Опалювальний сезон. На чиїй шиї кредитний зашморг?

Якщо «Нафтогаз» і змінив плани Дніпропетровської мерії відносно термінів подачі тепла, то заплановані на опалення тарифи міськрада залишила без змін. Отже, відтепер у Дніпропетровську опалення квадратного метру коштуватиме чотири гривні двадцять вісім копійок. А гаряча вода з розрахунку на одну людину — двадцять шість гривень дев'яносто одну копійку в місяць.

Тепер тільки за опалення власникам однокімнатних квартир у середньому доведеться сплачувати майже сто сорок гривень у місяць. Мешканці двокімнатних повинні віддавати вже сто вісімдесят, а опалення у трикімнатному житлі коштуватиме майже триста гривень. За право користуватись гарячою водою сім'ї з двох чоловік доведеться щомісячно сплачувати п'ятдесят чотири гривні, а якщо вони мають хоча б одну дитину, гаряча вода для них подорожчає до вісімдесяти гривень з копійками.

У мерії стверджують, що такі тарифи повністю обґрунтовані, і в них закладені тільки поточні витрати комунальних підприємств. Втім є й інші версії. Ще на початку осені всі три теплопостачальні підприємства обласного центру взяли кредити. Їхня сумарна вартість — більше двадцяти мільйонів гривень. Сума для Дніпропетровська — беспрецедентна. У банків стільки грошей позичають уперше. Хто ж саме повинен буде віддавати гроші — підприємства чи споживачі, яких тепер примушують сплачувати за тепло майже у три рази більше, намагався з'ясувати наш кореспондент.

Кредит цього року взяли три теплопостачаючі підприємства Дніпропетровська. Перше — "Дніпропетровські теплові мережі", які надають тепло майже двом третинам міського населення. За даними депутатської комісії з комунальних питань, теплові мережі взяли в кредит близько п'яти мільйонів на ремонт комунікацій і десять — на закупівлю газу. Друге підприємство — "Теплотранс" — взяло під заставу чотири кредитних мільйони. А підприємство "Теплоенерго" позичило два мільйони. Отже, всі ці гроші взято частинами у різних банках за середньою ставкою вісімнадцять відсотків річних. Через рік віддавати будемо вже на три з половиною мільйони більше. Або віддамо банкам те, що давали під заставу.

А саме — приміщення, що знаходяться на міському балансі. Приміщення, які вибрали як об'єкти під заставу, не які-небудь. Вони нежитлові, та розташовані або у центрі міста, або у прилеглих до нього районах. Віддавати їх банкам не хочеться. І чиновники, і депутати з усіх сил намагаються бути оптимістичними: кредити віддамо у будь-якому разі. Засмучує одне — надвелика сума кредиту. Як її будуть віддавати підприємства, у яких постійний дефіцит грошей?

Місто каже: допоможемо. Але як? У міській скарбниці кожна гривня на рахунку. Залишається єдина логічна відповідь: кредити планують віддавати за рахунок споживачів. Заступник мера Анатолій Крупський ніби-то і заперечує це, та підтверджувати офіційну версію цифрами не квапиться. Хай там як, а без очікуваних надходжень від споживачів, кредит віддавати буде нічим.

Тепер підрахуємо: хто з дніпропетровців готовий регулярно сплачувати за опалення за новими тарифами? Хто не платив, той і тепер не платитиме. А хто регулярно заповнював абонетські книжки, тепер замислиться: чи варто віддавати останні гроші. От і вимальовується замкнуте коло. У приватній телефонній розмові керівник одного з теплопостачаючих підприємств дуже слушно назвав його зашморгом на шиї тепловиків. До речі, і споживачів теж. Адже не буде сплати — не буде й газу.