Історія будинків

вул. Караваєва

«Будинок прокатника» або «Дім заводу імені Петровського».

У 1934 році завод ім. Петровського отримав дозвіл використати 2000000 рублів для будівництва житлового будинку готельного типу на 2000 чоловік, іншими словами гуртожитку.

Спочатку міськвиконкомом було запропоновано заводу будувати будинок по Пушкінському проспекту зі знесенням ряду старих будинків. Але завод погоджувався будувати новий будинок тільки на території свого відомчого селища ім. Фрунзе і в 1935 році почав будівництво.

Будинок за проектом архітектора Б. Кащенка  був значно менший запланованого спочатку (436 місць). Гуртожиток складався з двох блоків майже рівного розміру: чоловічого і жіночого. Житлові кімнати були розраховані на 2-3 людини. Вестибюлі, гардероб і душова були організовані за цеховим принципом: «робочий, що приходить з роботи, не може потрапити в житлову частину, не пройшовши душовий пропускник і не змінивши спецодягу на домашній одяг». Крім житлових приміщень в «Будинку прокатника» знаходилась велика їдальня, магазин, пральня, дозвілля мешканців забезпечувався «кімнатами денного перебування» (громадський хол на кожному поверсі, бібліотека, актовий зал) і солярієм на даху.

У завершеній в 1937 році будівлі багатство архітектурної обробки, яка включала в себе ліплення, скульптуру, розписи стін, паркетні підлоги, доповнювалося не менш багатим меблюванням. Меблі, як для житлових кімнат, так і для громадських приміщень будівлі, виконувались за спецзамовленням і містили не тільки ліжка і тумбочки, а й м'які дивани, крісла, стильні столи та етажерки для квітів. Все це доповнювалося великою кількістю килимових доріжок і квітів, бюстами вождів і картинами з революційної тематики.

Будинком дійсно можна було пишатися і абсолютно не дарма: його макет і фотографії експонувалися на Всесвітній виставці 1937 року в Парижі як одне з досягнень СРСР в сфері турботи про робітничий клас.

В жовтні 1943 року «Будинок прокатника» представляв собою вигорілу і частково зламану цегляну коробку. Відновлення будинку почалося тільки в 1947 році, коли, використовуючи вцілілі перекриття і стіни, у ньому відкрили магазин Горпромторгу. Повністю відновлення «Будинку прокатника» було завершено лише восени 1950 року. Як і до війни, тут розташувався гуртожиток на 420 місць. Повністю зберігся весь набір багато мебльованих громадських приміщень.

Надалі погане утримання, погані ремонти, поступове зникнення громадських приміщень і меблів з них перетворили будинок у звичайний гуртожиток.