Інститут судової експертизи: Формула «Роттердам +» - економічно обґрунтована

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ) зробив експертний висновок, що формула «Роттердам +» є економічно обґрунтованою. Збитків державі не завдано.

Про це повідомила адвокат Ірина Одинець, яка представляє інтереси екс-членів Національної комісії з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) під час прес-конференції в прес-центрі «Главком».

2016 року в Окружний суд м. Києва було подано позов громадськими діячами до НКРЕКП про визнання незаконною постанови «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» №289 від 03 березня 2016 року, однією зі складових якої є індикативна ціна вугілля. Суд відмовив позивачам у визнанні постанови незаконною.

У листопаді 2017 року громадські діячі знову звертаються до Окружного адміністративного суду. У новому позові вони вимагають визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо неперегляду формули та зобов'язати комісію затвердити нову формулу. Вони також просять суд призначити комплексну товарознавчу та економічну судову експертизу у справі.

«У грудні 2017 року така експертиза була призначена судом. Через вісім місяців, 8 серпня 2018 року, як свідчить ухвала Окружного адміністративного суду, суд отримав висновок експертів. Експертизу провів Київський науково-дослідний інститут судових експертиз», - говорить Одинець.

За її словами, експертиза КНДІСЕ підтвердила обґрунтованість формули та відсутність завданих збитків, тобто, відсутність зловживань голови та членів комісії НКРЕКП.

«Згідно з висновками експертів КНДІСЕ свідчать про наступне: прийняття Постанови не є ініціативою Нацкомісії. Формула є наслідком Директиви ЄС 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року, Договору про членство України в Енергетичному Співтоваристві, Угоди про Асоціацію України з ЄС, Рекомендацій Антимонопольного комітету України від 17.09.2015 року. Формула затверджена Міністерством енергетики та вугільної промисловості; Прийняття Постанови є економічно обґрунтованим; Формула визначення ціни енергетичного вугілля є економічно обґрунтованою; Формула не може спричинити збитки державі, оскільки дослідженням встановлено, що методика визначення ціни енергетичного вугілля є економічно обґрунтованою», - зазначає адвокат.

Вона також звертає увагу, що експертизу замовляла не комісія. Її замовили опоненти, які і сформували питання. Експертизу призначено ухвалою суду. Отже, жодна сторона не мала впливу на результат.

«КНДІСЕ - це не просто одна з провідних експертних установ. У найгучніших своїх справах НАБУ майже завжди звертається до КНДІСЕ. Результати експертизи КНДІСЕ ставлять питання про закриття справи, яку розслідує НАБУ. Експерти довели, що формула не завдала збитків державі. А згідно зі ст. 364 Кримінального кодексу, без завдання збитків кримінальна відповідальність не настає», - резюмувала Одинець.

В свою чергу навесні цього року Торгово-промислова палата України провела власний аналіз цін на енергетичне вугілля на українському та міжнародних ринках. За результатами цього дослідження середні цінові індекси АРІ2 на умовах можна вважати найбільш репрезентативними ціновими індикаторами для європейського ринку. Застосування формульного підходу дозволяє відмовитися від непрозорого, непрогнозованого, ручного режиму її встановлення, зменшує вплив на функціонування ринку електричної енергії адміністративного та корупційного чинників. І на сам кінець формування ціни електроенергії із застосуванням АРІ2 є економічно обґрунтованим.

Справа по «Ротердам+» повинна бути закрита

Адвокат Ірина Одинець зазначає, що, згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом, 18 місяців є максимальним розумним терміном для розслідування особливо важких справ. Після спливу 18 місяців правоохоронні органи зобов’язані закінчити досудове провадження і прийняти рішення або про передачу справи до суду з обвинувальним актом, або про закриття справи.

Адвокат переконана, що в слідчих було достатньо часу, аби детально розібратися у ситуації. Вона нагадала, що 17 серпня 2017 року відбувся гучний обшук у справі, у результаті якого детективи НАБУ отримали доступ до всієї документації та комп’ютерів усіх членів і працівників комісії з можливістю вилучення жорстких дисків. Того ж дня у членів комісії відібрали всі мобільні телефони.

«За півтора року розслідування Нацкомісія надала понад 20 відповідей, включаючи пояснення, копії документів, відомості, інформацію на запити НАБУ лише з цієї кримінальної справи. Єдине, що не отримали детективи - розрахунки, на базі яких встановлювалась оптова ринкова ціна (ОРЦ). Але претензії з цього приводу детективи повинні адресувати собі ж. Адже всі можливі матеріали залишились у комп`ютерах, вилучених під час обшуку. Незважаючи на це та зловживаючи своїми правами, НАБУ почало вимагати спочатку від Дмитра Вовка, а потім і від Оксани Кривенко обґрунтовані письмові пояснення та розрахунки. Кожного разу детектив складав адміністративний протокол, які згодом скасував суд. Нацкомісія виграла справи в усіх інстанціях. Минув рік після обшуку. Але досі у справі немає підозрюваних», - говорить адвокат.

Зважаючи на висновки кількох експертиз, справа «Роттердам+» повинна бути закрита. «Але сьогодні колишній голова НКРЕКП та члени комісії по цій справі проходять як свідки. Підозрюваних немає. НАБУ навіть не намагалася скасувати формулу «Ротердам +» через суд. Хоча ми знаємо, що в інших гучних справах НАБУ подає цивільні позови, щоб скасувати невигідні для держави рішення державних структур, які на думку слідчих наносять шкоду інтересам України. У даному випадку цього немає. Можливо, НАБУ розуміє, що ця справа політизована і реального економічного підґрунтя у справі немає», - резюмувала адвокат.

Нагадаємо, 2016 року в Окружний суд м. Києва було подано позов громадськими діячами до НКРЕКП про визнання незаконною постанови «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» №289 від 03 березня 2016 року, однією зі складових якої є індикативна ціна вугілля, яку ЗМІ охрестили «формулою «Роттердам+».

29 грудня 2016 року, після оцінки всіх наданих доказів, суд відмовив позивачам у визнанні постанови незаконною. У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що НКРЕКП має законодавчо визначені повноваження затверджувати Порядок формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, а також, що закон дає НКРЕКП певну свободу розсуду при вирішенні питань. Закон дає комісії права визначати параметри формули, норми прибутку та складові самої формули. Тобто, комісія сама визначає економічну модель. Окрім того Суд резюмував, що аналіз фактичних обставин справи та норм чинного законодавства дають суду підстави для висновку, що постанова прийнята у межах повноважень, обґрунтовано, неупереджено та добросовісно.