02:19
Правила звільнення від податкових зобов’язань для ФОПів, які мобілізовані
14.04.2025 16:34
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З 01 грудня 2024 року уточнено перелік податків і зборів, від сплати яких звільняються мобілізовані ФОПи та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Так, на період військової служби такі особи звільняються від обов’язку:
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб;
- нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку;
- нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку.
Підставою для такого звільнення є подані за місцем податкової реєстрації наступні документи:
- заява самозайнятої особи;
- копія військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Наголошуємо, що зазначені документи подаються протягом 10 днів після демобілізації, а у разі перебування особи на лікуванні – протягом 10 днів по його завершенню.
Якщо мобілізована особа має найманих працівників, то на строк своєї служби вона може уповноважити іншу особу виплачувати зарплату. Уповноважена особа зобов’язана нараховувати та утримувати податки та збори з доходу у вигляді заробітної плати найманих працівників. Після демобілізації самозайнятої особи протягом 180 днів має сплатити ці податки та збори до бюджету. При цьому штрафи та фінансові санкції за цей період не будуть нараховані.
Довідково: згідно із Законом України від 04 грудня 2024 року № 4113-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» абзац перший пункту 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено у новій редакції.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
«Моя податкова»: листування з податковою службою у смартфоні
14.04.2025 14:03
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що платники мають можливість надсилати листи та звернення до контролюючого органу через мобільний застосунок «Моя податкова».
Так, у розділі «Послуги» вищезазначеного застосунку для того, щоб надіслати лист до контролюючого органу:
- оберіть «Надіслати лист до ДПС»;
- оберіть контролюючий орган;
- зазначте тип, тематику та короткий зміст листа;
- прикріпіть лист в електронному вигляді розміром до 5 Мб (файл або фото);
- підпишіть та надішліть.
Значна кількість користувачів вже завантажили мобільний застосунок «Моя податкова» та отримують податкові послуги у смартфоні.
Цінуйте свій час та приєднуйтеся!
У першому кварталі до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,7 млрд грн ПДВ – надходження зросли на понад 29 відсотків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом першого кварталу поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 4 786,9 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). Надходження виросли у порівнянні з першим кварталом 2024 року на понад 1 088,3 млн грн, темп росту складає 129,4 відсотки.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька висловила вдячність платникам за своєчасно сплачені податки.
Керівник обласної податкової служби звернула увагу, що на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (консультаційний центр).
У такому центрі суб’єкти господарювання можуть отримати роз’яснення щодо підстав, які стали причиною для включення платника ПДВ до переліку ризикових, алгоритму роботи Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків та показників позитивної податкової історії тощо.
Нагадуємо, що до консультаційного центру платники можуть звернутись за номерами телефонів: (056) 374 31 09, (098) 227 87 66, (066) 982 19 13.
Коли треба укладати трудовий договір?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що трудові відносини роботодавця з найманим працівником необхідно оформити відповідно до законодавства.
Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові договори. Це не відповідає нормам законодавства про працю. У відносинах працівник – роботодавець завжди укладається трудовий договір!
Цивільно-правова угода укладається у разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто особою, яка займається підприємницькою діяльністю.
Як правило, особа є працівником, якщо роботодавець:
- призначає таку особу на посаду з певними обов’язками, визначає режим роботи та робочий час;
- контролює, як, коли і де особа виконує роботу;
- сплачує фіксовану погодинну, щотижневу або місячну зарплату;
- платить за процес праці, а не за її результат;
- надає матеріали та обладнання для виконання роботи;
- надає вихідні дні та оплачувані відпустки тощо.
Нагадуємо, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:
- укладення трудового договору;
- оформлення наказу про прийняття на роботу;
- повідомлення Державної податкової служби.
Понад 1,6 млн грн рентної плати надійшло до місцевих бюджетів Дніпропетровщини за використання водних біоресурсів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні 2025о року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники від платників рентної плати за використання водних біоресурсів надійшло 1,641 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року надходження збільшились на 75,0 тис. грн, або на 4,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що платником плати за спеціальне використання водних біоресурсів є користувач водних біоресурсів, який отримав дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) після укладення договору на право здійснення промислу, що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).
Транспортний податок: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом трьох місяців 2025 року фізичні особи – платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області на понад 2,8 млн гривень.
Нагадуємо, що транспортний податок з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Про нормативно грошову оцінку земельної ділянки для визначення МПЗ за 2024 рік платником податку на прибуток підприємств
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що при визначені мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) за 2024 рік застосовується значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначене у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (далі – Витяг), сформованому у період з 15 січня 2024 року по 15 січня (включно) 2025 року.
Якщо Витяг сформований у період з 01 січня до 15 січня 2024 року, то значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначене в цьому Витягу, перераховується із застосуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік – 1,051 (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки помножити на 1,051).
Якщо Витяг сформований у 2025 році, починаючи з 16 січня, то значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначене в цьому Витягу, перераховується без застосування коефіцієнта індексації за 2024 рік – 1,12 (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки поділити на 1,12).
Довідково: на вебпорталі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в підрозділі «Ринок та оцінка земель» розділу «Напрями» 13.01.2025 розміщено інформацію «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік», в якій поінформовано про значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік, який становить 1,12, а також наявна інформація щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років, який, зокрема, становить: 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги)), 2022 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 2023 рік – 1,051 (для всіх категорій земель і видів земельних угідь).
До уваги фізичних осіб – власників об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, що розташовані на тимчасово окупованій території!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або ООС.
При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Закон України № 4254: преференції для платників податку на прибуток підприємств – благодійників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
На час дії воєнного стану в Україні запроваджено зміни до порядку коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Зміни передбачені Законом України від 25 лютого 2025 року № 4254-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану» (далі – Закон № 4254), який набрав чинності 16 березня 2025 року.
Так, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, збільшено «благодійний ліміт» до 8 відс. замість 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року при застосуванні абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для платників податку на прибуток підприємств, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування.
Умова застосування такого коригування – із загальної суми (вартості) благодійної допомоги більше 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року має бути перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Відповідні зміни передбачено шляхом доповнення підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктом 72.
Зауважимо, що положення пункту 72 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є окремою нормою, не пов’язаною з підпунктом 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Довідково: з прикладами щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі надання благодійної допомоги можна ознайомитись за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/podatok-na-pributok-pidpriemstv/885589.html
Про сплату єдиного внеску ФОПами
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01.01.2025 відновлено обов’язок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями (ФОП), самозайнятими особами та членами фермерських господарств. Це передбачено Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі – Закон № 4059).
Право не сплачувати єдиний внесок за себе збережено для деяких категорій ФОПів, зокрема для:
- ФОПів – пенсіонерів за віком або за вислугу років;
- ФОПів – найманих працівників, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець (не менше 22 % від мінімальної заробітної плати);
- ФОПів, мобілізованих на весь період служби (за умови подання підтверджуючих документів).
Звертаємо увагу, що у 2025 році:
- максимальна база для нарахування єдиного внеску тимчасово підвищується із 15 мінімальних заробітних плат (120 000 грн) до 20 мінімальних заробітних плат (160 000 гривень);
- мінімальний страховий внесок у 2025 році складає 1760 грн на місяць (8000 грн х 22%). Максимальний внесок – 35200 грн (160000 грн х 22%).
Єдиний внесок потрібно сплачувати раз на квартал до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Довідково: 01 січня 2025 року, відповідно до Закону № 4059, призупинено дію п. 9 прим.9 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Цифрові рішення ДПС для платників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Державна податкова служба Уrраїни активно впроваджує Національну стратегію доходів (НСД) до 2030 року.
Однією з стратегічних цілей НСД є створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.
Так, нещодавно було оновлено форму запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ (ідентифікатор форми J/F1301705). Тепер у запиті можна зазначити новий спосіб отримання витягу – в електронній формі. Витяг в електронній формі надсилається в електронний кабінет або на адресу електронної пошти платника ПДВ.
Нагадуємо, що платники ПДВ також можуть за запитом за формою J/F1300406отримати в електронній формі довідку з реєстру платників ПДВ з відомостями про своїх контрагентів.
З актуальними матеріалами щодо впровадження НСД можна ознайомитися на вебпорталі ДПС України у рубриці «Національна стратегія доходів» за посиланням
https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/.
До уваги мобілізованих, демобілізованих фізичних осіб та членів їх родин!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Для надання консультацій мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та/або членам їх родин в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працюють номери телефонів «гарячих ліній»:
(096) 8621070
(095)1590970
(консультації мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх родин з питань адміністрування податків, зборів)
(093) 6063045
(099) 5101150
(консультації мобілізованим, демобілізованим фізичним особам та членам їх родин з питань погашення податкового боргу)
Про нагальне під час зустрічі з платниками податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відбулася зустріч з представниками бізнесу за участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова та заступника начальника ДПІ – начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Сергія Неклеси.
Розглянули Національну стратегію доходів до 2030 року, реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС, особливості декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року, та питання офіційного працевлаштування найманих працівників.
Ознайомили платників з інформаційними ресурсами ГУ ДПС, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.
Нагадали про Комунікаційну податкову платформу на базі ГУ ДПС за адресою dp.ikc@tax.gov.ua, на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись з нагальними питаннями.
Комунікації з платниками податків тривають!
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про подання податкової декларації про майновий стан і доходи за допомогою Електронного кабінету
11.04.2025 15:44
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
Громадяни, які отримували іноземні доходи та перебувають за кордоном, можуть надіслати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) поштою або в електронній формі.
Подати декларацію в електронній формі можна, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету.
Так, у режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.
При складанні декларації в Електронному кабінеті платника здійснюється часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання цього електронного сервісу:
● скорочує час і витрати при поданні декларації;
● мінімізує помилки при заповненні декларації;
● надає можливість подання копій первинних документів, як додаток до декларації, в онлайн-режимі.
Про основні категорії заходів впливу в системі управління комплаєнс-ризиками
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків
Визначаються три основні категорії заходів впливу
в системі управління комплаєнс-ризиками:
► Профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів;
► Допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;
► Реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу.
Засідання «круглого столу» з представниками бізнесу обговорення актуального
За участі начальника Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Людмили Бик відбулося засідання «круглого столу» з платниками податків.
У фокусі уваги – питання удосконалення процедур податкового адміністрування та реформування податкової системи, офіційного оформлення трудових відносин та особливості декларування доходів громадян, отриманих протягом 2024 року.
Також зупинилися на перевагах та можливостях електронних сервісів ДПС, ознайомили платників з інформаційними ресурсами ГУ ДПС та нагадали про роботу Комунікаційної податкової платформи, створену при податковій службі області за адресою dp.ikc@tax.gov.ua, на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Про легалізацію трудових відносин під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» за участі начальника Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова на тему: «Легалізація найманої праці: актуальні питання».
Під час сеансу громадяни отримали фахові відповіді на питання щодо легалізації трудових відносин між працедавцем та найманими працівниками відповідно до діючого законодавства.
Також платників проінформували про основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України.
У Центрі обслуговування платників відбулася інформаційно – розяснювальна акція з питань декларування доходів громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У приміщені Центру обслуговування платників Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулася акція, під час якої відвідувачів інформували, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року.
Платникам роз’яснювали питання щодо обов’язкового декларування доходів та акцентували увагу на праві громадян на податкову знижку.
Під час спілкування відвідувачі отримали фахові відповіді та друковану продукцію з питань декларування.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Майже на 26 відсотків збільшились надходження ПДФО до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
11.04.2025 13:56
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж січня – березня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд державного бюджету податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) на понад 2 616,2 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 536,4 млн грн, або на 25,8 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Очільниця податкової служби регіону зауважила, що платники Дніпропетровщини демонструють достатньо високий рівень відповідальності у питаннях сплати податків та подякувала їм за своєчасне виконання своїх податкових зобов’язань.
Теодозія Чернецька нагадала, що у рамках впровадження Національної стратегії доходів, яка визначає шляхи реформування податкової системи, одним з ключових кроків є підвищення добровільного дотримання платниками податкового законодавства. З цією метою запроваджено експериментальний проєкт щодо системи управління податковими ризиками.
«Сьогодні податкова максимально відкрита до діалогу. Комунікації з суб’єктами господарювання на постійній основі сприяють оперативному вирішенню нагальних питань, що виникають у роботі бізнесу. Це в свою чергу підвищує рівень обізнаності платників у законодавчих нормах. Як результат – це прогнозована позитивна динаміка наповнення бюджетів», – зазначила керівник обласної податкової.
Туристичний збір: юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 1,3 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом першого кварталу 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 1,3 млн грн плати за землю. Це на 149,1 тис. грн більше ніж у першому кварталі 2024 року, темп росту – 112,2 відсотки.
Звертаємо увагу, що декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку.
При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору.
Майже 1,7 млрд грн плати за землю – надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники плати за землю спрямували майже 1 698,0 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом 2024 року це майже на 123,5 млн грн, або на 7,8 відс. більше.
Нагадуємо, що юридичні особи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
Довідково: 21.04.2025 – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2025 року у разі не подання податкової декларації на 2025 рік.
Сплата ПДФО та військового збору здійснена фізичною особою при оформленні продажу вантажного автомобіля: чи декларувати доходи?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Якщо у 2024 році платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО, податок) продав вантажний автомобіль іншій фізичні особі, оформлення договору було здійснено в сервісному центрі МВС і сплата податку та військового збору була здійснена при оформленні продажу авто, чи необхідно подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація)?
Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року підлягає оподаткуванню.
Платник ПДФО, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов'язок платника ПДФО щодо подання податкової Декларації вважається виконаним і податкова Декларація не подається, зокрема, якщо такий платник ПДФО отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу.
Оскільки зазначений випадок не підпадає під випадки, встановлені п. 179.2 ст. 179 Кодексу, так як податок та військовий збір сплачувався не під час нотаріального посвідчення договорів, то у даному випадку платник податку повинен подати податкову Декларацію за наслідками 2024 року.
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що 21 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 05.12.2024 № 621 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі – Наказ № 621) яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами) (далі – Декларація).
Положеннями п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2025 року.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами), електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
Чи зобов’язані суб’єкти господарювання застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з п. 3 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» із змінами та доповненнями безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Підпунктом 8 п. 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (із змінами), визначено, що надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій. До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.
Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).
Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або ПРРО є обов’язковим.
При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Дніпропетровщина: у першому кварталі поточного року надходження єдиного податку до місцевих бюджетів зросли на понад 17%
10.04.2025 13:52
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
За підсумками першого кварталу 2025 року надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку склали майже 1,8 млрд гривень. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, порівняно з січнем – березнем 2024 року надходження виросли на понад 264,1 млн грн більше, темп росту – 117,2 відсотків.
Керівник податкової служби регіону подякувала всім, хто в цей непростий час працює, створює нові робочі місця і сумлінно сплачує податки до бюджетів.
Як зазначила Теодозія Чернецька, відповідно до цілей Національної стратегії доходів до 2030 року податкова служба спільно з бізнесом активно працює над підвищенням рівня добровільного дотримання платниками податкового законодавства. Позитивна динаміка надходжень – це підтвердження того, що робота у цьому напрямку ведеться ефективно.
«Калькулятор податку на майно» – зручний сервіс від ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що на вебпорталі Державної податкової служби України у блоці «Е-сервіси» за посиланням https://tax.gov.ua/calculator розміщено сервіс «Калькулятор податку на майно».
За допомогою цього сервісу громадяни мають можливість самостійно здійснювати розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб.
Для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно зайти у розділ «Калькулятор обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб» (https://tax.gov.ua/calculator/realty) та заповнити, зокрема:
- тип нерухомості,
- загальну площу,
- розмір частки володіння,
- період володіння,
- чи використовується об`єкт нерухомості з метою отримання доходу,
- ставку податку (грн) (мінімальна заробітна плата станом на 1 січня року, за який розраховується податок, множиться на відповідну ставку податку, встановлену місцевою радою).
Для визначення розміру плати за землю з фізичних осіб (земельного податку та орендної плати за землю державної та/або комунальної власності) необхідно зайти у розділ «Калькулятор обчислення плати за землю з фізичних осіб» (https://tax.gov.ua/calculator/land) та заповнити:
- площу земельної ділянки,
- нормативну грошову оцінку одиниці площі з урахуванням коефіцієнта індексації,
- ставку земельного податку (згідно прийнятого рішення органу місцевого самоврядування) або ставку орендної плати за земельну ділянку державної та/або комунальної власності (згідно договору оренди),
- кількість місяців перебування земельної ділянки у власності або в оренді.
Інформацію щодо встановлених ставок податку можна дізнатися на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv.
Простий і зручний сервіс «Калькулятор податку на майно» підвищує обізнаність громадян та сприяє якості сплати податку на нерухоме майно.
Нагадуємо, що дізнатись інформацію стосовно своїх об`єктів оподаткування та податкових зобов`язань платники можуть в Електронному кабінеті та мобільному застосунку «Моя податкова».
Видобування залізних руд: понад 1,1 млрд грн рентної плати – внесок до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні поточного року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за видобування залізних руд надійшло майже 1 101,5 млн грн рентної плати. Надходження порівняно з відповідним періодом 2024 року збільшились майже на 183,0 млн грн, або майже на 20 відсотків.
Нагадуємо, що 30.04.2025 – останній день сплати рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за березень 2025 року.
Майже 1,7 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів – внесок ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж першого кварталу 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи – підприємці спрямували майже 1,7 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це майже на 102,0 тис. грн, або на 6,4 відс., більше ніж у минулорічному відповідному періоді.
Нагадуємо, що сума збору за місця для паркування транспортних засобів, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Вихід платника податку з числа засновників емітента корпоративних прав: оподаткування доходу (інвестиційного прибутку), отриманого фізичною особою при обміні інвестиційного активу на об’єкт нерухомого (рухомого) майна
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПКУ податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.
Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ.
До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:
- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;
- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;
- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Згідно з п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Відповідно до норм п. 170.2 ст. 170 ПКУ платник податку, який проводить операції з інвестиційними активами має право скористатися послугами професійного торговця цінними паперами, включаючи банк та укласти договір з таким торговцем про виконання ним функцій податкового агента.
Враховуючи викладене, дохід фізичної особи, яка при виході з числа засновників емітента корпоративних прав обмінює свій інвестиційний актив на об’єкт нерухомого (рухомого) майна, оподатковується за нормами, встановленими п. 170.2 ст. 170 ПКУ. Тобто, при отриманні доходу (інвестиційного прибутку) внаслідок обміну інвестиційного активу на об’єкт нерухомого (рухомого) майна, такий дохід включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.
При цьому фізична особа зобов’язана подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи у встановленому порядку та сплатити податок на доходи фізичних осіб. За наслідками 2024 року декларація подається до 01.05.2025 року.
Про зменшення податкового кредиту покупцем, якщо продавець відмовляється надіслати йому РК до ПН
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Підпунктом 4 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), передбачено, що у рядку 15 податкової декларації з податку на додану вартість (далі – податкова декларація) відображається коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН. При заповненні рядка 15 обов’язковим є подання (Д1) «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, про коригування податкових зобов’язань за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» (далі – Додаток 1).
Формою Додатку 1 передбачено, що у разі коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 ПКУ платнику податку слід заповнювати таблицю 2.2 розд. ІІ додатку «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V ПКУ», яка заповнюється в розрізі контрагентів. Коригування податкового кредиту згідно з п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку повернення товару/послуги або суми попередньої оплати за відсутності реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН на підставі іншого документа зазначається у графі 3.4 таблиці 2.2 додатку 1.
Отже, якщо продавець не направив покупцю розрахунок коригування, яким передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг їх постачальнику, для його реєстрації в ЄРПН, зменшення податкового кредиту покупцем здійснюється на підставі бухгалтерської довідки з відображенням про таке коригування у рядку 15 розд. ІІ податкової декларації з податку на додану вартість (є обов’язковим заповнення таблиці 2.2 додатка 1 до Декларації).
Важливо: у разі ненадання платником ПДВ – продавцем розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів / послуг, доцільним є подання платником податку – покупцем до податкової декларації заяви із скаргою на такого продавця та копій документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Чи здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) нерезиденту?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У разі перерахування безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) нерезиденту, фінансовий результат до оподаткування збільшується відповідно до:
► п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на суму такої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) – якщо нерезидент не сплачує податок на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України з суми безповоротної (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) фінансової допомоги, відповідно до міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування;
► п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на суму 30 відс. вартості безоплатно наданих товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг нерезиденту, зареєстрованому у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або нерезиденту, організаційно-правова форма якого включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ – якщо операції з нерезидентом визнаються неконтрольованими;
► п.п. 140.5.5 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг нерезиденту, зареєстрованому у державі (на території), включеній до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або нерезиденту, організаційно-правова форма якого включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у разі якщо немає ділової мети.
Яка передбачена відповідальність у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити, в тому числі акцизний податок?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.
За рішенням контролюючих органів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
за порушення вчинене вперше – 100 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями;
за кожне наступне вчинене порушення – 150 відс. суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями.
При цьому, за наведене порушення до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім, зокрема, підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів) або надають послуги, фінансова відповідальність застосовується у таких розмірах:
25 відс. вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 відс. вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Також, за зазначені порушення посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адміністративної відповідальності.
Надходження єдиного внеску зросли майже на чверть: за перший квартал надійшло 148 млрд грн
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – березні 2025 року надходження єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування склали 148 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року фонди соціального страхування цьогоріч отримали на 24,7 % ( 29,3 млрд грн) більше. За січень – березень 2024 року було сплачено 118,7 млрд грн єдиного внеску.
Єдиний внесок автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок – основне джерело наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо.
Нагадаємо! З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи мають сплачувати єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».
Мінімальний страховий внесок для ФОПів – 1 760 грн (22 % х 8 000 грн).
Перша сплата єдиного внеску в 2025 році має бути проведена за підсумками першого кварталу не пізніше 20 квітня 2025 року.
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:
- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону № 2464),
- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,
- пенсіонери,
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,
- мобілізовані (на весь період служби, за умови надання підтверджуючих документів),
- на загальній системі без доходу.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Понад 82 тисячі адміністративних послуг отримали платники Дніпропетровщини від податківців з початку року
09.04.2025 14:05
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС), станом на 01.04.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та у ГУ ДПС.
ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС під час дії воєнного стану в Україні здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, виконують інші функції сервісного обслуговування платників незалежно від місця обліку платника податків.
ЦОПами забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – березня 2025 року до ЦОПів ГУ ДПС надійшло 87 587 звернень у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 5 358 звернень менше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. У т. ч. в електронному вигляді надійшло 45 978 звернень, або 52,5 відс. від загальної кількості, та на 6 413 звернень більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
В першому кварталі поточного року платниками податків отримано 82 471 адміністративну послугу, що на 6 116 послуг менше ніж у відповідний період минулого року. У т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 4 043 адміністративні послуги, або 49,7 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 5 903 послуги більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 446 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких 150 адресних виїздів – до мало мобільної групи населення та 260 – до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.04.2025 фахівцями мобільного ЦОПу надано 3 778 адміністративних послуг, з яких 359 – під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення, та 6 983 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 6 724 громадянина, яким надано 3 419 адміністративних послуг та 6 912 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу фахівцями обласної податкової увага приділялась роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи, зокрема Деклараційній кампанії 2025, платі за землю, застосуванню РРО/ПРРО, погашенню податкового боргу, трудовим відносинам, електронним сервісам ДПС тощо.
Частина чистого прибутку: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 3,8 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
За підсумками трьох місяців 2025 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 3,8 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (із змінами), частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім встановлених цим пунктом обмежень) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.
Майже 1,6 млрд грн плати за землю – внесок до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – березня поточного року юридичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровської області платою за землю майже на 1,6 млрд гривень. Це порівняно з першим кварталом 2024 року на понад 112,3 млн грн більше, темп росту – 107,6 відсотків.
Нагадуємо, що 21.04.2025 – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2025 року у разі не подання податкової декларації на 2025 рік.
Чи передбачено законодавством України використання факсиміле при оформленні первинних документів, які є підставою для податкового обліку?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996).
Частиною другою ст. 9 Закону № 996 визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, зокрема. особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з абзацом другим п. 1.2 глави 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (із змінами) (далі – Положення № 88), первинні документи – це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Відповідно до абзаців першого і другого п. 2.4 глави 2 Положення № 88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
При цьому приписами частини третьої ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Тобто, використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою згодою сторін, в якій містяться зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, не порушує законодавства України, крім випадків застосування первинних документів, якими не передбачено використання факсимільного відтворення підпису.
Наприклад, документами, які не можуть бути оформлені за допомогою факсиміле, зокрема, є бухгалтерська, податкова та фінансова звітність, податкові накладні, банківські розрахункові документи, касові документи підприємства.
Чи діє мораторій на проведення податкових перевірок у період дії воєнного стану з 01.01.2025 року?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що п.п. 69.2 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного:
доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;
доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у п.п. 69.2 прим. 2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та/або за вмотивованою заявою платника податків, зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Не підлягають зупиненню документальні перевірки з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України), 78.1.8 (в частині декларування бюджетного відшкодування), 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких згідно, зокрема, з підпунктами 2 – 4 п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ діє мораторій, поновлюються на невикористаний строк.
Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Тимчасово діє мораторій відповідно до підпунктів 2 – 7 п.п. 69.35 прим. 1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ:
2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані російською федерацією території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація відповідних територій, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:
що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12 та 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є територія, на якій ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:
що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:
що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
5) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку тимчасової окупації були розташовані на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;
6) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку активних бойових дій були розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, – до дати завершення бойових дій на відповідних територіях;
7) на проведення фактичних перевірок за місцезнаходженням об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, які станом на дату початку можливих бойових дій були розташовані на територіях можливих бойових дій (крім перевірок платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), купівлі/продажу іноземної валюти, суб’єктів, які провадять господарську діяльність без державної реєстрації як суб’єкта господарювання) – до дати завершення можливих бойових дій на відповідних територіях.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік), визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
До уваги платників частини чистого прибутку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування дивідендів, нарахованих на державну частку за підсумками діяльності у 2024 році, що сплачуються у 2025 році, та частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств, що відраховуватиметься у 2025 році, листом від 01.04.2025 № 8680/7/99-00-21-02-01-07(далі – Лист № 8680) повідомила.
Правові основи управління об’єктами державної власності визначаються згідно із Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 185).
Особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та Законом України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (частина друга статті 3 Закону № 185).
Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі, приймається вищим органом управління таких господарських товариств у порядку, передбаченому законом.
Слід зауважити, що частиною четвертою статті 11 Закону № 185 встановлено, що у разі якщо держава є єдиним акціонером (учасником) господарської організації, функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до Закону № 185 безпосередньо, без скликання загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства.
Загальні збори акціонерів (учасників) господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, затверджують розмір частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році, відповідно до Державної дивідендної політики, затвердженої Кабінетом Міністрів України (абзац третій частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Державну дивідендну політику затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2024 року № 1369 «Деякі питання Політики державної власності», яка набрала чинності 05 грудня 2024 року (далі – Постанова № 1369).
Пунктом 1 Постанови № 1369, зокрема, затверджено Політику державної власності (далі – Політика власності) та Державну дивідендну політику (далі – Дивідендна політика).
Відповідно до пункту 1 Дивідендної політики, вона є невід’ємною частиною Політики власності та визначає загальні принципи, порядок та методологічні підходи щодо питань визначення розмірів та виплати дивідендів господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами до державного бюджету з урахуванням принципу забезпечення балансу між короткостроковими фіскальними цілями держави та довгостроковими цілями суб’єкта господарювання, а також порядок розстрочення платежу із сплати товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі дивідендів до державного бюджету.
Дія Дивідендної політики не поширюється на управління банками, що здійснюється відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Дивідендна політика спрямована на реалізацію державою права як акціонера (учасника) товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі на отримання дивідендів та прав власника щодо отримання частини чистого прибутку (доходу) державного унітарного підприємства за результатами їх фінансово-господарської діяльності (пункт 2 Дивідендної політики).
Згідно з пунктом 8 Дивідендної політики виплата дивідендів товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі здійснюється щороку з чистого прибутку за звітний рік та/або нерозподіленого прибутку, та/або резервного капіталу.
Вищий орган управління державного унітарного підприємства, товариства у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі приймає рішення про виплату дивідендів (відрахування частини чистого прибутку) у розмірі не менше 75 відсотків чистого прибутку державного унітарного підприємства (товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) за відповідний звітний період (абзац третій пункту 6 Дивідендної політики).
Водночас абзацом четвертим пункту 6 Дивідендної політики передбачено, що спеціальними законами або рішеннями Кабінету Міністрів України може бути визначений інший розмір виплати дивідендів товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (частини чистого прибутку державного унітарного підприємства) на користь держави, але не менше 30 відсотків.
Відповідно до абзацу четвертого частини п’ятої статті 11 Закону № 185 господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують до державного бюджету дивіденди не пізніше 01 липня року, що настає за звітним.
Також Законом № 185 встановлені інші умови та строки сплати дивідендів.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності господарського товариства, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі (абзац п’ятий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Дочірні підприємства та господарські товариства, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства, здійснюють розподіл прибутку за рішенням вищого органу, а в разі прийняття рішення про спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів – сплачують дивіденди безпосередньо господарському товариству (абзац шостий частини п’ятої статті 11 Закону № 185).
Водночас пунктом 7 Дивідендної політики передбачено, що прибуток, отриманий дочірніми підприємствами, повинен враховуватися під час узгодження передбачуваного обсягу дивідендів (частини чистого прибутку) для державного унітарного підприємства, товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Отже, враховуючи, що показники дочірніх підприємств та господарських товариств, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включені до консолідованої фінансової звітності, вони не сплачують дивіденди до державного бюджету та відповідно не подають розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку до контролюючого органу.
Абзацом дев’ятим частини п’ятої статті 11 Закону № 185 встановлено, що Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу із сплати господарськими товариствами, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Разом з тим пунктом 9 Дивідендної політики передбачено, що рішення про розстрочення платежів із сплати товариством, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі дивідендів до державного бюджету приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Мінекономіки з урахуванням галузевих особливостей діяльності товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Розстрочення такого платежу може надаватися на частину суми дивідендів, що перевищує 30 відсотків частини чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів
На підставі окремого рішення Кабінету Міністрів України державні унітарні підприємства, товариства, у статутному капіталі яких більше
50 відсотків акцій (часток) належать державі сплачують дивіденди (відрахування частини чистого прибутку) за поточний рік авансом у сумі, яка не перевищує або дорівнює сумі дивідендів (частини чистого прибутку) за попередній рік, у строки, встановлені у такому рішенні (пункт 12 Дивідендної політики).
У період дії правового режиму воєнного стану Кабінет Міністрів України за поданням відповідного суб’єкта управління може прийняти рішення про залишення в розпорядженні державного унітарного підприємства, товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі частину чистого прибутку, яка перевищує 30 відсотків чистого прибутку, для відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії, за умови, що відповідне державне унітарне підприємство, товариство є оператором об’єкта критичної інфраструктури або суб’єктом оборонно-промислового комплексу, або належить до сфери управління Міноборони (пункт 12 Дивідендної політики).
Отже, виплата дивідендів господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі за результатами фінансово-господарської діяльності за звітний період здійснюється у розмірі, встановленому абзацом третім пункту 6 Дивідендної політики, а саме не менше 75 відсотків чистого прибутку за такий звітний період.
Водночас Кабінет Міністрів України може прийняти окремі рішення щодо індивідуального розміру відрахування дивідендів на державну частку (частини чистого прибутку (доходу)), авансової сплати, розстрочення сплати таких платежів до бюджету, а також про залишення в розпорядженні державного унітарного підприємства, товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі частини чистого прибутку, яка перевищує 30 відсотків чистого прибутку, для відновлення майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії.
Звертаємо також увагу, що абзацами першим – третім статті 19 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що:
господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, та господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім господарських товариств, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать державі, включених до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету частину чистого прибутку на державну частку в розмірі 90 відсотків до 01 липня року, що настає за звітним періодом;
господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 50 і більше відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті, та крім господарських товариств, акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, включених до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства), які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі 90 відсотків до 01 липня року, що настає за звітним періодом;
господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, які не прийняли рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним періодом, сплачують до загального фонду державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі 90 відсотків до 30 липня року, що настає за звітним періодом, за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитором.
Також нагадуємо, що відповідно до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (крім встановлених цим пунктом обмежень) до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 01 січня 2020 року у розмірі 80 відсотків.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 52 Закону № 185 формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує Міністерство економіки України відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності разом з Міністерством фінансів України.
Лист № 8680 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79460.html
Задекларована праця забезпечує найманим працівникам трудові і соціальні права
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) наголошує, що працювати за трудовим договором – вигідно!
Трудове законодавство гарантує найманому працівнику здорові та безпечні умови праці, оплачувані відпустки і лікарняні. Такий працівник у разі нещасного випадку на роботі отримає допомогу; якщо у оформленого працівника є малолітні діти, то такий працівник має право на пільги. Всього цього позбавлені незадекларовані працівники.
З моменту укладення трудового договору фізична особа є найманим працівником, який має трудові права й соціальні гарантії.
Роботодавець зобов’язаний:
перевіряти умови на робочих місцях,
надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту,
організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.
Якщо ж умови праці шкідливі, найманий працівник отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Трудові відносини – у фокусі уваги податкової служби
09.04.2025 09:05
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, у тому числі, на дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється за наявності підстав, передбачених п. 80.2 ст. 80 ПКУ та без попередження платника податків (особи).
Так, підставами для проведення фактичної перевірки є, зокрема, наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).
Наголошуємо, що оформлення трудових відносин роботодавцями з найманими працівниками забезпечує громадянам соціальні гарантії та своєчасні надходження до бюджетів.
Сьогодні кожен має розуміти, що задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави.
Фізичним особам – платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до абзацу першого п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Нормами підпунктів 102.6.4, 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, дія яких поширюється і на платників податків – фізичних осіб (п. 102.7 ст. 102 ПКУ), визначено, що якщо платник податків протягом граничних строків для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом, то такі граничні строки підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків.
Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6 ст. 102 ПКУ.
Крім того, абзацом першим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Визначення обставин, граничні строки підлягають продовженню, та документальне підтвердження обставин, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, здійснюється відповідно до вимог розд. ІІ Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 із змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 225), підставами неможливості виконання платником податків – фізичною особою податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 ПКУ, є безпосереднє прийняття участі фізичною особою у воєнних діях, зокрема, призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони.
При цьому, п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, зокрема, встановлено, що у разі неможливості виконання платником податків, який на дату набрання чинності Порядком № 225 має можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи своєчасно виконати свій податковий обов’язок.
При відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів) одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).
Водночас згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 225 платники податків, які виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією російської федерації втратили можливість виконувати податкові обов’язки, вживають заходи, передбачені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225, у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків.
Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку № 225, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 6 розд. ІІ Порядку № 225).
Враховуючи викладене, платники податку – фізичні особи, які перебували в полоні (визнані за рішенням суду безвісно відсутніми, безпосередньо приймали участь у воєнних діях тощо) внаслідок бойових дій спричинених збройною агресією російської федерації проти України, звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умови обов’язкової сплати податку, у разі подання до контролюючого органу заяви про відсутність можливості виконання податкового обов’язку разом з підтверджуючими документами в термін протягом, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.
Про здійснення електронного документообігу між платником податків та контролюючим органом
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до змін, внесених п.п. 2 п. 6 розд. І Закону України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», які набрали чинності 07.11.2020, ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 42.6, згідно з яким електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.
Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:
- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Про декларування отриманого доходу від надання в оренду власної квартири іншій фізичній особі
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
Відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо фізична особа – орендар не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому:
а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу.
Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);
б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 1191 Кодексу.
Отже, якщо платник податку, який отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1. п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Тобто, у разі, якщо платник податку протягом 2024 року здавав в оренду власну квартиру іншій фізичній особі (не податковому агенту), такий платник податку за наслідками 2024 року зобов’язаний подати Декларацію.
Засідання «круглого столу» з представниками бізнесу: у фокусі уваги - реформи, оподаткування та електронні сервіси
Відбулося засідання «круглого столу» з платниками податків за участі начальника Солонянського сектору обслуговування платників Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Людмили Бик.
Розглянули Національну стратегію доходів до 2030 року та реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС.
Обговорили актуальні питання декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року та важливість офіційного працевлаштування найманих працівників.
Проінформували про роботу та переваги електронних сервісів ДПС, нагадали про роботу Комунікаційної податкової платформи, створену при податковій службі області за адресою dp.ikc@tax.gov.ua, на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями.
Відкритий діалог з бізнесом триває!
Відкритий діалог з представниками бізнесу під час семінару
За участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції (ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Анатолія Городнікова та заступника начальника ДПІ – начальника Правобережного відділу обслуговування платників Дніпровської ДПІ ГУ ДПС Сергія Неклеси відбувся семінар для платників податків міста Дніпра.
Обговорювали питання декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2024 року, Національну стратегію доходів до 2030 року, реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками в ДПС.
Акцентували увагу на важливості легалізації трудових відносин та нагадали про антикорупційний сервіс ДПС «Пульс».
Учасників ознайомили з роботою створеної на базі ГУ ДПС Комунікаційної податкової платформи за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua, на яку представники бізнесу можуть звернутись з нагальними питаннями стосовно питань оподаткування та діяльності ГУ ДПС.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Військовий збір: на підтримку української армії від платників Дніпропетровщини
08.04.2025 15:36
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом першого кварталу 2025 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1 877,5 млн грн військового збору. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились майже на 1 347,0 млн грн, або в 3,5 рази. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька, підсумовуючи результати роботи за три місяці поточного року.
Очільниця обласної податкової висловила вдячність платникам за відповідальне ставлення до своєчасного наповнення бюджетів.
«Відкриті комунікації з платниками у різних форматах показують ефективність взаємодії – бізнес Дніпропетровщини оперативно отримує зворотний зв’язок від податківців і проблемні питання, які виникають у суб’єктів господарювання, вирішуються швидко», – підкреслила Теодозія Чернецька.
Листування за допомогою Електронного кабінету – зручний формат взаємодії з податковою службою
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що для надсилання листів (запитів, звернень тощо) (далі – Лист) в електронному вигляді до контролюючих органів платник має можливість скористатись меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету (ЕК) (https://cabinet.tax.gov.ua) .
Алгоритм направлення Листів
Крок 1
Увійти до приватної частини ЕК та вибрати меню «Листування з ДПС».
Крок 2
Сформувати Лист:
- обрати: регіон, в якому знаходиться контролюючий орган, контролюючий орган, тип документа, тематику звернення;
- заповнити короткий зміст Листа.
Крок 3
Завантажити Лист (прикріпити файл у форматі pdf розміром до 5 МБ).
Крок 4
Натиснути «Зберегти».
Крок 5
Підписати Лист за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Крок 6
Натиснути «Відправити»
Інформація щодо отримання та реєстрації Листів міститься у режимі «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Інформація щодо відправлених Листів – у режимі «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Для здійснення листування з контролюючими органами через ЕК платнику необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документи через ЕК за формою:
- J1391602 – для юридичних осіб,
- F1391602 – для фізичних осіб.
Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали таку заяву, здійснюється шляхом надіслання документа в ЕК з одночасним надісланням платнику на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання.
За спеціальне використання води місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників понад 28,5 млн грн рентної плати
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж січня – березня поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за спеціальне використання води платники рентної плати спрямували понад 28,5 млн гривень. Це майже на 4,2 млн грн, або на 17,2 відс., більше ніж у першому кварталі 2024 року.
Повідомляємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Зверненням громадян – особлива увага
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) забезпечується можливість реалізації громадянами конституційного права на звернення.
ГУ ДПС здійснюється розгляд звернень громадян, які надійшли, як у письмовому так і в електронному вигляді на електронні поштові скриньки, у тому числі на dp.zvernennya@tax.gov.ua, безпосередньо до ГУ ДПС, за завданням ДПС України та від державної установи «Урядовий контактний центр», «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА» та сервісу «Пульс».
Так, у січні – березні 2025 року до ГУ ДПС надійшло 210 звернень громадян, з них – 210 заяв.
Загальна тематика письмових звернень:
- інформування про ухилення від сплати податків – 118 звернень (56,2%);
- податок на майно – 35 звернень (16,7%);
- контрольно-перевірочна робота – 14 звернень (6,7%);
- єдиний внесок – 13 звернень (6,2%);
- аграрна політика та земельні відносини – 7 звернень (3,3%);
- інші питання – 23 звернення (10,9%).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень від платників податків у 2025 році зменшилась на 3 одиниці (січень – березень 2024 – 213 звернень).
На виконання статей 22 та 23 На виконання вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 393) в ГУ ДПС передбачено проведення особистого прийому громадян керівниками ГУ ДПС та керівниками структурних підрозділів ГУ ДПС.
Прийом громадян проводиться відповідно до затвердженого графіку, не рідше двох разів на місяць.
У січні – березні 2025 року посадовими особами ГУ ДПС проведено 2 особистих прийоми громадян.
Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб, фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.
Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Управлінню організації роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) доручено організацію якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.
Всього у січні – березні 2025 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 44 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).
У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2025 році зменшилась на 63 одиниць січень – березень 2024 року – 107 карток).
Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:
- Щодо нарахувань в ІКП – 24 звернень (54,6%);
- Щодо отримання адміністративної послуги – 10 звернення (23 %);
- Щодо роботи ЦОП – 1 (2,3%);
- Відмова у реєстрації звітності в електронному вигляді – 1 (2,3%)
- Не надання відповіді на усні або письмові звернення – 6 звернення (44,1 %)
- проблеми при реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – 1 звернення (2,3 %).
Протягом січня – березня 2025 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 56 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр». У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року загальна кількість звернень платників податків, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» у 2025 році збільшилась на 21 одиницю (січень – березень 2024 – 35 звернень).
Загальна тематика зазначених письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:
- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 20 (35,7%);
- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання - 10 (17,9%);
- податкова заборгованість – (12,5%);
- контрольно-перевірочна робота – 5 (8,9%);
- податкова знижка – 2 (3,6%);
- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (3,6%);
- отримання довідки про доходи – 1 (1,8%);
- інші питання – 9 (16,0%).
На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 9 звернень. Кількість звернень на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» збільшилась на 6 одиниць (січень – березень 2024 – 3 звернення).
Загальна тематика письмових звернень, які надійшли стосуються:
- податку на майно – 5 звернень (55,6%);
- контрольно-перевірочної роботи – 1 (11,1%);
- отримання довідки про доходи – 1 (11,1%);
- інших питань – 2 (22,2%).
Доступ до публічної інформації: податковою службою Дніпропетровщини протягом першого кварталу поточного року опрацьовано 85 запитів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – березня 2025 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) надійшло 85 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2024 року кількість запитів зменшилась на 14 одиниць (за січень – березень 2024 року – 99 запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
- 79– задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації (у т.ч. 4 перейшли по терміну виконання з грудня 2024 року), з них 2 запита не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
- 6 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:
• Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;
• Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
• Інформація із системи обліку публічної інформації;
• Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.
Оприлюднені набори даних підтримується у актуальному стані.
В який момент виникає об’єкт оподаткування ПДФО при нотаріальному посвідченні спадкового договору?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Поняття та види договору визначено ст. 626 ЦКУ.
За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст. 1302 ЦКУ).
Згідно з п. 1 ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження (ст. 1307 ЦКУ).
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (ст. 1 ПКУ).
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий, зокрема, резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV ПКУ, відповідно до ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ із застосуванням ставки податку 18 відс. (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПКУ).
Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Враховуючи зазначене, спадковий договір є правочином, що покладає на його сторін (набувача та відчужувача) взаємні зобов’язання, тому дохід у розумінні ПКУ виникає як у відчужувача в залежності від умов цього договору так і у набувача після смерті відчужувача.
Чи подається юридичною особою – платником єдиного податку 4 групи розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва разом із звітними податковими деклараціями?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Нормами п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) (далі – Розрахунок) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Водночас, формою Розрахунку, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 (із змінами), передбачено його подання до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 16 до Декларації Розрахунок є невід’ємною частиною Декларації, надається відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розд. XIV ПКУ.
У полі 6 заголовної частини Розрахунку зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку.
Враховуючи те, що у полі 6 заголовної частини Розрахунку зазначається найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку, та формою Розрахунку не передбачено його подання до контролюючого органу за місцем розташування земельної ділянки, то юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи не подає такий Розрахунок разом із звітними Деклараціями до контролюючому органу за місцем розташування земельних ділянок (незалежно від місцезнаходження таких земельних ділянок – за основним або неосновним місцем обліку).
Розрахунок є невід’ємною частиною загальної Декларації, яка подається до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податку. При цьому у таблиці «До цієї податкової декларації додаються:» загальної Декларації у графі «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва» проставляється позначка «+».
Про здійснення розрахункових операцій через ПРРО у разі використання електронних ваг
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), зокрема, при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Під час формування чека на ПРРО у суб’єкта господарювання є можливість зазначити кількість товару та, у разі використання електронних приладів для зважування товару, в графі «кількість товару» вручну заповнити вагу (наприклад: при реалізації вагового товару в кількості 1 кг 457 грам в графі «кількість товару» потрібно зазначити 1,457).
Водночас, в програмному забезпеченні «ПРРО Каса», яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі, не передбачено можливості підключення електронних приладів для зважування товару (електронних ваг).
Інформація для платників акцизного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115-ІХ) внесено зміни до Кодексу в частині зміни ставок акцизного податку на тютюнові вироби та особливості застосування валютних курсів при нарахуванні податкових зобов’язань з акцизного податку. Зазначені зміни набули чинності з 25.03.2025 року.
Щодо внесених змін Законом № 4115-ІХ до Кодексу
Законом № 4115-ІХ внесено зміни до пункту 215.3 статті 215 Кодексу у зв’язку з чим ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну та рідини, що використовуються в електронних сигаретах починаючі з 25.03.2025року визначаються в одиницях виміру «євро».
Також, статтю 391 розділу І Кодексу викладено в новій редакції. Відповідно до абзацу п’ятого підпункту 391.1 статті 391 розділу І Кодексу для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється:
реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;
нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу.
Особливості визначення податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням внесених змін до Кодексу
Згідно з абзацом другим пункту 46.6 статті 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Форма декларації з акцизного податку (далі – Декларація) і Порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку (далі – Порядок), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №105/26550.
З урахуванням змін, внесених Законом № 4115-ІХ до Кодексу, та визначення починаючи з 25.03.2025 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах в одиницях виміру «євро» до визначення нових форм декларацій, декларування податкових зобов’язань з акцизного податку за діючою формою необхідно здійснювати наступним чином.
Податкові зобов’язання з акцизного податку за операціями з реалізації вироблених в Україні із ввезених(ої) на митну територію України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах необхідно відображати у розділі Б Декларації розраховані відповідно до:
додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції) (крім транспортних засобів) на які встановлено специфічні ставки акцизного податку» (далі – Додаток 1);
додаток 2 «Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів, на які встановлено специфічні та адвалерні ставки акцизного податку одночасно» (далі – Додаток 2).
Щодо відображення у податковій звітності за березень 2025 року операцій, які підлягають оподаткуванню при зміні, починаючи з 25.03.2025 ставки податку з гривні на євро
Оскільки ставки акцизного податку в ЄВРО на тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах почали застосовуватися з 25.03.2025, то за березень 2025 року у Додатку 1 та Додатку 2 до Декларації оподатковані операції, відображаються окремими рядками за ставками податку, що діяли до 24.03.2025 (включно) та почали діяти з 25.03.2025.
Щодо відображення ставок акцизного податку/мінімального акцизного податкового зобов’язання, які визначено в ЄВРО
У Додатку 1 розрахунки податкових зобов’язань за діючими ставками необхідно відображати згідно порядку заповнення граф 12, 16, 21 Додатку 1 до Декларації. При цьому графи 12, 14 заповнюються до 24.03.2025 – в гривнях, з 25.03.2025 – в ЄВРО з урахуванням перерахунку за офіційним курсом встановленим Національним банком України.
У Додатку 2 розрахунки податкових зобов’язань за діючими ставками необхідно відображати згідно порядку заповнення граф 14, 15, 16, 19, 20, 21, 26. При цьому графи 15, 19, 20 заповнюються в гривнях, в тому числі з 25.03.2025 з урахуванням перерахунку за офіційним курсом гривні до євро, встановленого Національним банком України.
Щодо відображення курсу ЄВРО
Для визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв на 00 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється реалізація/ввезення на митну територію тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Таким чином з 25.03.2025 по 31.06.2025 включно застосовується офіційний курс гривні до євро станом на 01 липня 2024 року (43,2658 гривен до 1 євро), який:
відображається з урахуванням чотирьох знаків після коми у спеціально відведеному полі Додатку 1 до Декларації;
враховується, як множник до ставки акцизного податку/мінімального акцизного податкового зобов’язання в євро – при обрахунку ставки акцизного податку/мінімального акцизного податкового зобов’язання в гривнях, які зазначаються у графах 13, 17 та 18 Додатку 2 до Декларації з заокругленням до двох знаків після коми.
Щодо обчислення податкових
У графі 15.2 рядка «Усього (округлення до цілого значення)» Додатку 1 сума податкових зобов’язань з акцизного податку на тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах за операціями, які є об’єктом оподаткування визначається як сума показників по графі 15.2, які розраховані як добуток обороту з реалізації (передачі), ввезення товару (Оборот тютюн. вир. гр.9), ставки акцизного податку у перерахунку на одиницю виміру товару (гр. 14) та офіційного курсу гривні до євро – для ставки встановленої в євро з 25.03.2025;
У графі 21 Додатку 2 сума податкових зобов’язань з акцизного податку на сигарети з операцій, які є об’єктом оподаткування, визначається як сума показників (по гр. 21), які розраховуються з урахуванням ставок акцизного податку/мінімального акцизного податкового зобов’язання в гривнях, у тому числі які перераховані з євро за офіційним курсом гривні до євро (58 євро – 2 209,42 гривень, 73 євро – 3 158,40 гривень, 78 євро – 3374,73 гривень).
Строки подання декларації з акцизного податку за березень 2025 року
Декларацію з урахуванням нововведень, які набрали чинності 25.03.2025 року платники податку, визначені пунктом 223.2 статті 223 Кодексу з урахуванням положень пункту 49.21 статті 49 Кодексу, подають до контролюючого органу за місцем реєстрації за березень 2025 року в терміни не пізніше 21 квітня поточного року.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Про виключення з переліку ризикових контрагентів платника, якого виключено з переліку ризикових на підставі рішення комісії регі
04.04.2025 14:37
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
- виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п. 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
- відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Про отримання ліцензій на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що з 01 січня 2025 року набрав чинності розділ VII «Ліцензування» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817).
Так, суб’єкт господарювання для отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального подає заяву.
Відповідно до п. 5 ст. 43 до заяви про отримання ліцензії на право оптової торгівлі, роздрібної торгівлі пальним, на право зберігання пального додатково додаються копії:
1) документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у разі відсутності кадастрового номера земельної ділянки у зазначених документах надається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку), на якій розташовано об’єкт виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального (крім зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), чинних на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію (зазначені документи не подаються у разі розміщення об’єкта нерухомого майна на території порту, за умови подання документів, що підтверджують право користування портовою інфраструктурою);
2) сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна, що підтверджує прийняття закінченого будівництвом об’єкта нерухомого майна в експлуатацію, щодо всіх об’єктів нерухомого майна, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності, – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку з 01 травня 2011 року;
технічного паспорта та/або інвентаризаційної справи, та/або довідки про технічні характеристики об’єкта нерухомого майна, що підтверджують функціональне призначення об’єкта нерухомого майна, що видані бюро технічної інвентаризації або фізичною особою – підприємцем, або юридичною особою, у складі якої працюють один або більше виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, що пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт з технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність», – для об’єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію у встановленому законодавством порядку до 30 квітня 2011 року включно, розташованих у місці виробництва пального, оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, необхідних для здійснення такої діяльності.
Підтвердженням введення в експлуатацію об’єктів нерухомого майна, призначених для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, право приватної власності на які виникло у порядку, визначеному законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», є реєстрація права власності у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;
6) дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
У разі, якщо документи, видані (оформлені) іншій особі ніж заявник, заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта нерухомого майна.
Інформуємо, що з метою перевірки дотримання суб’єктами господарювання окремих норм Закону № 3817 посадовими особами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області протягом січня поточного року проведено 5 фактичних перевірок платників, які здійснюють діяльність з роздрібного обігу пального.
За результатами зазначених перевірок встановлені порушення, а саме: здійснення суб’єктами господарювання операцій з роздрібної торгівлі пальним без ліцензій. Застосовано фінансові (штрафні) санкції на загальну суму понад 1,8 млн гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області акцентує увагу на безумовному дотриманні діючого законодавства України платниками податків, які здійснюють діяльність на ринку виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, у тому числі при використанні РРО/ПРРО.
Про формування та поповнення діапазону номерів для ПРРО
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни».
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з діапазону.
Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів.
Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з діапазону.
Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів.
Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками.
Актуальні питання декларування доходів громадян під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Чабаненко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році: актуальні питання».
Громадяни отримали відповіді на питання щодо підстав для подання податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація), про граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у Декларації за 2024 рік, про право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року тощо.
Під час прес-конференції - про особливості декларування доходів громадян
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
За участі начальника Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолія Городнікова відбулася прес-конференція для представників медіа на тему «Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи».
Під час заходу він нагадав, що з 01 січня 2025 року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2024 році.
Звернув увагу, що відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) у платників податків виникає при отриманні:
окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
доходів, що отримуються від особи, яка не є податковим агентом (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
доходів від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
доходів від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).
та в інших випадках, передбачених Кодексом.
Акцентував, що також зобов’язані подати декларації:
іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Наголосив, що водночас, мають право подати податкову декларацію громадяни, які декларують право на податкову знижку.
Зазначив, що разом з тим відповідно до п. 179.2 ст. 172 Кодексу подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Про запровадження системи управління податковими ризиками у коментарі для медіа
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – місто Дніпро) інформує.
Днями начальник Дніпровської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Анатолій Городніков дав коментар представникам медіа щодо запровадження системи управління податковими ризиками
Під час заходу податківець повідомив, що з вересня минулого року стартувала інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі України (далі – Експериментальний проєкт).
Звернув увагу, що мета кампанії – роз’яснення платникам змін у підходах до організації роботи ДПС у зв’язку зі схваленням Кабінетом Міністрів України постанови від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854). Постанова № 854 – це методологічна основа та базовий документ для практичної реалізації Експериментального проєкту.
Запровадження системи управління податковими ризиками у ДПС забезпечить системність та єдиний підхід до управління ризиками, дотримання податкового законодавства у роботі органів ДПС по всій вертикалі, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Постанова № 854 не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Для більшості платників, які прагнуть дотримуватися податкового законодавства, ДПС зосередить зусилля на вжитті проактивних заходів впливу (сприятливих заходах впливу, спрямованих на допомогу платникам податків у розумінні виконання своїх податкових обов’язків), які реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.
Фахівець зупинився на основних видах ризиків.
Це:
- ризик реєстрації – випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;
- ризик звітності – випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;
- ризик сплати – випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;
- ризик декларування – випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Надходження від платників Дніпропетровщини до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів зросли на понад 28 відсотків
03.04.2025 15:41
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) від платників Дніпропетровщини у січні – березні 2025 року склав 27 146,2 млн грн, що на 5 958,8 млн грн, або на 28,1 відс., більше ніж за підсумками відповідного періоду 2024 року.
До державного бюджету у першому кварталі 2025 року від платників надійшло 16 443,9 млн гривень. Це на 4 472,3 млн грн, або на 37,4 відс., більше ніж у минулорічному аналогічному періоді.
Місцеві бюджети Дніпропетровської області протягом січня – березня поточного року отримали 10 702,3 млн гривень. Надходження виросли порівняно з січнем – березнем 2024 року на 1 486,5 млн гривень. Темп росту – 116,1 відсотки.
Державні цільові фонди упродовж січня – березня 2025 року платники Дніпропетровщини поповнили єдиним внеском на 10 142,5 млн гривень. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на 2 229,3 млн грн, або на 28,2 відсотків.
Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Керівник обласного податкового відомства подякувала платникам за роботу і сумлінне виконання податкових обов’язків.
В яких випадках виникає право податкової застави?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ), суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До уваги ФОПів, інформація щодо яких внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Якщо станом на перше число поточного місяця інформація щодо фізичної особи – підприємця (ФОП) внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального, то у платника виникає обов’язок зі сплати авансових внесків з податку на доходи фізичних осіб щомісяця, не пізніше 20 числа поточного місяця, за кожне місце роздрібної торгівлі пальним:
а) у розмірі 60 тис. грн за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктам «б» і «в» п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, – в розмірі 30 тис. грн за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15° C, у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального становить 50 і більше відсотків, – у розмірі 45 тис. грн за кожне місце.
У разі якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за такий звітний податковий рік, сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
Сума сплачених авансових внесків з податку відповідно до п.п. 177.5.1 прим. 1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 ПКУ.
Чи необхідно фізичній особі, яка надає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Нормами ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності.
Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) .
Згідно з п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.
Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 ПКУ без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем.
Такий платник за результатами звітного податкового року зобов’язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій задекларувати суму отриманого доходу та визначити податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору.
Щодо сплати військового збору ФОПами – платники єдиного податку першої та другої груп за певних умов
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з положеннями п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, зокрема, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій), затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
При цьому, право не сплачувати військовий збір, надане платникам єдиного податку першої та другої груп п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не розповсюджується на новостворених фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої груп, які зареєструвалися на території бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України вже після дати початку бойових дій або тимчасової окупації, визначених Переліком територій.
Порядок заповнення Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі подання інформації про тимчасові торгівельні споруди, у яких відсутній реєстраційний номер
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення № 20-ОПП), заповнюється з дотриманням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до Повідомлення № 20-ОПП), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цієї заяви.
У графах 6 та 7 зазначаються – код територіальної громади, назва населеного пункту/району у місті відповідно до даних Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (із змінами) (далі – КАТОТТГ).
Для зручності заповнення граф 6 та 7 в електронній формі, використовується довідник, що базується на даних КАТОТТГ. Обрання заявником відповідного коду територіальної громади для графи 6 передбачає автоматичну прив’язку значення назви населеного пункту/району у місті до цього коду для графи 7.
У графі 8 обирається один із запропонованих типів вулиць (вулиця / бульвар / площа / проспект / провулок / проїзд / узвіз тощо).
Графа 9 заповнюється з використанням довідника вулиць, який є еталонним, і формується ДПС на підставі даних щодо назв вулиць відповідних населених пунктів, які надходять до ДПС від місцевих органів влади.
Якщо в адресних даних щодо місцезнаходження тимчасової споруди (ТС), кіоска, павільйона тощо не визначені тип та/або назва вулиці, у такому разі дані про місцезнаходження ТС, кіоска, павільйона тощо вносяться у графу 7.1.
Відсутність фактичних даних для ТС, кіоска, павільйона тощо, стосовно якого подається Повідомлення № 20-ОПП, щодо даних, які вказуються у графах 10 – 13, не потребує їх заповнення.
У графах 14 та 15 зазначається відповідний стан ТС, кіоска, павільйона тощо (експлуатується, орендується, здається в оренду тощо), вид права на ТС, кіоск, павільйон тощо (право власності, володіння, користування, постійного користування, господарського відання тощо).
При цьому у графі 15 зазначається той вид права на об’єкт, що визначений правовстановлювальним документом, у графі 14 зазначається фактичний стан ТС, кіоска, павільйона тощо на момент заповнення Повідомлення № 20-ОПП.
На підставі проставленої відповідної позначки в графі 16 здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
Графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» – не заповнюється.
За якими кодами класифікації доходів бюджету сплачується військовий збір?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодами класифікації доходів бюджету:
11011000 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування)» (для податкових агентів);
11011600 – Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ» (для податкових агентів).
Відповідно до п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ ставка військового збору становить для для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань – 1,5 відс. з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
11011700 – «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» (для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ, ІІІ та ІV груп);
11011800 – «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
11011001 – «Військовий збір (крім військового збору, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, фізичними особами – підприємцями та юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.
Про проект :: Реклама на сайті
