dpi467

12 квітня 2023, 11:44

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!
Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.
Адміністративні послуги ДПС
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Розвиток інформаційного суспільства вимагає встановлення підвищених стандартів до інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг.
Одним із завдань органів державної влади, що формують і реалізують державну податкову політику, є організація та надання якісних адміністративних послуг.
Платники мають можливість ознайомитись з переліком адмінпослуг, які надаються головними управліннями ДПС в областях та м. Києві на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/admin-poslugi/administrativni-poslugi-teritorialni
Перелік адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області – за посиланням http://dp.tax.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/
Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 165 «Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб» (зі змінами) зупинено строки надання адміністративних послуг суб’єктами їх надання на час воєнного стану. Поновлення зупинених строків відбуватиметься у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на відповідній території України.
Яка інформація належить до публічної інформації?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з частинами першою і другою ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939), публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою ст. 5 Закону № 2939 визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:
- в офіційних друкованих виданнях;
- на офіційних вебсайтах в мережі Інтернет;
- на єдиному державному вебпорталі відкритих даних;
- на інформаційних стендах;
- будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
До публічної інформації з обмеженим доступом відноситься відповідно до частини першої ст. 6 Закону № 2939 конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація.
Конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій ст. 13 Закону № 2939. (частина перша ст. 7 Закону № 2939).
Таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2939, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (частина перша ст. 8 Закону № 2939).
Частиною другою ст. 6 Закону № 2939 визначено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Частиною першою ст. 9 Закону № 2939 передбачено, що відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2939 до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб’єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Частиною першою ст. 15 Закону № 2939 визначено, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати:
1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відс. акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п’ятій ст. 6 Закону № 2939;
2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
5 прим. 1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;
7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
11) інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про:
- їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;
- прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;
- розклад роботи та графік прийому громадян;
- вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;
- перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;
- перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;
- порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;
- систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень;
12) іншу інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом.
Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (частина перша ст. 19 Закону № 2939).
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина друга ст. 19 Закону № 2939).
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (частина третя ст. 19 Закону № 2939).
Згідно з п. 3 розд. І Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 зі змінами та доповненнями, право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту на отримання публічної інформації.
Запит на отримання публічної інформації – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо (частина шоста ст. 19 Закону № 2939).
Форма подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів ДПС розміщена на офіційному вебпорталі ДПС або на субсайтах органів ДПС офіційного вебпорталу ДПС за посиланням: Головна/Для громадськості/Публічна інформація/Форми подання запиту.

Розрахунки проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток): чи є обмеження граничної суми розрахунків?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 грн (десяти тисяч) включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 грн (п’ятдесяти тисяч) включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Згідно з ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями
- електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
- платіжна картка – електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб.
Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
До уваги платників єдиного податку четвертої групи!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розрахунок мінімального податкового зобов’язання ( далі – МПЗ) за 2022 рік подається як додаток до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік (пункт 64 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), абзац 2 пункту 297 прим.1.7 статті 297 прим.1 ПКУ).
У наказ Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, яким затверджено форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, зокрема, доповнено додатком 3, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік. Відповідно до затвердженої форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи Додаток 3 є невід’ємною частиною податкової декларації, тому такий додаток подається як до загальної, так і до звітних декларацій (підпункт 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПКУ).
Згідно з затвердженою формою податкової декларації платника єдиного податку позитивне значення МПЗ, розраховане у додатку 3, переноситься до рядка 4 графи 7 та сумується з податковими зобов’язаннями за І квартал. Загальні податкові зобов’язання за І квартал підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу (підпункт 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 ПКУ).
Прийняття рішення комісією регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН: дії платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН):
Платник ПДВ має право оскаржити рішення комісії регіонального рівня в адміністративному порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.
Нагадуємо, що відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами), для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з особливостями, визначеними цим підпунктом.
До уваги платників податку на прибуток!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/666560.htmlрозміщені питання – відповіді щодо окремих питань податку на прибуток.
Платники мають можливість ознайомитись з роз’ясненнями:
- щодо обмеження врахування великими платниками податків від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
- щодо зменшення нарахованого податку на прибуток у вигляді мінімального податкового зобов’язання на суму авансового внеску при виплаті дивідендів, яку сплачено у попередніх періодах.
Які транспортні засоби є обʼєктом оподаткування транспортним податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономіки на своєму офіційному вебсайті розміщує перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік об’єктів оподаткування), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Перелік об’єктів оподаткування поточного податкового (звітного) року розміщено на вебсайті Мінекономіки (www.me.gov.ua), який включає 230 моделей легкових автомобілів, що є об’єктами оподаткування транспортним податком у поточному податковому (звітному) періоді – 2023 році.

Податковою службою Дніпропетровщини з початку року проведено 476 перевірок
У січні – березні 2023 року податківцями Дніпропетровської області проведено 476 перевірок платників податків.
За результатами контрольно-перевірочних заходів узгоджено з платниками податків 180,7 млн грн донарахованих сум.
Нагадуємо, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)».
Відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України (ПКУ) вищезазначеним Законом для контролюючого органу поширена можливість використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (п.п. 71.1.3 п. 71.1 ст. 71 ПКУ).
Місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнились податком на прибуток підприємств на суму понад 147,5 млн гривень
Протягом І-го кварталу 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 147,5 млн грн податку на прибуток підприємств. Сума надходжень порівняно з відповідним періодом 2022 року збільшилась на понад 48 млн грн, або на 48,5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Очільниця податкової служби звернула увагу, що у разі, якщо суми коштів та/або вартість майна, що повертаються резиденту Дія Сіті – платнику податку на особливих умовах, виражені в іноземній валюті, вони перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, за яким розраховувалася база оподаткування під час визначення резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах податкових зобов’язань.
Дякуємо за фінансову підтримку держави!
Комунікаційна податкова платформа: у податковій службі Дніпропетровщини відбувся черговий вебінар для бізнесу
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) продовжує обговорення актуальних питань разом з представниками бізнесу.
Сьогодні, 11.04.2023, за організацією Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) на базі комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС відбувся вебінар з метою обміну думками щодо податкового законодавства за участі очільниці ГУ ДПС Федаш Наталі.
До чергової зустрічі долучились менеджерка комітетів Дніпровського офісу ЄБА Кобізь Марія; сертифікований аудитор, бухгалтер-практик та викладач, член Громадської ради при Міністерстві фінансів України Циганок Юрій; заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, керівники структурних підрозділів ГУ ДПС та представники бізнесу – члени ЄБА.
Під час заходу обговорили:
- найпоширеніші запитання платників податку на прибуток підприємств за результатами аналізу наявної напрацьованої бази, а також помилки, які припускають платники;
- види перевірок під час дії воєнного стану, а також дії платників податків після подання до державного реєстратора заяви на ліквідацію та після прийняття рішення про припинення юридичної особи.
Федаш Наталя зазначила, що спільні заходи з представниками бізнес-спільноти податковою проводяться на постійній основі. У топі пріоритетів ГУ ДПС – розвиток сприятливого бізнес-клімату Дніпропетровщини. А саме такі зустрічі позитивно впливають на ефективність ведення бізнесу, що є необхідною умовою для підтримки та зміцнення економіки нашого регіону.
Семінар пройшов в атмосфері конструктивного діалогу.
Запрошуємо на роботу!
Додаткові матеріали
Zaproshu_mo_na_robotu_10.04.2023.pptx (Завантажити)
З вакантними посадами та вимогами до них можна ознайомитися на сайті dp.tax.gov.ua
Законодавчі зміни щодо маркування підакцизних товарів
Відеоматеріал знаходиться за посиланням:
/ https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9372.html
ДПС та АППУ провели вебінар з питань оподаткування акцизним податком та ліцензування підакцизних товарів
Оподаткування акцизним податком та ліцензування підакцизних товарів у період дії воєнного стану було темою чергового вебінару для платників податків, проведеного представниками ДПС та Асоціації платників податків України.
Учасники відповіли на актуальні питання платників акцизного податку. Зокрема, було поінформовано про особливості заповнення акцизних накладних, розрахунків коригування та заявок на поповнення обсягу залишку пального. Податківці розʼяснили типові помилки, яких припускаються платники, та дали практичні рекомендації для їх уникнення.
Також розглядалися особливості ліцензування діяльності з виробництва, обігу та зберігання пального. Представники ДПС акцентували увагу на видах порушень при здійсненні операцій з пальним, за які передбачена відповідальність. Такі застереження та обізнаність сприятимуть платникам у проведенні фінансових операцій у господарській діяльності без податкових ризиків.
Крім того, фахівці податкової служби поінформували про основні законодавчі новації в оподаткуванні акцизним податком, основні зміни у формі декларації акцизного податку та нюанси заповнення її додатків, застосування ставок акцизного податку.
Нагадаємо, що для оперативної комунікації з організаціями, які представляють інтереси платників податків, в органах ДПС працюють комунікаційні податкові платформи, які є допомогою у вирішенні проблемних питань. Також отримати розʼяснення можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.

Суд підтримав позицію ДПС з окремих питань адміністрування ПДВ
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду підтримано висновок суду апеляційної інстанції та позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у справі № 160/2602/22 про те, що поповнення рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) третьою особою не може вважатись сплатою податку на додану вартість іншою особою за дорученням платника податку.
Колегія суддів зазначила, що сплата до бюджету ПДВ має певні особливості, які полягають у списанні сум з електронного рахунку платника податків в СЕА ПДВ. Складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є показник суми поповнення електронного рахунку (SПопРах). Сума поповнення електронного рахунку – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунку в СЕА ПДВ.
Збільшення реєстраційної суми шляхом поповнення рахунку в СЕА ПДВ з інших джерел чинним законодавством не передбачено. Цей висновок зумовлений тим, що як стаття 2001 Податкового кодексу України, так і Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (зі змінами та доповненнями), містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника ПДВ, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку тощо.
Касаційним судом зазначено про правильність зауваження судом апеляційної інстанції, стосовно того, що у договорі доручення, за умовами якого третя особа, як повірений, прийняв на себе зобов`язання від імені та за рахунок позивача, як довірителя, здійснити юридичні дії, направлені на виконання грошових зобов`язань, жодним чином не зазначено право повіреного здійснювати представництво законних інтересів довірителя та ведення справ, пов`язаних із сплатою податків.
Касаційний адміністративний суд резюмує, що аналіз статті 2001 ПК України та Порядку № 569, які містять однозначні приписи щодо процедури поповнення електронного рахунку платника податку на додану вартість, збільшення реєстраційного ліміту, списання сум з електронного рахунку, тощо, дає підстави для висновку, що реєстраційний ліміт платника податку на додану вартість збільшується лише на суму поповнення, яка надходить з його власного поточного рахунку.
Нормами пункту 2001.4 статті 2001 ПК України визначено, що електронний рахунок у СЕА ПДВ може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків. Тобто, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний рахунок.
Відтак, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2023 у справі № 160/2602/22 касаційну скаргу платника податків залишено без задоволення, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, – залишено без змін.
До уваги резидентів Дія Сіті – платників податку на прибуток підприємств на загальних підставах!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо переходу резидента Дія Сіті – платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах, нагадує.
Відповідно до пункту 141.10 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду такої заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Положеннями підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 Кодексу передбачено, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 пункту 141.10 статті 141 Кодексу, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
З початку року до податкової служби Дніпропетровщини надійшло 50 запитів на отримання публічної інформації
Протягом січня – березня 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 50 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року кількість запитів зменшилась на 43 одиниці (у січні – березні 2022 року – 93 письмових запитів).
Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:
38 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;
8 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;
4 – знаходиться на виконанні.
З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.public@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.
Крім того, ГУ ДПС для забезпечення прозорості діяльності здійснює оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному webпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».
Майже 2,9 млрд грн ПДВ надійшло до держбюджету від платників Дніпропетровщини
З початку 2023 року платниками Дніпропетровської області до державного бюджету спрямовано майже 2,9 млрд грн податку на додану вартість. За словами в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталі Федаш надходження збільшились порівняно з січнем – березнем 2022 року майже на 206 млн грн, або на 7,7 відсотків.
Як зазначила керівник податкової служби Дніпропетровщини, комунікації з платниками мають позитивний результат – бізнес працює і сумлінно сплачує податки.
Наталя Федаш звернула увагу, що з роз’ясненнями податкового законодавства та оперативною інформацією про діяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області можливо ознайомитись на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» (https://dp.tax.gov.ua/)та на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» соціальної мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk
Висловлюємо подяку нашим платникам, які в непростих умовах забезпечують своєчасне наповнення бюджетів!
Комунікаційна податкова платформа – ефективний діалог з бізнесом та громадськістю
Одним із головних напрямків роботи органів ДПС залишається конструктивний діалог з платниками податків.
Комунікаційна податкова платформа – є ефективним способом оперативного розгляду актуальних питань та сучасним форматом спілкування органів ДПС з платниками податків.
Так, станом на 10.04.2023 на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) з початку 2023 року надійшло 65 звернень від платників податків, в тому числі:
43 звернення для надання інформації;
22 запити на проведення зустрічей з бізнесом для роз’яснення норм податкового законодавства.
Всі заявники отримали зворотній зв’язок.
Отже, у разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду, необхідно надіслати на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС dp.ikc@tax.gov.ua свій запит або звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення.
Рекомендуємо у запитах вказувати: назву суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ), ПІБ (РНОКПП), контактний номер телефону, питання по суті, e-mail тощо.
Закликаємо платників користуватись швидкими, зручними та мобільними каналами зв’язку з податківцями!
Яка відповідальність передбачена за порушення строку зарахування податків до бюджетів з вини небанківського надавача платіжних послуг, екваєра, емітентам електронних грошей?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).
Так, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів з небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує штрафи в розмірах, установлених п. 124.1 ст. 124 ПКУ (пункт 124.4 статті 124 ПКУ).
Довідково: розмір штрафів (пункт 124.1 статті 124 ПКУ):
– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання,
– у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Коли припиняється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України, а саме у разі:
• отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
• отримання інфо