Допомогти бізнесу працювати ефективно, роз’яснюючи складні аспекти оподаткування та забезпечуючи прозору взаємодію з податковою службою – такі ключові задачі консультаційного центру з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (консультаційний центр) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС).
На черговій онлайн зустрічі під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Максима Яіцького спілкувалися з суб’єктом господарювання Дніпровського району. Платник податків здійснює посередницьку діяльність у торгiвлi товарами широкого асортименту і не розумів причини блокування накладних.
Він звернувся за кваліфікованою допомогою аби розібратися у цьому питанні, а також у порядку формування пакету документів, які подаються на розгляд регіональної комісії для підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Фахівці податкової оперативно відреагували на звернення, запросивши підприємство на зустріч для надання фахової допомоги у вирішенні питання зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Також надали роз’яснення щодо врахування/неврахування таблиці даних платника податків ПДВ, розповіли як правильно її подати, аби уникнути зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в ЄРПН.
Нагадали, що таблиця даних – це інструмент платника податків саме для уникнення блокування ПН/РК. Вона містить всю важливу інформацію про специфіку діяльності платника податків.
За результатом зустрічі платник податків отримав повне розуміння причин зупинення податкових накладних у ЄРПН та шляхів вирішення проблемних питань.
Консультаційний центр ГУ ДПС працює для всіх. Звертайтеся за номерами «гарячих ліній»: (056) 374 31 09; (098) 227 87 66; (066) 982 19 13.
Користуйтесь підтримкою, щоб ваш бізнес працював без перешкод. Ми допоможемо мінімізувати ризики та працювати у законодавчому полі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Впровадження системи управління податковими комплаєнс-ризиками є одним із заходів, визначених для Державної податкової служби України Національною стратегією доходів до 2030 року (далі – НСД). Система спрямована на виявлення, оцінку та мінімізацію ризиків, пов’язаних з дотриманням податкового законодавства.
Система управління податковими ризиками – це частина бізнес-процесів, цілей, стратегій та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, який здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків (комплаєнс-ризиків).
Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» запроваджує новації, внесені до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині впровадження податкового комплаєнсу. Так, ПКУ доповнено принципово важливими нормами, які законодавчо закріплюють реформи ДПС, визначені НСД щодо впровадження системи управління податковими ризиками.
Зокрема, введено поняття:
податковий ризик (комплаєнс-ризик) – ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо:
- взяття його на облік як платника податків,
- реєстрації платником окремих видів податків,
- подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування),
- сплати (своєчасної сплати) податкових зобов’язань,
- інших податкових обов’язків,
- невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюється контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику);
комплаєнс-менеджер – посадова особа податкового органу, яка відповідає за взаємодію з платником податків, включеним до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Запровадження системи управління податковими ризиками забезпечить системність і єдиний підхід в роботі органів ДПС, зосередження зусиль податкових органів на найбільш проблемних питаннях в адмініструванні податків і зборів.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є:
- первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
- суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води (п.п. 255.11.12 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.
Частинами першою – четвертою ст. 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Видача, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюються відповідно до законів України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» та від 06 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Видача (переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.
Таким чином, суб’єкт господарювання (крім бюджетної установи), який орендує земельну ділянку із свердловиною (орендар) і здійснює видобування підземних вод є платником рентної плати.
Бюджетна установа, яка є орендарем земельної ділянки із свердловиною, є платником рентної плати у разі використання води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Такі орендарі повинні отримати всі дозвільні документи передбачені чинним законодавством для спеціального використання підземних водних об’єктів та видобування запасів підземних вод.
Слід зазначити, що у разі відсутності у орендаря – водокористувача, у тому числі бюджетної установи, яка є платником рентної плати, дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води, рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання відповідно до п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 ПКУ.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що безнадійним податковим боргом є:
- податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;
- податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;
- податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку;
- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);
- податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Також, безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.
Списання безнадійного податкового боргу за усіма підставами здійснюється виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.
Списання безнадійного податкового боргу здійснюється територіальними податковими органами згідно з вимогами ст. 101 ПКУ та відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Порядок).
Податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг щодо якого минув строк давності (1095 днів), включаючи зупинення перебігу такого строку на період з 18 березня 2020 року до 23 листопада 2022 року (включно) та враховуючи положення підпунктів 69.9 та 69.40 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2024 року № 4115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» (далі – Закон № 4115), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в частині встановлення окремих особливостей оподаткування акцизним податком тютюнових виробів.
Закон № 4115 діє з 25.03.2025 року.
Згідно із положеннями Закону № 4115, зокрема, ст. 39 прим. 1 розд. І «Загальні положення» ПКУ викладено в новій редакції.
Так, згідно із новою редакцією ст. 39 прим. 1 ПКУ встановлено, що для цілей визначення податкових зобов’язань із сплати акцизного податку з тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, тютюнової сировини та тютюнових відходів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діяв на 0 годин першого дня календарного півріччя, що передує півріччю, в якому здійснюється, зокрема:
- реалізація тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, або подання митної декларації при ввезенні тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на митну територію України;
- нарахування зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами Кодексу.
Отже, з 25.03.2025 року при реалізації тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених на митній території України, нарахуванні зобов’язань з акцизного податку з тютюнової сировини та тютюнових відходів згідно із нормами ПКУ застосовується офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діяв станом на 01.07.2024, який становив 43,2658 гривень.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.
Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, коли загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.
Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що
30 квітня 2025 року, вівторок, останній день подання:
податкової декларації про майновий стан і доходи за 2024 рік громадянами; фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність; фізичними особами – підприємцями, крім тих що обрали спрощену систему оподаткування, у тому числі які зареєстровані протягом року або перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на загальну систему оподаткування;
останній день:
► сплати за березень п. р.:
- акцизного податку;
- земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян);
- ПДВ;
- рентної плати:
• за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• за користування радіочастотним ресурсом України;
• за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
► сплати:
- військового збору:
• з нарахованого за березень 2025 року доходу у вигляді процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; процентів на вклади члена кредитної спілки;
• з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2025 року;
- єдиного податку платниками єдиного податку четвертої групи за І квартал 2025 року;
- ПДФО:
• із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за березень 2025 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;
• з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2025 року;
- авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за квітень 2025 року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
У січні – березні 2025 року платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини майже на 233,0 млн грн, що на понад 18,1 млн грн, або на 8,5 відс., більше ніж у січні – березні 2024 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, їх складові частини, що не є об’єктами житлової нерухомості. До об’єктів нежитловій нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Упродовж перших трьох місяців 2025 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області юридичні особи спрямували понад 9,9 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – збір). Це у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на понад 1,3 млн грн, або на 15,6 млн грн більше.
Звертаємо увагу, що ставки збору встановлюються відповідною сільською, селищною, міською радою за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий
Протягом першого кварталу поточного року від платників Дніпропетровщини до місцевих бюджетів надійшло понад 10,7 млрд грн податкових платежів. У порівнянні з січнем – березнем минулого року надходження збільшились на понад 1,4 млрд грн, темп росту – 116,1 відсотків. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
За словами в. о. начальника податкової служби регіону, своєчасно сплачені податки є фінансовою основою для функціонування країни, вони вимірюють її здатність розвивати науку, освіту, культуру, покращувати соціальний добробут громадян тощо. Крім того, ці кошти спрямовуються на забезпечення економічної безпеки та обороноздатності держави.
«Підсумовуючи результати нашої спільної співпраці з платниками, слід зазначити, що і суб’єкти господарювання, і громадяни демонструють високий рівень податкової культури. Незважаючи на сьогоднішні непрості умови, бізнес Дніпропетровщини працює і забезпечує позитивну динаміку находжень до бюджетів. Висловлюємо вдячність всім за стійку громадянську позицію щодо сумлінної сплати податків!» – підкреслила Теодозія Чернецька.
Комментарии: 0
| Оставить комментарий