У салонах маршруток і досі висять оголошення про майбутнє здорожчання, щоправда, дата сором’язливо замазана маркером. Зберігає мовчанку і міське управління транспорту. На декількох маршрутах вже підняли ціни на двадцять п’ять копійок, але переважна більшість перевізників збирається дати на-гора ще більше.
Очікується, що в середньому по місту вартість проїзду складе дві гривні. Хоч і водії, і пасажири чудово розуміють: навіть після здорожчання якість перевезень не покращиться. Не щезнуть пробки, нікуди не дінуться стоячі пасажири у години пік та сумнівної кваліфікації водії.
То що ж робити? Доки міська влада дає згоду на чергове здорожчання проїзду і тим самим умиває руки, ми вирішили з«ясувати, чи існує взагалі рішення транспортної проблеми у Дніпропетровську.
Середня заробітна плата в області — півтори тисячі гривень. Коли маршрутки подорожчають до двох гривень, середньостатистичному городянину доведеться витрачати на проїзд одну десяту свого місячного заробітку.
Майбутнє подорожчання, звісно, — не останнє. Бензин дорожчатиме, зростатимуть і апетити власників маршрутних мереж. Про вдосконалення пасажирських перевезень мова поки не йде. А непогано було б управлінню транспорту цим зацікавитись.
У центрі міста маршрути дублюють один одного, тоді як на периферії шикуються черги пасажирів. У годину «пік» швидчим за маршрутку стає старенький трамвай. Щодня о восьмій ранку і о шостій вечора — традиційна давка в салонах. Вліз — і добре, а як їдеш, то вже неважливо. Подібних дрібниць — досхочу. І всі вони свідчать про одне: міська маршрутна схема недосконала.
Ігор Таран проблемою транспорту займається не один рік. Він упевнений: з цього питання в місті необхідно створити спеціальну робочу групу, куди ввійшли б і представники влади, і перевізники, і даішники, і науковці. Саме ця група повинна розробити стратегію розвитку міського транспорту — чи то виводити на дороги великі автобуси, чи залишати маршрутки. Чи розширювати дороги, чи будувати об’їздні.
Саме зі звичайного вивчення ситуації та аналізу потрібно починати цю велику справу. І перше, що необхідно робити, — вивчати пасажиропотік.
Роки три-чотири тому подібні дослідження в місті проводила група науковців, запрошених із Харкова. Результати їхньої роботи були представлені владі. На цьому справа й закінчилась. Чому посадовці не захотіли дати хід пропозиціям учених, тепер не дізнаєшся. Хоч злі язики бовкають, що маршрутні перевезення — шматочок дуже ласий, і тут є свої монополісти, а у монополістів є свої важелі впливу на мерію.
Так чи інакше, безперечним є одне: наближення кризи пасажирського транспорту. Запобігти їй можна тільки одним заходом — діяти. А чи потягнуть таке завдання дніпропетровські чиновники, — то справа інша.
Автобусы нужны, и движение по расписанию. А на метро неплохо деньги отмывают, как говорят чиновники "осваивают". И полная чушь насчет скального грунта, какого тогда при строительстве зданий такое количество свай лупить, а потому что грунты лессовые(слабые).
И самое хреновое, что даже если людей послушают, все равно сделают по своему, они ведь общественным транспортом не пользуются. А с нового года К.Маркса от маршруток разгружают, чтобы на своих машинах в пробки не попадать. Відповісти | З цитатою
Посмотрите, что делается на Фрунзенском, где скапливаются маршрутки 124 маршрута. Водилы высаживают пассажиров и бегут играть, их там по 10 человек одновременно бывает. Как же им бедным без стоячих пассажиров, без этой неучтённой выручки?
Кто за то, чтобы платить им по 2 грн? Им же играть надо!!! Відповісти | З цитатою
Глубоко капать-дорого, выход: в Киеве новая ветка в сторону ВДНХ-строится способом мелкого заложения, в Нью-Йорке вообще открытый способ, мы видим во всех фильмах на эстакадах ездят поезда! Відповісти | З цитатою