Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Блог
Пт, 29 березня 2024
16:32

БЛОГИ

dpi466


26 жовтня 2020, 11:39

Правобережний відділ організації роботи

Дії платника, якщо при підписанні документу
виникає помилка «невірний пароль або ключ пошкоджено»
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що для усунення помилки «невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити:
- який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка);
- правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи);
- чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера);
- чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів).
У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КН ЕДП ІДД ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати.

Голова ДПС Олексій Любченко провів
зустріч з членами Представництва ЄС в Україні
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/438113.htmlповідомила про наступне.
Реформування Державної податкової служби України та подальші кроки служби у напрями розбудови ІТ-складової обговорили Голова ДПС Олексій Любченко та керівник сектору «Належне урядування та демократизація» Представництва ЄС в Україні Ксав’є Камю. Учасниками зустрічі також були менеджер сектору «Управління державними фінансами» Представництва ЄС в Україні Єкатерина Яковлева та заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко.
Експерти ЄС цікавилися, зокрема, станом реформування податкової служби, зокрема, у рамках переходу до єдиної юридичної особи.
Як відзначив Олексій Любченко, з травня податківцям довелося працювати надшвидкими темпами, щоб не тільки реалізувати задачі, поставлені Урядом, але й надолужити відставання як в надходженнях до бюджету, так і у впровадженні внутрішніх проектів, зокрема, ПРРО, електронної акцизної марки, єдиного казначейського рахунку тощо.
«Ми провели інституційну реформу, було оптимізовано роботу центрального апарату, переглянуто функції, скорочено кількість департаментів та призначено їх керівників. Також були призначені і керівники територіальних органів ДПС. Робота була побудована за чотирма блоками – адміністрування податків, контрольно-перевірочна робота, апеляція та правова робота, податкові сервіси та ІТ-напрям. Завдяки злагодженості дій ми отримали дієву структуру з фаховими працівниками, здатну на виконання найскладніших завдань»,– розповів Олексій Любченко.
Він також відзначив, що значного прогресу вдалося досягти в реалізації масштабної структурної реформи з переходу ДПС до єдиної юридичної особи.На сьогодні вже затверджено нову структуру територіальних органів. Всі обласні управління, Офіс великих платників податків та Інформаційно-довідковий департамент знаходяться на стадії ліквідації як юрособи. Значних змін, зокрема, зазнає обслуговування великих платників.
«Буде створено 5 центрів обслуговування великих платників – у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі. Це будуть так звані центри галузевої компетенції. Тобто кожен центр матиме свій галузевий сегмент і обслуговуватиме тих платників, які задіяні саме в цій сфері», – зазначив очільник ДПС.
Так, наприклад, центр обслуговування великих платників у Києві здійснюватиме податковий супровід підприємств паливно-енергетичного комплексу, фінансової, банківської, ІТ сфер та зв’язку, у Дніпрі –металургії, Одесі – зернової галузі тощо.
«Наше завдання – навчити керівників цих центрів обслуговування великих платників в межах своєї галузі розуміти проблеми підприємств з усієї України. І тоді у нас будуть інші показники роботи великого бізнесу», – наголосив Олексій Любченко.
Він також відзначив, що для забезпечення комплексного переходу на новий формат роботи ДПС активно співпрацює з представниками програми EU4PFM. Особлива увага приділяється розвитку ІТ-складової та системі управління персоналом. Водночас ДПС також очікує і на консультативну допомогу при реалізації кроків Плану дій BEPS в Україні.
У свою чергу експерти ЄС відзначили масштабність проведеної реформи ДПС, її позитивні результати та запевнили у готовності надавати підтримку Державній податковій службі України в подальших кроках.

При реорганізації в єдину юрособу принципово,
щоб не було зайвих управлінських ланок, – Олексій Любченко
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про зміни у структурі ДПС у зв’язку з переходом до єдиної юридичної особи.
Наразі вже затверджено нову регіональну структуру територіальних органів. Всі обласні управління, Офіс великих платників податків та Інформаційно-довідковий департамент знаходяться на стадії ліквідації як юрособи.
«Нова структура передбачає 31 територіальний орган, з яких 5 регіональних центрів обслуговування великих платників податків: Київ, Харків, Одеса, Львів, Запоріжжя та Дніпро. Найбільша кадрова ротація очікує Запоріжжя та Дніпро, а також Львів та Одесу. По Києву та Харкову менше всього питань, глобальних кадрових ротацій поки що немає, принаймні у рамках Офісу великих платників», – зазначив Голова ДПС.
Олексій Любченко, зокрема, підкреслив, що при реорганізації ДПС в єдину юридичну особу принциповим питанням є відсутність зайвих управлінських ланок.
Торкнулися зміни і центрального апарату податкової служби. Так, у структурі з’явиться департамент управління ризиками, який займатиметься виключно питаннями ПДВ та податку на прибуток. Буде створено і департамент податкових розслідувань.
«Це по суті керуюча компанія за п’ятьма регіональними центрами обслуговування великих платників. Її завдання – виявляти схеми та знаходити ухилення. Це буде виключно аналітичний підрозділ, який повністю займатиметься міжнародним оподаткуванням», – розповів Олексій Любченко.
Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/438035.html.


Особливості оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що Міністерство фінансів України з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловило свою позицію стосовно питання щодо застосування положень п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141, пунктів 46 та 47 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині оподаткування процентів за позикою, залученою від нерезидента, у разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) (лист від 06.10.2020 № 11210-09-62/30767), яка полягає у наступному.
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-У1ІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) було, зокрема, внесено зміни в частині оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів, які сплачуються резидентами за користування позиками або фінансовими кредитами. Закон № 1797 набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Так, положеннями Закону № 1797 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доповнено новим п.п. 141.4.11, яким визначається, що доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:
а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік) відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.
Також Законом № 1797 було доповнено підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ новими пунктами 46 та 47.
Так, пунктом 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ було встановлено, що звільняються від оподаткування доходи, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Проте з 01 січня 2018 року посилання на п.п. «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ було виключено відповідно до Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
В свою чергу, п. 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування доходи, які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року, з одночасним дотриманням усіх умов, визначених у п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Тож п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 та п. 47 підрозділу 4 розділу ПКУ передбачено одночасне дотримання усіх умов, за яких доходи у вигляді процентів за позикою та фінансовим кредитом, що сплачуються на користь нерезидента або уповноваженої ним особи, оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування відповідно.
Таким чином, для застосування зниженої ставки податку з доходів нерезидента відповідно до п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ або звільнення від оподаткування цим податком на підставі пункту 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ мають бути дотримані усі умови, визначені п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, однією з яких є умова щодо країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються проценти за позикою або фінансовим кредитом.
Так, зокрема, відповідно до п.п. «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими нерезидентами не можуть бути резиденти юрисдикції, які на дату розміщення іноземних боргових цінних паперів включені до Переліку.
Слід зазначити, що на момент набрання чинності Законом № 1797 застосовувався перелік, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р. Це розпорядження втратило чинність 27.12.2017 з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977», якою затверджено новий Перелік.
Таким чином, у разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам після 31 грудня 2016 року, проценти, що сплачуються резидентами за користування такою позикою або фінансовим кредитом, згідно з п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 та п. 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ відповідно оподатковуються за заниженою ставкою податку або звільняються від оподаткування при одночасному дотриманні усіх умов, визначених п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
У разі якщо відбувається зміна позичальника (кредитора) за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року (включно) та залучені таким позичальником (кредитом) шліхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовий біржі, проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом в період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2017 року, звільняються від оподаткування відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ при дотриманні умов, визначених підпунктами «б» і «в» п.п. 141.4.11 п.у 141.4 ст. 141 ПКУ.
При цьому, починаючи з 01 січня 2018 року (з дати набрання чинності Законом № 2245), відповідно до п. 46 підрозділу 4 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування проценти, що сплачуються резидентами за користування позикою або фінансовим кредитом, які залучені позичальником (кредитором) шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, у тому числі при зміні позичальника (кредитора) за такою позикою або фінансовим кредитом, наданими резидентам до 31 грудня 2016 року (включно), при дотриманні умови, визначеної п.п. «б» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, а, отже, незалежно від країни податкової резиденції нерезидента та/або уповноваженої ним особи, якому виплачуються такі проценти.

Отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв
для малих виробництв виноробної продукції
Правобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що малі виробництва виноробної продукції – це суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють за повним технологічним циклом без додавання спирту виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових в об’ємі. що не перевищує 10 000 декалітрів на рік, з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.
Норми встановлені абзацом сорок дев’ятим ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481).
Малі виробництва виноробної продукції здійснюють виробництво та розлив у споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва (частина двадцята ст. 2 Закону № 481).
Використання спирту при виробництві суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) малих виробництв виноробної продукції заборонено (частина перша ст. 12 Закону № 481).
Для отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв для малих виробництв виноробної продукції таким суб’єктом господарювання до ДПС подається заява на отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв із документами, визначеними Законом № 481, а саме:
- копіями засновницьких документів;
- копіями зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази малих виробництв виноробної продукції вимогам законодавства (далі – Декларація);
- документом, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію у розмірі 780 гривень;
- договором з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії);
- документами, що підтверджують право користування відокремленими нежитловими приміщеннями (цехами, підвалами, ангарами), призначеними для здійснення господарської діяльності, що належать суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі будь-якого речового права, визначеного законодавством України та обладнанням для виробництва та розливу в споживчу тару вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових;
- інформацією щодо кодів згідно з УКТ ЗЕД на продукцію, яку планується виробляти.
Вищезазначені документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа, або посадовою особою органу ліцензування.
Копії документів, які складені двома та більше сторонами (суб’єктами господарювання) посвідчуються всіма сторонами.
Термін розгляду документів не пізніше 30 календарних днів з дня надходження заяви із документами.
Звертаємо увагу на поширені помилки у документах, а саме:
1. Відсутність інформації щодо кодів УКТ ЗЕД на виноматеріали та вина.
2. Декларація заповнена не повністю.
3. Інформація, зазначена у Декларації суперечить даним, зазначеним у інших документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
4. Відсутність відомостей про реєстрацію Декларації.
5. Згідно з даними податкового обліку та реєстрів суб’єкти господарювання зареєстровані в якості платника єдиного податку першої третьої груп.


Останній раз редагувалося: 26.10.2020 11:39


Усі записи автора | Предыдущая | Следующая

Мій gorod.dp.ua:
copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті