Юрій Береза тримав відповідь перед молоддю Дніпра

В Університеті науки та технологій відбулася зустріч студентів із відомим патріотом, колишнім командиром добровольчого полку «Дніпро-1» та екс-президентом футбольного клубу СК «Дніпро-1».

На жаль, зараз немає ні добровольчого полку в його колишньому вигляді, ні футбольного клубу.

Але Юрій Береза ​​вже 10 років бореться за незалежність України і прийшов розповісти молоді про важливість внеску кожного у спільну перемогу над ворогом.

Про цю зустріч в Українському університеті науки та технологій розповіли:

«В Українському університеті науки і технологій відбулася важлива зустріч із легендарним українським захисником, підприємцем і політиком Юрієм Березою. Його ім’я відоме багатьом, особливо на Придніпров’ї, де він відіграв одну з ключових  ролей у захисті регіону в найскладніші часи. Юрій Іванович командував полком “Дніпро-1”, сформованим із добровольців,  керував Штабом національної оборони Дніпропетровщини, коли ситуація загрожувала утворенням “Дніпропетровської народної республіки” у 2014 році.

Зустріч стала частиною проєкту «Поговори із захисником», який започатковано в УДУНТ. Проректор з виховної роботи та гуманітарної політики Галина Євсеєва представила гостя студентам і викладачам, підкресливши значущість таких розмов для свідомості молодих людей.

Юрій БЕРЕЗА під час спілкування неодноразово наголошував на тому, що війна проходить не лише по лінії фронту, а й через душі, серця і свідомість кожного: “Ворог прийшов не просто захопити території, а знищити нас як націю, наші цінності, пам’ять про предків, нашу культуру. Кожен повинен прийняти рішення з ким він, яку музику слухати, якою мовою говорити, за що боротися. Що для нього чи неї Україна? Особисто для мене вона актуальна – в осучасненій чи історично виправленій фразі: «Моя хата скраю, я першим ворога зустрічаю».

Особливої уваги заслуговує нова ініціатива, представлена Юрієм БЕРЕЗОЮ, — введення в університеті обов’язкового курсу «Тактична медицина». До речі, він прийшов на зустріч не з порожніми руками  –  приніс рюкзак з медичними засобами першої допомоги, пояснивши, що вміння надавати допомогу в умовах бойових дій чи катастроф рятує життя не лише на фронті, а й в мирних ситуаціях.

Студенти мали можливість задати безліч питань, серед яких — про найважчі моменти його військового шляху та втрати, з якими він зіткнувся на Донеччині, Луганщині, Харківщині. “Не доведи, Господи, вам бачити те, що я бачив: могильники з дітьми й дорослими, яких російські кати вбивали лише через те, що вони були українцями”, — з болем згадував він.

Ці зустрічі нагадують молоді, що мирне майбутнє залежить від кожного з нас. Війна вже прийшла до кожного, усвідомлюємо ми це чи ні. Вона прийшла із втратами рідних, близьких, друзів, з кров’ю і болем, із зруйнованими долями і домівками, безсонними і холодними ночами… Тепер головне — об’єднати зусилля, щоб виграти цю боротьбу за нашу Україну».

Фото – Університет науки та технологій.