Блог

dpi467

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

08.08.2018 21:53

Платники земельного податку ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра спрямували до місцевого бюджету 38179,7 тис. гривень
Землекористувачі та власники землі Новокодацького району упродовж першого півріччя 2018 року сплатили до місцевих бюджетів 38179,9 тис.грн.
Юридичні особи-платники земельного податку збагатили казну на 34237,8 тис.грн., фізичні особи – на 3941,9 тис.грн.
Звертаємо увагу, що з 17.07.2018 набрав чинності наказ Мінагрополітики та продовольства України від 27.03.2018 № 162, яким внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 25.11.2016 № 489.
Порядком передбачено, що з 17.07.2018 для земельних ділянок, інформація щодо якіх не внесена до відомостей Державного земельного кадастру та у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) при розрахунку її нормативної грошової оцінки застосовується із значенням 3,0.
Таким чином, платники, які мають земельні ділянки, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру або у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, повинні подати до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за II півріччя 2018 року з новою довідкою (витягом) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка видана з врахуванням вимог Порядку з 17.07.2018, як це передбачено ст. 286 Податкового кодексу України.

До уваги платників податку на додану вартість!
Державна фіскальна служба України на головній сторінці офіційного веб-порталу (http://sfs.gov.ua) у розділі «Повідомлення та нагадування» за результатами декларування за звітний (податковий) період червень 2018 року на підставі даних, зазначених платниками ПДВ у додатках 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)» та 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ за новими формами, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903), повідомила наступне.
Надання платниками ПДВ відповідної інформації, передбаченої у вказаних вище додатках, дає їм змогу з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 2001.9 статті 2001 Податкового кодексу України, тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (ƩПеревищ).
Нагадуємо, що в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет» платникам у режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ.

Про порядок обчислення екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та, зокрема, обласні, Київська міська державна адміністрація до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема, дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).
Відповідно до пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Пунктом 249.3 ст. 249 ПКУ визначено, що суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок екологічного податку за формулою, наведеною у цьому пункті (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).
Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлені статтею 243 ПКУ.
Крім того, пунктом 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема, з екологічного податку.
Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Переобладнання ввезеного вантажного транспортного засобу у легковий:
обчислення та сплата акцизного податку
Відповідно до пп. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема, особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок.
Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (пп. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).
Підпунктом 215.3.5 п. 215.3 ст. 215 ПКУ визначено перелік підакцизних транспортних засобів та ставки акцизного податку у твердій сумі з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні) (в євро за 1 куб. см об’єму циліндрів двигуна автомобіля залежно від терміну їх використання та об’єму).
Відповідно до п. 217.3 ст. 217 ПКУ акцизний податок з товарів (продукції), вироблених на митній території України, на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

Інноваційна система е-Receipt – новація в реєстрації розрахункових операцій
Триває реалізація пілотного проекту ДФС України щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій.
Так, 19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій (далі – Порядок № 472).
Впровадження експериментального проекту розпочалося з 01 липня 2018 року та триватиме до 31 грудня 2019 року. Протягом зазначеного періоду будуть досліджені інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, буде прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання. Це сприятиме популяризації використання відповідних комплексів бізнесом, у зв’язку з тим, що використання окремих моделей надасть можливість здійснювати віддалений контроль за розрахунками та обігом товарів на підприємстві.
Нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм (персональні комп’ютери, планшети, смартфони). Вона передбачатиме програмне забезпечення для продавця, покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».
Усі кейси системи будуть безкоштовними для її користувачів і не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та без вихідних, вона міститиме значний масив інформації для використання користувачами.
На бізнес очікують зміни у використанні РРО, які дозволять спростити і здешевити процес та покращити умови ведення господарської діяльності.
Впровадження проекту створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови введення їх в експлуатацію та використання, а також зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.
Порядок № 472 передбачає, що учасниками експериментального проекту є виробники (постачальники) та користувачі новітніх моделей комплексів, зокрема, удосконалених комп’ютерно-касових систем, які виявили заінтересованість щодо участі в експериментальному проекті.
Позитивні результати експерименту дозволять впровадити новітні РРО у промислову експлуатацію та сприятимуть їх застосуванню платниками податків поряд з традиційними моделями касових апаратів.
Інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

Особливості надання послуг електронного цифрового підпису за довіреністю
З метою протидії шахрайству та захисту законних інтересів юридичних та фізичних осіб, отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС здійснюється за особистої присутності заявника (підписувача).
Разом з цим, за бажанням заявника (підписувача) він може бути представлений довіреною особою. У такому випадку, довіреність для отримання послуг ЕЦП повинна бути посвідчена нотаріально.
Зазначене обмеження не розповсюджується на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності.

До уваги платників податків!
Наближається термін звітування за 2-й квартал та перше півріччя 2018 року!
Звертає увагу, що
9 серпня 2018 року, четвер,
останній день подання:
● звіту про суми податкових пільг за 2-й квартал 2018 року;
● розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за півріччя 2018 року;
● розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності, за півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 за півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, за 2-й квартал 2018 року;
● податкової декларації з податку на додану вартість за 2-й квартал 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 2-й квартал 2018 року (форма № 1ДФ);
● податкової декларації про майновий стан і доходи фізичними особами – підприємцями, які вперше зареєстровані протягом 2-го кварталу або перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, за 2-й квартал 2018 року;
● податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за півріччя 2018 року платниками, віднесеними до 3-ї групи;
● податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за півріччя 2018 року платниками, віднесеними до 3-ї групи;
● податкової декларації екологічного податку за 2-й квартал 2018 року;
● податкової декларації з рентної плати за 2-й квартал 2018 року з розрахунком:
♦ рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини;
♦ рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
♦ рентної плати за спеціальне використання води;
♦ рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
● податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за півріччя 2018 року;
● податкової декларації туристичного збору за півріччя 2018року;
● податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2018 року, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу;
● фінансової звітності за півріччя 2018 року до органів ДФС платниками податку на прибуток.

Про форми фінансової звітності
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 із змінами відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами (далі – Закон № 996) затверджено Порядок подання фінансової звітності (далі – Порядок № 419).
Згідно з п. 2 Порядку № 419 платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для подання податкової декларації, проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.
Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.
Підприємства, яким відповідно до Закону № 996 встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ подають разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації річну фінансову звітність.
Повідомляємо, що форми фінансової звітності затверджені, зокрема:
- наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868) із змінами – для юридичних осіб усіх форм власності (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством;
- наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 № 307 «Про затвердження Порядку заповнення форм фінансової звітності в державному секторі та Змін до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності»» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.03.2017 за № 384/30252) із змінами – для розпорядників бюджетних коштів, Державної казначейської служби України та державних цільових фондів, тобто суб’єктів державного сектору;
- наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382) із змінами – для суб’єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансовузвітність за міжнародними стандартами фінансової звітності);
- наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 628 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність»» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2013 за № 1223/23755) із змінами – для групи юридичних осіб, яка складається з підприємства, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), та дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, або групи підприємств, у якій підприємство, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності);
- постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 № 373 «Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.11.2011 за № 1288/20026) із змінами – для банків.

Коригування фінансового результату до оподаткування
при наданні безповоротної фінансової допомоги
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємства (далі – податок на прибуток) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
Згідно з пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб), та платникам податку на прибуток, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.

Застосування підвищуючого коефіцієнту до доходів у вигляді
додаткового блага, виплаченого фізичній особі у негрошовій формі
Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПКУ).
Підпунктом 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100: (100-Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Враховуючи вищевикладене, у разі виплати платнику ПДФО у негрошовій формі додаткового блага, що включається до оподатковуваного доходу, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється із врахуванням коефіцієнту.

Внесені зміни до деяких національних положень бухгалтерського обліку
З 03.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.06.2018 № 564 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.07.2018 за № 817/32269) (далі – Наказ № 564).
Зазначеним Наказом відповідно до статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами внесено зміни до:
► Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (далі – НП(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за № 336/22868) із змінами;
► Національного положення (стандарту) з бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність» (далі – НП(С)БО 2), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 628 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2013 за № 1223/23755.
Так, зокрема, абзац 3 п. 1 розділу II НП(С)БО 1 викладено у новій редакції:
«Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.».
Нагадаємо, що відповідні зміни були внесені постановою Кабінету Міністрів України (далі – постанова КМУ) від 11 липня 2018 року № 547 (набрала чинності 14.07.2018) і до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами.
Отже, особливості подання проміжної фінзвітності, зокрема, при поданні податкової декларації з податку на прибуток підприємств (за I квартал, півріччя, три квартали), повністю врегульовані на законодавчому рівні.
Норми оновленого НП(С)БО 2 застосовуються групою юридичних осіб, яка складається з підприємства, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), та дочірніх підприємств (крім групи підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, або групи підприємств, у якій підприємство, що контролює інші підприємства (материнське (холдингове) підприємство), складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).
Крім того визначено, що підприємства, які контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв:
● балансова вартість активів – до 4 млн євро;
● чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн євро;
● середня кількість працівників – до 50 осіб.
Наказ № 564 опубліковано у газеті «Офіційний вісник України» № 59.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума наданої фізособі позики,
списаної юрособою у зв’язку зі смертю фізособи – боржника?
Згідно з п. 162.3 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі смерті платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
При цьому слід зазначити, що згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ грошові зобов’язання фізичної особи у разі її смерті або оголошення судом померлою виконуються її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Отже, у разі списання юридичною особою заборгованості по позиці у зв’язку із смертю фізичної особи – боржника, ПДФО на суму отриманих доходів нараховується на загальних підставах та перераховується податковим агентом з нарахованих на його користь доходів. У разі відсутності нарахованих доходів на користь такого платника податків або спадкоємців нарахований ПДФО сплаті не підлягає.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Формування податкового кредиту з ПДВ
на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається
Відповідно до п. 1 ст. 248 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов’язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації (п. 1 ст. 260 МКУ).
У разі подання відповідно до ст. 260 МКУ тимчасової митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (п. 1 ст. 261 МКУ).
Таким чином, нормами та положеннями МКУ тимчасова митна декларація не визнається як документ, подання якого завершує митне оформлення випуску товарів для вільного обігу на митній території України.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Пунктом 201.12 ст. 201 ПКУ визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ.
Крім того, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ.
Таким чином, при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ на підставі тимчасових митних декларацій не відбувається, а здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації.

Платники Дніпропетровщини сплатили податку на доходи фізичних
осіб на 2,5 мільярда гривен більше, ніж минулоріч
Протягом січня - липня 2018 року платники Дніпропетровщини сплатили до зведеного бюджету 11 млрд 437, 3 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 2 млрд 466,7 млн грн. більше, ніж минулоріч.
При цьому, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області забезпечено надходження цього податку у розмірі 9 млрд 773,2 млн грн або 85,4 відсотків від загальної суми надходжень. Місцеві бюджети отримали з початку року 6 млрд 876,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб, що на 1 млрд 383,9 млн грн перевищує надходження минулого року. До державного бюджету надійшло 2 млрд 897,1 млн грн, що на 550,8 млн грн більше січня - липня 2017 року.
Податок на доходи фізичних осіб продовжує зберігати позицію найвагомішого за обсягом джерела наповнення дохідної частини місцевих бюджетів. В структурі надходжень він займає майже 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів.

Внесені зміни до Податкового кодексу України
Законом України від 03 липня 2018 року №2477-VIII внесені зміни до Податкового кодексу України (норма діє з 28 липня 2018 року, Закон України опубліковано 27 липня 2018 року в офіційному виданні "Голос України" №137).
Змінами передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Також передбачено, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До уваги платників податку на додану вартість!
Державною фіскальною службою України у розділі «Повідомлення та нагадування» вебпорталу ДФС України за результатами декларування за звітний (податковий) період червень 2018 року на підставі даних, зазначених платниками ПДВ у додатках 1, 5 до податкової декларації з ПДВ за новими формами, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року №381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за №451/31903, розміщено наступне.
Надання платниками відповідної інформації, передбаченої у вказаних вище додатках, дає змогу платникам з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 2001.9 статті 2001 Податкового кодексу України тільки податкових накладних та розрахунків коригування виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (ƩПеревищ).
Нагадуємо, що в ІТС «Електронний кабінет» платникам в режимі реального часу надано доступ до сервісів системи електронного адміністрування ПДВ.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб зазначено в ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ).
Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Відбулося засідання з питань захисту прав інвесторів
У приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації 7 серпня 2018 року відбулось розширене засідання регіональної міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств.
У заході прийняли участь представники Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Мирослав Продан: Сьогодні від митниці до бюджету щоденно надходить півтора мільярда гривень
За результатами липня митниці ДФС продемонстрували рекордні щоденні відрахування до бюджету. Середньоденний показник склав близько 1,5 млрд гривень. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
У порівнянні з відповідним періодом минулого року середньоденні надходження збільшились на 17,3%.
За його словами, ще два роки тому середньоденні надходження від митниці складали 800-900 млн гривень.
«Усі передбачені прогнозні показники, за якими брала на себе відповідальність Державна фіскальна служба України, спрямовані в державний бюджет. Ми виконали все, що передбачалося з початку року. А сума, проадміністрована до державного бюджету, склала більше 40

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

08.08.2018 12:28

Платниками Новокодацького району спрямовано на соціальне забезпечення 220765,2 тис.гривень ЄСВ
За перше півріччя 2018 року до бюджету області надійшло 220765,2 тис.грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Повна виплата заробітної плати та сплата єдиного внеску – обов’язок кожного працедавця, тому фіскальними органами постійно проводиться комплекс заходів з легалізації трудових доходів громадян.
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що своєчасна сплата єдиного внеску – це запорука зростання добробуту та гарантія соціального захисту населення.

Про нові перспективи в реєстрації та обліку РРО
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про затвердження Порядку реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Проект передбачає вивчення та дослідження новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, зокрема розробка та впровадження інноваційної системи e-Receipt (електронний чек) та дозволить:
- створити умови для застосування платниками податків для реєстрації розрахункових операцій пристроїв широкого вжитку (персональних комп’ютерів, планшетів, смартфонів);
- спростити процедуру реєстрації;
- скоротити витрати платників податків на придбання та обслуговування пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій.
Після завершення пілотного проекту буде прийнято рішення щодо доцільності впровадження таких моделей у промислову експлуатацію та подальшого застосування підприємцями поряд з традиційними моделями РРО.
Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності придбання традиційного касового апарату, а відтак, друкування паперових чеків.
Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій — смартфон або планшет. Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Про право на податковий кредит
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Тобто якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.
За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст.187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст.198 ПКУ.
Таким чином, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Разом з декларацією з податку на прибуток за І півріччя 2018 року не забудьте подати фінансову звітність
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що термін подання фінансової звітності за результатами І півріччя 2018 року до органів ДФС – 09 серпня 2018 року, разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.
Так, положеннями п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, перелік форм фінансової звітності, яка складається платниками податку на прибуток передбачено у розділі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12». Платники проставляють позначку у графах, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої з цією декларацією.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 Кодексу, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 Кодексу).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена в п. 120.1 ст. 120 Кодексу.
Таким чином, за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Увага! Терміни сплати акцизного податку та подання декларації з акцизного податку
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПКУ платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у
ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу, щомісячно, не пізніше
20 числа наступного звітного періоду, декларацію з акцизного податку за липень 2018 року. У серпні 2018 року граничний термін подання декларації акцизного податку – 20 серпня.
Слід зазначити, що відповідно до пп.49.21 п.49.2 ст.49 ПКУ платники акцизного податку з реалізації пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні.
Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24 квітня 2017 року N 451).
Крім того, пп.222.1.1 п.222.1 ст.222 ПКУ визначено, що платники акцизного податку повинні протягом 10 календарних днів після останнього дня граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, перерахувати до бюджету податок з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Тобто, граничний строк сплати акцизного податку - 30 серпня 2018 року. Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) сплачується до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.
Звертаємо увагу, платників акцизного податку, що
не пізніше 20 серпня 2018 року, необхідно подати до контролюючого органу декларацію акцизного податку, а сплатити акцизний податок необхідно не пізніше 30 серпня 2018 року.

Боротьба з контрабандою: додаткові надходження за місяць склали понад 3 млрд грн
За час реалізації експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення від сплати митних платежів - з 21 червня по 30 липня - до державного бюджету перераховано майже 37,5 млрд грн митних платежів. Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 18%, або майже на 6 млрд гривень.
За оперативними даними на 30.07.2018 тільки у липні до державного бюджету надійшло 29,7 млрд грн митних платежів. Це майже на 3,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2017 року та на 3,2 млрд грн більше червня поточного року.
У червні 2018 року перераховано 26,6 млрд грн, що на 9%, або на 2,2 млрд грн більше відповідного періоду 2017 року.
Середньоденні надходження митних платежів зросли до 1,4 млрд грн. Це на 217 млн грн перевищує середньоденний показник за відповідний період минулого року.
«Збільшення надходжень не єдиний результат боротьби з «тінню». Завдяки зменшенню «сірих» товарних потоків збільшується частка ринку, яку займають легальні імпортери. Перекриваючи шлях нелегальному імпорту, ми створюємо умови для інвестицій в розвиток українського виробництва. Тому результатом нашої боротьби з контрабандою є не лише наповнення бюджету, а нові робочі місця та зростання економіки. Це не одноразова акція, а системна боротьба, і гроші підуть у бюджет, а, отже ефект відчує кожен громадянин, бо кожна додаткова гривня – це підтримка армії, відремонтовані дороги, збільшені пенсії», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Мирослав Продан: Рекомендації Митно-прикордонної служби США виконані на 80%
Співробітництво Державної фіскальної служби України та Митно-прикордонної служби США (U.S. Customs and Border Protection; CBP) виходить на новий рівень. Про посилення активізації взаємодії між службами домовились в.о. Голови ДФС Мирослав Продан та виконавчий директор офісу міжнародних відносин CBP Жозефіна Байамонте (Josephine Baiamonte) під час першого офіційного візиту представників служби в США.
З 2016 року між Україною та США діє Угода про взаємну допомогу у митній сфері, у рамках якої CBP надавав рекомендації щодо реформування та модернізації митних органів. Зокрема, мова йде про переформатування організації роботи митного напряму ДФС, боротьбу з корупцією та удосконалення інформаційно-технологічної бази і обладнання.
За словами Мирослава Продана, рекомендації Митно-прикордонної служби США наразі виконані на 80%. Інші – в стадії реалізації і будуть виконані до 2020 року, адже є невід‘ємною частиною Стратегічних ініціатив розвитку ДФС, затверджених у грудні 2017 року.
Перш за все Мирослав Продан відзначив суттєвий прогрес у реалізації електронних сервісів, зокрема системи «Єдине вікно», коли вже 85% митних декларацій оформлюються автоматично. На його думку, цей показник був би ще кращим, але суміжні служби, що працюють поряд із митниками на державному кордоні, були не підготовлені належним чином і законодавство потребувало змін. Робота за принципом «Єдиного вікна» дала можливість прискорити митне оформлення та значно знизити рівень корупційних ризиків, адже контакт між бізнесом та посадовою особою мінімізований. Крім того, цей проект став стимулом для повної заміни серверного обладнання.
Серед рекомендацій – реконструкція пунктів пропуску та оснащення їх технічними засобами контролю, в першу чергу за власні кошти. ДФС забезпечує 90% всіх надходжень до бюджету, тому на 2018 рік служба отримала рекордне фінансування своїх видатків – понад 13 млрд грн. Це, окрім закупівлі техніки, дало можливість підвищити зарплату митникам, призупинити процес відтоку кадрів та, навіть, оновлювати його.
«Виконані також рекомендації щодо ротації кадрів. Ми використовуємо цей механізм, і це стосується не лише керівного складу, а й інспекторів. Крім того, майже місяць тому Уряд призначив заступника по митному напряму, що також говорить про виконання зобов‘язань», – додав керівник ДФС.
Що стосується боротьби з корупцією, то окрім електронізації всіх процесів, реформування проходить і служба внутрішньої безпеки ДФС. Акцент буде зроблений на превентивних заходах.
Ще одним стимулом для скорочення корупційних ризиків стало створення центру моніторингу діяльності в усіх пунктах пропуску. Таким чином забезпечений нагляд за проведенням митних оглядів та роботою системи управління ризиками. За словами Мирослава Продана, завдяки ефективній ризикорієнтованій системі кількість вантажів, що підлягають оглядам/переоглядам складає лише 3%.
Прискорити та спростити митні процедури допомогла б реалізація норм по захисту інтелектуальної власності, роботи Уповноваженого економічного оператора та підключення України до Всесвітньої транзитної системи (NCTS). Відповідні законопроекти розроблені, подані до Верховної Ради, але не розглянуті парламентом.
«Ми розуміємо з якими проблемами і складностями стикається служба на шляху реалізації рекомендацій, реформ і ми готові цей шлях пройти разом з вами, – завірила Жозефіна Байамонте. – Ми вже бачимо значний прогрес з вашої сторони, серйозні дії, які були зроблені, тому, думаю, всі наші партнери відзначать прогрес і співробітництво по багатьох аспектах активізується і розшириться».
Сторони домовилися напрацювати проект пропозицій щодо подальшого співробітництва та приступити до їх виконання.
Для довідки: Митно-прикордонна служба США є найбільшим федеральним правоохоронним органом (близько 60 тис. співробітників, бюджет – 12,4 млрд. дол.) та входить до складу Міністерства внутрішньої безпеки США. З 2016 року між ДФС та CBP ведуться переговори щодо розгортання в Україні системи ATS-G для аналізу та оцінки ризиків за попередньою інформацією про пасажирів, які переміщується через пункти пропуску для повітряного сполучення.
У рамках Програми з експортного контролю та безпеки кордонів в Україні (EXBS) реалізовується проект щодо надання технічної допомоги з метою посилення системи експортного контролю України та протидії розповсюдженню зброї масового знищення. Проект передбачає закупівлю і поставку обладнання. ДФС ініціювало розширення програми. Зокрема, мова йде про оновлення навчальної програми з експортного контролю (CIT), яка впроваджується на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, подальшу підтримку підрозділів ДФС з протидії митним правопорушенням та контрабанді, створених за принципами роботи підрозділів з протидії тероризму та контрабандній діяльності (ATCET).

Державна фіскальна служба України планує відновити співробітництво та фінансування програм EXBS
В.о. Голови ДФС Мирослав Продан у рамках першого офіційного візиту до США у Вашингтоні провів переговори з координатором програм EXBS Бюро експортного контролю, міжнародної безпеки та нерозповсюдження ядерної зброї Державного департаменту США Девідом Фроманом.
Керівник служби поінформував про зміни, які відбулися протягом останніх півтора року, що суттєво спрощують роботу бізнесу, оформлення товарів та проходження кордону. Перш за все, мова йде про запуск «Єдиного вікна» на митниці, спільного контролю з суміжними державами, реконструкцію пунктів пропуску та технічне оснащення.
«У нас розроблений чіткий план дій – Стратегічні ініціативи ДФС до 2020 року. Це документ, який покроково визначає, що, коли і як ми робимо і хто за це відповідає. Це стосується як митного, так і податкового напряму. ДФС змінилася, служба вже не така, як була ще 2 роки тому і американський бізнес, що працює в Україні, є свідком і безпосереднім учасником цих змін»,- заявив Мирослав Продан.
Очільник ДФС та Девід Фроман домовились про перезапуск співробітництва і відновлення фінансування програм в рамках EXBS. «Ми подумаємо, що і як зробити, щоб відновити фінансування», - запевнив Девід Фроман.
Питання співробітництва та поновлення фінансування набуває важливого значення у контексті боротьби з контрабандою. Адже закупівля 10 стаціонарних скануючих систем забезпечить контроль на пунктах пропуску.
«Як показує практика, протидіяти контрабанді без технічних засобів неможливо. Боротьба ДФС та Уряду з контрабандними потоками набирає нових обертів. Тому оснащення технічними засобами, надання митним органам правоохоронного статусу, криміналізація відповідальності за контрабанду – ефективний комплекс дій для викорінення цього явища. Без змін і створення сильної митної системи побороти контрабанду буде надзвичайно складно», - відзначив Мирослав Продан.

Типові порушення, які виявляються під час перевірок підприємців та самозайнятих осіб
Під час проведення перевірок фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, фахівцями ДФС виявляються значні факти порушень. Наводимо приклади найчастіших порушень підприємцями податкового законодавства.
1. Несвоєчасне перераховування до бюджету податку на доходи фізичних осіб
Під час однієї з планових перевірок комунального підприємства Вінниччини ревізорами управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб у сумі 1,5 млн. гривень.
Так, з’ясувалося, що протягом 2015 – 2018 років підприємство виплачувало доходи фізичним особам, утримувало відповідні податки, однак до бюджету такі суми не скеровувало.
За наслідками перевірки донараховано 2,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб разом із штрафною санкцією. Зазначена сума узгоджена та сплачена у повному обсязі.
2. Декларування не в повному обсязі доходів від здійснення підприємницької діяльності
Одним із пріоритетних напрямів діяльності підрозділів податків і зборів з фізичних осіб ДФС є контроль за діяльністю самозайнятих осіб, які ймовірно задіяні в схемах ухилення від оподаткування.
Аналіз відомостей інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за окремими ознаками доходу) свідчить про наявність численних випадків отримання платниками податків – фізичними особами доходів у особливо великих розмірах. При цьому такі доходи не декларуються у повному обсязі та з них не сплачуються до бюджету належні суми податкових платежів.
За підсумками проведених у 2016-2018 роках документальних планових перевірок самозайнятих осіб, по яких встановлено розбіжності між самостійно задекларованими та фактично отриманими від податкових агентів доходами від здійснення підприємницької діяльності, виявлено недоплату до бюджету податкових платежів у розмірі 283 млн. гривень.
3. Мінімізація доходів за рахунок безпідставних витрат
Під час проведення контрольно-перевірочних заходів у межах планових перевірок співробітниками підрозділів податків і зборів з фізичних осіб територіальних органів ДФС встановлюються факти безпідставного зменшення фізичними особами - підприємцями розміру оподатковуваного доходу за рахунок витрат, які не пов’язані з отриманням доходу.
Так, наприклад, фізичною особою - підприємцем «О» (Дніпропетровська обл.) до складу витрат, які зменшують базу оподатковуваного доходу за 2016 рік, було включено оплату логістичних послуг за продукцію, яка не була власністю такого підприємця. На підставі пред’явлених у ході перевірок документів (договори, акти виконаних робіт, розрахункові документи) з’ясовано, що на момент надання підприємством логістичних послуг фізичній особі - підприємцю «О» фактично товар, відносно якого надавалися такі послуги, вже перебував у власності того ж підприємства, тобто виконавця логістичних послуг, яке водночас є покупцем такої продукції.
Донарахована сума з урахуванням штрафу (426,5 тис. грн.) сплачена підприємцем в повному обсязі.

Платники Дніпропетровщини поповнили місцеву казну на 46,2 млн. грн. завдяки сплаті за ліцензії
За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за І півріччя 2018 року спрямували до бюджету 46,2 млн. грн. Цей показник перевищує рівень надходжень аналогічного періоду минулого року на 3,3 млн. грн. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
На початок липня поточного року у регіоні у 5199 суб’єктів господарювання 13525 діючих ліцензій, з них, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7315 та роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 6210.
Цього року таких ліцензій співробітниками територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 7110, з них на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 3821, тютюновими виробами – 3289.
За цей же період, призупинено дію 1228 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1170 ліцензій, серед яких, скасовано 64 ліцензії продавцям, у яких виявлено факти продажу алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім громадянам.

Анулювання платника єдиного податку здійснюється за рішенням контролюючого органу
Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
► подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
► припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
► у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Cпеціалізований транспортний засіб є об’єктом оподаткування транспортним податком
Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
До об’єктів оподаткування відносяться всі легкові автомобілі, адже особливостей для оподаткування спеціалізованих автомобілів ПКУ не передбачено.
Середньоринкова вартість автомобілів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (далі – Перелік).
Перелік, розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, визначає транспортні засоби (базові моделі), які є об’єктом оподаткування транспортним податком, тобто середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року.
Ключовою ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку.
Тобто, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають базовій моделі автомобіля, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком.
Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування транспортним податком (п. 267.4 ст. 267 ПКУ).
Звертаємо увагу, що фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).

Амортизація основних засобів нараховується без урахування їх уцінки(дооцінки)
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.
Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації основних засобів згідно зі ст. 138 ПКУ та, відповідно, при розрахунку податку на прибуток підприємств.

На Дніпропетровщині завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано майже 11 млн. гривень
Протягом першого півріччя 2018 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 422 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.
Досудове розслідування закінчено зі 109 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 55. З них з обвинувальним актом – 49; з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності – 6.
Крім того, протягом січня – червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 128 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 56.
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 10 млн. 918 тис. гривень. Також, накладено арешт на майно порушників на суму 3 млн. гривень.

До Податкового кодексу України внесено зміни
З 28.07.2018, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).
Закон № 2477 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 27.07.2018 № 137.
Законом № 2477 внесені зміни до:
► пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;
► пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

У разі перейменування назви вулиці, міста, селища платнику ПДВ необхідно подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»
Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Згідно з п. 183.15. ПКУ та пунктів 4.1 і п. 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються, зокрема, місцезнаходження (місця проживання) платника податку, контролюючим органом здійснюється перереєстрація такого ПДВ.
Для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.
У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ.
Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

Податок на нерухомість: застосування пільг до садового або дачного будинку
Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).
Підпунктами «а», «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 квадратних метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 квадратних метрів.
Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.
Також звертаємо увагу, що відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:
► об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту (для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – більше 600 квадратних метрів (120 кв. м х 5));
► об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Євгена Суднікова на тему: «Організація розгляду запитів на публічну інформацію»
Питання 1. Доброго дня. Яким чином заявник може отримати публічну інформацію, яка перебуває у володінні фіскальних органів?
Відповідь. Доброго дня. Запитувач має право звернутися до органів ДФС із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту на інформацію.
Запит на інформацію подається в усній чи письмовій формі, особисто від запитувача або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом, телефоном – на вибір запитувача.
Письмовий запит на інформацію подається в довільній формі.
Для спрощення процедури оформлення письмового запиту на інформацію запитувач може використати запропоновану форму для подання запиту на отримання публічної інформації, якою володіють органи ДФС (далі – Форма запиту). Зазначену Форму запиту можна отримати в органах ДФС або на офіційному веб-порталі ДФС, субсайтах органів ДФС офіційного веб-порталу ДФС у розділі «Публічна інформація».
У Формі запиту запитувачу надається можливість обрати форму надання відповіді – поштою, факсом, електронною поштою, а також ознайомитися з документами у спеціальному місці розпорядника інформації.
Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем.
Питання 2. Вітаю. Назвіть контактні дані, за якими можна надати запит на публічну інформацію в ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідь. До ГУ ДФС у Дніпропетровській області запит на отримання публічної інформації можна надати з використанням наступних каналів зв’язку:
• особисто або поштою, за письмовим зверненням, у ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000;
• електронною поштою, за зверненням на електронну поштову скриньку ГУ ДФС у Дніпропетровській області: dn.publik436@sfs.gov.ua;
• за телефоном (056) 3

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

27.07.2018 11:07

Граничний термін подання декларації з туристичного збору
за ІІ квартал – 9 серпня 2018 року
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Перелік податкових агентів визначений ст. 268 ПКУ.
Відповідно до рішення сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Слід зазначити, що сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
Тобто, граничний термін подання декларації з туристичного збору за ІІ квартал - 9 серпня 2018 року.

Наближається граничний строк сплати ПДФО та військового збору
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.179.7 ст.179 ПКУ, громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня 2018 року суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій ними податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік. Звертаємо увагу, що відповідно до п.126.1 ст.126 ПКУ, у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної податкової декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, до платника податків застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу. Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ.

Сервіс «Пульс» завжди на зв’язку
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» − ефективний інструмент боротьби з корупцією, що сприяє вирішенню проблем, які виникають у процесі звернень суб’єктів господарювання та громадян до органів ДФС з податкових та митних питань.
Запровадження сервісу «Пульс» − це великий крок у напряму зростання довіри до фіскальної служби, підвищення якості обслуговування платників податків.
Нагадуємо, що громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників органів ДФС за телефоном «гарячої лінії» ДФС України: 0-800-501-007 (напрямок «4»)

Звертаємо увагу платників на право проведення звірки
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, про функціонування модернізованого електронного сервісу «Електронний кабінет платника податків» (пп.14.1.562п.14.1 ст.14, ст.42 Податкового кодексу України), вхід до якого здійснюється через офіційний веб-портал ДФС.
Не витрачаючи робочий час на відвідування органів ДФС, за допомогою електронного кабінету платники податків мають можливість:
- перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адміністрування податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, у т.ч. дані оперативного обліку податків та зборів (у т.ч. дані інтегрованих карток платників податків), дані СЕА ПДВ, СЕАРП, а також одержання такої інформації у вигляді документа,який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладанням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Порядок функціонування електронного кабінету визначається Мінфіном України.
Також, для з'ясування питання щодо інформації про повноту перерахувань по податкам, пропонуємо Вам звернутися до Центру обслуговування платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна, 1а, контактний телефон (056)377-46-14.

Представники ГУ ДФС у Дніпропетровській області в ефірі телебачення Дніпропетровщини: «Актуальні питання щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»
Обговорення актуальних питань щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, йшлося під час програми «Грані» Дніпропетровського 34-го телеканалу.
У програмі прийняли участь начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов та начальник управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.
Під час відповідей на актуальні питання спікери зазначили, що за перше півріччя поточного року надходження з податку на нерухомість від юридичних та фізичних осіб по Дніпропетровській області склали 146 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися на 58 мільйонів гривень, або на 66 відсотків.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з нормами Податкового кодексу України – є одним з видів податку на майно і відноситься до місцевих податків.
Так, порядок його нарахування та сплати визначено статтею 266 Податкового кодексу України. Платниками податку є фізичні і юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Житлова та нежитлова нерухомість є об’єктом оподаткування. Базою оподаткування є загальна площа об’єкту житлової або нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
При розрахунку зазначеного податку передбачені пільги:
а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості – пільга 60 кв. м;
б) для житлового дому/домів незалежно від їх кількості – 120 кв. м;
в) для змішаних типів об’єктів житлової нерухомості – пільга 180 кв. м.
Для власників – фізичних осіб у випадку, якщо загальна площа квартири перевищує 300 кв. м, будинок – 600 кв. м, або різноманітних об’єктів – 900 кв. м пільга не надається.
Також, пільга не надається по об’єктах житлової нерухомості, які використовуються їх власниками з метою отримання доходу (здаються в оренду, лізинг, використовуються в підприємницькій діяльності).
У разі несплати платником зазначеного податку протягом 60 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення передбачені штрафні санкції:
- при затримці до 30 календарних днів – 10 відсотків погашеної суми боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів – 20 відсотків погашеної суми боргу.
За порушення термінів сплати платнику прямує податкова вимога з вказівкою суми боргу.
В ході обговорення було акцентовано, що з метою отримання податкового повідомлення-рішення про сплату податку громадянин зобов’язаний протягом місяця після зміни місця своєї реєстрації повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він поставлений на облік, подавши заяву за формою №5ДР.

Фермерське господарство – «спрощенець» ІV групи не є платником рентної плати за воду
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – платники єдиного податку ІV групи (сільськогосподарські товаровиробники, які задовольняють умовам, визначеним ст.291 ПКУ), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата за воду).
Отже, у разі, якщо фермерське господарство є платником єдиного податку ІV групи, то таке господарство не подає звітність з рентної плати за спеціальне використання води та не сплачує рентну плату за воду.

Внесено зміни до порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях
10.07.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 518 (далі – Постанова № 518), якою внесено зміни до Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 504 (далі – Порядок).
Нагадуємо, що Порядок визначає процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якої укладаються договори про попереднє узгодження ціноутворення, що мають односторонній, двосторонній або багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення (далі – процедура узгодження ціноутворення).
Договір про попереднє узгодження ціноутворення (далі – договір), що має односторонній, двосторонній чи багатосторонній характер – це письмова угода, що укладається між великим платником податків (далі – платник податків) та ДФС України за результатами проведення процедури узгодження ціноутворення, під час якої узгоджуються критерії визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені платником податків, принципу «витягнутої руки».
За згодою ДФС України та платника податків дія договору може бути поширена на весь звітний період, в якому його укладено, та/або на звітні періоди, які передують набранню ним чинності, якщо стосовно таких звітних періодів не проведена та не проводиться перевірка з питань дотримання платником податків принципу «витягнутої руки».
Укладення договору є вільним волевиявленням сторін процедури узгодження ціноутворення у разі досягнення ними згоди щодо предмета та положень такого договору.
Одно-, дво- чи багатосторонній характер договору визначається платником податків самостійно на дату звернення до ДФС України за умови, що укладення договору дво- чи багатостороннього характеру потребує надання підтверджень того, що контрагент платника податків звернувся до іноземного державного органу, уповноваженого адмініструвати податки і збори у державі, резидентом якої є сторона контрольованої операції, в цілях укладення договору.
Постанову № 518 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.07.2018 № 126.

Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень
У зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» ДФС України надала роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій.
Так, відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:
► після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
► в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.
Приклади.
Заокруглення до збільшення:
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» –35 грн 50 коп.
Заокруглення до зменшення:
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн 40 коп.
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн 50 коп. та 35 грн 40 коп.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344481.html

Порядок розрахунку показника ΣОвердрафт в СЕА ПДВ
Відповідно до п. 200?.3 ст. 200? Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями показник ΣОвердрафт є складовою формули, за якою обраховується сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ΣОвердрафт – це сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Показник ΣОвердрафт щокварталу (станом на 01.01.2016, 01.04.2016, 01.07.2016… 01.07.2018 і т.д.) протягом перших шести робочих днів такого кварталу підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені.
Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Крім того, для розрахунку/перерахунку показника ΣОвердрафт особа має бути зареєстрована платником ПДВ не менше 12 послідовних місяців (без анулювання та повторної реєстрації протягом такого періоду).
В обрахунку показника ΣОвердрафт застосовуються суми нарахувань за попередні 12 місяців по деклараціях з ПДВ / уточнюючих розрахунках до таких декларацій у частині суми, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 18 декларації з ПДВ, уточнюючих розрахунків до таких декларацій), які погашені, у т.ч. відстрочені (розстрочені).
Для перерахунку показника ΣОвердрафт станом на 01.07.2018 застосовуються суми нарахувань у період з 01.07.2017 по 30.06.2018 включно.
Інформацію розміщено за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/344488.html

Реалізація пального: чи може постійне представництво нерезидента зареєструватись платником акцизного податку?
Відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Для таких осіб ПКУ передбачено обов’язковість реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ)
Враховуючи вищевикладене, до платників акцизного податку з реалізації пального віднесено юридичних осіб та ФОП.
Постійне представництво не є ні юридичною особою, ні ФОП, а отже воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку.

До уваги платників екологічного податку!
Звертаємо увагу платників екологічного податку на застосування коефіцієнта до ставок екологічного податку (далі – коефіцієнт).
Так, відповідно до п. 246.5 ст. 246 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) коефіцієнт встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі, а саме:
► в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж застосовується коефіцієнт «3»;
► на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту застосовується коефіцієнт «1».
Платникам екологічного податку слід ретельно визначати відстань від місця розміщення відходів на полігоні твердих побутових відходів до меж населеного пункту і застосовувати відповідну ставку коефіцієнта, щоб уникнути штрафних санкцій.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПКУ,
• • тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов’язання.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку
• • тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання.
Також, відповідно до ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), нараховується пеня.

До уваги платників! Часткова зміна кодів бюджетної класифікації
14.07.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 543 (далі – постанова № 543), якою внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету».
Зокрема, у графі «Коди бюджетної класифікації» додатка до постанови № 543 у позиції «ДФС»:
• після цифр «13031000», графу доповнено цифрами «,13031100, 13031200, 13031300,»;
• цифри і слова «21010800 (за актами перевірок),», «22080400 (за актами перевірок),», «22130000 (за актами перевірок),», «24160100 (за актами перевірок), 24160200 (за актами перевірок),», «,50110000 (за актами перевірок)» виключено.
Постанову № 543 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 14.07.2018 № 130.
Постанова № 543 розміщена на веб-сторінці Урядового порталу «Єдиний портал органів виконавчої влади України» за посиланням:
www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-u-dodatok-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-16-lyutogo-2011-r-106

Внесено зміни до порядку оформлення результатів документальних перевірок
14.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.06.2018 № 547, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 747/32199 (далі – наказ № 547), яким внесено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами (далі – Порядок).
Зміни до Порядку внесено відповідно до статей 77 – 79, 81 – 86 Податкового кодексу України, статей 345 – 355 Митного кодексу України, а також враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» з метою вдосконалення порядку оформлення матеріалів документальних перевірок, дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.
Нагадуємо, що Порядок розроблено для застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків – юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Дія Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок контрольованих операцій відповідно до ст. 39 розділу I Податкового кодексу України.
Наказ № 547 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.07.2018 № 53.

Протягом І півріччя 2018 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровщини надано понад 200 тисяч адмінпослуг
Найбільш запитуваною серед відвідувачів Центрів обслуговування платників залишається послуга з видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Зокрема, у січні – червні поточного року ЦОП Дніпропетровщини надано більше 86,2 тисячі таких послуг.
Також не втрачає актуальності послуга з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Протягом зазначеного періоду платникам надано понад 37 тисяч цих послуг. Крім того, платників продовжує цікавити послуга з надання витягу з реєстру платників єдиного податку. З початку року видано більше 15 тисяч таких витягів.
На сьогодні обслуговування платників здійснюється 36 Центрами обслуговування платників, що діють при податкових інспекціях Дніпропетровської області, які надають 30 видів адміністративних послуг. Протягом шести місяців поточного року 247 працівниками, задіяних у роботі ЦОП, надано понад 200 тисяч адміністративних послуг. Окрім отримання консультативних та інформаційних послуг, відвідувачі Центрів обслуговування платників мають можливість подати податкову звітність та отримати ключі електронного цифрового підпису.

Звіт про використання марок акцизного податку виробниками та імпортерами подається щомісяця
пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до п. 3 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 зі змінами, підприємства – виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів для задоволення через два місяці потреби в марках акцизного податку за їх видами подають попередню заявку-розрахунок про потребу в марках, копію платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці.
Форми заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 663/28793.
Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головного управління ДФС.
Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» з 02.07.2018 застосовуються нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).

Скарга на податкове повідомлення-рішення: чи зупиняється виконання платником податків грошових зобов’язань?
Згідно з п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скарга, подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 ст. 56 ПКУ, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Переобладнали транспортний засіб: скористайтесь податковою знижкою!
Відповідно до пп. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Згідно з пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп.166.2.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Отже, громадяни, які мають право на податкову знижку за минулий рік, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2018 року (включно).
Важливо! Громадянам, які задекларували доходи за 2017 рік, сплатити зобов’язання, визначені у Декларації, необхідно до 01 серпня 2018 року.

«Гаряча лінія» Владислава Воінова «Оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб»
Питання 1. Доброго дня. Чи застосовується пільга до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду?
Відповідь. Доброго дня. Пунктом 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку. Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 ПКУ статті 266 база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2, для фізичних осіб не застосовуються до:
об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ ;
об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Таким чином до об’єкта житлової нерухомості, якщо такий об’єкт фізичною особою здається в оренду, пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266, для фізичних осіб не застосовуються.
Питання 2. Вітаю. В мене таке питання: якщо брат і сестра володіють в рівних частках на двох будинком загальною площею 310 квадратних метрів, хто з них та за яку саме площу повинен сплатити податок на нерухоме майно?
Відповідь. Доброго дня. Відповідно до підпункту 266.1.2 пункту 266.1 статті 266 ПКУ якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
В даному випадку для кожного з них, якщо вони володіють лише одним вищевказаним будинком, та не використовують його з метою одержання доходів, розрахунок буде однаковий:
310/2 = 155 кв. м. у власності кожного з них.
155 кв. м. – 120 кв. м. (пільга) = 35 кв. м.
Таким чином, кожен з них має сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 35 кв. м.
Питання 3. Хочу запитати. Я зареєстрований у м. Новомосковськ і маю там 2 квартири. Одна з них має загальну площу 56 квадратних метрів та повністю належить мені, а інша - площею 44,6 кв. м. належить нам з матір’ю по ?. За яку площу я повинен сплатити податок на нерухоме майно?
Відповідь. Відповідно до пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ та відповідної ставки податку.
Таким чином з метою обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, розраховується загальна площа у власності:
56 кв. м.+1/2 х 44,6 кв. м. = 78,3 кв. м.
Від загальної площі у власності віднімається пільга 60 кв. м., за умови, що квартири не використовуються з метою одержання доходу.
Розрахунок площі, за яку сплачується податок:
78,3 - 60 = 18,3 кв. м.
18,3 кв. м. – площа, за яку ви маєте сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Питання 4. Яким чином буде нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти житлової нерухомості, а саме квартири, якщо я на початку року був власником 2 квартир, а потім продав одну з них?
Відповідь. Відповідно до пункту 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
В даному випадку податок для вас як для попереднього власника нараховується за період з 1 січня податкового(звітного) року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за 2 квартири, а починаючи з місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування – за одну квартиру з урахуванням пільг відповідно до ПКУ.
Також звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 ст.266 ПКУ платник податку має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації), а саме до центру обслуговування платників, для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації ) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Таблиця даних платника ПДВ подається за встановленою формою
Відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС України, за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.
У Таблиці зазначаються:
► види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
► коди послуг згідно з Державним класиф

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

19.07.2018 14:53

Інформація для платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи у зоні АТО
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у вкладинці «Заходи для платників» повідомила наступне.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків відповідно до приписів Спеціальних норм (пп. 38.6 та 38.8 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)), суб’єкти господарювання, які до набрання чинності вищевказаних норм належали до зазначеної категорії платників, уточнюють узгоджені у період з 14.04.2014 по дату набрання чинності вказаних норм податкові зобов’язання керуючись нормами ст. 50 ПКУ.
Інформація розміщена за посиланням: http://sfs.gov.ua/garyacha-liniya/302692.html

Орендодавець – бюджетна установа отримала кошти у вигляді компенсації витрат на утримання наданої в оренду нерухомості: що з ПДВ?
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже, кошти, які надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, а також комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, і податкова накладна у таких випадках не складається.

Деклараційна кампанія – 2018: наближається граничний строк сплати ПДФО та військового збору
Нагадуємо, що громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік, необхідно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, які зазначені у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з ПДФО та військового збору за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи у строк до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:
• при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 %. погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Про зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва
Відповідно до абзацу четвертого пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2018 № 142 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850) (далі – наказ № 142), який набрав чинності 04.05.2018, внесено зміни до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами) (далі – наказ № 772).
Наказом № 142 приведено у відповідність до чинного законодавства норми при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік з метою набуття і підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарського товаровиробника, а саме:
● у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом № 772, слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого статтею 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 16-1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

За І півріччя цього року на Дніпропетровській митниці ДФС здійснено зовнішньоторговельних операцій на суму близько 101,9 млрд. гривень
Упродовж 6 місяців 2018 року зовнішньоекономічні операції у зоні діяльності Дніпропетровської митниці ДФС здійснювали понад сім тисяч суб’єктів господарювання. Вони перемістили через митний кордон України товарів на суму близько 101,9 млрд. грн. З цієї кількості імпортовано товарів на суму близько 49,1 млрд. грн., експортовано – понад 52,8 млрд. грн., що становить відповідно 48% (імпорт) та 52% (експорт) загального обсягу зовнішнього товарообміну. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року імпорт збільшився на 14,3%, а експорт – збільшився на 9,1%.
У 2018 році підприємці переважно експортували товари до Польщі (17,2%), Росії (14,1%), Китаю (12,5%). Серед основних експортних товарів були: залізна руда, прокат, труби сталеві. А імпорт товарів здійснювали з Росії (32,9%), Китаю (9,2%), Німеччини (8,9%). Серед основних імпортних товарів – вугілля, промислове устаткування, фармацевтична продукція.

Питання легалізації найманих осіб та заробітної плати – один з пріоритетних напрямів роботи ГУ ДФС
Днями в Інформаційному агентстві «МОСТ - ДНЕПР» відбулося засідання «круглого столу» на тему: «Прозорий бізнес – прозорі заробітні плати» за участі представників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Пенсійного фонду, Інспекції з питань праці та зайнятості населення, а також суб’єктів господарювання.
Під час засідання проінформовано, що за перше півріччя поточного року фіскальною службою встановлено факти порушення чинного законодавства по 37 суб’єктам господарювання, з них - 28 матеріалів з питань порушення трудового законодавства, які направлені для подальшого розгляду та вжиття заходів на адресу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
За результатами розгляду скарг громадян та платників податків в ході фактичних перевірок виявлено 1245 неоформлених найманих осіб у 1016 податкових агентах. Після проведення заходів, громадяни працевлаштовані, а за рахунок працевлаштування в бюджет надійшло 1,8 млн. грн. податків і зборів.
В ході контрольно - перевірочних заходів перевірено 103 суб’єкта господарювання. Встановлені порушення податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів у 87 суб’єктах з податку на доходи фізичних осіб та 41 суб’єкта господарювання по ЄСВ.
Донараховано податку на доходи фізичних осіб - 43,6 млн грн, військового збору - 0,4 млн грн, єдиного соціального внеску - 0,8 млн гривень.
Також зазначено, в яких сферах найчастіше зустрічаються порушення трудового законодавства у Дніпропетровській області.
Для створення позитивних умов легалізації трудових відносин, сталого скорочення нелегальної (тіньової) зайнятості населення Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено 79 семінарів, 42 зустрічі з бізнесом, розміщено у засобах масової інформації 833 інформаційних матеріали.
Крім того, працівниками фіскальної служби сумісно з органами виконавчої служби проведена роз’яснювальна робота з 2261 керівником підприємств з питання підвищення рівня заробітної плати та легалізації найманої праці.
Як результат, - у квітні-травні поточного року легалізували найману працю 691 підприємця. А за рахунок оформлених 4,4 тисяч найманих працівників до бюджету додатково надійшло 5,0 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 6,0 млн грн єдиного внеску.
Підсумовуючи засідання зауважено, що в умовах бюджетної децентралізації, питання легалізації найманих осіб та заробітної плати залишається одним з головних напрямків роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Фінансова звітність – невід’ємна частина податкової звітності з податку на прибуток
Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною (п. 46.2. ст. 46 ПКУ).
Відповідно до вимог п. 46.5 та п. 46.6 ст. 46 ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Пунктом 48.1 ст. 48 ПКУ передбачено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, серед яких є інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.
Так, у спеціально відведеному полі декларації «Наявність додатків» у клітинці ФЗ проставляється позначка «+» та у полі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» позначка «+» проставляється у відповідних клітинках, а саме:
- Баланс (Звіт про фінансовий стан);
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
- Звіт про рух грошових коштів;
- Звіт про власний капітал;
- Примітки до річної фінансової звітності;
- Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва;
- Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, або її затримку п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
10.07.2018 вийшло оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.26.9.0.
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.9.0) (станом на 10.07.2018)
Внесення змін до існуючих документів:
1. У зв’язку зі зміною електронних форматів і для забезпечення приймання та автоматизованої обробки фінансової звітності банків, яка є додатком до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною, відповідно до п. 46.2 ст. 46 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внесено зміни до документів:
► J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс);
►J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);
► J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);
► J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом;
► J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом;
► J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати).
2. Для форм J0112816, J0152816, J0182804 «Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» в графі 2 таблиці надано можливість зазначити код нерезидента.
3. З метою повної реалізації вимог наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 внесено зміни до наступних документів:
► F0200420, J0200520 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
► F/J 0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)».
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Податок на нерухомість: звірка даних проводиться за заявою платника
Фізичні особи протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення зобов’язані сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
● об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
● розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
● права на користування пільгою із сплати податку;
● розміру ставки податку;
● нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Довідково: податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Затверджено нове Положення про організацію бухгалтерського обліку та контролю для банків України
07.07.2018 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, якою затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (далі – Положення).
Відповідно до вищевказаного Положення банк зобов’язаний забезпечити:
►документування всіх операцій, що здійснюються його відокремленими підрозділами (складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку);
► своєчасне, повне та достовірне відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх операцій, які здійснюють його відокремлені підрозділи;
► дотримання відокремленими підрозділами вимог облікової політики банку;
► виконання відокремленими підрозділами потрібних процедур внутрішнього контролю;
► формування та зберігання відокремленими підрозділами первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, звітів відповідно до вимог законодавства України;
► формування звітності в розрізі відокремлених підрозділів;
► надання інформації в розрізі відокремлених підрозділів банку зовнішнім користувачам (Національному банку України, органам статистики та іншим органам відповідно до вимог законодавства України).
Постанову № 75 розміщено на головній сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України у вкладинці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

Оперативним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області припинено діяльність конвертаційного центру
В рамках операції «Рубіж-2018» внесено відомості в ЄРДР за ч. 1 ст. 205 КК України стосовно посадових осіб підприємства м Дніпра.
Проведеними розшуковими і перевірочними заходами встановлено підприємство-імпортер, яке як платник податків, знаходилося в м. Києві та використовувало схему діяльності центру мінімізації митних платежів. Суть схеми полягала у використанні товарів прикриття, а саме імпортувалися товари широкого споживання, по кожній митної декларації декларувалася велика кількість товарних позицій, що розрізняються за ваговими і ціновими характеристиками, з різним податковим навантаженням. У той же час реалізація ввезеного товару декларувалася не в повному обсязі. В результаті були неправомірно сформовані суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в розмірі 52,7 млн. грн.
З метою подальшого незаконного формування податкового кредиту з ПДВ підприємствам транзитно-конветраційних груп і реального сектора економіки вказане підприємство перереєстрували в м Дніпро - змінили адресу реєстрації, директора та засновника.
З метою попередження поширення схемного податкового кредиту, упередження нанесення державі збитків у вигляді несплати податків, на підставі постанови суду у кримінальному провадженні накладено арешт на активи підприємства - суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 52,7 млн. грн.
В даний час проводяться слідчі дії щодо осіб, причетних до скоєння кримінального злочину з метою пред'явлення підозри за статтями 28, 191, 205, 366 КК України.

Шановні бухгалтера та аудитори!
Прийміть найкращі вітання з професійним святом!
Важко уявити собі галузь національної економіки, де б не використовувалась ваша праця, ваш досвід та професійні знання. Без людей цих професій неможливе існування жодного підприємства, організації, фірми малого, середнього і великого бізнесу. Без сумніву, ці професії надзвичайно важливі і вкрай відповідальні!
Від щирого серця бажаємо вам здоров’я та щастя, розсудливості та впевненості, а також великого успіху, який буде супроводжувати вас у всіх ваших справах!

Електронна звітність: порядок припинення дії договору про визнання електронних документів за ініціативи підписувача
Згідно з п. 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється, зокрема за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору) (керівника), поданої з дотриманням передбаченої п. 15 роздлу ІІІ Порядку процедури.
Пунктом 15 розділу ІІІ Порядку визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (далі – Заява про припинення дії Договору) за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.
Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 15 розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 16 розділу ІІІ Порядку Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у п. 14 розділу ІІІ Порядку.
Довідково: переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису»: www.acskidd.gov.ua/r_kor.
Також для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС. Переглянути Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС можна у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису»: https://acskidd.gov.ua/reglament.

Про заповнення податкової звітності з ПДВ
Доводимо до відома платників ПДВ, що ДФС України у зв’язку з набранням чинності 04.05.2018 наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2018 за № 451/31903 (далі – наказ № 381), листом від 11.07.2018 № 21051/7/99-99-15-03-02-17 «Про заповнення податкової звітності з ПДВ» (далі – лист № 21051) повідомила наступне.
Наказом № 381 внесено зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та форми податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (зі змінами і доповненнями) (далі – наказ № 21). Зокрема, зміни внесено до Додатку 1 (Д1), Додатку 5 (Д5) та до Додатку 9 (Д9) декларації та визначено особливості їх заповнення.
Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу № 21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом № 381, вперше має здійснюватися за звітний період червень 2018 року (граничний термін подання 20.07.2018), ІІ квартал 2018 року (граничний термін подання декларації 09.08.2018).
Змінами до форми декларації додатки 1, 5 та 9 до декларації викладено в новій редакції.
Додаток 1 (Д1)
У таблиці 1 додатку 1 (Д1) «Коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу» передбачено окремі рядки для відображення коригування податкових зобов’язань в розрізі умовних ІПН 600000000000, визначених за ставкою 7 та ставкою 20 відсотків, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.
Крім того, Додаток 1 (Д1) доповнено таблицями 1.1 та 1.2.
Додаток 5 (Д5)
У таблиці 1 додатку 5 (Д5) «Операції на митній території України, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України» передбачено окремі рядки для відображення показників в розрізі умовних ІПН 600000000000, які переносяться до рядків 4.1 та 4.2 декларації.
Крім того, Додаток 5 (Д5) доповнено таблицями 1.1 та 1.2
Додаток 9 (Д9)
У таблиці 1 додатку 9 (Д9) «Обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН» зазначається:
- у рядку 1 – обсяг операцій з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (без податку на додану вартість), розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у ЄРПН;
- у рядку 2 – сума податку на додану вартість, нарахована за операціями, визначеними пунктом 16-1.3 статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 таблиці 1 додатку 9 (Д9).
У таблиці 2 додатку 9 (Д9) передбачено окремий рядок для розрахунку питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів новоствореними платниками (ПВН). Такий розрахунок новоствореними платниками здійснюється виходячи із обсягів постачання (без податку на додану вартість) за кожний звітний (податковий) період, при цьому рядок «Усього» такими платниками не заповнюється.
Детальніше з інформацією про заповнення податкової звітності з ПДВ можливо ознайомитись у листі № 21051, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72968.html

Увага! З 23 липня 2018 року змінюється адреса електронної поштової скриньки ДФС
ДФС України повідомила про зміну адреси електронної поштової скриньки.
З 23 липня 2018 року буде використовуватись e-mail адреса – post@sfs.gov.ua.
Використання e-mail адреси kabmin_doc@sfs.gov.ua – з 23.07.2018 ПРИПИНЯЄТЬСЯ!
Інформація розміщена на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/343862.html

Чи видає орган ДФС довідки фізичній особі, про те, що вона не зареєстрована, як суб’єкт господарювання?
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 року № 5203-VI, адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону.
Суб’єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб’єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується (п. 1 ст. 8 Закону № 5203).
Надання органами ДФС довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Наказом Державної фіскальної служби України від 13.01.2015 року № 7 «Про затвердження інформаційних карток адміністративних послуг» із змінами та доповненнями встановлено тимчасовий перелік адміністративних послуг, що надаються ДФС та її територіальними органами, до якого не включено послугу з надання довідок про наявність у фізичної особи статусу підприємця.
Водночас з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відповідно до Закону України 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (частина перша ст. 11 Закону № 755)
Відповідно до частини третьої ст. 5 Закону № 755 забезпечення ведення ЄДР та надання відомостей з нього належить до повноважень суб’єктів державної реєстрації.
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 року № 1657/5.

Чи потрібно завіряти документи, що подаються для розблокування податкових накладних
Копії документів, що подаються на розгляд комісії ДФС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, завіряти не потрібно.
Такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладанням на них електронного цифрового підпису підписувача (підписувачів) та електронної печатки (за наявності).
Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117.

Уважно заповнюйте КВЕД у заяві на ліцензію з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Відповідно до розпорядження ДФС України від 28.02.2018 р. № 18-р «Про ведення Реєстру виданих, тимчасово призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами», з 02.08.2018 вводиться єдиний зразок заяви, яка заповнюється суб’єктами господарювання в залежності від дії, яку необхідно здійснити.
Зокрема, суб’єктам господарювання в заяві на видачу ліцензії, внесення чергового платежу (щоквартально сплата за ліцензією), переоформлення ліцензії та внесення змін РРО, видачу дубліката ліцензії заповнювати пункт 5. «код та назва виду діяльності» для вказаної дії суб’єктам господарювання необхідно мати діючий код КВЕД, а саме:
47.11 (роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами);
47.25 (роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах);
47.26 (роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах);
56.10 (діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування);
56.30 (обслуговування напоями).

Як скласти податкову накладну
У випадку отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного і того ж покупця за один і той же товар в межах одного і того ж договору, не буде вважатися помилкою, коли постачальником буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.
Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних, та покупець одного і того ж дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, також не буде вважатися помилкою якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.
Такі податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, є підставою для включення сум ПДВ, зазначених у них, до складу податкового кредиту відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
При цьому датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відповідно до п. 187.1 ПКУ буде або дата отримання попередньої оплати (авансу) від покупців, або дата відвантаження товарів покупцям (в залежності від того, яка з подій настала раніше) не залежно від того в рамках одного чи декількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.
На кожне повне або часткове постачання товарів, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), платником складається податкова накладна, до якої вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів.
У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами у відповідності до п. 201.4 ПКУ можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної податкової накладної на кожного платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.
Таким чином, дата першої події визначатиметься платником у хронологічному порядку подій (відвантажень чи оплат) по цивільно-правових договорах, укладених платником з покупцем. По факту виникнення за правилом «першої події» податкових зобов’язань у платника виникає обов’язок складення податкових накладних згідно з п. 201.4 або п. 201.7 ПКУ.

Чи може ФОП, який здійснює продаж в магазині на ринку, бути єдинником І групи?
Згідно з п. 291.4 Податкового кодексу України до І групи платників єдиного податку віднесено ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень.
Отже, фізична особа – підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку І групи.

Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів
Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями.
Зокрема, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
1) особами, які не досягли 18 років;
2) особам, які не досягли 18 років;
3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
6) з торгових автоматів;
7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;
10) з рук;
11) у невизначених для цього місцях торгівлі.
Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.
На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
При цьому сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столов

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

12.07.2018 15:05

За 6 місяців платники ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра поповнили зведений бюджет на 521592,5 тис. гривень
До бюджетів усіх рівнів від платників ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за січень – червень 2018 року надійшло 521592,5 тис. гривень податків, що на 126029,6 тис. гривень або на 31,9 % більше відповідного періоду минулого року.
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження за січень – червень 2018 року до місцевого бюджету міста зросли на 39086,3 тис. гривень, або на 18,5 %, та склали 250340,5 тис. гривень; до державного бюджету – зросли на 86943,3 тис. гривень, або на 47,2 % та склали 271252,0 тис. гривень.
У розрізі основних платежів за 6 місяців 2018 року надійшло:
- до державного бюджету: податку на доходи фізичних осіб – 43177,7 тис. гривень; податку на додану вартість – 157972,8 тис. гривень; податку на прибуток підприємств – 52676,6 тис. гривень; військового збору – 15673,3 тис. гривень,
- до місцевого бюджету: плати за землю – 38179,7 тис. гривень; єдиного податку – 62578,7 тис. гривень; акцизного податку – 6249,5 тис. гривень.

За порушення законодавства при виплаті заробітної плати суб’єктам господарювання донараховано 334 млн грн податків
З початку року за наслідками перевірок суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам з порушенням чинного законодавства, органами ДФС донараховано понад 334 млн грн податку на доходи фізичних осіб, майже 62 млн грн єдиного внеску та понад 19 млн грн військового збору. Про це повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
Він зазначив, що боротьба з виплатою зарплати та інших доходів громадянам без оподаткування на сьогодні одним із пріоритетних напрямів роботи ДФС. Адже податковий агент, який виплачує таким чином доходи фізичним особам, свідомо порушує законодавство та досить вагомо не доплачує до бюджетів податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний внесок.
«Нажаль, негативне явище виплати суб’єктами господарювання доходів, у т.ч. зарплати, фізичним особам повністю, або частково без оподаткування характерне для всіх регіонів країни, різних галузей економіки та сфер діяльності незалежно від правової форми здійснення платником податків господарської діяльності», – зазначив Павло Дроняк.
За його словами, керівники підприємств з метою ухилення від сплати до бюджетів належних сум податків вдаються до різних, так званих, «схем». Як приклад, отримують з банківських рахунків підприємств значні суми готівки під звіт нібито для закупівлі товарно-матеріальних цінностей, сільгосппродукції, металобрухту тощо, проте про її використання не звітують, або ж у якості підтверджуючих документів надають документи, які в результаті перевірок не знаходять свого підтвердження.
Так, свідоме ухилення від сплати податків посадовою особою ТОВ «С» (вид діяльності – оптова торгiвля фруктами й овочами) виявлено фахівцями ГУ ДФС у Харківській області в ході перевірки, проведеної на виконання постанови суду. Керівником з розрахункових рахунків товариства знімались кошти нібито для закупівлі товарів. Однак, первинні документи, які б підтверджували факт придбання товарів або повернення коштів у касу підприємства до перевірки не було надано. Всього директором отримано 162,9 млн грн без утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
За результатами перевірки донараховано 50,5 млн грн, у т.ч. 46,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 3,6 млн. грн. військового збору.
Такі ж порушення податкового законодавства встановлено податківцями Кіровоградській області у ході перевірки фермерського господарства «Х», проведеної на виконання ухвали суду. Керівником нібито для закупівлі товарів з розрахункових рахунків підприємства було знято 22,5 млн грн.
За результатами перевірки донараховано 9,5 млн грн, у тому числі 8,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,6 млн. грн. військового збору.
Фахівцями ГУ ДФС у Вінницькій області на виконання постанови суду проведено перевірку ТОВ «Р» (вид діяльності – оптова торгiвля зерном, необробленим тютюном, насінням i кормами для тварин).
За результатами опрацювання матеріалів кримінального провадження встановлено, що на підприємстві працевлаштована 1 особа – директор, а фактично підприємством господарська діяльність не здійснювалась.
При цьому, керівником з розрахункових рахунків товариства отримано нібито для закупівлі товарів 15,7 млн грн. Однак, первинні документи, які б підтверджували факт придбання товарів або повернення коштів підприємству, до перевірки не надано.
За результатами перевірки донараховано 7,0 млн грн, у тому числі 6,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,4 млн грн військового збору.
На виконання постанови суду фахівцями ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено і перевірку ТОВ «Л» (вид діяльності – неспеціалізована оптова торгівля, фактично господарська діяльність не здійснювалась, директор і бухгалтер в одній особі).
При опрацюванні матеріалів кримінального провадження встановлено, що керівником з використанням банківської пластикової карти з розрахункових рахунків товариства знято 8,7 млн грн нібито для закупівлі сільгосппродукції. Підтверджуючі документи про цільове використання цих коштів до перевірки не надано. Крім цього директору підприємства заробітна плата офіційно не нараховувалась, звітність до фіскальних органів не подавалась.
За результатами перевірки донараховано 3,4 млн грн, у т.ч. 3,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 0,3 млн грн військового збору.
«Одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є невідворотність настання визначеної законодавством відповідальності у разі його порушення», - підкреслив Павло Дроняк.

Відбувся аукціон із закупівлі скануючих систем для митниці
На офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України ProZorro 9 липня 2018 року відбувся аукціон із закупівлі скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних транспортних засобів та контейнерів для оснащення пунктів пропуску.
У першому лоті з придбання трьох скануючих систем з очікуваною вартістю 390 млн грн перемогу отримала компанія Arempa International Ltd FZC. Остаточна пропозиція по лоту склала 219 млн грн.
Перемогу у другому лоті з придбання ще трьох скануючих систем отримала компанія NUCTECH COMPANI LIMITED з остаточною пропозицією 217,999 млн грн. Очікувана вартість лоту складала 390 млн грн.
У третьому лоті з придбання чотирьох скануючих систем перемогу також отримала NUCTECH COMPANI LIMITED. Очікувана вартість лоту становила 520 млн грн, остаточна пропозиція – 264,4 млн грн.
Загальна економія коштів, призначених на закупівлю скануючих систем для оснащення пунктів пропуску на державному кордоні, становить 598,601 млн грн.
«Конкурс був максимально відкритим, ми залучили лідерів ринку, тому не дивно, що конкуренція під час торгів виявилась дуже жорсткою. Переможна ціна Nuctech у другому лоті склала лише на 999 грн менше, ніж пропозиція Rapiscan, – зазначив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. – Учасники були вимушені дуже суттєво знижувати ціни у порівнянні з власними початковими пропозиціями. Як результат, ми отримали економію для держбюджету в розмірі майже 600 млн грн. Це ресурс для того, аби закупити додаткові технічні засоби контролю».
З результатами аукціону можна ознайомитися за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-04-20-001560-b?lot_id=ad6da2a266c011be5ca4648b9ff90e9b#lots
Нагадаємо, Державна фіскальна служба України 20 квітня 2018 року розпочала тендерні процедури із закупівлі 10 скануючих систем стаціонарного типу для оснащення пунктів пропуску. Кошти, передбачені на закупівлю цих 10 скануючих систем (1,3 млрд грн), ще минулого року були виділені українській митниці на технічне оснащення кордону за рахунок перевиконання показників із забезпечення надходжень митних платежів до бюджету.

ТОП-порушень, які виявлені під час перевірок фізичних осіб
Зволікання громадянами із декларуванням своїх доходів
За зволікання із декларуванням своїх доходів два киянина поплатилися великими штрафами.
Так, двом фізичним особам у м. Києві у 2015 році банки – кредитори анулювали борг на загальну суму майже 30 млн. гривень.
Впродовж 2016-2018 років ці фізичні особи не виконали свій обов’язок задекларувати доходи, отримані у вигляді додаткового блага внаслідок прощення банками основної суми боргу, та сплатити відповідні податки.
Результати перевірок показали, що сума бюджетних втрат становить 4,8 млн. грн., за що нараховано штрафні санкції у розмірі 1,2 млн. грн.
Ухиляння від сплати податків при виплаті заробітної плати
Завдяки ефективним контрольно-перевірочним заходам підрозділів податків і зборів з фізичних осіб фіскальних служб Донецької, Вінницької, Тернопільської та Чернівецької областей викрито боржників, які впродовж кількох років ухилялися від перерахування до бюджету податків, утриманих під час нарахування і виплати заробітної плати працівникам.
Так, якісний ризикоорієнтований підхід до формування плану-графіка проведення документальних перевірок на 2018 рік дав позитивні результати, а бюджети вказаних регіонів збагатяться на додаткові 11 млн. гривень.
Зокрема, документальними перевірками зафіксовано факти тривалої затримки шести підприємствами внесення на бюджетні рахунки утриманих із фонду заробітної плати податку на доходи фізичних осіб в сумі 7,2 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3,6 млн. грн., та військового збору у розмірі 0,5 млн. гривень.
Недотримання умов спрощеної системи оподаткування
Фіскальними службами Вінниччини та Рівненщини виявлено ряд недобросовісних фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які через зловживання правилами застосування спрощеної системи оподаткування попали у списки боржників.
Серед таких зловживань - перевищення граничного обсягу доходу, встановленого для ІІІ групи платників єдиного податку, виявлено у ФОП «О» (вид діяльності – лісопильне та стругальне виробництво), ФОП «О» (вид діяльності – оптова торгівля), ФОП «Р» та ФОП «Ю» (вид діяльності – вантажні перевезення).
Одночасно, здійснення забороненого виду діяльності допущено підприємцем м. Києва (ФОП «О»), який перебуваючи на ІІ групі єдиного податку, систематично надавав послуги юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.
Зібрані у ході перевірок матеріали (договори, банківські документи, пояснення контрагентів та ін.) засвідчили правильність відбору платників податків до плану – графіка проведення документальних перевірок.
У зв’язку з анулюванням цим суб’єктам господарювання реєстрації платником єдиного податку визначено грошових зобов’язань на загальну суму 5,4 млн. гривень.
Приховування доходів, що надійшли на розрахункові рахунки
Під час проведення документальної перевірки, призначеної у рамках кримінального провадження, ревізорами ГУ ДФС у Київській області встановлено, що громадянин «О», діючи за попередньою змовою із спільниками, здійснював фінансові операції, пов’язані із зарахуванням та перерахуванням безготівкових коштів з/на власні рахунки, відкриті в одному з комерційних банків.
Дані про рух коштів на особистих рахунках фізичної особи «О» свідчать про отримання ним у 2014-2016 роках доходу на загальну суму близько 5 млн. гривень.
Задекларувати свої доходи «бізнесмен» не поспішав, внаслідок чого отримав акт перевірки та податкові повідомлення – рішення на суму 1,6 млн. гривень.
Також виявили незадекларовані доходи, що надійшли на «підприємницькі» розрахункові рахунки, посадовці ГУ ДФС у м. Києві під час перевірки фізичних осіб – підприємців «Г», «М» та ГУ ДФС у Рівненській області у ході перевірки підприємця – експортера «В».
Умисне ухилення порушниками від оподаткування доходів призвело до нарахування 2,8 млн. грн. грошових зобов’язань.

ДФС запровадить «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»
Процедури митного контролю та оформлення будуть ще простішими та швидшими. Верховною Радою України прийнято закон, який передбачає удосконалення механізму «єдиного вікна» та оптимізацію здійснення контрольних процедур при митному оформленні товарів.
Відповідно до цього закону ДФС має створити та забезпечити функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На службу покладене зобов’язання й по його адмініструванню.
Таким чином, скасовуються необхідність подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або митним брокером паперового документу, виданого одним державним органом – іншому. Але паперовий документообіг застосовуватиметься, як альтернатива електронному.
Крім того, для спрощення процедур контролю товарів на кордоні законом скорочується кількість контролюючих органів на кордоні:
- посадові особи митниць перевірятимуть дозвільні документи, які на сьогодні перевіряються посадовими особами Державної екологічної інспекції;
- посадові особи Державної прикордонної служби України перевірятимуть рівень радіоактивного забруднення транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України. Ці перевірки на сьогодні здійснюються посадовими особами Державної екологічної інспекції.
Також зміни передбачають застосування органами доходів і зборів під час здійснення митних процедур інформації із державних реєстрів про товари, які контролюються, та дозвільних документів, необхідних для митного контролю та оформлення товарів, розміщених на веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».
До обов`язків Державної фіскальної служби України також буде віднесене визначення кодів УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та ведення та оприлюднення на сайті ДФС переліків таких заборон або обмежень.
Запровадження «єдиного вікна» в повному обсязі є одним із пріоритетів ДФС. Нагадаємо, у 2017 році частка вантажів, що оформлювались через «єдине вікно» складала близько 20%, а на сьогодні цей показник в середньому складає 85%, у 15 митницях ДФС при імпорті товарів наближується до 100%.
На сьогодні принцип «єдиного вікна» у повному обсязі застосовується при переміщенні товарів через митний кордон автомобільним транспортом. Винятком є переміщення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях та вивезення товарів з України іншими видами транспорту, щодо яких повний перехід на митне оформлення за цим принципом відбудеться з 1 лютого 2019 року.

Щодо правомірності включення платників до плану-графіку проведення планових перевірок
До Державної фіскальної служби України останнім часом надходить значна кількість запитів від платників податків щодо правомірності включення їх до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2018 рік та порядку його оприлюднення на офіційному веб-порталі ДФС.
Відповідно до статті 77 Податкового кодексу України документальні планові перевірки повинні бути передбачені у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.
Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше ніж раз на три календарні роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарні роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Згідно з Податковим кодексом України порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, тобто Міністерством фінансів України.
Тому наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.06.2015 за №751/27196, зі змінами, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, перелік ризиків та їх поділ за ступенями значущості (високий, середній, незначний).
Останні зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків внесено наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 № 386, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за № 465/31917, та опублікованим в «Офіційному віснику України» № 41 від 29.05.2018.
Податковим кодексом також передбачено, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Враховуючи це, план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік було сформовано та оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС 22.12.2017.
Оновлення річного плану-графіка здійснюється у разі його коригування. План-графік з урахуванням коригувань розміщується на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Плани та звіти роботи» (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/).

За І півріччя платникам відшкодовано 64,4 млрд грн податку на додану вартість
У І півріччя 2018 року до бюджету зібрано 108,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що на 19,8%, або на 17,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження до бюджету ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування протягом січня-червня 2018 року склали 43,7 млрд грн. Це на 31,2%, або на 10,4 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року.
На рахунки платників протягом І півріччя 2018 року відшкодовано 64,4 млрд грн податку на додану вартість. Це на 13,1%, або на 7,5 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. У січні-червні 2017 року платникам було повернуто 57 млрд грн.
У червні до бюджету зібрано 15,2 млрд грн податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що на 16,8%, або на 2,2 млрд грн більше, ніж у червні минулого року.
Надходження до бюджету ПДВ з урахуванням бюджетного відшкодування протягом червня 2018 року склали 5,6 млрд грн. Це на 42,4%, або на 1,7 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року.
На рахунки платників у червні 2018 року відшкодовано понад 9,6 млрд грн податку на додану вартість. Це на 6%, або на 0,5 млрд грн більше, ніж у червні минулого року.

Мирослав Продан: Правоохоронний блок – основний напрям взаємодії України та Італії у митній сфері
Державна фіскальна служба України та Агентство митниці та монополій (АММ) Італійської Республіки від попередніх домовленостей, які були досягнуті керівниками обох відомств Мирославом Проданом і Джованні Кеслером у середині травня в Римі, перейшли до активної фази взаємодії.
Сьогодні у Кишиневі (Молдова) в.о. Голови ДФС та генеральний директор АММ підписали ряд двосторонніх заяв, які стимулюватимуть українську та італійську сторони до спільної роботи у правоохоронній сфері.
Мирослав Проданом і Джованні Кеслер домовились про співпрацю у таких напрямах:
- налагодження обміну інформацією при переміщенні підакцизних товарів;
- обмін оперативною попереджувальною інформацією про можливі порушення митного законодавства відносно товарів, у першу чергу, тих, що переміщуються авіаційним транспортом;
- проведення, з можливим залученням EUBAM та OLAF, спільних спеціальних операцій у правоохоронній сфері, зокрема, спрямованих на протидію контрабанді підакцизних товарів, наркотиків та прекурсорів, зброї.
За словами очільника ДФС, правоохоронний блок є основним напрямом України та Італії у митній сфері.
«Прем'єр-міністр та Уряд приділяє велику увагу посиленню протидії митним правопорушенням. Контрабанда товарів суттєво впливає на бізнес-середу в Україні, коли українській продукції важко конкурувати з товарами, що ввезені контрабандним шляхом без сплати необхідних мит і зборів. Відповідно страждаюnь українські виробники, скорочуються робочі місця та знижуються надходження до бюджету», - зазначив Мирослав Продан.
Він додав, що саме тому, цього тижня Кабінет міністрів вніс до парламенту законопроект, який передбачає кримінальну відповідальність за переміщення товарів через кордон поза митним контролем у великих розмірах.
Про актуальність цієї міри говорять факти. Тільки з початку 2018 року відкрито 18,5 тис проваджень про порушення митних правил на суму близько 40 млн доларів.
А, оскільки Італія входить в ТОП-5 країн - найбільших торгівельних партнерів України (товарообіг за 5 місяців 2018 року – 1,9 млрд доларів, що на 24% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року), то взаємодія у правоохоронній сфері надзвичайно важлива. Зокрема, мова йде про інформування митних підрозділів ДФС щодо зовнішньоекономічних операцій та забезпечення дотримання законодавства.
Наприклад, з початку 2018 року до митної адміністрації Італії направлено 20 запитів про взаємну адміністративну допомогу у проведенні перевірок та розслідувань. За результатами 10 відповідей встановлено 9 фактів порушень митного законодавства по незаконному переміщенню товарів вартістю понад 10,5 млн грн.
Крім того, Мирослав Продан і Джованні Кеслер домовились про обмін досвідом щодо спрощення та прискорення митних процедур у морських портах, у тому числі із застосуванням технічних засобів митного контролю, включно із скануючими системами.
«ДФС розуміє значення застосування сканерів у контексті прискорення митних процедур і попередження митних правопорушень. Ми отримали відповідне фінансування та плануємо закупити 10 скануючих систем для розміщення в найбільших і завантажених пунктах пропуску по всьому периметру державного кордону України. Ми чотири рази намагалися провести торги і кожен раз вони навмисно блокувалися надуманими скаргами. Але 2 липня завдяки нашій позиції та увазі до процесу уряду, Антимонопольний комітет відхилив всі скарги і розблокував процес закупівель. Розраховуємо провести аукціон вже наступного тижня», - поінформував свого італійського колегу Мирослав Продан.
Також у планах співробітництва між ДФС та АММ - обмін досвідом із застосування автоматизованого аналізу та управління ризиками, електронних сервісів, що є важливою складовою для забезпечення безпеки міжнародного ланцюга поставок товарів, спрощуючи та прискорюючи процедури торгівлі.
Крім того, погодилися зміцнювати взаємодію в сфері митних експертиз для ознайомлення українських фахівців з підходами щодо ідентифікації та визначення фальсифікації алкогольних напоїв під час здійснення митних процедур, а також досвідом досліджень деяких груп товарів - тютюнових виробів, меблевих тканин, взуття, хутра та виробів з нього. Зокрема, спеціалістам департаменту податкових та митних експертиз ДФС цінним би був досвід у застосуванні підходів та методик досліджень, які використовують митні лабораторії Італії (АММ має 15 хімічних лабораторій), що входять до Європейської мережі митних лабораторій CLEN.

Про реалізацію пілотного проекту щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій
ДФС України розпочата реалізація пілотного проекту щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій (далі – РРО).
Так, бізнес очікують зміни щодо РРО, які дозволять спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності.
Реалізація експериментального проекту триватиме до 31 грудня 2019 року, під час якого буде досліджено інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання. Зазначене сприятиме популяризації використання відповідних комплексів бізнесом, у зв’язку з тим, що використання окремих моделей надасть можливість здійснювати віддалений контроль за розрахунками та обігом товарів на підприємстві.
Таке рішення створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови їх введення в експлуатацію та використання, зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.
З 19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 13.06.2018 № 472 (далі – Постанова № 472), якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій (далі – Порядок).
Порядком передбачено, що учасниками експериментального проекту є виробники (постачальники) та користувачі новітніх моделей комплексів, зокрема удосконалених комп’ютерно-касових систем, які виявили заінтересованість щодо участі в експериментальному проекті.
При цьому організаційне супроводження експериментального проекту здійснюється Міжвідомчою робочою групою, утвореною Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) протягом 15 днів після набрання чинності Постановою № 472.
Також Порядком зазначено, що до новітніх моделей комплексів застосовуються на період проведення експериментального проекту вимоги, затверджені постановами КМУ від18.02.2002 № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» і від 02.03.2016 № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування» з урахуванням таких особливостей, що програмні комплекси повинні забезпечувати, зокрема:
►виконання розрахункової операції та передачі контрольно-звітної інформації до системи обліку даних в режимі реального часу;
► друкування розрахункових та інших звітних документів;
► збереження даних про опис товарів, фіскальної інформації, даних, на основі яких формуються розрахункові документи та звіти про розрахункові операції;
► використання електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для здійснення технологічних операцій;
► використання технології, розробленої Національним банком України, або електронно-цифрового підпису з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» для захисту від підміни та модифікації даних реєстраторів.
Результати проведеного пілотного проекту будуть узагальнені фахівцями ДФС України з урахуванням пропозицій, поданих територіальними органами ДФС, центрами сервісного обслуговування, користувачами новітніх моделей та передані для подальшої роботи до Мінфіну.
Позитивні результати експерименту дозволять впровадити новітні РРО у промислову експлуатацію та сприятимуть їх застосуванню платниками податків поряд з традиційними моделями касових апаратів.
Нагадуємо, що інноваційна система реєстрації та обліку РРО – e-Receipt, розроблена ДФС України, передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.
Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм.
Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».
Всі кейси цієї системи безкоштовні для її користувачів та не потребують абонентської плати за користування.
Постанова № 472 опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 19.06.2018 № 114.
Постанова № 472 розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/72935.html

Юридична особа – поручитель погашає кредит ФОП на загальній системі оподаткування: чи виникає об’єкт оподаткування у ФОП?
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (далі – ФОП).
При цьому, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
• виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
• виручка в натуральній (негрошовій формі);
• суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згіно з ст. 1054 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи те, що кредит, отриманий ФОП від банку на розрахунковий рахунок підлягає поверненню, то дана сума кредиту не включається до складу доходу.
Водночас, у разі, якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).
Отже, якщо погашення кредиту здійснюється не ФОП, а юридичною особою – поручителем, то дохід, у сумі погашеного поручителем кредиту, включається до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та є об’єктом оподаткування ПДФО за правилами, встановленими ст. 177 ПКУ.

Анулюється реєстрація платника ПДВ – необхідно своєчасно визнати умовне постачання товарів
Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку на додану вартість (далі – ПДВ) по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Внесено зміни до Митного кодексу України
04.07.2018 набув чинності Закон України від 19.06.2018 № 2464-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уточнення деяких положень» (далі – Закон № 2464).
Законом № 2464, зокрема, внесено зміни до розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а саме:
- у п. 41 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення»:
► абзац перший після слів «На період проведення антитерористичної операції» доповнено словами «та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»;
► абзац другий після слів «що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону» доповнено словами «та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)»;
► в абзацах третьому і четвертому слова «що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану» замінено словами «що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), та/або запровадження воєнного стану».
Положення пп. 2 п. 1 Закону № 2464 щодо внесення змін до п. 41розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ застосовуються з 1 травня 2018 року.
Закон № 2464 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 03.07.2018 № 118.

Дніпропетровська митниця ДФС: 10 млрд. 160,5 млн. грн. перераховано до Державного бюджету протягом І півріччя 2018 року
У І півріччі 2018 року Дніпропетровська митниця ДФС скерувала до Державного бюджету України митних платежів у сумі 10 160,5 млн. грн., що на 12,5%, або на 1 127,9 млн. грн. більше, ніж у І півріччі 2017 року.
Показник середньоденних надходжень становив 84,1 млн. грн., що на 12,5%, або на 9,3 млн. грн. більше від середньоденних надходжень січня-червня минулого року.
На надходження платежів у січні-червні 2018 року вплинуло збільшення податків від митного оформлення вугілля, насіння соняшнику, збірних будівельних конструкцій, полі ацетатів, уранового оксидного концентрату.

Дніпропетровщина: надходження єдиного внеску збільшились майже на 1,2 млрд. грн.
У І півріччі 2018 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 6 млрд. 500,5 млн. грн. Це на 22%, або на 1 млрд. 175,1 млн. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У червні платниками Дніпропетровщини сплачено 1 млрд. 272,8 млн. грн. єдиного внеску. Порівняно з червнем минулого року надходження зросли на 23%, або на 242,9 млн. грн.
В середньому щомісяця в січні – червні поточного року страхувальники Дніпропетровщини сплачували майже 1,1 млрд. грн. єдиного внеску.

Терміни подання податкової декларації та сплати туристичного збору
Відповідно до пп. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Форма податкової декларації туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Згідно з пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

05.07.2018 14:33

Отриманий фізобою дохід у вигляді призу в негрошовій формі оподатковується із застосуванням підвищуючого коефіцієнту
Згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст.164 ПКУ).

Земельний податок: сплата ФОП – «єдинником», що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Так, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Отже, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють такого платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Враховуючи вищевикладене, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (або на ФОП)), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Податок на додану вартість: причини коригування ПН
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів україни від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розділу V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК за формою згідно здодатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН, включаючи і термін такої реєстрації, аналогічний порядку, передбаченому для ПН.
Особа, яка здійснює реєстрацію РК в ЄРПН, визначена підпунктами 192.1 та 191.2 ст. 192 ПКУ.
Реєстрація РК в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН ПН. РК до ПН, з дати якої минуло 1095 календарних днів, не може бути зареєстрована у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.
Помилки, допущені у даті складання ПН та її порядковому номері, виправленню не підлягають (абзац шостий п. 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 зі змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289).
Причини коригування, які можуть бути вказані в РК:
► «Повернення товару або авансових платежів» – після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів;
► «Зміна кількості» – після складання ПН відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів);
► «Зміна ціни» – після складання ПН відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком повного повернення коштів);
► «Зміна номенклатури» – після складання ПН відбувається зміна ціни частини товарів/послуг та/або одночасна зміна і кількості, і ціни товарів/послуг;
► у РК, який складається з метою виправлення помилок, допущених при здійсненні попередніх коригувань ПН, та відображення правильних показників товарних позицій, які утворились в результаті таких коригувань, вказується одна з причин коригування:
• «Усунення неоднозначностей»;
• «Зменшення обсягу при нульовій кількості»;
• «Зменшення кількості при нульовому обсягу».
Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків. Якщо одна і та ж сама причина коригування вказується в двох і більше рядках РК, запис в графі 2 в усіх таких рядках має бути ідентичним з точністю до знака.
Більш детальніше про особливості складання РК до ПН, що видаються покупцям – платникам ПДВ – у листі ДФС України від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html

Особливості заповнення РК до ПН залежно від окремих ситуацій, що виникають в процесі господарської діяльності платників податків
ДФС України у зв’язку з наявністю численних запитів платників податків щодо складання розрахунків коригування (далі – РК) до податкових накладних (далі – ПН), що видаються покупцям – платникам ПДВ, листом від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам» (далі – Лист ДФС № 18983) узагальнила роз’яснення про особливості заповнення табличної частини таких РК в залежності від причин, з яких відбувається коригування.
Розглянемо деякі випадки коригування.
Зміна окремих показників табличної частини ПН
1. Після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів
1.1. Загальні правила
РК до ПН, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення.
В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю.
У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів).
1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів
В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються:
- в графі 1– номер рядка ПН, що коригується;
- в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів».
Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків;
- в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)»зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
- в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше);
- графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими;
- в графах 3, 4.1–4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка ПН, що коригується;
- в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше).
Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу А РК.
Лист ДФС № 18983 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html

Набрав чинності новий Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації
Державна фіскальна служба України проінформувала, що 26.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 468 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.05.2018 за № 643/32095 (далі – Наказ).
Наказом визначено такими, що втратили чинність, накази Міністерства фінансів України:
► від 20.11.2014 № 1154 «Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за № 1573/26350;
► від 21.07.2017 № 652 «Про внесення зміни до Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1019/30887;
► від 10.03.2015 № 309 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.03.2015 за № 323/26768.
Наказом удосконалено Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, в якій передбачено можливість обрання запитувачем способу отримання інформації (документів) на запит на отримання публічної інформації шляхом проставлення у такому запиті відмітки «ознайомлення з документами в спеціальному місці розпорядника інформації».
Також Наказом визначається порядок відшкодування витрат на копіювання та/або друк документів, що надаються за запитом на отримання публічної інформації, розпорядником якої є органи Державної фіскальної служби.
Орган ДФС надає за вимогою запитувача 10 перших сторінок документа безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів, крім документів, якщо вони надаються на вимогу запитувачу виключно на електронну пошту.
Крім того передбачено, що дія цього Наказу не поширюється на відносини у сфері звернень громадян та адвокатських запитів, які регулюються Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно.
Також Наказом закріплено електронну адресу, на яку до ДФС України направляється запит на отримання публічної інформації: publicinfo@sfs.gov.ua, яка на сьогодні функціонує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Довідково:
Зазначений Наказ розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Нормативно-правові акти» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/.
Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Головна>Робота з громадянами>Публічна інформація> Форми подання запиту» за посиланням: http://sfs.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/formi-zapitu-na-informatsiyu/.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/341878.html

До уваги платників! Зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»
Повідомляємо, що 22.06.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.8.0) (станом на 22.06.2018)
Нові версії документів:
1. На виконання наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 додано нові версії документів:
F0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (фізична особа);
F0200420 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
F0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
F0200520 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;
F0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;
F0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
F0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»;
F0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;
F0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;
F0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»;
F0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»;
F0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України»;
J0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (юридична особа);
J0200520 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»;
J0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;
J0200620 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;
J0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;
J0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»;
J0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»;
J0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»;
J0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»;
J0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»;
J0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»;
J0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України».
2. З метою забезпечення приймання та автоматизованої обробки фінансової звітності банків, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток, відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України додано нові версії документів:
J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс);
J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати);
J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал);
J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом;
J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом
J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати).
3. Для забезпечення приймання Повідомлення в електронному вигляді за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2018 № 405 додано нову версію документу:
J0144702 – Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Здійснюєте спортивну діяльність – зобов’язані застосовувати РРО!
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), згідно зі ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Статею 9 Закону № 265 визначено випадки, за яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК.
Так, відповідно до п. 4 ст. 3 Закону № 265 надано право проводити розрахунки готівкою зі споживачами без використання РРО та РК, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. Звільнення від застосування РРО спортивної діяльності Законом № 265 не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який здійснює спортивну діяльність, при наданні послуг зобов’язаний застосовувати РРО у разі проведення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).

До уваги платників податків та громадян!!
Доводимо до Вашого відома, що з 26.06.2018 набув чинності Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №468, зареєстрований в міністерстві юстиції України 29 травня 2018 р. за N 643/32095 (далі - Порядок №468).
Порядок №468 створено, з метою реалізації Закону України "Про доступ до публічної інформації", Указу Президента України від 05 травня 2011 року N 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації", постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 835 "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних", відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375.
Порядком №468 регламентовано процедури, які виконують структурні підрозділи органів ДФС в процесі опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, з врахуванням положень чинного законодавства та запропоновано запитувачам Форму для подання запиту на отримання публічної інформації (додається).
Запит на інформацію подається в усній чи письмовій формі, особисто від запитувача або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом, телефоном - на вибір запитувача.
До ГУ ДФС у Дніпропетровській області запит на отримання публічної інформації можна надати з використанням наступних каналів зв'язку:
• особисто або поштою, за письмовим зверненням, у ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000;
• електронною поштою, за зверненням на електронну поштову скриньку ГУ ДФС у Дніпропетровській області: dn.publik436@sfs.gov.ua
Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем.
Консультації з питань отримання публічної інформації в ГУ ДФС у Дніпропетровській області можна отримати за телефоном (056) 374-31-37 (з понеділка по п'ятницю, з 9.00 до 17.15 год.).

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області прийняло участь у випуску бакалаврів Університету митної справи та фінансів
В Університеті митної справи та фінансів відбулися урочистості з нагоди випуску бакалаврів. Теплі привітання, радість і хвилювання випускників, позитивні емоції всіх присутніх створювали піднесену атмосферу свята.
Дипломи випускникам вручали: заступники начальника Дніпропетровської митниці ДФС Олександр Дайнеко і Євген Атаманенко, начальник Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Олексій Степаненко, начальник управління персоналом Департаменту фінансів облдержадміністрації в Дніпропетровській області Віра Скаленко та начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.
Під час вручення випускникам дипломів Олег Басан відмітив, що для бакалаврів - випускників університету настає нова пора, коли набуті під час навчання знання треба застосувати при виборі професійного шляху та побажав успіхів у майбутній кар'єрі!

Про обов’язок нарахування і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).
Відповідно до пункту 4,5 частини першої статті 4 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 статті 4 Закону №2464).
Періодом, за який зазначені платники подають звітність до фіскального органу (звітний період) є календарний рік.
Слід зауважити, що Згідно статті 1 Розділу І Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У разі, якщо платником єдиного внеску не виконуються вимоги діючого законодавства, тобто не сплачується єдиний внесок та відповідно не подається звіт за звітний період - страховий стаж не зараховується, а отже особа позбавляється соціальних гарантій на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Актуальні питання оподаткування місцевими податками та зборами»
Питання 1.
Доброго дня! Чи є у мене пільги на сплату земельного податку, якщо я пенсіонер за віком та маю у власності земельну ділянку площею 2,1 гектари, на якій вирощую сільськогосподарську продукцію?
Відповідь:
Добрий день!
Відповідно до підпункту 281.1.3 пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються пенсіонери (за віком).
При цьому підпунктом 281.2.1 пункту 281.2 статті 281 ПКУ визначено, що пенсіонери (за віком) звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, розмір яких не перевищує 2 гектари.
У Вашому випадку розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства перевищує встановлену ПКУ граничну норму, що не надає Вам права на звільнення від сплати земельного податку. Тому Ви є платником земельного податку за цю земельну ділянку на загальних підставах.
Питання 2.
Доброго дня! Чи зобов’язана я заплатити податок на нерухоме майно, якщо мною була придбана та проданаквартира в одному місяці?
Відповідь:
Вітаю!
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений статтею 266 ПКУ.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з підпунктом 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості у межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Питання 3.
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, з якою періодичністю та в які терміни сплачується податок на нерухоме майно за квартиру та земельний податок громадянином – платником цих податків?
Відповідь:
Вітаю!
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, тобто, зокрема за квартиру, сплачується фізичними особами одноразово протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про сплату податку (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПКУ).
Відповідно до пункту 287.5 статті 287 ПКУ земельний податок сплачується фізичними особами також одноразово протягом 60 днів з дня вручення контролюючим органом повідомлення-рішення про внесення земельного податку.
Нагадаємо, що податкові повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі – платнику цього податку – резиденту контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком (підпункт 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження) земельної ділянки, які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).
Питання 4.
Якщо податкова інспекція не надсилає громадянину повідомленя-рішення про сплату податку на нерухомість, яка відповідальність передбачена для фізичної особи за несплату такого податку?
Відповідь:
У разі, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПКУ, тобто до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) роком, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (підпункт 266.10.2 пункту 266.10 статті 266 ПКУ).
Водночас, підпунктом 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 ПКУ визначено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за встановленим ПКУ терміном вручення фізичній особі повідомлення-рішення про сплату податку контролюючим органом).
Питання 5.
Хочу отримати відповідь на питання: якщо у повідомленні-рішенні нараховано податок на нерухомість на більшу площу нерухомості, яка є у власності фізичної особи, які дії такого громадянина?
Відповідь.
Підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПКУ визначено, що фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
► об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
► розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
► права на користування пільгою із сплати податку;
► розміру ставки податку;
► нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Питання 6.
Доброго дня! Хто є платниками збору за місця для паркування транспортних засобів та який порядок нарахування та сплати цього збору?
Відповідь:
Доброго дня!
Відповідно до підпункту 2681.1.1 пункту 2681.1 статті 2681 ПКУ платниками за місця для паркування транспортних засобів є:
- юридичні особи, їх філії (відділення, представництва);
- фізичні особи – підприємці,
які згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Підпунктом 2681.4.1 пункту 2681.4 статті 2681 ПКУ визначено, що ставка збору та порядок його сплати до бюджету встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за місцезнаходженням об’єкта оподаткування (підпункт 2681.5.1 пункту 2681.5 статті 2681 ПКУ).
Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору у контролюючому органі за місцезнахо

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

22.06.2018 14:31

Земельний податок для фізичних осіб: порядок нарахування та сплати
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 Податкового кодексу України.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Нарахування фізичним особам сум такого податку проводиться органами фіскальної служби (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникам до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.
У сільській та селищній місцевості фізичні особи можуть сплатити земельний податок через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Скористайтесь правом на отримання податкової знижки.
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що для отримання податкової знижки громадянам необхідно до 31 грудня 2018 року включно, подати до податкової інспекції за місцем своєї податкової адреси декларацію про майновий стан і доходи та підтверджуючі документи. Сума, яка підлягає поверненню, зараховується на банківський рахунок платника протягом 60 календарних днів після подання декларації

Що потрібно знати платникам податків про особистий прийом в органах державної фіскальної служби?
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує про вимоги до організації особистого прийому громадян в органах державної фіскальної служби взагалі та, зокрема, в ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Особистий прийом громадян посадовими особами органів фіскальної служби здійснюється відповідно до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271.
Особистий прийом проводиться керівником інспекції, а у разі відсутності - уповноваженими ним посадовими особами, керівниками та посадовими особами структурних підрозділів інспекції, до компетенції яких належать відповідні питання. Прийом здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи інспекції за попереднім записом у дні та години, визначені графіком особистого прийому громадян, затвердженим керівником інспекції.
Інформація про порядок і графік особистого прийому громадян керівництвом та посадовими особами структурних підрозділів інспекції розміщена на сторінці ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області субсайту ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а також на спеціальних стендах у приміщенні ЦОП.
Запис громадян на прийом проводиться в робочі дні за графіком роботи податкової інспекції. Запис на черговий прийом до керівництва інспекції припиняється за десять робочих днів до дати особистого прийому, до посадових осіб структурних підрозділів органів ДФС – за п’ять робочих днів до дати особистого прийому. Запис на наступний прийом розпочинається в день припинення запису на черговий прийом.
Під час запису на особистий прийом у громадянина або його законного представника з’ясовується така інформація: прізвище, ім’я, по батькові громадянина, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, контактний номер телефону, зміст питання, яке потребує вирішення, історія виникнення питання, чи звертався громадянин з цього питання раніше і куди, чи приймалися рішення за зверненням з цього питання, реквізити документів, якими надавались відповіді на звернення, тощо. Згідно з п. 17 розд. VI Порядку громадянам під час запису повідомляють про дату, години і місце прийому, необхідність наявності при собі документів, що посвідчують особу або надаються обґрунтовані роз’яснення щодо причин відмови в записі на особистий прийом. Час початку прийому для конкретного громадянина при записі не встановлюється.
Посадова особа інспекції під час проведення прийому для забезпечення кваліфікованого вирішення питань, порушених громадянином у зверненні, може залучати до розгляду працівників відповідних структурних підрозділів інспекції або одержувати від них необхідну інформацію. Громадяни перед початком прийому повинні пред’явити представнику підрозділу з організації особистого прийому документ, що посвідчує особу. Присутність сторонніх осіб під час проведення особистого прийому не допускається.

Якщо ФОП – єдинник хворів під час відпустки
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 295.5 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
Відповідно п.п. 298.3.2 Кодексу інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
Щоб уникнути порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки. Заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.
Таким чином, фізична особа — підприємець — платник єдиного податку, яка не використовує працю найманих осіб, має право відкликати заяву щодо періоду щорічної відпустки до її початку та скористатися правом на звільнення від сплати єдиного податку за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи громадяни зобов’язані сплатити до 1 серпня 2018 року
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

Електронний кабінет пропонує сервіси платникам як допомогу при реєстрації податкових накладних
ДФС розширює можливості Електронного кабінету платника. Платники податку на додану вартість мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.
Для уникнення помилок при складанні розрахунків коригування до податкової накладної платники можуть скоритися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників.
Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку податкової накладної відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї розрахунків коригування.
Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.
Крім того, платники мають змогу скористатися Реєстром ПН/РК, реєстрація яких зупинена. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету. За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
Всі ці сервіси є допомогою для бізнесу під час процесу реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які скорочують час на пошук необхідної інформації та допомагають уникнути помилок при складанні розрахунків коригування.
Нагадуємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до контакт-центру ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

До уваги представників підприємництва!
Відповідно до вимог розділу Х Митного кодексу України Державною фіскальною службою України надано статус гаранта з включенням до реєстру гарантів ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ПАТ КБ «МТБ БАНК».
Раніше такий статус мав лише ПАТ АБ «Укргазбанк».
Вказані банки мають право надавати митним органам фінансові гарантії забезпечення сплати митних платежів.
Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов’язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу органу доходів і зборів кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов’язань із сплати митних платежів.
Враховуючи необхідність виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами з іншої сторони система гарантування сплати митних платежів в Україні буде розвиватись згідно з міжнародними зобов’язаннями України та будуватись на найкращих європейських практиках.

Мирослав Продан: Підписані в рамках ГУАМ документи сприятимуть спрощенню та прискоренню митних процедур і посиленню протидії митним правопорушенням
19-20 червня в Одесі відбулося засідання Керівного комітету Проекту зі сприяння торгівлі і транспортуванню ГУАМ за участі керівників митних адміністрацій Грузії, України, Азербайджану та Молдови. Це своєрідне прев’ю до зустрічі прем’єр-міністрів держав-членів ГУАМ.
Під час засідання сторони обговорили низку проектів:
- щодо застосування та взаємного визнання електронного цифрового підпису (ЕЦП) при митному оформленні товарів і транспортних засобів, які переміщуються через державний кордон країн-членів ГУАМ.
Мова йде про значне спрощення, прискорення та легалізацію електронного документообігу між країнами. Завдяки попередньому інформуванню, обміну електронними деклараціями та іншими типами документів всі сторони процесу – суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та контролюючі органи – матимуть можливість перевіряти автентичність та цілісність даних у документах.
- Щодо розроблення концепції «Цифровий торговий вузол ГУАМ».
Мова йде про створення інформаційно-довідкового ресурсу для розміщення інформації про торгово-економічні відносини між країнами-членами ГУАМ, законодавства, нормативів та правил, що діють на національному рівні, так і гармонізовані до міжнародних стандартів. Інформацію планується структурувати по країнах. Крім того, в перспективі – створення інтерактивної анкети для фіксації даних щодо пошукових запитів користувачів для систематизації інформації.
- Щодо підписання Протоколу між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом.
Мова йде про обмін інформацією щодо осіб, які планують злочин або вже його скоїли. Крім того, всі сторони обмінюватимуться інформацією щодо товарів, які перевозяться фізичними та юридичними особами повітряним транспортом з порушенням митного законодавства будь-якої країни-члена ГУАМ.
«Сьогодні ми готові підписати Протокол про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями щодо товарів, які переміщуються повітряним транспортом. Усі необхідні погоджувальні внутрішньовідомчі процедури вже завершені, – відзначив в.о. Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан. – За останні 3 роки це вже третій міжнародно-правовий документ, який розроблений в рамках Керівного комітету. Всі документи спрямовані на спрощення та прискорення митних процедур та посилення протидії митним правопорушенням».
Нагадаємо, у 2015 році сторони підписали Протокол між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ щодо організації обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, а також технічні умови щодо цього процесу. Наприклад, вантаж проходить митне оформлення в Азербайджані, країною отримувачем є Україна. Ще до того, як вантаж виїхав з країни відправника, український митник знає про цей вантаж все: від номенклатури до ваги. При проходженні митного контролю залишається тільки звірити дані.
Крім того, у 2017 році був підписаний Протокол про взаємне визнання окремих результатів митних процедур щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через кордони держав-учасниць ГУАМ.
Наприклад, якщо митник Грузії завершив контроль і оформив вантаж, то митник інших трьох країн-учасниць ГУАМ мають визнати цей контроль. На митну територію такий вантаж допускається без додаткових перевірок.
Слід додати, що у рамках Керівного комітету обговорюється й низка проектів, що мають на меті сприяння торгово-економічним відносинам та реалізації транзитного потенціалу чотирьох країн, у першу чергу, транспортного коридору «Новий Шовковий шлях». Зокрема, планується розробка та укладання Угоди між митними адміністраціями країн-членів ГУАМ про сприяння транзиту товарів і транспортних засобів через території країн-учасниць.
Мова йде про співробітництво та обмін інформацією щодо процедур транзиту, необхідних документів, платежів та зборів, обмежень чи заборон, а також відповідальності за порушення транзитних формальностей.
Для довідки:
За 5 місяців 2018 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року товарообіг між Україною та Азербайджаном збільшився на 43%, або 107 млн. дол. США – до 354 млн. дол. США;
з Грузією - на 37%, або на 60 млн. дол. США до 225 млн. дол. США
з Молдовою - на 64%, або 153 млн. дол. США до 393 млн. дол. США
ГУАМ – це міжнародна регіональна організація, яка об’єднує чотири держави Грузію, Україну, Азербайджанську Республіку та Республіку Молдова.
ГУАМ створено у 1997 році для сприяння розвитку торгівельно-економічних відносин між країнами-учасницями.

Контроль за обігом і оподаткуванням підакцизних товарів у Дніпропетровській області
18 червня в прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Контроль за оборотом і оподаткуванням підакцизних товарів» за участі представника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.
Андрій Первой повідомив, що з початку року в області проведено 53 фактичні перевірки у сфері обігу підакцизних товарів, в ході яких виявлено 49 порушень законодавства.
«Виявлені наступні порушення: 22 факти торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій; 10 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії; 6 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижче мінімальних роздрібних цін; 8 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив; 1 факт торгівлі тютюновими виробами за цінами, вище максимальних роздрібних; 1 факт торгівлі тютюновими виробами без наявності марок акцизного податку; 1 факт зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання не внесеного до Єдиного державного реєстру місць зберігання», – проінформував спікер.
За наслідками проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано 702,4 тис. грн. штрафних санкцій.
Також, фахівець зазначив, що 24.04.2018 набрав чинності Закон України від 22.03.2018 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових», яким внесено зміни до ст. 153 Закон України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 481) щодо надання: сільським, селищним та міським радам в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Так, рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.2018 № 41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 год. до 07.00 год. щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 Закону № 481 у розмірі 6800 гривень.

Інформація щодо внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України
Правлінням Національного банку України постановою від 07.06.2018 № 63 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 63) затверджено Зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України (далі – Зміни), що свого часу була затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502.
Згідно з п. 5 Постанови № 63 вона набирає чинності з 01 липня 2018 року, крім окремих пунктів, які наберуть чинності через шість місяців із дня набрання чинності постановою, тобто з 01 січня 2019 року.
Постанову № 63 офіційно опубліковано 11.06.2018.
Із текстом нормативно-правового акту можна ознайомитись на інтернет сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua) у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів».
З метою спрощення оформлення банками валютно-обмінних операцій підпунктом 1 пункту 2 Змін передбачено, що банк має право за згодою клієнта не здійснювати оформлення першого примірника квитанції про здійснення валютно-обмінної операції, який видається клієнту.
Для тих осіб, які відмовились від паперового примірника квитанції, банк має право не здійснювати операції сторно (відмова клієнта від раніше здійсненої ним валютно-обмінної операції).
Вказані норми набувають чинності з 01 липня 2018 року.
Також передбачається можливість для фінансових установ, пунктів обміну валют банків та фінансових установ при проведенні валютно-обмінної операції оформляти не два документа – квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції та розрахунковий документ реєстратора розрахункових операцій (далі – розрахунковий документ РРО), а лише один – розрахунковий документ РРО.
Для цього розрахунковий документ РРО доповнюється реквізитами, які містилися на квитанції про здійснення валютно-обмінної операції. Слід зазначити, що дані про клієнта у розрахунковому документі РРО заповнюються лише у разі здійснення валютно-обмінної операції на суму, що дорівнює чи перевищує в еквіваленті 150 000 гривень.
Окрім того, банкам та фінансовим установам надано можливість здійснювати через їхні платіжні пристрої (банківські автомати, платіжні термінали, програмно-технічні комплекси самообслуговування тощо) не тільки купівлю, а також і продаж готівкової іноземної валюти.
При цьому для фінансових установ документ, що друкується їх платіжним пристроєм, має відповідати вимогам Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, а також додатково містити інформацію щодо валютно-обмінної операції.
А самі платіжні пристрої фінансових установ мають відповідати вимогам Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 149 «Про вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для окремих сфер застосування».
З огляду на необхідність для виробників зазначеної техніки відповідного часу для її доопрацювання і налаштування, Постановою № 63 передбачено, що норми, пов’язані з реквізитами розрахункових документів РРО, набудуть чинності через шість місяців після набрання чинності Постановою № 63, тобто з 01 січня 2019 року.
ДФС України звертає увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти на необхідність забезпечення виконання вимог чинного законодавства та зазначає, що за порушення вимог Закону № 265 щодо застосування при проведені операцій з купівлі-продажу іноземної валюти до уповноважених банків та суб’єктів господарювання застосовуються відповідні штрафні фінансові санкції.
Інформація з цього питання розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/340788.html

Сплата ЄСВ ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування
Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП).
ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.
При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується ЄСВ, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).
Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%.
У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819,06 грн).
Зазначені норми передбачені п. 4 частини першої ст. 4, абзацем третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями

З 1 липня 2018 року запроваджуються нові акцизні марки для тютюнових виробів
13.04.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 257 «Деякі питання маркування тютюнових виробів» (далі – Постанова № 257), якою затверджені нові зразки марок акцизного податку для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок).
Відповідно до Постанови № 257 марки акцизного податку нового зразка для тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва (крім сигарет з фільтром та без фільтра, цигарок) запроваджуються з 01 липня 2018 року.
Довідково: Постанова № 257 опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 13.04.2018 № 71.

Платники податків зобов’язані зберігати первинні документи протягом часу, визначеного ПКУ
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
За незбереження первинних документів до платників податків можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

До суду направлено матеріли кримінального провадження стосовно учасників організованої групи, що організували підпільний цех з виготовлення фальсифікованої горілки
Слідчими податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області під процесуальним керівництвом прокуратури області передані до суду обвинувальні акти стосовно трьох учасників організованої групи, які обладнали у м. Дніпрі підпільний цех по незаконному виготовленню фальсифікованої горілки під виглядом відомих торгівельних марок.
Реалізовували продукцію через мережу Інтернет по всій території України.
Вказане незаконне виробництво, яке функціонувало протягом 2017-2018 років, було ліквідовано працівниками податкової міліції у квітні 2018 року.
За результатами раніше проведеного обшуку було вилучено 3,8 тонни спирту, більше 510 літрів фальсифікованих алкогольних напоїв, понад 200 порожніх пляшок ємністю 5 та 10 літрів, 3 автомобіля, які використовувалися для незаконного транспортування, а також обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів.
Наразі матеріали кримінального провадження направлені до суду.

Павло Дроняк: Сплатити податок на нерухомість необхідно протягом 60 днів з дня отримання повідомлення-рішення про нараховану суму податку
До 1 липня поточного року громадянам будуть надіслані податкові повідомлення-рішення із зазначеною до сплати сумою податку на нерухомість. Одночасно з повідомленням надійде і квитанція з платіжними реквізитами для сплати податку, яку необхідно оплатити протягом 60 днів з дня отримання. Про це в інтерв’ю газети «Факти» розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
Він також нагадав, що у цьому році платники сплачують за нерухомість за звітний 2017 рік за ставками і пільгами, які були визначені у цей період. Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості.
«Прийняття рішень щодо ставок та пільг при оподаткуванні нерухомості відноситься до повноважень місцевих радам, оскільки цей податок надходить до місцевих бюджетів. Це було частиною політики децентралізації – влада на місцях сама вирішує, як їм наповнювати свій бюджет», – зазначив Павло Дроняк.
Водночас, за його словами, законодавчо для платників визначені мінімальні пільгові площі неоподатковуваного майна. Так, для квартир це – 60 кв метрів незалежно від їх кількості, житлових будинків – 120 кв метрів, різних типів нерухомості (будинок та квартира) ¬– 180 кв метрів.
За словами посадовця, місцеві ради можуть встановлювати додаткові пільги. Так, наприклад, у Києві від оподаткування звільнено житло, яке належить інвалідам, членам сімей Героїв Небесної Сотні, учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО, але не більше одного об’єкту. У Львові податок не сплачують особи, які захищали територіальну цілісність України, учасники АТО та їх дружини, також звільнені від сплати податків власники гаражів, стоянок, присадибних будівель тощо.
Павло Дроняк також підкреслив, що пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб не застосовуються у випадку, коли площа нерухомості перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановлений Податковим кодексом.
«Пільгова площа квартир не може бути більше 300 квадратних метрів, будинків – 600 квадратних метрів. Також не поширюються пільги на об’єкти, які використовуються власниками з метою отримання прибутку: для здачі в оренду, ведення підприємницької діяльності», – підкреслив Павло Дроняк.
Він також зазначив, що у 2017 році через підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень було вдвічі зменшено максимальну ставку податку на нерухомість – з 3% до 1,5%.
Станом на 1 червня поточного року, в місцеві бюджети надійшло понад 132 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від фізичних осіб. У минулому році на цю дату показник був значно меншим – близько 30 млн гривень.
«Збільшення надходжень значною мірою відбувається за рахунок розширення інформації про об’єкти нерухомості, необхідної для розрахунку податку, отриманої як від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно, так і від громадян за результатами звірок даних. Також покращилася платіжна дисципліна самих платників податку», – зазначив Павло Дроняк.

Благодійна організація є платником податку на нерухомість
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі податок на нерухомість), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість, визначено пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ. Особливостей для благодійних організацій щодо сплати податку на нерухомість нормами ПКУ не встановлено.
Отже, якщо благодійна організація згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має у власності об’єкти нерухомості, що використовуються такою організацією згідно із статутом, то така організація відповідно до норм ПКУ є платником податку на нерухомість.

Постачання послуг для обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси: оподаткування ПДВ
Відповідно до пп. «в» пп. 95.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями операції з постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси оподатковуються за нульовою ставкою.
До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов’язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме:
► обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна);
►послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах;
► оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);
► послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

Задекларували доходи – до 01 серпня 2018 року сплатіть податок!
Нагадуємо громадянам, які подали декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік (далі – декларація), про обов’язок сплати до 1 серпня року, що настає за звітним, суми податкового зобов’язання, зазначеної в поданій податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації до 1 серпня року, що настає за звітним, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:
► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Мешканці Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 637 млн. грн. військового збору
Як повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук за п’ять місяців поточного року на підтримку української армії від платників Дніпропетровської області надійшло 636,9 млн. грн., що на 136,5 млн. грн., або на 27,3% більше надходжень січня – травня 2017 року.
«Загалом спостерігається стабільна динаміка надходжень військового збору. Так, якщо у березні 2018 року, відрахування на потреби Збройних сил України складали - 128,9 млн. грн., у квітні – 134,4 млн. грн. то вже у травні поточного року – майже 137 млн. грн. І ми вдячні платникам Дніпропетровщини за сумлінну сплату податків», – підкреслила Оксана Томчук.
Нагадуємо, що відповідно до Закону України від 28.12.2014 №71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» дію військового збору продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Оперативне управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє
Завдяки діям податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області підприємство, я

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

21.06.2018 14:37

Про зміну реквізитів бюджетних рахунків
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання наказів Міністерства фінансів України: від 05.02.2018 №110 «Про затвердження Змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2018 за №229/31681; від 07.03.2018 №350 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2018 за №400/31852 та від 08.02.2018 №126 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за №256/31708 відкрито рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів (на балансі Державної казначейської служби України) в АС "Є-Казна Доходи", які будуть діяти з 02.07.2018 року.
З новими рахунками для сплати податків, зарахування на які розпочнеться з 02.07.2018 платникам Дніпропетровської області можливо ознайомитись на головній сторінці субсайту ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за посиланням http://www.treasury.gov.ua/reg/control/dnp/uk/publish/category/918914 та на офіційному субсайті Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Не зволікайте щодо зміни реєстраційних даних!
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних актуальних даних в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.
У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.
Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).

Пільговий звіт для платників податку на прибуток
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).
Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).
Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).
Водночас згідно із п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
З огляду на викладене суб’єкти господарювання, що скористались пільгами з податку на прибуток підприємств, які подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток підприємств у Звіті за підсумками податкового (звітного) року.

Щодо штрафних санкцій, застосованих ДФС до ДП «Укрспирт»
За порушення законодавства щодо державного регулювання виробництва та обігу спирту, а мова йде про відпуск алкогольної продукції без представника Державної фіскальної служби, ДФС до ДП «Укрспирт» 11.09.2014 року були застосовані штрафні санкції в розмірі 186,9 млн грн.
Дані нарахування були оскаржені підприємством у судовому порядку, однак постановою Окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року у задоволенні позову було відмовлено і Київським апеляційним адміністративним судом 19.02.2015 року зазначені вище нарахування залишено в силі із зобов’язанням їх сплатити до бюджету.
У зв’язку з несплатою у добровільному порядку узгоджених грошових зобов’язань ДФС звернулося до суду з позовом про стягнення податкового боргу у сумі 186,9 млн грн.
Рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій надано дозвіл на стягнення заборгованості. Через невиконання ДП «Укрспирт» рішень судів та несплат штрафних санкцій у розмірі 186,9 млн грн. Київським окружним адміністративним судом за заявою ДФС видано виконавчий лист.
На його підставі 21.07.2016 року Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У свою чергу ДП «Укрспирт» знову оскаржило дії ДФС та виконавчої служби через те, що Вищим адміністративним судом України скасовано рішення судів попередніх інстанцій та справу про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Слід зазначити, що у зв’язку з направленням справи на новий розгляд платник звернувся до суду щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Проте суди дійшли висновку, що виконавчий лист не був виданий судом помилково і він підлягає обов’язковому виконанню.
31.01.2018 року Верховний суд України прийняв остаточне рішення, яким заявлений позов ДП «Укрспирту» визнано необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства і спрямований на відтягування виконання законного рішення суду про стягнення заборгованості. Тому у задоволенні позову було відмовлено.
Крім того, 07.06.2018 року Верховний суд України відмовив ДП «Укрспирт» у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду про стягнення заборгованості.
На даний час справа щодо оскарження рішень про застосування фінансових санкцій перебуває на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва.

Мирослав Продан представив громадськості новації, які реалізує ДФС
ДФС разом із бізнесом удосконалює процеси адміністрування податків і зборів, втілює нові технології та електронізує процеси для покращення умов ведення господарської діяльності. Зокрема, завдяки повній автоматизації та прозорості у адмініструванні та відшкодуванні ПДВ, вдалося повністю ліквідувати схеми та маніпуляції з цим податком.
В.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Громадської ради при ДФС відзначив, що саме за активної участі бізнесу, вдалося оновити та перезапустити систему моніторингу ризиків та блокування податкових накладних. Створено систему критеріїв, які блокують схемні податкові кредити, не створюючи перешкод легальному бізнесу. З початку запуску другого етапу СМКОР оброблено 53 млн податкових накладних/розрахунків коригування. У порівнянні з минулорічною системою блокування ПН, що діяла з 1 липня по 1 грудня 2017 року, кількість податкових накладних, які зупиняються, суттєво зменшилась – на майже 120 тис в середньому за місяць.
«Суттєвих нарікань на роботу системи ми не чуємо. Одночасно з цим значно збільшилися нарахування з ПДВ та податку на прибуток», - додав очільник ДФС.
Ще одна новація, підтримана бізнесом та яку незабаром втілюватиме служба у рамках пілотного проекту, e-Receipt. Схвалене Урядом рішення щодо застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій стане кроком до принципової зміни існуючої системи, яка давно застаріла.
«Існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Враховуючи рівень розвитку інформаційних технологій, ми маємо якнайповніше застосовувати їх на практиці. Саме тому ДФС пропонує альтернативу касовим апаратам – мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші сучасні засоби комунікації, які бізнес зможе використовувати замість традиційних реєстраторів розрахункових операцій», – наголосив Мирослав Продан.
Застосування новітніх моделей у рамках пілотного проекту відбуватиметься паралельно з діючою системою. Взяти участь в проекті зможуть усі бажаючі, саме з їх допомогою ДФС зможе удосконалити систему, виявляти проблемні моменти та їх усунути. Мирослав Продан закликав громадськість також активно долучитися до цієї роботи.
Мирослав Продан також поінформував присутніх про зміни у митному напрямі. Позитивною новацією цього року для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності стало поширення принципу «однієї зупинки» ще на 12 пунктів пропуску. Започатковано це було пункті пропуску «Нові Яриловичі». Спільний митно-прикордонний контроль дозволив значно скоротити в часі всі митні формальності. До кінця року цей принцип застосовуватиметься на всіх пунктах пропуску.
У повному обсязі працює система «єдиного вікна» при оформленні імпорту товарів, що підлягають видам державного контролю, та під час переміщення товарів через митний кордон автомобільним транспортом. Порівняно з минулим роком частка вантажів, що оформлювались через «єдине вікно» зросла з 20 % до 85 %.
«Зміни відбуваються, можливо на так швидко, як би нам хотілося, однак вони є. І дуже приємно, що наші новації позитивно оцінюються бізнесом. ДФС завжди відкрита до діалогу, до впровадження нових технологій та механізмів, які дозволять спростити роботу платникам податків та залучити інвестиції в нашу країну», – наголосив Мирослав Продан.

Контакт-центром ДФС надано 405,1 тис. відповідей на запитання платників податків
Протягом січня-травня 2018 року Контакт-центром ДФС надано 405,1 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 393 тис. надано у телефонному режимі, 10,9 тис. – електронною поштою і факсом, 1,2 тис. – із використанням автовідповідача.
Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та єдиного податку для фізичних осіб – підприємців.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань - автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 червня цього року База знань налічує 5,4 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.
База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. За вказаний період платникам надано 97 консультацій у письмовій формі з використанням Бази знань.
Протягом січня-травня 2018 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 812 запитань-відповідей та внесено 852 їх нових редакцій.
Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2018 року скористалося 1261,3 тис. клієнтів.
У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.
Також для користувачів ЗІР є можливість завантаження у форматі PDF відповідей на запитання з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» та їх друк.
Користувачі мережі Інтернет можуть використовувати ЗІР у якості комутатора зв’язку з оператором Контакт-центру, а саме: на сторінці в розділі ЗІР «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону: «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС.
Крім того, для користувачів ресурсу в тестовому режимі працює система фіксації задоволеності платників податків інформаційно-довідковими послугами, яка дає можливість оцінити якість уніфікованих відповідей з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментарі та пропозиції. Станом на 1 червня користувачами ЗІР оцінено 107 актуальних відповідей, що містяться в Базі знань. Рівень задоволеності їх якістю склав 74,5 відсотка.

Митниками вилучено 114 блоків тютюну для кальянів, які намагалися незаконно ввезти в Україну
Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у пункті пропуску «Бориспіль» зафіксовано чергові спроби ввезення на територію України тютюнових виробів з порушенням митних правил. І якщо минулого разу це було 107 блоків тютюновмісних виробів для вейпів, то цього разу – тютюн для кальянів.
114 блоків тютюну для кальянів торгової марки «DOZAJ» різних найменувань одним авіарейсом намагалися незаконно ввезти на територію України двоє громадян Туреччини, які прямували зі Стамбула трансфером до Дніпра.
Для проходження митного контролю громадяни обрали спрощену систему – «зелений коридор», чим засвідчили, що не переміщують товарів, які підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадяни Туреччини не подавали, з приводу декларування переміщуваних ним товарів до інспекторів митниці не зверталися.
Загалом 115 блоків тютюну по 500 г в кожній пачці було виявлено у багажному відділенні терміналу під час проведення митного контролю трансферного багажу даних громадян за допомогою рентген-апарату.
Кожному з громадян пропущено згідно з вітчизняним законодавством по 250 г тютюну.
Вилучено за протоколами про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України загалом у обох громадян 114 блоків тютюну для кальянів.
Довідково: згідно з ч.2 ст. 376 Митного кодексу України громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити на митну територію України без сплати митних платежів та без письмового декларування у кількості із розрахунку на одну особу – 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів.

До уваги суб’єктів господарювання! Обов’язковий продаж валюти на рівні 50 відсотків продовжено до 13 грудня 2018 року
14.06.2018 набрала чинності Постанова Правління Національного банку України від 12.06.2018 № 65 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова № 65).
З метою підтримки стабільності валютного ринку України Правління Національного банку України Постановою № 65 встановило вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.
Вищезазначені надходження в іноземній валюті підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України уповноваженим банкам та/або Національному банку України у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
Постанова № 65 діє до 13 грудня 2018 року (включно).
Постанову № 65 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-предстаництва Національного банку України у рубриці «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням https://bank.gov.ua/document/download?docId=71584909

Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків
ДФС України листом від 07.06.2018 № 17208/7/99-99-12-02-03-17 «Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків» (далі – Лист ДФС № 17208) повідомила наступне.
Питання оприлюднення інформації про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, у тому числі й з місцевих податків врегульовано п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), з дотриманням вимог Порядку формування і оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 «Про затвердження форм інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, та порядку їх оприлюднення».
Відповідно до вимог п. 35.4 ст. 35 Кодексу, згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, ДФС України як розпорядник інформації забезпечує оприлюднення, зокрема, інформації про суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців, які мають податковий борг. Вказана інформація із зазначенням сум боргу окремо до державного та місцевого бюджетів розміщується щомісячно в сервісі «Відкриті дані» на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua) та рубриці «Податки» Єдиного державного веб порталу відкритих даних (www.data.gov.ua).
Повна інформація із зазначеного питання розміщена на офіційному сайті (веб-порталі) Державної фіскальної служби України на Головному порталі у розділі «Довідники, реєстри, переліки» підрозділі «Переліки» за адресою: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/
Більш детальніше у Листі ДФС № 17208, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72929.html

Вартість пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля включається до складу витрат ФОП-«загальносистемника»
Відповідно до пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), зокрема, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.
Отже, ФОП, що застосовує загальну систему оподаткування, має право включити до складу витрат вартість придбаних пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля.
Проте, звертаємо увагу, що списання палива і мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних пробігу автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспортту України від 10.02.1998 № 43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» зі змінами та доповненнями.

Відбулось чергове засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області
В приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області 14 червня 2018 року відбулось десяте засідання Громадської ради при ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – Громадська рада), на якому за рішенням членів Громадської ради припинені повноваження Голови Громадської ради та його членство у її складі на підставі поданої ним відповідної заяви. Шляхом рейтингового голосування обрано нового Голову та переобрані перший заступник та заступник Голови. Крім того, відповідно до Положення про Громадську раду проведено ротацію її персонального складу.
Під час засідання обговорювались пропозиції стосовно роботи Митного комітету Громадської ради, висловлювались рекомендації щодо впровадження системи критеріїв оцінки ефективності митних формальностей.
Також призначено відповідальних членів Громадської ради для проведення моніторингу діяльності Центрів обслуговування платників при ДПІ (ОДПІ) м. Дніпра з метою виявлення актуальних питань щодо організації їх роботи.
У ході засідання вирішено низку інших питань стосовно діяльності Громадської ради.

З початку року ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечено відшкодування майже 4,3 млн. грн. збитків
За 5 місяців 2018 року в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перебувало 391 кримінальне провадження.
З 88 закінчених кримінальних проваджень на розгляд до суду направлено 45, серед яких: 40 з обвинувальним актом та 5 з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, за січень – травень поточного року за підслідністю скеровано 126 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 47.
По закінчених кримінальних провадженнях до бюджету відшкодовано 4 мільйони 272 тисячі гривень збитків.

Режим роботи ЦОП Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні червня
З метою організації якісного виконання органами ДФС покладених завдань з обслуговування платників податків, запобігання виникненню можливих ризиків несвоєчасного та неякісного прийняття звітності та надання адміністративних послуг, Центри обслуговування платників Дніпропетровської області у святкові та вихідні дні червня працюватимуть за наступним режимом:
23 червня 2018 року – центри обслуговування платників будуть працювати за режимом роботи відповідних ДПІ/ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області при яких вони створені;
27 червня 2018 року –– відповідно до законодавства про працю робочий день скорочено на одну годину;
30 червня 2018 року – робочий день відповідно до затверджених графіків роботи ЦОП до 13 год. 00 хв.;
24, 28, 29 червня 2018 року – вихідні дні.

Зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 459 (далі – Постанова № 459), яка набрала чинності 13.06.2018, внесено зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Постановою № 459 Порядок приведено у відповідність до вимог Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Змінами передбачено, зокрема, передання повноважень щодо компенсування роботодавцям за рахунок коштів Державного бюджету України фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нове робоче місце особи від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Постанову № 459 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.06.2018 № 110.

Застосування цінників при реалізації товарів обов’язкове
Відповідно до п. 8 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.

Особливості визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною
Міністерством фінансів України наказом від 03.04.2018 № 400 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення платників податків до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з перелічених цим підпунктом ознак. Зокрема, відповідно до підпункту «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма ПКУ не передбачає необхідності здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.
Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є сплив строку позовної давності зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.
Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, платники податків не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Про новації законодавства проінформували на кущовому семінарі для платників правобережжя міста Дніпра
За організацією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області сумісно з ДПІ у Центральному районі м. Дніпра 15 червня 2018 року проведено кущовий семінар для платників – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців правого берега м. Дніпра.
В ході семінару податківці довели до платників податків основні зміни і новації податкового законодавства 2018 року. Особливу увагу приділено змінам, які стосуються адміністрування податку на додану вартість, реєстрації податкових накладних, виправлення помилок при їх заповненні, послідовності дій платника ПДВ у разі блокування податкових накладних, та новій формі податкової декларації з ПДВ.
Також під час заходу мова йшла про плату за землю, легалізацію трудових відносин роботодавців з найманими працівниками, про пріоритетність добровільної сплати податків в бюджет та єдиного соціального внеску.
Звернуто увагу на те, що з 02 липня 2018 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів. Присутніх проінформовано, що рахунки місцевих та державних бюджетів для платників знаходяться на субсайті «Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням:
http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Крім того, податківці нагадали учасникам заходу про перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки, та особливості заповнення декларації про майновий стан і доходи.
Наприкінці усі бажаючі отримали друковану продукцію та отримали відповіді на актуальні питання.

Дніпровське підприємство відшкодувало бюджету 5,4 млн. грн. несплачених податків
Завдяки діям податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області підприємство, яке ухилилося від сплати 5,4 млн. грн. відшкодувало державі завдані збитки.
В рамках розслідування під процесуальним керівництвом прокуратури області кримінального провадження за фактом ухилення від сплати 5,4 млн. грн. податків було встановлено службових осіб одного з підприємств м. Дніпра, які протягом 2016-2017 років постачали на один з гірничо-збагачувальних комбінатів обладнання та будівельні матеріали, отримуючи при цьому значний дохід.
При цьому, з метою ухилення від сплати податків, фігуранти документально оформляли безтоварні операції щодо придбання реалізованих товарно-матеріальних цінностей у фіктивних суб’єктів господарювання.
Завдяки вжитим в ході слідства заходам, у червні поточного року, 5,4 млн. грн. завданих державі збитків відшкодовані в повному обсязі.

Мирослав Продан: Взяти участь у пілотному проекті щодо реєстрації розрахункових операцій вже виявили бажання кілька суб’єктів господарювання
Новий механізм реєстрації та обліку розрахункових операцій стане альтернативою традиційним касовим апаратам, що не потребуватиме додаткових знань та коштів. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі радіо «НВ».
«Те, що пропонується сьогодні як альтернатива касовим апаратам, – абсолютно проста система, яка не потребує ніяких додаткових знань, навиків. Основна її перевага - це гнучкість, а саме можливість цього програмного продукту використовуватись фактично любим пристроєм, який має доступ до мережі Інтернет», – зазначив Мирослав Продан.
Взяти участь у пілотному проекті вже виявили бажання низка суб’єктів господарювання, які запропонували використати новий механізм на своїх потужностях.
За словами очільника ДФС, нова система дозволить платникам зекономити значні суми коштів. Так, наприклад, сьогодні в Україні на обліку в податкових органах знаходиться 286 тис. касових апаратів, вартість яких на сьогодні складає 4-20 тис грн. Щомісячно за кожний з них суб’єкти господарювання лише на обслуговування витрачають ще 200 грн на місяць.
«Новий програмний продукт матиме коннект з Електронним кабінетом платника податків. Реєстрація буде відбуватися за рахунок електронного цифрового підпису в кабінеті. Це відбувається в один крок, фактично в режимі «онлайн». Потім програмний продукт, який буде використовуватися за бажанням платника: чи це буде комп’ютер, чи ноутбук, чи інший пристрій, даватиме можливість платнику реалізовувати будь-які товари, які передбачено проводити через касовий апарат», – розповів Мирослав Продан.
Автоматично електронний чек трансформуватиметься в спеціальний реєстр, який буде доступний для всіх бажаючих в Електронному кабінеті платника.
Для упередження будь-яких збоїв у роботі системи передбачено створення двох дата-центрів.
«Це – так звані кол-центри, які знаходитимуться в різних точках нашої держави. Вони страхуватимуть один одного на випадок втрати електроенергії, чи інших можливих збоїв. Переключення здійснюватиметься автоматично при збої якогось із дата-центрів. Є багато нюансів, але ми їх відпрацьовуємо», – наголосив Мирослав Продан.
Очільник ДФС також підкреслив, що до цієї роботи залучаються суб’єкти, які такі або аналогічні проекти вже реалізовували в інших країнах, з ними здійснюються обговорення з метою адаптації цих новацій до вітчизняного законодавства.

Накладено арешт на 9,4 млн. грн., які знаходяться на банківських рахунках підконтрольної організаторам конвертцентру компанії
В рамках розслідування діяльності конвертаційного центру, обіг якого склав більше 300 млн. грн., накладено арешт на 9,4 млн. грн., які знаходяться на банківських рахунках підконтрольної організаторам конвертцентру компанії.
Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України під процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України розслідується кримінальне провадження за ч.3 ст. 212, ч.3 ст.28, ч.5 ст.191, ч.1 та ч. 2 ст.205 та ч.3 ст.209 КК України.В рамках розслідування було припинено діяльність конвертаційного центру, який надавав підприємствам Київської, Полтавської, Харківської областей та м. Києва послуги щодо мінімізації податків і незаконного переведення безготівкових коштів у готівку.
Підприємства реального сектору економіки перераховували безготівкові кошти на рахунки підконтрольних фігурантам 4 компаній нібито за придбані товари і послуги. У подальшому кошти знімалися готівкою і, за вирахуванням певного відсотка від проконвертованої суми, передавалися замовникам незаконної послуги.
Завдяки вжитим в ході слідства заходам у червні поточного року на підставі ухвали суду накладено арешт на рахунки у банківській установі однієї із транзитно-конвертаційних компаній, задіяної у протиправній діяльності, на яких знаходяться 9,4 млн. грн.
Досудове розслідування продовжується.

Мирослав Продан: Оновлена система СМКОР не викликає нарікань бізнесу
З початку функціонування оновленої системи блокування податкових накладних значно зменшилась кількість зупинених документів. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, з березня цього року кількість зупинених податкових накладних/розрахунків коригування становить 0,3% від загальної кількості поданих на реєстрацію документів.
«Після переходу механізму формування критеріїв ризиків, по яких блокуються податкові накладні, до фіскальної служби нарікань від бізнесу фактично не надходить, кількість скарг зменшилась в сотні разів, при цьому нарахування по податку на додану вартість збільшились на 1,1 млрд. грн. щомісячно, що є понад очікування», - підкреслив Мирослав Продан.
Загалом з початку функціонування другого етапу механізму зупинення реєстрації податкових накладних СМКОР оброблено 52,8 млн. податкових накладних/розрахунків коригування з обсягом постачання товарів/послуг на загальну суму 1,9 трлн грн., у тому числі ПДВ - 396,8 млрд грн.
З них 99,7%, або 52,2 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму ПДВ 379,1 млрд. грн., зареєстровані після проведення перевірок на відповідність «відсікаючим» ознакам та показникам, які визначають позитивну податкову історію.
Зупинено реєстрацію 147,9 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму ПДВ 3,1 млрд. грн.
Порівняно з минулорічною системою блокування податкових накладних, кількість документів, які зупиняються, суттєво зменшилася – на 118,4 тис. податкових накладних в середньому за місяць.

Контроль за обігом і оподаткуванням підакцизних товарів у Дніпропетровській області
18 червня в прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Контроль за оборотом і оподаткуванням підакцизних товарів» за участі представника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.
Андрій Первой повідомив, що з початку рок

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

14.06.2018 16:10

Про зміну реквізитів бюджетних рахунків
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що на виконання наказів Міністерства фінансів України: від 05.02.2018 №110 «Про затвердження Змін до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2018 за №229/31681; від 07.03.2018 №350 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2018 за №400/31852 та від 08.02.2018 №126 «Про затвердження Змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2018 за №256/31708 відкрито рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів (на балансі Державної казначейської служби України) в АС "Є-Казна Доходи", які будуть діяти з 02.07.2018 року.
З новими рахунками для сплати податків, зарахування на які розпочнеться з 02.07.2018 платникам Дніпропетровської області можливо ознайомитись на головній сторінці субсайту ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області за посиланням http://www.treasury.gov.ua/reg/control/dnp/uk/publish/category/918914 та на офіційному субсайті Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Не зволікайте щодо зміни реєстраційних даних!
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України громадяни у разі зміни місця проживання зобов’язані протягом місяця подати до державної податкової інспекції заяву (форма 5-ДР) для внесення відповідних актуальних даних в Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Завдяки своєчасно внесеній достовірній інформації про фактичні реєстраційні дані фізичних осіб податкові повідомлення – рішення про нараховану суму земельного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку обов’язково надійдуть у визначений законом термін до адресата.
У протилежному випадку громадянин може не отримати повідомлення від органу ДФС про нараховані суми податкових платежів, а відтак своєчасно виконати свій обов’язок зі сплати зазначених податків.
Щоб не потрапити у перелік податкових боржників кожному громадянину, котрий змінює свої реєстраційні дані, зокрема прізвище, ім’я, по батькові або місце проживання (реєстрації), варто невідкладно подати заяву за формою 5-ДР за місцем нової реєстрації (проживання).

Пільговий звіт для платників податку на прибуток
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок).
Цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку із отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку).
Пунктом 2 Порядку встановлено що суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається (п. 3 Порядку).
Водночас згідно із п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
З огляду на викладене суб’єкти господарювання, що скористались пільгами з податку на прибуток підприємств, які подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий (звітний) податковий період, що дорівнює календарному року відображають суми отриманих пільг з податку на прибуток підприємств у Звіті за підсумками податкового (звітного) року.

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників
Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 №386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за №465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Наказ №386 опубліковано в «Офіційному віснику України» №41 від 29.05.2018.
Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.
Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.
Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21 — високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.
Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

Набирають чинності зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
З 08.06.2018 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950 (далі – Наказ).
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та встановлено, що:
платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
взяття на облік таких осіб здійснюється не пізніше робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
Наказом визначається форма заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) (форма № 12-ЄСВ) та процедури взяття на облік платників єдиного внеску – членів фермерського господарства.
Заява за формою № 12-ЄСВ подається членом фермерського господарства до контролюючого органу за його місцем проживання та окрім члена фермерського господарства підписується Головою фермерського господарства, членом якого він є.
Також Наказом визначаються процедури заміни повідомлення про взяття на облік платників єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
У разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.
Контролюючий орган видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення протягом двох робочих днів після отримання від платника заяви із зазначенням причин заміни та старого повідомлення.
У такому ж порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.

На Дніпропетровщині викрито махінації державного підприємства енергоринку на 4,4 млн гривень
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Дніпропетровській області спільно з регіональною прокуратурою викрито протиправні дії посадових осіб одного з державних підприємств області, яке діє на енергоринку країни. Порушники організували злочинну схему із заволодіння бюджетними коштами та їх подальшої легалізації.
З’ясувалося, що вказані особи для приховування обсягів фактично здійснених фінансових операцій перерахували грошові кошти в розмірі 4,4 млн. грн. по ланцюгу на підконтрольне підприємство у м. Кам'янське. Останнє, у свою чергу, перерахувало ці кошти на підприємство з наявними ознаками фіктивності, що зареєстроване на підставних осіб.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених статтями 364 та 209 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.

Мирослав Продан: «Ми повинні створити умови для легального бізнесу в країні»
Державна фіскальна служба продовжує діалог з бізнесом. В.о. Голови ДФС Мирослав Продан взяв участь у галузевому бізнес-форумі «Укрлегпром: Промисловий діалог з Урядом» у Львові.
Відбулася відверта ділова розмова між представниками великих підприємств легкої промисловості України та керівництвом фіскальної служби України та Львівської області щодо шляхів відродження легкої промисловості країни, залучення інвестицій, підготовки кадрів та збереження існуючого кадрового потенціалу.
Мирослав Продан розповів про заходи, які реалізує ДФС для сприяння зростанню конкурентоздатності підприємств легкої промисловості, зростанню довіри та співпраці бізнесу та фіскальної служби.
Серед іншого було відзначене суттєве зростання – майже 75% – сплати платниками податку на прибуток за перший квартал 2017 року у порівнянні з відповідним періодом минулого року, збільшення обсягу обігових коштів за рахунок відшкодування 93% заявлених до повернення сум ПДВ у місячний термін, що є безумовним свідченням стабілізації економіки.
«Якщо ми не створимо умов для власного бізнесу, то продовжуватимемо «годувати» інші країни коштами та робочою силою. Ми знаємо, що значна частина тканин та взуття потрапляють в Україну контрабандним шляхом. Це підриває основи чесного бізнесу. Примушує його працювати в тіні. Ми ставимо цьому бар’єри. На сьогодні 82 відсотки митних декларацій оформляється через єдине вікно, уникаючи контакту між митником та суб’єктом господарювання», - відзначив очільник ДФС.
Крім того, минулого року ДФС ліквідовано схему заниження митної вартості, яку використовували понад два десятки підприємств-імпортерів. За рахунок руйнування схеми бюджет отримав понад 1 млрд грн. Так, наприклад, у минулому році митна вартість при оформленні тканини складала 50 центів за кг, платіж з одного контейнера – 2,5-3 тис. доларів. Після руйнування схеми вартість зросла у понад 6 разів – до 3,30 доларів за кг, тобто з контейнера платіж тепер складає 14-16 тис доларів.
Вже з початку 2018 року митницями складено 18600 протоколів про порушення митних правил, що на 40% більше показника минулого року, де предметами правопорушення виступали у тому числі товари легкої промисловості.
Розказав Мирослав Продан учасникам форуму і про створення нової сучасної системи е-Receipt щодо контролю за готівковими операціями. Оскільки зараз незастосування касових операцій абсолютною більшістю суб’єктів господарювання не дає можливості реально визначити та проаналізувати обсяги ввезених на митну територію України товарів, а також об’єми фактичної реалізації. E-Receipt, як зручна, проста у використанні, безоплатна та інтегрована з базами ДФС система, дасть реальну можливість вивести значну частину економіки з тіні.
«Тому електронний чек, як можливість бачити дані про обсяги реалізації товарів/послуг, кількості та вартості товарів, скануючі системи, закупівлю яких ми вже оголосили, дає можливість повністю ліквідувати такі явища, як контрабанда, порушення митних правил, заниження митної вартості»,– вважає Мирослав Продан.
Представники підприємств легкої промисловості виявили бажання брати участь у пілотному проекті з запровадження е-Receipt.
Бізнес подякував за зміни, які відбуваються у відносинах між платниками та ДФС. Вони як виробники відчувають реальні позитивні зрушеннях як при митному, так і при податковому контролі, а деякі учасники форуму навіть висловили здивування щодо існування на сьогоднішній день податкової міліції.
«Такі відгуки суб’єктів підприємництва є підтвердженням того, що країна і, зокрема, фіскальна служба рухаються у правильному напрямку. Коли я прийшов на посаду, то вбачав за мету, щоб служба працювала так, щоб платник навіть не знав імені керівника. І те, що платники не знають чи існує податкова міліція, чи ні, підтверджує, що ми на вірному шляху», – резюмував Мирослав Продан.

Надходження до місцевих бюджетів зросли на 16,3 млрд гривень
У січні-травні 2018 року до місцевих бюджетів надійшло (сальдо) 88,7 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 22,6%, або на 16,3 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року.
У травні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 20,6 млрд грн. Порівняно з травнем минулого року надходження зросли на 25%, або на 4,1 млрд грн.
З початку року до зведеного бюджету надійшло 85 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 25%, або на 17 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Надходження податку та збору на доходи фізичних осіб у травні склали 18,2 млрд грн. Порівняно з травнем минулого року ці надходження зросли на 28%, або на 4 млрд грн.

Звіт TADAT відзначив прогрес ДФС у впровадженні сучасних практик податкового адміністрування
Звіт про результати діагностичної оцінки системи податкового адміністрування ДФС з використанням інструменту TADAT, яка проводилась міжнародною групою експертів за підтримки Представництва ЄС в Україні, розміщено на офіційному веб-порталі ДФС. Це перше в історії податкової служби діагностичне оцінювання адміністрування. Методика розроблена МВФ, Єврокомісією та Світовим банком. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, група міжнародних експертів, яка працювала в ДФС з 12 до 26 лютого 2018 року, оцінювала за допомогою діагностичного інструменту TADAT найважливіші показники діяльності Державної фіскальної служби України у податковому напрямі порівняно до найкращих міжнародних практик.
«Таке оцінювання ефективності національного податкового органу, сильних та слабких сторін системи податкового адміністрування, вже пройшли багато країн світу. І для нас дуже важливим було отримати об’єктивну оцінку процесів, які відбуваються в державній фіскальній службі, для внесення можливих коректив в процес реформування служби. Ми були абсолютно відкриті та надали експертам всю необхідну для дослідження інформацію», - зазначив Мирослав Продан.
Він підкреслив, що приємно вражений достатньо високими оцінками експертів, але в роботі фіскальної служби є ще багато напрямів, які потребують посиленої уваги та доопрацювання.
Так, у звіті зазначається, що загалом ДФС вже досягає значного прогресу у впровадженні сучасних практик податкового адміністрування. Цей прогрес особливо помітний у:
- використанні технологій з метою сприяння своєчасності сплати податків;
- використанні найкращих світових практик для ефективного вирішення податкових спорів;
- забезпеченні підзвітності та прозорості податкової адміністрації.
Ці напрями оцінювання отримали найвищий бал «А», що свідчить про відповідність процедур передовим світовим практикам.
Серед сильних сторін податкового адміністрування – своєчасність подання звітності платниками податків (більше 90%), своєчасність сплати платниками податків зобов’язань (більше 90%), існування незалежного процесу вирішення, ефективність реагування ДФС на результати розгляду оскаржень, гарантування ДФС прозорості своєї діяльності. Також у звіті відзначена широко розповсюджена практика утримання податків у джерела отримання доходу та система авансової сплати податкових зобов’язань.
Також відзначається, що існують декілька ключових напрямків, які потребують певні вдосконалення, зокрема, ведення бази даних зареєстрованих платників податків та управління ризиками.
Серед напрямів, які пропонується покращити, – розробка інтегрованого плану покращення дотримання податкових вимог, створення структурованої системи управління ризиками дотримання податкової дисципліни, зниження рівня податкової заборгованості (більше 12 місяців), удосконалення моніторингу та заходів щодо запобігання отримання недостовірної звітності, проведення широкомасштабної автоматизованої перехресної звірки з інформацією від банків, фінансових установ або роботодавців тощо.

Спеціальні санкції, які застосовуються за порушення Закону України про зовнішньоекономічну діяльність
Відповідно до ст. 37 Закону України від 16.04.91 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 959), за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
► накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з Законом № 959 або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
► застосування до суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами Закону № 959 та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
► тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення Закону № 959 або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати
Відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Особливості заповнення графи 25 додатка до Звіту про контрольовані операції
Повідомляємо, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями.
Звіт складається, зокрема із додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.
У додатку до Звіту наводяться, дані про особу (осіб), яка є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). В інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п. 4 розділу І Порядку).
Розділами ІV – VI Порядку визначено порядок заповнення розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту та «Інформації про ознаки пов’язаності осіб» до додатка до Звіту.
Пунктом 29 розділу ІV Порядку визначено, що у графі 25 зазначається інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 розділу I ПКУ. У випадках, якщо платник податків обирає себе стороною, що досліджується, зазначається «1», якщо обрано особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0».
У разі застосування методів, визначених підпунктами 39.3.1.1, 39.3.1.5 пп. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 розділу I ПКУ, графа 25 не заповнюється.

ДФС оприлюднила додаткові набори даних у формі відкритих даних
Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що ДФС, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами), прийняла рішення про оприлюднення додатково 4-х наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки», які не передбачені зазначеною постановою, а саме:
- Інформація щодо кількості іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації;
- Інформація щодо середнього часу митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту;
- Інформація митниць про кількість доручень правоохоронних органів на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів в розрізі кожного державного органу.
Довідково.
Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.
Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339311.html

Коли юридична особа – «спрощенець» не звітує за землю?
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку (далі – податок) щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Водночас особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).
Отже, юридичним особам – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю.

Туристичний збір: подання податкової декларації податковим агентом
Звертаємо увагу платників туристичного збору, що відповідно до пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Податкова декларація з туристичного збору (далі – Декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, Декларація подається податковим агентом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації. Якщо податковий агент має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі), то за умови покладення на нього податковим агентом обов’язку зі сплати податків та зборів, такий підрозділ повинен стати на податковий облік в контролюючому органі за місцем здійснення діяльності та самостійно подати Декларацію до цього контролюючого органу.

Використовуєте нерухоме майно з метою одержання доходу – пільги з податку на нерухомість не застосовуються!
Нагадуємо, що пп. 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості –– на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).
Крім цього, пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються.

До уваги страхувальників! Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску
08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.03.2018 № 393 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (длі – наказ № 393), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.04.2018 за № 498/31950.
Наказом № 393 відповідно до статей 5, 16, 19 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями затверджено Зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі – Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330 (зі змінами), зокрема:
- Порядок доповнено новим додатком № 2 – «Заявою про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства)» (№ 12-ЄСВ);
- викладено у новій редакції Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), на якого не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (форма № 2-ЄСВ);
- у разі внесення змін до даних, що вказуються у Повідомленні за формою № 2-ЄСВ (найменування, прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску, контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо) повідомлення за формою № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нового повідомлення платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.
Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.
- Порядком також встановлено: якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та при цьому не перебуває на обліку у відповідному контролюючому органі, таким органом вживаються заходи щодо подання таким підрозділом документів для взяття на облік платником єдиного внеску і такий платник обліковується в контролюючому органі з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Довідково: Наказ № 393 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 29.05.2018 № 41. Наказ № 393 набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто дата набрання чинності – 08.06.2018.

Про підсумки декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, йшлося на прес-конференції
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Підсумки декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році» за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислава Воінова.
«Станом на 01.06.2018 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано 41045 декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 2 мільярди 677,7 мільйонів гривень. Податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету складає 91,2 мільйони гривень.
Дохід понад 1 мільйон гривень задекларували 234 громадянина. Загальна сума задекларованого оподатковуваного доходу складає 1 мільярд 316,6 мільйона гривень», - зазначив Владислав Воінов.
За його словами:
3459 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 510,2 мільйони гривень;
1155 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 275,9 мільйонів гривень;
268 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 91,9 мільйона гривень;
23392 громадянина задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 790,4 мільйонів гривень.
Владислав Воінов також зазначив, що 4866 громадян скористались правом на отримання податкової знижки. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 9 мільйонів гривень Громадяни, які бажають отримати податкову знижку за результатами 2017 року, можуть подати декларацію протягом 2018 року.

Удосконалено порядок формування плану-графіка проведення документальних перевірок платників
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/339756.html повідомила наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2018 № 386, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2018 за № 465/31917, внесено зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.
Наказ № 386 опубліковано в «Офіційному віснику України» № 41 від 29.05.2018.
Внесеними змінами вдосконалено процедури формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, оновлено перелік критеріїв ризику від провадження діяльності платників податків та поділ їх за ступенями.
Зокрема, до переліку критеріїв ризику для платників податків — юридичних осіб включено 28 нових критеріїв.
Так, у оновленому Порядку для платників податків — юридичних осіб визначено 69 критеріїв ризику несплати податків, у тому числі 21— високого ступеня ризику, 20 — середнього та 7 — незначного. Для банківських установ — 25, небанківських установ — 29, постійних представництв та представництв нерезидентів — 16, суб’єктів господарювання — учасників ЗЕД — 21, платників податків – фізичних осіб — 27, платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та ЄСВ — 21.
Використання зазначених критеріїв дозволяє задіяти механізм першочергового реагування на ті підприємства, щодо яких існує велика вірогідність недоплати або приховування об’єкта оподаткування.

Термін подання самозайнятою особою до контролюючих органів відомостей п

Коментарі: 0

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує
12.06.2018 10:17
Про актуальні питання щодо подання звітності в електронному вигляді під час «Гарячої лінії»
Днями у ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Подання звітності в електронному вигляді».
Начальник відділу обслуговування платників Тетяна Тесленко відповідала на запитання громадян.
Питання: Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?
Відповідь: Платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.
Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-сайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:
- текст примірного договору про визнання електронних документів;
- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.
Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.
Питання: Чи можна через сервіси ДФС України дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу?
Відповідь: Так, для цього варто скористатися електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.
Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ (діючі реєстрації). Сервіс «Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а за допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.
Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.
Питання: Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?
Відповідь: Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».
Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити звітність на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.
До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.
Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.
На всі питання були надані відповіді згідно чинного законодавства.

Підприємець-платник єдиного податку не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 календарних місяців. Податкові наслідки
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Доходом платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.
Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку третьої групи – календарний квартал.
Отже, для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).
У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.
Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, передбаченими для платників єдиного податку, за умови не перевищення граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.
При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України

Необхідність легалізації праці та зарплати
ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що такі явища, як зарплата «в конвертах» та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату. Найчастіше підприємці, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт або послуг, виплачують доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю не зареєстрованих найманих працівників.
Фахівці ДПІ звертаються до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже трудяться у приватних підприємців, вимагати від них укладання з вами трудової угоди та сплати єдиного соціального внеску. Адже громадяни, які працюють неофіційно, позбавляють себе лікарняного, допомоги у разі отримання травми на виробництві, трудового стажу, пенсії, втрачають відпустки.
Відповідно до діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто, страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування, та за які повністю сплачені ЄСВ із заробітної плати у сумі не меншій мінімальної.

Протягом чотирьох місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали майже 144 тисячі адмінпослуг
На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 30 видів адміністративних послуг. Впродовж січня – квітня 2018 року ЦОПами області надано майже 144 тисячі таких послуг.
Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітній період було надано понад 60 тисяч цих послуг.
Також користуються попитом суб`єктів господарювання послуги з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (майже 31 тисяча відомостей); надання витягу з реєстру платників єдиного податку (майже 10 тисяч витягів); реєстрації книг обліку розрахункових операцій (більше 8,5 тисяч послуг).

Нові напрями співпраці Дніпропетровської митниці ДФС та Університету державної фіскальної служби України
25 травня 2018 року на базі Університету державної фіскальної служби України відбулася тристороння зустріч в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, Першого заступника Міністра фінансів, Начальника Служби доходів Грузії Георгі Табуашвілі та Генерального директора при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє.
Під час зустрічі Україна, Молдова та Грузія домовилися про співпрацю у напрямі підготовки фахівців податкової та митної сфер. В результаті чого було підписано Меморандум про взаємодію у сфері науки, освіти та підготовки кадрів. У рамках Меморандуму сторони налагоджуватимуть та розвиватимуть співробітництво між учбовими закладами, які готують співробітників для митних та податкових органів.
Також, під час зустрічі, територіальні органи ДФС презентували свої класи, які розташовані в Університеті Державної фіскальної служби України, серед яких тепер є аудиторія Дніпропетровської митниці ДФС. Створення такого кабінету стане базою для поглиблення співпраці між Дніпропетровською митницею ДФС та Університетом державної фіскальної служби України.
Участь у презентації прийняв виконуючий обов’язки начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Безсмертний. Учасники заходу мали змогу ознайомитися з загальною характеристикою Дніпропетровської митниці ДФС, результатами діяльності та векторами розвитку на 2018 рік.

Добровільна реєстрація платником ПДВ «єдинника», який перейшов на загальну систему оподаткування
Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.
У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 4 Закону України від 01.07.2014 № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами (далі – Закон № 1952) передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. другий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).
Підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону № 1952).
Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Про подання звітності профспілковими організаціями
Відповідно пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.
Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Слід зауважити, що норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.
Додатково: відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.

До уваги суб'єктів господарювання, які реалізують алкогольні напої!
24.04.18 набрав чинності ЗУ від 22.03.18 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» яким внесено зміни до ст. 153 ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон№481) щодо надання:
сільським, селищним та міськім радам в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.
Так, рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.18 №41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 до 07.00 год. щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята. (копія додається).
Відповідно до ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 Закону №481 у розмірі 6 800 гривень.
Копія рішення Дніпровської міської ради від 23.05.18 №41/32.

Протидія митним правопорушенням в Дніпропетровській митниці ДФС у січні-квітні 2018 року
Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція головного державного інспектора управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Ірини Романенко на тему: «Протидія митним правопорушенням в Дніпропетровській митниці ДФС у січні-квітні 2018 року».
За чотири місяці п.р. підрозділами Дніпропетровської митниці ДФС складено 179 протоколів (справ) про порушення митних правил на суму близько 93 млн. грн., що на 53 протоколи більше, ніж за аналогічний період 2017 року.
За її словами: «Структура основних предметів недотримання митного законодавства є порушення оформлення транспортних засобів (162 справи) та промислових товарів (17 справ).
Протягом звітного періоду Дніпропетровською митницею ДФС в повному обсязі розглянуто 131 справу за порушення митних правил, з яких на 130 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1,1 млн. грн. по яких вже сплачено до бюджету 324,1 тис. грн. Також, протягом січня - квітня 2018 року передано на розгляд суду 11 справ на суму майже 6 млн. грн.».
За результатами судових рішень по 11 справах:
- застосовано конфіскацію на суму 122,2 тис. грн., що складає 82% від загальної кількості розглянутих справ та понад 42% від їх вартості;
- накладено штрафів на суму 123,7 тис. грн., з яких стягнуто до бюджету 25,2 тис. грн.

Отримати інформацію щодо реєстрації контрагента платником акцизного податку можливо за допомогою електронного сервісу ДФС
Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр платників) згідно п. 5 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113.
ДФС України щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального.
Будь-яка особа може отримати інформацію щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального, скориставшись пошуковим сервісом «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального».
Доступ до пошуку відкритий в «Електронному кабінеті», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банерами «Інформація з реєстрів» чи «Електронний кабінет».

За п’ять місяців 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 39,6 млрд. грн. та 5,2 млрд. грн. єдиного внеску
Органами ДФС у Дніпропетровській області протягом січня - травня поточного року забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 39 млрд. 649,8 млн. грн., що на 10 млрд. 80,4 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.
Так, до державного бюджету впродовж п’яти місяців цього року мобілізовано 29 млрд. 867,3 млн. грн., що на 8 млрд. 350,0 млн. грн. (або на 38,8%) більше, ніж за відповідний період 2017 року.
Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області, склали 9 млрд. 782,5 млн. грн. Це на 1 млрд. 730,4 млн. грн. (або на 21,5%) більше фактичних надходжень п’яти місяців 2017 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 5 млрд. 227,7 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 932,2 млн. грн.

Рентна плата за спеціальне використання води
З метою правильного визначення платниками об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води повідомляє наступне.
Порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), передбачає що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.
Разом з тим, в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за №593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:
обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належить до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначеним у додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8;
оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);
обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затверджені Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8;
коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу);
ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;
обсяги води, що постачені споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1. п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Потреб вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:
обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8;
оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюються за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один);
ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.
Аналогічна позиція викладена у листі ДФС України від 22.05.2018 15323/7/99-99-12-02-03-17 «Про надання інформації».

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Плата за землю для юридичних осіб»
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталії Садики на тему: «Плата за землю для юридичних осіб»
Питання 1. Доброго дня. Дніпровською міською радою 23.05.2018 прийнято рішення №5/32 «Про внесення змін до рішення міської ради від 16.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», згідно якого внесені зміни до ставок земельного податку, з якої дати набуває чинність зазначене рішення та чи виникає у платників обов’язок щодо подання нової податкової звітності?
Відповідь. Доброго дня. Згідно пункту 2 Рішення від 23.05.2018 №5/32, документ набуває чинності з першого числа місяця, який настає за датою його офіційного оприлюднення.
Зазначене рішення оприлюднено на сайті міської ради та опубліковано 31.05.2018 у газеті «Наше місто». Таким чином, рішення набуває чинності з 01.06.2018. Землекористувачі у разі необхідності (у випадку зміни розміру податкового зобов’язання) повинні подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік.
Питання 2. У мене таке питання. ТОВ «А» уклало з міською радою договір оренди земельної ділянки у грудні 2017 року, але реєстрація права оренди відбулась лише у лютому 2018 року. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?
Відповідь. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.
Питання 3. Граничний термін сплати податкового зобов’язання з плати за землю за травень місяць поточного року – 30 червня, але це вихідний день. Виникає питання - чи переноситься термін сплати плати за землю, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день ?
Відповідь. Граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.
Нормами Податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.
Якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну -27 червня, оскільки 28 червня – святковий день, а 29-30 червня – вихідні дні.
Питання 4. Підкажіть будь ласка. Рішенням міської ради Ставки земельного податку встановлені в залежності від цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель. До якої установи повинен звернутись платник земельного податку для визначення класифікації земельних ділянок ?
Відповідь. Для визначення класифікації земельних ділянок суб’єкту господарювання необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру України за місцем розташування земельної ділянки.

Послуги отримано від нерезидента на митній території України: врахування сум ПДВ в реєстраційній сумі
Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Згідно із п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України вважається дата складення платником ПДВ податкової накладної (далі – ПН) за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Пунктом 200?. 3 ст. 200? ПКУ визначено, що складовою формули на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН в ЄРПН (далі – реєстраційна сума) є, зокрема, показники:
? SНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН, ПН, складеними платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст. 208 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН;
? SНаклВид – загальна сума ПДВ за складеними платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН.
Отже, при реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг від нерезидента ПН, складеної ним за такою операцією (при наявності достатнього значення реєстраційної суми), суми ПДВ, зазначені у такій ПН, послідовно збільшують значення показників SНаклВид та SНаклОтр, що в свою чергу відображається у відповідних обсягах на значенні реєстраційної суми.

До уваги суб’єктів господарювання! Нові Довідники податкових пільг!
ДФС України затвердила нові довідники податкових пільг станом на 19.04.2018, а саме:
► Довідники податкових пільг № 88/1;
► Довідник інших податкових пільг № 88/2.
У Довідниках наведено перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати за землю, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Оновлено Єдине вікно подання електронної звітності
25.05.2018 відбулось оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.7.0) (станом на 25.05.2018)
Нові версії документів:
З метою практичної реалізації Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» в частині подання відомостей по декількох документах одночасно, додано:
• J/F1312603 – Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року № 309 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України» додано:
• J/F1314001 – Запит на отримання публічної інформації.
З метою практичної реалізації Законів України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності» додано:
• F/J1303101 – Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі;
• F/J1303201 – Заява щодо додатку до ліцензії на право оптової торгівлі;
• F/J1303301 – Заява щодо ліцензії на виробництво;
• F/J1403101 – Витяг з ліцензійного реєстру на оптову торгівлю;
• F/J1403201 – Витяг з ліцензійного реєстру про наявність додатка до ліцензії на право оптової торгівлі;
• F/J1403301 – Витяг з ліцензійного реєстру на виробництво;
•F/J1403501 – Рішення про недоліки, при опрацюванні заяв щодо ліцензій;
• F/J1403601 – Копія розпорядження щодо ліцензій.
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:
• S1402004 – № 1-от. Звіт дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за літо;
• S2202305 – № 2-3 нк. Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року;
• S2700411 – № 4-сг. Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур;
•S2702911 – № 29-сг. Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду.
Внесення змін до існуючих документів:
F/J1312002 – Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Форма № 20-ОПП (внесені зміни стосовно необов’язковості заповнення колонки 12).
F/J1313201 – Скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (обмежена кількість символів в текстових полях до 2000).
F/J1412303 – Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).
F/J1413301 – Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).
Довідники вводу:
Проведено коригування значень ставок екологічного податку відповідно до змін Податкового кодексу України на 2018 рік:
- spr_rent_TC_255_5_norm_rent_use_water.xml– Ставки рентної плати за спеціальне використання води;
- spr_rent_TC_253_5_norm_rent_use_subsoil_not_minerals.xml – Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання;
- spr_rent_app14_rates_use_mineral_res.xml – Кодифікація водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води згідно з розділом ІХ Податкового кодексу України до Податкової декларації з рентної плати.
З інформацією можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами
Звертаємо увагу платників ПДВ, що за повідомленням прес-служби ДФС України, у зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками ПДВ, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.
Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками ПДВ одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339075.html

Новації у веденні касових операцій
01.06.2018 набула чинності постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54).
Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (зі змінами).
Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):
1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;
2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.
Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання, встановлено випадки використання кни

Коментарі: 0

Усього 35. Попередня cторінка | Сторінка 3 з 4 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід
Реєстрація
Забули пароль?

Вхід на gorod.dp.ua

dpi467

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

ДПІ у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Про проект :: Реклама на сайті