Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Дніпро » Новини міста і регіону
Ср, 23 липня 2025
03:19

НОВИНИ МІСТА І РЕГІОНУ

Раніше він гармати бачив лише в кіно...

Раніше він гармати бачив лише в кіно...

Міський сайт продовжує розповідати про долю воїнів, які захищають країну у складі 128-ї окремої Дніпровської бригади ТРО «Дике поле».

До 24 лютого 2022 року переважна більшість із них бачила війну та велику зброю тільки в кіно та музеях.

Не виняток – і Максим, артилерист, мінометник бригади. До початку повномасштабної війни гармати він бачив лише у кіно...

Про його долю у 128 бригаді розповіли:

«“Для мене зразок — колишній командир, який попри поранення виконував обов’язки, і ми змогли відбити важкий штурм”, — каже Максим.

Він — мінометник, а віднедавна став ще й артилеристом і у захваті від нових вогневих можливостей свого підрозділу.

“Оце б раніше таке!” — каже Максим.

Здається, ніби він усе життя тільки й робив, що командував розрахунком і гатив важкими мінами по ворогу.

Насправді раніше Максим працював будівельником, а гармати з мінометами бачив лише у кіно.

Так би й було, але почалося повномасштабне вторгнення.

Максим згадує, що у ТЦК йому відмовили:

“Немає військового досвіду — йди додому.”

Тоді він дізнався про формування нової 128 окрема бригада ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ — пішов записуватись, не гаючи ні дня.

Коли взяли — зрадів, як дитина. З того часу Максим на війні.

Найвизначнішим моментом для нього стало відбиття потужного штурму росіян по всій лінії фронту. Тоді командир батареї отримав важке поранення, але продовжив командувати підрозділом. Його холоднокровність і чітке розуміння, що треба робити, допомогли відпрацювати максимально ефективно.

Заряд впевненості командира був такий, що навіть коли його вивезли медики, підрозділ продовжив працювати, як годинник. Масований штурм росіян на броні з десантом захлинувся власною кров’ю. Командира повезли лікувати аж у Німеччину, але Максим залишився з ним на зв’язку.

Каже, що і досі зустрічаються, згадують воєнну бувальщину, сміються.

Тепер у Максима є власні досягнення і нагороди, але той випадок у бою він досі вважає головним для себе — бо саме тоді отримав орієнтир на всю подальшу службу».

Фото 128 Дніпровської бригади.

Gorod.dp.ua на Facebook.

Інші новини:

ЗВЕРНИТЬ УВАГУ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
175
років Свято-Успенському собору

Джерело
copyright © gorod.dp.ua
Всі права захищені. Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власника.

Про проект :: Реклама на сайті