Блог

Ірина Гайдаш

З 01.03.2021 платниками акцизного податку застосовуються нові форми

19.03.2021 10:56

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.03.2021 платники акцизного податку застосовують документи, форми яких затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового» (далі – Наказ № 729), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524, а саме:
● акцизна накладна форми «П» – J (F) 1203202;
● розрахунок коригування акцизної накладної форми «П» – J (F) 1203302;
● заявка на поповнення (коригування) залишку пального – J (F) 0210903;
● акцизна накладна форми «С» – J (F) 1203402;
● розрахунок коригування акцизної накладної форми «С» – J (F) 1203502;
● заявка на поповнення (коригування) залишку спирту етилового – J (F) 0209902.
Крім того, платники акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового матимуть змогу реєструвати другий примірник акцизної накладної за формою F/J1203201, J/F1203401 та розрахунку коригування до акцизної накладної – J/F1203301, J/F1203501, по яким в ЄРАН до 28.02.2021 (включно) зареєстровано перший примірник акцизної накладної або розрахунку коригування. Реєстрація в ЄРАН другого примірника документів за формами F/J1203201, J/F1203401, J/F1203301, J/F1203501 здійснюється тільки до 31.03.2021 (включно).
Платники акцизного податку – розпорядники акцизних складів, які є місцем роздрібної торгівлі, повинні скласти та подати акцизну накладну на облікову різницю (тобто на відхилення між обсягами залишків пального в СЕА РПСЕ та фактичними залишками пального, які виникли внаслідок врахування в СЕА РПСЕ літрів пального, відпущених через паливороздавальні колонки на такому акцизному складі, як літрів, що вважаються приведеними до температури 15° C без врахування впливу змін фактичної температури повітря, яка була за такого відпуску).
Акцизна накладна на облікову різницю складається за кожний рік окремо (починаючи з 2016 року) на підставі бухгалтерської довідки. За 2016 – 2020 роки акцизна накладна може бути подана до 15.03.2021 (включно).
В акцизній накладній на облікову різницю у відповідних полях зазначається:
● код операції для складання в одному примірнику – «9»;
● умова оподаткування» –«0»;
● напрям використання –«4»;
● дата складання – з 15.01.2021 до 31.01.2021.
У табличній частині акцизної накладної:
● у графі 2 (Опис товару згідно з УКТЗЕД) перед описом зазначається рік «РРРР», за який подається така акцизна накладна;
● графа 3 (обсяг реалізованого пального у кілограмах) має нульове значення;
● в графі 4 зазначається перевищення обсягу залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, що обліковуються у платника в СЕА РПСЕ, понад обсяги залишків пального у літрах, приведених до температури 15° C, в бухгалтерському обліку такого платника.
Зазначений у графі 4 обсяг пального за кожним кодом УКТ ЗЕД пального (або умовним кодом), що за даними СЕА РПСЕ обліковується на акцизному складі, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, не може перевищувати облікову різницю, визначену згідно з пунктом 47 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

З 1 березня зареєструвати податкові накладні можна лише за новими формами

11.03.2021 11:50

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, платникам ПДВ треба звернути увагу, що з 1 березня 2021 року року діє наказ Мінфіну від 02.12.2020 р. № 734, яким затверджено у новій редакції форми податкової накладної та декларації з ПДВ.
З 01.03.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) можна зареєструвати виключно податкові накладні (далі – ПН) та розрахунків коригування (далі – РК)до них, складені за новими формами.
Якщо починаючи з 01.03.2021 року виникнуть підстави для складання РК кількісних та вартісних показників до ПН, складеної за формою, чинною до 01.03.2021 року, та зареєстрованої в ЄРПН до вказаної дати, то такий РК необхідно скласти за новою формою. Водночас у рядку «код» такого РК проставляють код ознаки «1», «2», «3», або «4» залежно від ознаки джерела податкового номера відповідно до реєстру, якому належить податковий номер особи (постачальника/отримувача).
Також із 01.03.2021 року кількість найменувань поставлених товарів/послуг, які можуть бути зазначені в одній ПН не повинна перевищувати 99999 позицій.
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Чи включається до річної податкової декларації про майновий стан і доходи з метою оподаткування ПДФО сума поворотної фінансової

11.03.2021 11:49

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області консультує. Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до ст.ст. 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).
Зокрема, згідно із ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Тобто, сума коштів, надана юридичною особою - нерезидентом фізичній особі за договором позики, яку фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Видача дубліката ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв у разі втрати або пошкодження раніше виданої ліцензії

11.03.2021 11:48

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській повідомляє. Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями у разі втрати або пошкодження ліцензії орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)дублікат ліцензії.
Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії.
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

11.03.2021 11:47

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України залишаються на рівні 2020 року, за винятком виду радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) в діапазоні радіочастот 2300 - 2400 МГц, 2575 - 2610 МГц, 3400 - 3800 МГц.
Відповідно до п. 254.4 ст. 254 ПКУ ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України встановлені за 1 МГц смуги радіочастот на місяць у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот.
Починаючи з 01 січня 2021 року ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за видом радіозв’язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) в діапазоні радіочастот 2300 - 2400 МГц, 2575 - 2610 МГц, 3400 - 3800 МГц становить 3000,00 гривень.
Довідково: Зазначені зміни передбачені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Подання ФОП Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску і сплата єдиного внеску у

11.03.2021 11:46

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 435).
Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 435).
Підпунктом 8 п. 2 розд ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція № 449) встановлено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками у разі зняття їх з обліку в податкових органах:
для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) частини першої ст. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період;
для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначених у п. 4 частини першої с. 4 Закону № 2464, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно.
Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період.
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Який порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам ЄВ, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми, згідно з п. 9 пр

11.03.2021 11:45

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону№ 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Порядок та термін реєстрації ПРРО

11.03.2021 11:44

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.
Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування.
Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.
Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.
Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:
у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);
не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).
Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557) (п. 4 розд. II Порядку № 317).
У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.
Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.
Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).
За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови п. 6 розд. II Порядку № 317).
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Дії користувача, якщо він втратив (пошкодив) особистий ключ КЕП чи печатки або забув пароль до нього

11.03.2021 11:43

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. Якщо користувач втратив (пошкодив) особистий ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки або забув пароль до нього, то він повинен звернутись до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС, в якому отримував електронну довірчу послугу, подавши при цьому заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів (для отримання нових кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа).
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Про актуальне в адмініструванні рентної плати

11.03.2021 11:41

Лівобережний відділ організації роботи організаційно-розпорядчого управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління податкового адміністрування юридичних осіб Копильченко Тетяни на тему «Рентна плата: актуальні питання адміністрування».
Наводимо деякі питання та відповіді на них.
Питання 1. Добрий день!
Наше товариство є платником рентної плати за користування надрами (далі – рентна плата), але не має підтверджуючих документів проведення нами геолого-економічної оцінки ділянки надр, наданої товариству у користування за власний рахунок.
У зв’язку з набранням чинності змін, внесених Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ХІ, скажіть, будь ласка, чи маємо ми право на застосування визначеного п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України (ПКУ) коригуючого коефіцієнта у розмірі 0,95?
Відповідь. Вітаю.
Умовою для застосування коефіцієнта у розмірі 0,95 встановлено видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення (далі – Експертиза) за рахунок власних коштів, виконане платником рентної плати не раніше ніж за 5 років.
У разі проведення товариством процедури Експертизи звітів про геологічне вивчення, у тому числі геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин (ст. 45 Кодексу України про надра) за рахунок власних коштів впродовж п’ятирічного періоду, товариство має право застосовувати коригуючий коефіцієнт у розмірі 0,95 при обчисленні податкових зобов’язань з рентної плати.
Питання 2.
Чи виникають у підприємства податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, оскільки на підставі дозволу на спеціальне водокористування воно видобуває обсяги води з підземного водного простору для забезпечення виробничих потреб та передачі вторинним водокористувачам?
Відповідь
Оскільки платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата) є землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ), то підприємство є платником рентної плати з об’єктом оподаткування – обсягом вилученої (добутої) з надр підземної води, яка не потребує первинної переробки (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
Питання 3.
Підприємство при провадженні господарської діяльності вилучає обсяги підземної води засобами артезіанської свердловини. Чи є таке підприємство платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин?
Відповідь.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ) або землевласники та землекористувачі, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл) (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності Дозволу та використовувати воду (водні об’єкти) відповідно до цілей та умов їх надання (ст. 44 Водного кодексу України).
За відсутності у підприємства Дозволу у нього виникає обов’язок звернутися до Державного агентства водних ресурсів України, як центрального органу виконавчої влади, який відповідно до покладених на нього завдань видає та анулює Дозволи (п.п. 3 п. 4 Положення про Державне агентство водних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 393), для визначення приналежності діяльності підприємства із видобування підземних вод до спеціального водокористування.
У разі отримання від Держводагентства Дозволу у підприємства відповідно до п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ виникатимуть податкові зобов’язання з рентної плати за обсяги вилученої (добутої) з надр підземної води, яка не потребує первинної переробки (п. 252.3 ст. 252 ПКУ).
• 👉 Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 343. Попередня cторінка | Сторінка 3 з 35 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua