Весняне водопілля на Дніпрі, яке призвело до підтоплення берегів, – це природний процес, обумовлений кількома факторами.
Про це у коментарі Суспільному розповів дніпровський еколог, заступник директора КП «Центр екологічного моніторингу» Дніпропетровської обласної ради Олексій Ангурець.
За його словами, нинішнє водопілля на Дніпрі – не екстраординарне.
«Не відбувається нічого меганезвичного й катастрофічного. Весняна повінь і підняття рівня річок – незвичне для нас явище останніми роками, але це нормальна весняна ситуація для України. Вона стала винятком через кліматичні зміни, які ми мали останніми десятиліттями. Але загалом – це нормальний природний процес. По-перше, ми мали доволі багато опадів торік і навесні цього року, і це сумарно призвело до повені. Що стосується Дніпра, то особливо на ситуацію вплинула ситуація у верхів’ях річки – це не Україна, це Росія, Білорусь», – говорить він.
На підняття рівня води в річках, зокрема у Дніпрі, вплинула також забудова прибережних зон, а ще – замулення річищ, каже експерт.
«Забудова берегів річок практично «в нуль» – це велика проблема. Повеней не було в останні роки, і люди про це забули. А берегова лінія, власне, для цього й потрібна – вільний берег дуже важливий, коли йде весняна повінь. Водозахисна зона Дніпра, наприклад, – 100 метрів. Це щоб річка могла «дихати», – говорить еколог.
Ще одна проблема як Дніпра, так і малих річок – замулення, каже він.
«Це комплексна проблема, яка, з одного боку, пов’язана з кліматичною ситуацією, а з другого – Дніпропетровщина має недостатньо водного ресурсу. Ми мали навіть гідрологічну посуху, це було, зокрема, 2020-го року. Ця ситуація була викликана неналежним поводженням з водними ресурсами», – зауважив Олексій Ангурець.
Окрім негативних наслідків, як-то підтоплення будинків, садиб та сільгоспугідь, у весняного водопілля можуть бути й позитивні, вважає фахівець.
«Це може призвести до природного поглиблення річища річки, тобто її промивання. Це те, на що закордоном витрачають великі гроші, – очищення річок, їхнє поглиблення. Потім – оскільки наш регіон проблемний з точки зору об’єму опадів та вологи, то це буде означати рік, який, швидше за все, сприятиме сільському господарству. Також повінь, як не дивно, може сприяти якості води. З одного боку, певна частина забруднень, яка на дні, може бути піднята й перенесена. Це треба буде відстежувати. Але, з іншого боку, промивання, певний процес очищення – це позитивний момент», – сказав він.
Як розповів фахівець, найближчим часом Центр екологічного моніторингу планує відновити роботу станції моніторингу води на Монастирському острові, яку, як і щороку, згорнули восени. Це дозволить мати дані про якість води й відстежувати її рівень у Дніпрі.
Як зазначив Олексій Ангурець, останні великі повені на Дніпрі були наприкінці 70-их років минулого століття. У незалежній Україні це було в 90-их роках, а також 2013-го року.
Автор: Юлія Підгола
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |