33 | Набережна В.І.Леніна вул. |
---|
Архітектори П. Нірінберг, С. Зубарев, конструктори В. Гопанков, О. Сігаєв.
Роки побудови: 1978—1980.
Місту потрібен був новий цирк, але в 60-70-х роках, коли в архітектурі СРСР велася «боротьба з надмірностями», це питання практично не мало рішення. Тим не менше в 70-х роках в Держплан СРСР було включено будівництво Дніпропетровського циркового комплексу. Залишалась щира дрібниця - вибити гроші. Для цього заступник голови міськвиконкому Зоя Суміна вирушила до міністра культури СРСР Фурцевої, і 5 мільйонів карбованців на будівництво були отримані. Зоя Суміна неодноразово відігравала важливу роль в народженні нинішнього цирку. Так, щоб звільнити майданчик під цирковий комплекс, необхідно було переселити власників занедбаного і старезного приватного сектора. Зоя Григорівна особисто розмовляла з мешканцями, яким пізніше було виділено 205 нових квартир.
Щодня на будівництві цирку було зайнято від 79 до 1400 осіб. Головний архітектор Павло Нірінберг розповідав про своє дітище: «Симетрична об'ємно-просторова композиція цирку розрахована на зорове сприйняття у двох перпендикулярних напрямках: з боку набережної і з боку транспортної магістралі, що перетинає Дніпро і веде в центр міста. Вперше у вітчизняній практиці будівля цирку має шатрове покриття зі збірних залізобетонних елементів».
Дніпропетровський державний цирк знаменитий унікальною будівлею, аналога якої немає у всьому світі. Серед достоїнств Дніпропетровського цирку оригінальні склепіння, така баня дає можливість зручно кріпити підвіску апаратів артиста і створює відмінну акустику. Намет бродячого цирку-шапіто, в даному випадку, виступає в зміненому масштабі і в іншому матеріалі. Удень — це шатро, ввечері, коли «цирк запалює вогні», — як у фокусі ілюзіоніста, перетворюється в жерло вулкана, з якого вириваються вогняні карбовані звірі, сяючі в променях барвистого підсвічення. Світлові ефекти — в дусі справжньї циркової вистави — є своєрідною рекламою цирку, виконаною архітектурними засобами. Відпала необхідність в пояснювальних написах: вдало знайдений архітектурний образ свідчить про призначення будівлі краще всяких слів.
Спроектовано об'їзний шлях, прохід на рівні манежу для артистів (які не стикаються з публікою, як в інших цирках), вхід в зал для глядачів - з середнього ряду. У Дніпропетровському цирку продумані і організовані приміщення для тварин - стайні, вольєри, різні клітки і багато іншого. Дніпропетровський Держцирк - єдиний в Україні цирк з репетиційно-постановочним манежем. Місткість залу 1914 чоловік.
Урочисте відкриття відбулося 24 грудня 1980 року виставою «Карнавал йде по світу».
Тут виступали видатні діячі циркового мистецтва: М. Румянцев, Н. Капітанова, Ю. Куклачов, І. Кіо, Ю. Нікулін, В. Запашний, В. Шевченко, Л. Шевченко, представники династії Дурових, Ярових, Корнілових, Шемшур, Ельворти , Довейко. Цирк очолювали Ф. Яшин (1932-1970 рр.), А. Нікітін (1976-1994 рр.), В. Бруханський (1994 -2010 рр.).
З 2010 р. генеральний директор, художній керівник Дніпропетровського Держцирку Шабатько В. І.
Головний режисер цирку Чемортан І. І.
У Дніпропетровському цирку працює джаз-оркестр під керівництвом С. Д. П'ятова.