Які унікальні видання поповнять Бібліотеку української діаспори ім. сенатора Джона Маккейна у Дніпрі

Делегація з представників мерії Дніпра продовжує збирати книги з колекції Мірка Пилишенка для Бібліотеки української діаспори ім. сенатора Джона Маккейна.

Серед відібраного – унікальні видання Степана та Мирона Куропасів, які описують життя українців у США протягом перших кількох десятиліть після еміграції. Журналіст і громадський діяч Степан Куропась народився у м. Перемишль (нині Польща) у 1900 році, а у 1927-му мігрував до Америки. Із 1931 р. жив у м. Чикаго (штат Іллінойс), де брав активну участь у націоналістичних організаціях, очолював Українську видавничу спілку та був редактором журналу «Самостійна Україна». Сьогодні у Чикаго проживає його син – Мирон Куропась, політичний і громадський діяч, науковець, дослідник історії українців у США, широко відомий своєю підтримкою української ідентичності в Америці та Канаді, а також збереженості та пам’яті про Голодомор. З паном Мироном дніпровська делегація планує провести зустріч у Чикаго та обговорити можливості подальшого співробітництва між Дніпром та Українським музеєм у Чикаго.

Серед матеріалів – книга Василя Різниченка «Пилип Орлик. (Гетьман-Еміґрант)» (1918 р.), яка описує життя та невтомну боротьбу щирого апологета незалежності України, який, за примхою долі, помер на чужині, а також рідкісні видання «Кобзаря» Тараса Шевченка та творів Івана Котляревського.

Особливої уваги заслуговує перше повне видання казок Бехштейна (1919 р.), надруковане Катеринославським видавничим товариством «Стежка додому» спільно з віденською друкарнею Мехітаристів під загальною редакцією Івана Труби. Іван Михайлович Труба був відомим просвітянином, педагогом, викладачем та політичним і громадським діячем Катеринославщини, засновником видавництва «Стежка додому». За його проєктами у 1908–1912 рр. у Катеринославі зведено кілька будівель в українському стилі, деякі зберіглися до сьогодні.

Також серед матеріалів було знайдено працю відомого українського вченого та активного учасника національно-визвольного руху Володимира Кубійовича «Етнічні групи Південно-західної України (Галичини) на 01.01.1939 р. та Етнографічна карта Південно-західної України (Галичини)», де описано етнічний склад населення Галичини станом на 01.01.1939 р.

Приємним сюрпризом під час розбору книг став візит Ірми Пилишенко – дружини покійного пана Мірка, яка розповіла, як збиралася ця колекція.