кабінет Міністрів України постановою від 24 жовтня 2018 року № 936 (далі – Постанова № 936) вніс зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
Відповідно до внесених Постановою № 936 змін:
► моніторингу не підлягають податкові накладні/розрахунки коригування (далі – ПН/РК), якщо обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. Зазначений критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником ПДВ у таких ПН/РК в поточному місяці, не перевищує 50 тис. грн на одного покупця – платника ПДВ. При цьому, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання;
► РК, складені у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п. 3 Порядку.
► змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФС України при моніторингу ПН:
- одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм?1,4, де:
? D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
■ S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником ПДВ та його відокремленими підрозділами;
■ T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПНза останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
- P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК;
- Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Постанову № 936 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.11.2018 № 212 і вона набула чинності 10 листопада 2018 року.

Електронний кабінет надає можливість подати звітність з ЄСВ в електронному вигляді
Фізичні та юридичні особи повинні подавати звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у визначені законодавством терміни.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 із змінами та доповненнями, встановлено, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття його на облік як платника ЄСВ у контролюючих органах.
Звіт страхувальником податься у повному обсязі в один із таких способів:
► засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
►на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
►на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;
►надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти та не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання Звіту.
Слід зауважити, що подання звітності на паперових носіях потребує додаткового використання робочого часу як платників ЄСВ так і працівників органів ДФС.
З метою економії часу при складанні та поданні звітності, платники мають право подавати звітність з ЄСВ за допомогою сервісу ДФС України «Електронний кабінет», який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з ЄСВ платниками самостійно.
Надіслати звіт можна у будь-який зручний час, у відповідь контролюючий орган відправляє квитанції з підтвердженням, що звіт прийнятий, або з коментарем, чому він не прийнятий.
Довідково: страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до органів ДФС звіт протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду (календарний місяць).
Фізичні особи – підприємці формують та подають до органів ДФС звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом (календарний рік).
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, формують та подають самі за себе до фіскальних органів звіт один раз на рік до 1 травня року, що настає за звітним періодом.

Порядок заповнення форми № 1-ОПП, якщо укладено договір про спільну діяльність
Відповідно до п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями взяття на облік договору про спільну діяльність здійснюється шляхом додаткового взяття на облік учасника договору про спільну діяльність як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.
Форма заяви за формою № 1-ОПП (далі – ф. № 1-ОПП) встановлена у додатку 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280 зі змінами.
З метою взяття на облік договору про спільну діяльність заява за ф. № 1-ОПП заповнюється з урахуванням таких особливостей:
► поля «Номер взяття на облік у контролюючому органі» та «Дата взяття на облік у контролюючому органі» не заповнюються;
► у полі «Облік за основним місцем обліку» проставляється відмітка (позначка);
► поле «Податковий номер» не заповнюється;
► у полях «Повне найменування українською мовою» та «Скорочене найменування українською мовою» зазначаються слова «Договір про спільну діяльність від __.__._____ № ___ – уповноважена особа» та найменування і код за ЄДРПОУ уповноваженої особи.
Крім того, у розділі заяви «Дані про реєстрацію» вказується інформація про орган, що здійснив реєстрацію, та дані про реєстрацію – для договорів про спільну діяльність за участю іноземного інвестора.
У розділі «Адресні дані платника податків» вказується інформація про місце здійснення діяльності за договором про спільну діяльність.
Перелік всіх сторін (учасників) договору про спільну діяльність зазначається у розділі заяви «Інформація про засновників».

До відома платників!
Надається перелік контактних телефонів управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з наступних питань:
1. Проведення перевірок відомостей у деклараціях суб’єктів декларування (0562)-374-70-56 №21
4 поверх Адреса знаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22
2. Проведення перевірок само зайнятих осіб (0562)-374-70-28
(0562)-374-70-33
(0562)-374-70-34
(0562)-374-70-72 №№23-27
4 поверх Перевірки фізичних осіб-підприємців, у т.ч. перевірки пов’язані з припиненням діяльності Адреса знаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22
3. Діловод управління (0562)-374-70-35 №11
3 поверх Адреса знаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольг
Співробітниця податкової міліції Дніпропетровщини виборола золото на Кубку України з рукопашного бою серед силових структур
Старший оперуповноважений управління активних заходів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Катерина Васильєва виборола золото на кубку України з рукопашного бою серед силових структур.
Змагання проходили в місті Київ з 9 по 11 листопада 2018 року, на яких виборювали своє право на перемогу понад 200 учасників зі всіх областей України.

Легалізація трудових відносин – гарантоване майбутнє кожного працюючого
Нагадуємо, що юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання при працевлаштуванні та виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства.
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності.
Постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413), Повідомлення про прийняття працівників на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
У рамках виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» Державна фіскальна служба України спільно з Державною службою України з питань праці (далі – Держпраця), Пенсійним фондом України, Національною поліцією України та іншими центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування здійснює комплекс заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Варто пам’ятати, що ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову та адміністративну відповідальність.
Довідково
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 111 690 грн);
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн);
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн);
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2018 – 3 723 грн);
- за недопуск інспектора праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн);
- якщо роботодавець не допустить фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу в цьому випадку складе сто розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 372 300 грн)
До відома: штрафи за порушення законодавства про працю накладаються начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками.

ДФС запроваджено новий електронний сервіс з дистанційного отримання сертифікатів відкритих ключів
ДФС України запроваджено новий електронний сервіс, скористатися яким можуть клієнти Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно- довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС). Для клієнтів АЦСК ІДД ДФС, яких на сьогодні майже 1 млн, став доступним новий сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які:
- мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
- реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
- особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику.
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1, яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС –https://acskidd.gov.ua.
Також для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом фахівцями АЦСК ІДД ДФС розроблено Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом, яку можна переглянути на офіційному веб-порталі ДФС.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/356700.html

Затверджені нові переліки баз олімпійської та паралімпійської підготовки, до яких застосовуються пільги з податку на майно
Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266, п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282, п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 24 жовтня 2018 № 871 (далі – Постанова № 871) затвердив:
► перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об’єкти нежитлової нерухомості яких не є об’єктом оподаткування, згідно з додатком 1 до Постанови № 871;
► перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, згідно з додатком 2 до Постанови № 871;
► перелік баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, розмір орендної плати за земельні ділянки яких не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки, згідно з додатком 3 до Постанови № 871.
Постановою № 871 визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 496 «Про затвердження переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку».
Постанова № 871 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.11.2018 № 207 і вона набула чинності 03.11.2018.

До уваги платників!
07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
З метою забезпечення стабільної роботи Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 05.11.2018 № 121 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено нові форми реєстраційних документів, які можна переглянути та завантажити у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису» на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС за посиланням https://acskidd.gov.ua/r_kor.
Також звертаємо увагу, що п. 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено наступне: ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, починаючи з 07.11.2018 неможливо отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально).
Інформація розміщена на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «НЕОБХІДНО ЗНАТИ» за посиланням:http://zir.sfs.gov.ua/main/index/needtoknow

Споживачі мають можливість перевірити касовий чек в електронному кабінеті
Нагадуємо, що у відкритій частині сервісу «Електронний кабінет», доступ до якої здійснюється у режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check, через новий електронний сервіс споживачі мають можливість перевірити касовий чек, а саме: встановлення достовірності даних чеку та факту передачі до ДФС. Це є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій.
Споживачі у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу можуть направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Також, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумніви, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку.
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).

Оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування
Станом на 26.10.2018 оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування (далі – Довідник).
Довідник доповнено новими об’єктами оподаткування, а саме:
705 – свердловина;
706 – кабельна ЛЕП;
707 – вимірювальний прилад;
708 – газопривід;
709 – гусенична техніка для всіх видів робіт;
710 – колісна техніка для всіх видів робіт.
Звертаємо увагу, що Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою вказаного повідомлення передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
Довідник розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html

Про зміну у нормативно-правовому полі процедури надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи
Міністерство фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554).
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка).
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором:
● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.
Зауважимо, що строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374.
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80 і він набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 7 листопада 2018 року.

Офіційне оформлення трудових відносин надає право на податкову знижку за витратами на страхові платежі
Звертаємо увагу, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
? а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
? б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Затверджено новий Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи
Звертаємо увагу, що 07.11.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554), яким затверджено новий Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок).
Слід зазначити, що у цілому процедура надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) залишилася такою самою, як і була раніше.
При цьому, новим Порядком, на відміну від попереднього, п


Коментарі: 0


Усього 34. Попередня cторінка | Сторінка 1 з 4 | Наступна сторінка
Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті