Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.
Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).
Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.
Зокрема, введено поняття:
податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:
- взяття його на облік як платника податків,
- реєстрації платником окремих видів податків,
- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),
- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,
- інших податкових обов’язків,
- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Частинами першою – четвертою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюються відповідно до законів України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» та від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Таким чином, суб’єкт господарювання (крім бюджетної установи), який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати.
Бюджетна установа, яка є орендарем земельної ділянки із свердловиною, є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Такі орендарі повинні отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, яка є платником рентної плати, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що безнадійним податковим боргом є:
- податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
- податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку;
- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Списання безнадійного податкового боргу за усіма підставами здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.
Списання безнадійного податкового боргу здійснюється територіальними податковими органами згідно з вимогами ст. 101 ПКУ та відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Порядок).
Податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг щодо якого минув строк давності (1095 днів), включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 23 листопада 2022 року (включно) та враховуючи положення підпунктів 69.9 та 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині встановлення окремих особливостей оподаткування акцизним податком тютюнових виробів.
Закон № 4115 діє з 25.03.2025 року.
Згідно із положеннями Закону № 4115, зокрема, ст. 39 прим. 1 розд. І «Загальні положення» ПКУ викладено в новій редакції.
Так, згідно із новою редакцією ст. 39 прим. 1 ПКУ встановлено, що для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється, зокрема:
- реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;
- нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу.
Отже, з 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
30 квітня 2025 року, вівторок, останній день подання:
податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік громадянами; фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність; фізичними особами – підприємцями, крім тих що обрали спрощену систему оподаткування, у тому числі які зареєстровані протягом року або перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на загальну систему оподаткування;
останній день:
► сплати за березень п. р.:
- акцизного податку;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян);
- ПДВ;
- рентної плати:
• за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• за користування радіочастотним ресурсом України;
• за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
► сплати:
- військового збору:
• з нарахованого за березень 2025 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
• з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2025 року;
- єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за І квартал 2025 року;
- ПДФО:
• із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за березень 2025 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
• з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2025 року;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за квітень 2025 року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
У січні – березні 2025 року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 233,0 млн грн, що на понад 18,1 млн грн, або на 8,5 відс., більше ніж у січні – березні 2024 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитловій нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Упродовж перших трьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи спрямували понад 9,9 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). Це у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 1,3 млн грн, або на 15,6 млн грн більше.
Звертаємо увагу, що ставки збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Протягом першого кварталу поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 10,7 млрд грн податкових платежів. У порівнянні з січнем – березнем минулого року надходження збільшились на понад 1,4 млрд грн, темп росту – 116,1 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
За словами в. о. начальника податкової служби регіону, своєчасно сплачені податки є фінансовою основою для функціонування країни, вони вимірюють її здатність розвивати науку, освіту, культуру, покращувати соціальний добробут громадян тощо. Крім того, ці кошти спрямовуються на забезпечення економічної безпеки та обороноздатності держави.
«Підсумовуючи результати нашої спільної співпраці з платниками, слід зазначити, що і суб’єкти господарювання, і громадяни демонструють високий рівень податкової культури. Незважаючи на сьогоднішні непрості умови, бізнес Дніпропетровщини працює і забезпечує позитивну динаміку находжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність всім за стійку громадянську позицію щодо сумлінної сплати податків!» – підкреслила Теодозія Чернецька.
Коментарі: 0
| Залишити коментар
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує
Подання Декларації
Обов’язок подання платником річної податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) визначено статтею 179 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Форма Декларації та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1298/27743, (зі змінами).
Хто зобов’язаний подавати Декларацію
Кодексом визначено, що Декларацію повинні подати:
• громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання Декларації;
• фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
• фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
• іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу);
• платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).
Терміни подання Декларації за 2024 рік
До 01 травня 2025 року зобов’язані подати Декларацію:
- фізичні особи – підприємці (ФОП), крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування;
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
- громадяни, у яких виникає обов’язок щодо подання Декларації.
Протягом 20 календарних днів місяця, наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням:
- ФОПи, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, у разі припинення підприємницької діяльності.
Не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду:
- резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання.
По 31 грудня (включно) 2025 року:
- фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку.
Нагадуємо, якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу).
Способи подання Декларації
Подати Декларацію можна декількома способами.
Кожен платник може обрати зручний для себе:
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (далі – поштою);
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – електронна форма).
Громадяни, які отримували іноземні доходи та перебувають за кордоном, можуть надіслати Декларацію поштою або в електронній формі.
Подати Декларацію в електронній формі можна, скориставшись приватною частиною Електронного кабінету (ЕК).
У режимі «ЕК для громадян» електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати Декларацію та подати її до контролюючого органу. При складанні Декларації в Електронному кабінеті здійснюється часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Використання цього електронного сервісу:
• скорочує час і витрати при поданні Декларації;
• мінімізує помилки при заповненні Декларації;
• надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової Декларації в онлайн режимі.
Встановлені Кодексом випадки, за яких платники зобов’язані самостійно обчислити суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу Декларації:
• отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);
• отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом: від інших фізичних осіб – резидентів або нерезидентів (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);
• іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Випадки, за яких обов’язок подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається
Такі випадки визначені п. 179.2 ст. 179 Кодексу і стосуються платників, які отримали:
• доходи, у тому числі іноземні, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
• доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
• доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
• доходи у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.
У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній разом з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.
Граничні терміни сплати ПДФО та військового збору, визначених у Декларації за 2024 рік
Громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплатити ПДФО та військовий збір, визначені у річній Декларації за 2024 рік, до 01.08.2025.
Для фізичних осіб – підприємців та ФОПів, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання Декларації.
Шановні платники, не відкладайте подання Декларації на останній день. Вчасно звітуйте про отримані у минулому році доходи.
Декларування доходів – це особистий внесок кожного українця у фінансову підтримку держави, забезпечення її обороноздатності.
Довідково
Станом на 01.04.2025 громадянами Дніпропетровщини подано 6 387 податкових декларацій про майновий стан і доходи, в яких задекларовано майже 5,3 млрд гривень отриманих доходів.
Впродовж січня – березня поточного року до бюджету фізичними особами – платниками податків до бюджету сплачено понад 17,7 млн грн ПДФО та понад 4,0 млн грн військового збору.
Коментарі: 0
| Залишити коментар