Легенда українського воркауту і ветеран повномасштабної війни Денис Мінін поділився своїм баченням того, що найкраще допоможе адаптуватися до цивільного життя ветеранам фронту.
Наш земляк Денис Мінін – відомий в усій Україні ентузіаст здорового стилю життя.
Близько 20 років він розвивав силовий вид спорту воркаут, став президентом Асоціації воркаута країни. Задуми з подальшого розвитку спорту перервала повномасштабна війна…
З її перших днів Денис пішов захищати країну на фронт. Воюючи, він встигає реалізовувати і деякі проекти з розвитку воркаута, про що повідомляє Міський сайт.
Крім спорту, Денис Мінін приділяє багато уваги і питанню реабілітації ветеранів війни і їх пристосуванню до цивільного життя після повернення з фронту.
І ось якими думками він щойно поділився:
«Про це майже ніхто не говорить, не пише. Але варто.
Після війни ти можеш повернутись додому і пройти хоч тисячу разів психологічну допомогу — але думки можуть залишитися на полі бою.
Я не про спогади. Я про середовище.
Якщо людина довго живе у світі насильства, то стає частиною цього світу. Навіть не усвідомлюючи цього.
Мислення підлаштовується. Розум привчається.
Вбивства, біль, жорстокість — стають “нормою”. Військові, не просто бачили смерть — ми в ній жили.
Довго. Системно. День за днем.
Коли навколо смерть — ти її нормалізуєш. Коли ти вбиваєш — ти приглушуєш. Коли ти виживаєш — ти не живеш, ти виживаєш. І це залишається в голові. Це сидить у мовчанні, в погляді, у снах. І поступово починає вбивати зсередини.
І от в чому біда: після війни це не вимикається автоматично.
Це треба перепрошивати.
Тому треба говорити ЧЕСНО.
Секс — не просто задоволення.
Це найсильніша енергія у світі. Гілл у своїй книзі прямо пише про “сексуальну трансмутацію” і що це найпотужніша енергія в світі — як цю енергію (вібрацію) можна направити на творчість, силу, життя.
Це не про похіть. Це про любов. Про контакт. Про відродження себе через близькість.
Спорт — найкращий перезапуск.
Можеш бігти, бити, тягнути, тиснути, підтягуватись, відтискатися — але це вже не про знищення. А про створення.
Кожне тренування — це бій, у якому ти не вбиваєш, а оживаєш.
Кожне тренування — це якби ти казав собі:
“Я живий. Я можу. Я повертаюсь.”
Бо після війни теж треба жити. Не існувати — жити.
Бізнес. Це теж реабілітація. Але іншого рівня.
Ти знову щось створюєш. Плануєш. Відповідаєш. Рухається мозок. Є ризик, є результат.
Це повернення до життя, де ти — не просто боєць, а творець.
І це теж сильно. Бо там — фронт зовсім іншого типу і теж з адреналіном і з ризиком а найголовніше з ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ».
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архив новостей |