Ціни, податки, витрати на оборону на три наступні роки: що передбачили у бюджетній декларації 2026-2028

Уряд ухвалив бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Що в ній передбачили?

Що таке бюджетна декларація?

Бюджетна декларація – це середньостроковий, на три роки, план, де вказані напрямки бюджетної політики і показники держбюджету.

У бюджетній декларації вказують план зокрема щодо:

• загальних показників: ВВП, інфляція, курс, обсяги імпорту-експорту;
• доходів бюджету;
• боргової, податкової та безпекової політики і низки інших – щодо освіти, науки, охорони здоров'я, розвитку підприємництва і т.д.;
• соціальних стандартів, у тому числі розмірів прожиткових мінімумів та мінімальної зарплати.

Документ готують в Міністерстві фінансів, в Кабміні узгоджують та спрямовують на розгляд у парламент. У Верховній Раді його розглядають та в результаті можуть прийняти постанову, за якою декларацію беруть до відома. Також можуть надати рекомендації щодо бюджетної політики.

Терміни подання і розгляду цього року пізні. Хоча в Кабміні декларацію мали б затвердити до 1 червня, а у ВРУ її мали б розглянути не пізніше 15 липня (такі строки за регламентом Верховної Ради), уряд ухвалив документ тільки 27 червня.

"Бюджетна декларація 2026-2028 є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 рік", - вказали і Мінфіні.

Проєкт бюджету у парламент мають подавати до середини вересня, а ухвалити вчасно поданий документ на наступний рік депутати повинні до 1 грудня. Це визначені законодавством строки. Було чимало випадків, коли їх зривали, проте останніми роками розглядів "під ялинку" не було.

"Бюджетну декларацію пишуть на три роки наперед. Проте кожного року переглядають та змінюють. Це, формально, середньостроковий, але реально – короткостроковий період, - пояснив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, - До прикладу, у бюджетній декларації минулого року написали, що протягом трьох років не підвищуватимуть соціальні стандарти. Зараз написали, що будуть підвищувати прожитковий мінімум та мінімальну зарплату. Декларація – це маячок для підготовки бюджету на наступний рік. Саме так до неї треба підходити і більш-менш контрольні цифри з неї будуть використовувати".

"Ми – Україна" вже підрахував, як наступного року мають змінитися окремі виплати, податки та обов'язкові платежі, враховуючи заплановані нові показники прожитмінімумів та мінімалки. Це не єдині орієнтири, на які треба зважати українцям.

ВВП, інфляція, курс та борги: які плани?

ВВП. За бюджетом-2025, зростання цьогоріч передбачили на 2,7%. На найближчі три роки уряд прогнозує прискорення (реальний ВВП, до попереднього року):

• 2026 р. – на 4,5%. У попередній Бюджетній декларації, на 2025-2027 роки, у 2026 році прогнозували зростання на 7,5%;
• 2027 р. – на 5%. За попередньою декларацією прогнозували на 6,2%;
• 2028 р. – на 5,7%.

"Ризиками для економічного зростання залишаються безпековий фактор, зокрема продовження обстрілів об'єктів енергетичної та транспортної інфраструктури, продовження руйнації виробничих потужностей", - пояснили повільніші темпи зростання ВВП в уряді.

ВВП з 2023 року зростає, проте на низькій базі порівняння: у 2022 році він впав на 29,1%.

Індекс споживчих цін. Його прогнозують за двома напрямками: середній показник за рік до попереднього року і грудень до грудня попереднього року.

ІСЦ в середньому за рік до попереднього року:

• 2026 р. – 109,7%;
• 2027 р. – 107,1%
• 2028 р. – 105,6%.

Порівняно із попередньою бюджетною декларацією , зростання менш інтенсивне. Цьогоріч, відзначили у Кабміні, інфляція уповільниться до 9,5%. Її пригальмує мораторій на деякі тарифи (на газ, опалення, гарячу воду та збереження поточних тарифів на електроенергію для населення), стриманий попит, насичення ринку товарами та курсова стабільність. Ризики – підвищення витрат виробників та проблеми з логістикою, які закладають у ціни.

Курс долара. Бюджет-2025 верстали, відштовхуючись від середньорічного курсу на рівні 45 грн за долар. Офіційний курс найвищої позначки досяг у січні – 42,3 грн за долар. Після цього зрідка перевищував позначку 41,8.

Середній валютний курс (гривня-долар) за період, закладений у декларації 2026-2028:

• 2026 р. – 44,7;
• 2027 р. – 45,2;
• 2028 р. – 45,6.

У попередній декларації прогнозували середній курс у 2026 та 2027 роках близько 46,5 грн.

Борги. Дефіцит бюджету відносно ВВП прогнозують такий:

• 2026 р. – 9,9%;
• 2027 р. – 5,2%;
• 2028 р. – 3,8%.

В уряді вказують, що не вичерпані джерела фінансування від розміщення ОВДП, кредитів і позик від ЄС, МВФ, Світового банку, ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, Банку розвитку Ради Європи та за двосторонніми міждержавними угодами, у тому числі за рахунок заморожених російських активів.

Податки: які запровадять?

"Зменшення рівня дефіциту державного бюджету потребуватиме пакету заходів для стабільного та безперервного фінансування першочергових потреб у сфері безпеки та оборони держави від збройної агресії Російської Федерації проти України, що включатиме покращення контролю за доходами, отриманими з використанням цифрових платформ, роботою із стягнення податкового боргу, оподаткування акцизним податком напоїв з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в обсязі 48,5 млрд. гривень у 2026 році та по 26 млрд. гривень у 2027—2028 роках щороку", - вказали у декларації.

Формулювання складне, але якщо простими словами, то, оскільки гроші планують отримувати вже наступного року, план на найближчу перспективу – запровадити:

• акциз на солодку воду;
• податок на дохід з онлайн-платформ.

Також провести роботу зі стягнення податкового боргу.

Акциз на солодку воду. Згадувався намір ввести цей акциз і у попередній Бюджетній декларації на 2025-2027 роки. Рік тому фінансовий комітет ВРУ дав згоду на розгляд законопроєкту 9032-1, яким планують внести зміни у Податковий кодекс.

До першого читання автори запропонували встановлювати ставку акцизу на солодкі напої в інвалюті: 0,1 євро (10 євроцентів) за 1 літр. Диференціації ставки з прив'язкою до вмісту цукру, підсоложувачів, ароматизаторів немає. Де саме вироблено напій також значення немає.

Як пояснив один з ініціаторів законопроєкту народний депутат Михайло Радуцький, введення – це узгоджена позиція команди президента. Голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев посилався на Директиву ЄС 2020/262. Згідно з нею, держави-члени ЄС можуть оподатковувати товари, які не є підакцизними.

Перше читання законопроєкт 9032-1 ще не пройшов. До того ж у нього є "родич" – проєкт 9032. Ним ставку акцизу на час воєнного стану запропонували встановити на рівні 5 грн за кожні 25 грамів цукру чи іншої підсолоджувальної речовини в одному літрі.

Податок з доходу від онлайн платформ. Уряд підготував і подав законопроєкт 13232 про це 30 квітня. За ним, якщо людина через платформу продає товари або надає послуги – то вона здійснює звітну діяльність і повинна сплачувати податок на доходи фізосіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ).

Звітна діяльність – це:

• надання в оренду нерухомості, будь-якої, у тому числі житлової;
• особисті послуги;
• продаж товарів;
• надання в оренду транспортних засобів.

Ставка ПДФО 5% та 5% ВЗ буде, якщо українець у віці 18 років і більше отримує дохід від продажу на цифрових платформах і при цьому:

• не оформлений, як самозайнятий – не є ФОПом чи особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
• не використовує роботу найманих працівників;
• має дохід від продажу товарів і послуг протягом календарного року – до 834 розмірів мінімалки. Наступного року мінімалку збираються підвищити з 8000 грн до 8688 грн, тож максимальний дохід від продажів – 7,2 млн грн на рік;
• не продає підакцизні товари.

Це пільгове оподаткування, бо стандартна ставка ПДФО в іншому випадку – 18% та 5% – військовий збір.

"Ця норма існувала з першого дня дії Податкового кодексу. Людина, яка продає хоч щось, здає в оренду житло, працює репетитором, має з цього сплатити податок. Інша справа, що податкова цим питанням ніколи не займалася, бо бігати за пенсіонером, який трохи заробив від продажу речі, щоб він заплатив 18% ПДФО та 5% військового збору – то бігання вийде дорожче. Проте ця норма вже є, просто вона не реалізована. Зараз же почали чіплятися до таких речей, бо потрібно продемонструвати боротьбу з тіньовою економікою, - зазначив Олег Пендзин, - Все, що можна підтягнути, то підтягнуть. Але завжди казав і кажу зараз: велика і глибока помилка – шукати і оподатковувати доходи людей. Податкова має контролювати видатки людей. Якщо ви легально заробляєте 6 тис. грн на місяць, а витрачаєте 600 тис. грн, має виникнути питання, звідки взялася різниця. І проконтролювати можна виключно непрямим контролем за видатками. Чому в цивілізованих країнах люди квапляться декларувати доходи? Бо чемні? Ні, бо якщо не задекларують, не зможуть пояснити, звідки кошти на потрібні витрати".

Скористатися пільгою українці, які щось продають через платформи типу OLX, зможуть, якщо відкриють спецрахунок і дадуть згоду на розкриття банківської таємниці контролюючому органу – податковій. Зокрема, але не виключно, щодо операцій – зарахування коштів, призначення платежу, ідентифікаційних даних та номеру рахунку контрагента.

"Розширення підстав для позасудового доступу податкових органів до інформації про обсяги коштів, що надходять на банківські рахунки платників податків", - вказали у декларації про середньострокові плани.

Більш конкретно підстави не окреслили. Проте послаблення банківської таємниці – умова і законопроєкту про податок на дохід з цифрових платформ, і законопроєкту про створення реєстру рахунків та банківських сейфів , і намірів скоротити податковий борг.

Наразі законопроєкт про оподаткування доходів з онлайн платформ ще не розглядався у першому читанні та умови можуть змінитися. Згідно з останнім меморандумом з МВФ, його намагатимуться ухвалити до кінця 2025 року.

Стягнення податкового боргу. Станом на 1 червня 2025 р. загальна сума податкового боргу – 168,6 млрд грн. В цій сумі більшість – борги юросіб, а от за кількістю боржників переважають фізичні особи – самозайняті та люди, які у процедурі банкрутства.

В цьогорічні Бюджетній декларації вказують, що податкова політика буде узгоджуватися із Національною стратегією доходів до 2030 року . Послідовний план, тобто спочатку один крок, а потім інший, за стратегією полягає в тому, щоб:

• удосконалити систему стягнення коштів з рахунків боржників. Для цього Державна податкова служба, Держказначейство та банки мають опрацювати електронні платіжні інструкції на їхнє примусове списання;
• розробити та запровадити податкову систему "Робота з боргом", яка в електронному вигляді охопить усі етапи роботи з боргом, направлення платникам податків документів та створення електронної справи боржника;
• дозволити податківцям структурувати боржників за категоріями та виділяти серед них пріоритетні, з яких борг стягуватимуть у першу чергу. Строк давності для стягнення боргу збільшать з трьох до шести років, платіжна інструкція буде безстроковою – до погашення боргу, процедуру розстрочки та відстрочки погашення боргу спростять. Без рішення суду можна буде стягувати податковий борг (за рішенням керівника ДПС), повноваження податківців щодо погашення боргу та арешту рахунків і майна розширять (без рішення суду), податківцям розкриватимуть банківську інформацію про наявність та рух коштів на рахунках боржників.

Усі три напрямки схвалили в МВФ. Швидке прийняття та введення в дію оподаткування напоїв та доходів від цифрових платформ, вдосконаленого стягнення податкового боргу є важливим, щоб бюджетні доходи були на адекватному рівні, співвідношення податків до ВВП було на рівні 2025 року. Чому є ризик перекосу? Бо витрати на оборону високі, держава має збільшити інвестиції у реконструкцію та витрати на програму медичних гарантій, підвищити прожиткові мінімуми, які не змінювалися з 2024 року. Принаймні так це обґрунтували в МВФ.

Витрати на оборону: який план?

За декларацією розглядають два плани:

• базовий – покращення безпекової ситуації з 2026 року;
• альтернативний – надзвичайна невизначеність і продовження повномасштабної агресії.

Базовий сценарій. В разі покращення безпекової ситуації, у наступні три роки видатки на безпеку і оборону будуть основним пріоритетом бюджету, проте скорочуватимуться:

1,817 трлн грн – 2026 р.;

1,439 трлн грн – 2027 р.;

1,383 трлн грн – 2028 р.

Альтернативний сценарій. "Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 році (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 рік", - вказали у Міністерстві фінансів.

2,224 трлн грн – видатки на безпеку і оборону за чинною редакцією бюджету-2025. Нещодавно уряд зареєстрував у ВРУ законопроєкт 13439, яким видатки збираються збільшити на 412 млрд. Тож разом – 2,6 трлн грн.

"В декларації не пишуть ані слова про те, як будуть покривати дефіцит бюджету. Тому, щодо витрат на безпеку і оборону, запланувати можна хоч 3 трлн грн, але якщо на таку суму не буде доходів, малювати можна що завгодно. І загалом вона ні про що, це загальні мазки", - зазначив Олег Пендзин.

Далі можна порахувати перспективи за фіскальним простором, який окреслили у Бюджетній декларації. Фіскальний простір – це можливість держави залучати ресурси на покриття витрат. Його передбачили у таких сумах:

• 2026 р – 153,07 млрд грн;
• 2027 р. – 269,9 млрд грн;
• 2028 р. – 462,123 млрд грн.

Це те, наскільки можна збільшити дохід бюджету з урахуванням додаткових заходів.

Різниця між базовим сценарієм витрат на безпеку та оборону та альтернативним – близько 800 млрд грн. Враховуючи, що фіскальний простір на наступний рік уп'ятеро менший, в бюджеті-2026 буде надзвичайно важливо не помилитися із вибором.