Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.

ІСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР ДНІПРА

4 серпня 1934 —
Став до ладу Криворізький металургійний завод (нині – ВАТ «АrselorМіttal Кривий Ріг»)




"Арселор Миттал Кривой Рог"

16 червня 1931 року голова ВСНХ СРСР Григорій (Серго) Орджоникідзе підписує наказ про будівництво Криворізького металургійного заводу. Згідно з наказом завод необхідно було ввести в лад вже до кінця 1932-го року. Будівництво почалося в 1931 році на базі залізняку Криворізького залізорудного басейну (Кривбасу).

Начальником будівництва і першим директором заводу був призначений колишній бойовий комісар, досвідчений радянський керівник і особистий друг Орджонікідзе Яків Ілліч Весник.

Насамперед необхідно було вибрати місце для майбутнього гіганта металургії. Розглядалися 4 варіанти: у районі сучасного Карачуновського водосховища, на Гданцівці (на базі вже існуючого чавуноливарного заводу), поряд із станцією Кривий Ріг (нині Кривий Ріг—Західний) і, нарешті, недалеко від станції Червона. Зупинитися вирішили на останньому варіанті.

Для гігантського будівництва необхідна була величезна кількість людей. Невеликий загін професійних будівельників прибув з Харкова. Всіх інших необхідно було спочатку знайти, а потім навчити. Довгі роки офіційною історією соромливо замовчувався один нюанс: як і всі інші великі будівництва соціалізму, будівництво «Криворіжсталі» не обійшлося без участі спеціального контингенту робітників-ув'язнених, «перекинутих» сюди з будівництва Біломорканалу.

Але і цього виявилося замало. За партійною рознарядкою в Кривий Ріг прибували люди з довколишніх сіл. Цікаво, що Весник, ставлячи перед собою завдання побудувати підприємство, що не поступалося кращим зарубіжним виробництвам, на завершальному етапі від послуг іноземних фахівців вирішив відмовитися. Хоча спочатку тут працювали німці і американці. Наші робочі, у розпорядженні яких були тільки примітивні лопати і грабарки, ще довго згадували акуратні інструменти заморських фахівців, їхні дивовижні термоси, що зберігають гарячий чай.

4 серпня 1934 року була запущена перша доменна піч. Вже через чотири місяці вона дала рекордну кількість чавуну — 337 тонн замість запланованих 220-ти. Першій домні дали ім'я «Комсомолка».

До Другої світової війни було введено 3 доменних печі і бесемерівський цех у складі 2 конвертерів. На початку війни частина устаткування заводу була евакуйована на Урал (м. Нижній Тагіл). Під час німецької окупації міста (15 серпня 1941 — 22 лютого 1944) завод був зруйнований. Після війни відновлений, реконструйований і розширений.

1967 року стала до ладу на той час найпотужніша доменна піч у світі корисним об'ємом 2700 м3.

Довгий час мав назву: металургійний комбінат «Криворіжсталь».



Події за темою:


Посилання за темою:


Історичний календар:

Дніпропетровськ. Вулиця Короленка. 1928 р.,
1920-1940 гг.
Александр Ковальчук
» Теми про місто:
- Архітектура
- Символіка міста і області
- Замітки про місто
- Історія міста
- Історичні карти
- Історія міського транспорту
- Відомі люди міста
- Історичний календар
- Місто по шматочках

copyright © gorod.dp.ua
Усі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті