У музеї Дніпра передали унікальні експонати

Ці експонати – живі свідки напівзабутих подій історії нашого міста.

Зараз тільки городяни старшого віку пам'ятають про те, яке грандіозне Свято квітів щорічно проводилося у парку Чкалова (зараз – парк Глоби).

Це свято збереглося не лише у спогадах, старих фотографіях та публікаціях газет.

Унікальні документальні матеріали про нього було передано до Музею історії Дніпра, про що там  повідомили:

«Завдяки Управлінню з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради у Музеї історії Дніпра з'явилися джерела з культурно-масової діяльності парку Глоби (у радянський час - парк ім. В. Чкалова). Звітні документи містять матеріали про проведення розважальних заходів під час відзначення Нового року, свята квітів, книги та музики тощо.

Тож маємо відтепер більше інформації з історії незвичного "Свята квітів", що його відзначали містяни осінню з 1973 р. у парку Глоби та паралельно в менших парках міста. На святі обирали найкращі композиції з квітів, що часто зображали герб міста, міську символіку, та загальний вклад підприємств, організацій в озеленення міста. Для святкування залучали акторів, музикантів, проводили різноманітні конкурси й навіть осінній бал. Згодом свято квітів стало частиною урочистостей до Дня міста і перестало бути окремим святом.

Також маємо чудові матеріали про святкування Нового року та інших заходів у місті в радянський час.

Якщо ви маєте фотографії, спогади чи документи з проведення міських свят, приносьте їх у Музей історії Дніпра, де вони будуть збережені, оброблені та увійдуть у літопис Дніпра.

Надзвичайно вдячні за такий цінний подарунок!».

Ще одним рідкісним старовинним експонатом поповнився Дніпропетровський історичний музей імені Яворницького, де поділилися цією радісною новиною:

«Сьогодні музей поповнився прекрасним предметом з непересічною історією. 

Доцентка кафедри східноєвропейської історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Ольга Дяченко передала до музею весільний вінок.

Знайомі нашої дарувальниці придбали стару хату під розбір, у хаті була ікона, яка висіла на стіні. Ікону зняли, а з-за неї випав вінок, який попередня власниця оселі 1890 року народження зберігала з часів свого весілля, яке, вірогідно, відбулося на початку ХХ ст. 

Тож більш ніж через століття родинна історія дівчини, яка берегла спогади про цей щасливий день свого життя, влилася у потік української національної історії».

Фото – Музей історії Дніпра, Павло Славінський, Дніпропетровський історичний музей.