Як справжні патріоти Дніпра захищають Україну

Майже всі співробітники колишнього міського КП «Патріот» з початку Великої війни пішли на фронт і дають відсіч рашистським агресорам.

До початку повномасштабної війни багато хто в Дніпрі сперечався про доцільність такого КП. Але за останні два роки колишні співробітники КП «Патріот» не словом, а справою довели свою відданість Україні.

Майже всі співробітники цього комунального підприємства пішли на фронт. Багато хто пройшов через важкі бої та поранення. А колишній співробітник цього КП Влад Скворцов («Шпак») загинув у квітні 2022 року.

Про долі своїх колишніх підлеглих розповів колишній директор цього КП Ігор Куликовський, який також героїчно бореться з окупантами:

«Фейсбук підкинув «спогади» 6-річної давнини.

Було тоді в Дніпрі так КП «Патріот» Дніпровської міської ради. Багато хто з активної громадськості лаяв іноді, навіть не намагаючись точно розібратися, як воно й над чим працює.

Лаяли всіх скопом. Тільки тому, що в певному сегменті активноі громадськості завжди модно лаяти все, де згадується Дніпровська міська рада.

А формати роботи дійсно були різні. І в межах ресурсу намагалися видавити максимум з можливостей.

Ці фото - не з зони бойових дій.

А з одних з навчань, вишколів, безкоштовних для всіх бажаючих.

В Обухівському лісі, марш, три дні, дві ночі, на вихідних.

Хтось з хлопців, що приходили на вишколи - ще тоді пішов служити.

А ось з приводу працівників КП Патріот («а, присосалися до бюджету. Ворують мабуть народні кошти») зараз трохи перерахую.

Бо просто працювали, на цілком звичайну зарплату.

Відгрібаючи, як наче міні-Грінкевичи чи Свинарчуки.

Та й було в штаті зовсім небагато хлопців.

Ну ща себе, як за колишнього директора того КП, казати не буду. Й так тут все пишу.

Стас - учасник ще АТО. Зараз там же, пішов в рідну 25 бригаду, я чув, офіцер, мінометник.

Рагнар - УБД з 2014, у 2022 отримав орден «За міцність», головний сержант піхотного взводу.

Смола - УБД з 2015, у 2022 теж одразу пішов. Начальник зв’язку в батальйоні.

Артем «Кат» - останнє, що я чув, бойовий медик. Потім, казали, збирався демобілізуватися. Бо загинув його старший брат, то приглядати за батьками.

А той старший брат - теж наш.

Влад Скворцов - теж в бойових діях одразу після школи, з 2014-го.

Потім КП Патріот, потім - знову війна.

Загинув в квітні 2022 командиром роти, в бою. Вже поранений - перш за все відправляв на евакуацію поранених солдатів, сам керував боєм.

Кавалер ордену «За мужність», посмертно з пів року тому присвоєно звання Героя України.

Чудовий хлопець і молодий офіцер.

Навчався в середній школі № 9 Дніпра, потім в універі на політолога.

Не любив політичні двіжухи у війську. І комерційні теж.

Завжди підтягнутий і поголений.

Так і казав: «Який же з мене буде офіцер, якщо буду зарослий щетиною і недисципоінований».

Там он Тихон ще на фото. Теж зовсім молодий. Зараз з 2022 - піхотинець.

А ще Бас. Котрий вже давно покинув консерваторію. Так і не побачив я його в симфонічному оркестрі, зате побачив на фронті.

Ще Ярема Галайда певний час працював на КП Патріот.

Ну те, що то старий націоналіст (справжній) і посиійно войовничий воювака, поранений кацапами двічі, командир взводу, побитий своєю ж Україною - теж постійно є у фейсбуку.

Все, більш згадувати за КП Патріот не буду.

Вважаю, що кожну копійку зарплати з місцевого бюджету - ми відпрацювали на повну. І навіть більше.

А все ж, всі ті слова «критики» та осіб, що хаяли - пам’ятаю. Про всяк випадок.

Хоча, може б краще було стати якимось «офісником», наприклад, чи криптовалютником.

Та ось… таке відчуття, що ця справа сама мене вибрала на якомусь етапі життя. А не я її обирав…».

Фото зі сторінки Ігоря Куликовського