1 жовтня – Всесвітній день музики: команда ДніпроОДА поділилася своїми музичними вподобаннями

Це мова, яка говорить без слова, вміє без фарб зобразити картину, і знайде слухача без перекладача і словника. 1 жовтня – Всесвітній день музики. Його відзначають всі, хто любить музику, створює її або просто слухає.

Команда Дніпропетровської ОДА розказала, яке місце посідає музика в її житті.

Радник голови Дніпропетровської ОДА Іван Начовний відкрив для себе музику ще в дитячому садку. Хоча матір бачила сина за фортепіано, але дослухалася до виховательки й віддала його в клас народних інструментів. Так з чотирьох років Іван став розтягувати міхи баяна.

«Баян став моїм головним музичним інструментом. Як і будь-яка маленька дитина, грав без особливої охоти. Але коли чув патріотичні мелодії, мене як підміняли. Подобалися пісні про невловимих месників, про Щорса. Тоді непросто було придбати баян. Пам’ятаю, як батько з ніг збився, шукаючи для мене цей інструмент: об’їздив пів-України, аби дістати.

Неодноразово ми з друзями створювали народні ансамблі і виступали з концертами. Я був лауреатом різних музичних конкурсів, солістом в ансамблі народних інструментів. Тому двері музичного училища були переді мною відкриті. Але батьки наполягли на технічній освіті.

Люблю виконувати твори Баха і Висоцького, «Мій друг не повернувся із бою», «Смуглянку». Але сьогодні більш тяжію до гітари. Хочу, щоб і син навчився грати на ній. Йому лише чотири з половиною, але в нього вже є і гітара, і саксофон, і барабан. Сподіваюся, син втілить мою мрію і отримає музичну освіту. Найголовніше, не кидати на півдорозі те, що обрав».

Координатор Центру допомоги учасникам АТО та членам їх сімей Наталія Шуліка також відкрила для себе музику в дитинстві. Прикладом для наслідування була старша сестра. Вона і привела Наталю на співбесіду до музичної школи. Семирічна дівчинка по-школярськи невправно виконала патріотичну «Катюшу», і по завершенні була удостоєна оцінки: «Талант»…

«Грала на піаніно вечорами, чим заважала бабусі й не давала їй спати. Мені дуже подобалися уроки музичної літератури: там ми слухали уривки з різних творів. Щомісяця ми з мамою ходили на вистави до театру опери і балету. Так що я знала напам’ять весь його репертуар.

Моя викладачка музики була емоційною та експресивною. Коли вона грала, то сильно била по клавішам, а її волосся розліталося в різні боки. Я, будучи маленькою, була певна, що з таким натхненням і треба грати. Люблю і пісню затягнути. Вокалом займалася п’ять років. Пісня завжди піднімає настрій, дозволяє звільнитися від емоцій. Інколи навіть корисно вийти в чисте поле і заспівати, щоб позбутися негативу. В кожному з нас є талант. Головне – його розкрити».

У Юрія Голика мама грала на фортепіано, тато – на гітарі, а тітка викладала в музучилищі. Сім’я щосили намагалася прищепити Юрі любов до чорно-білих клавіш. Під рояль у квартирі навіть була відведена окрема кімната. Та хлопчина використовував музичний інструмент зовсім не за призначенням: виставляв на нього не ноти, а солдатиків і машинки. І тоді всі збагнули: грати на піаніно він не буде.

«Коли мене намагалися примусити до чогось, я чинив опір. А от вчитися грати на гітарі пішов сам. У нас вдома були татусеві гітари – я завжди на них бриньчав. Товариш підказав, до якого викладача можна записатися на уроки. Так і пішло, пішло. Тільки-но уявіть, у нього всі ноти були рукописними. І мене заставляв робити записи в зошиті. За два роки я навчився грати по нотах. Сьогодні в мене дві гітари – класична та електронна. Я добре знаю всю сучасну популярну музику. Але насправді мені ближче важкий рок.

Вважаю, що примушувати дітей до музики не варто. Усе повинно бути за покликом душі. Музику треба слухати, бо це теж мистецтво», – каже радник голови ДніпроОДА Юрій Голик.

Заступник голови Дніпропетровської ОДА Володимир Юрченко розповідає, що свій музичний талант розкривав за фортепіано. Однак зізнається, що терпіння вистачило на три роки. Навчаючись у шостому класі, вирішив взяти в руки гітару.

«Виконував рок-твори «Машини часу», «Кіно», «Акваріуму». Відривався емоційно. Я навіть акустичну гітару переробив на електро. Пам’ятаю, як у восьмому класі ми поїхали групою на екскурсію до Польщі. Там познайомилися зі школярами з інших країн. Вечорами ми збиралися дружнім колом на горищі одного з Будинків культури і грали на гітарі.

Сьогодні я граю на електрогітарі. Щоправда, не завжди є час. Але коли беру в руки – відпочиваю душею. Я виріс на піснях Висоцького. Вони виховують, змушують задуматися про людські цінності. Хочу найближчим часом зіграти «Пісню про дуелі» Леоніда Філатова. Мелодія проста, але дуже класна. Пісня – це можливість виразити емоції і передати настрій оточуючим».

Начальник управління культури, національностей і релігій ДніпроОДА Наталія Першина закінчила музичну школу по класу фортепіано. Знає підхід о бандури. Ліричні романси любить виконувати на гітарі. Грає, коли мрійливий настрій або погода надихає.

«Люблю Бетховена, Шопена. Але не відмовлюся й від року. Нещодавно ходила на концерт гурту Scorpions. Для їхнього стилю характерні як класичний хард-рок, так і ліричні гітарні балади. Отримала неабияке задоволення. Одного разу до мене завітав учитель музики, подарував ноти. Згадали, як він мучився зі мною, коли я вчилася грі на гітарі.

Світ музики багатий і емоційний. В області багато закладів, де можна поринути в нього: музичні школи, обласна філармонія, дім органної та камерної музики, оперний театр».

Перша зустріч радника голови Дніпропетровської ОДА Віталія Литвина була з баяном. Інструмент вдвічі більший за малюка і дістає йому аж до підборіддя. Музичної освіти Віталій так і не отримав, але може з легкістю виконати на піаніно «Місячну сонату» Бетховена. «До музики проявляв зацікавленість з дитинства. Однак так і не став займатися нею професійно. Як поводитися з гітарою, навчив товариш. А ось на піаніно грати не довелося. Хіба що «Місячну сонату». Захотів – і вивчив. Цим пишаюся.

У моїх музичних збірках – різний репертуар: від лірики до важкого року. Що буду слухати, залежить від настрою. Люблю, коли вся наша родина збирається за одним столом Пісня акомпанемент баяну чи гітари – завжди обов’язковий атрибут. Сімейна композиція – «Білим снігом».

Зрозумів, що музика може інколи замінити ліки, вона допомагає розслабитися чи зосередитися, знімає втому. Місце для музики має бути в житті кожного. Знайдіть, що вам подобається, і слухайте».