В Музеї історії Дніпра зберегли частину іконостасу передостаннього храму Катеринослава

Свято-Вознесенська (містяни ще називали її Казанська) церква була освячена у жовтні 1913 року і стала передостаннім храмом, збудованим у нашому місті до Жовтневого перевороту.

На жаль, цього величного храму вже давно немає. Ця будівля, виразна як своєю архітектурою так і історією побудови була варварські зруйнована в 1930-і роки радянською владою.

Про її масштаб красномовно каже лише один факт. Храм займав територію, на якій у наш час розташовується площа з розворотним кільцем трамваїв на початку проспекту Богдана Хмельницького.

Про історію цього храму свого часу Міському сайту розповідав кандидат історичних наук, завідуючий відділом Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького Максим Кавун:

«Церква Вознесіння Господнього, також відома як Казанська, була закладена у 1907 році та освячена 1 (13) жовтня 1913 року. Будівля заввишки 43 метри увінчала вершину другого міського пагорба Катеринослава. Крім цього, церква візуально відображала кордон тодішньої території міста. Біля храму закінчувалася вулиця Казанська (надалі Карла Лібкнехта, нині Михайла Грушевського).

Друга назва храму – Казанська церква, пояснюється формально назвою вулиці. Хоча, по суті, назва мала також виключно релігійне підґрунтя. Вулиця Казанська отримала свою назву через приділ в ім’я ікони Казанської Божої Матері Свято-Троїцького кафедрального собору, бо вулиця розпочиналася саме біля цього приділу.

Спорудження Вознесенської церкви було викликане кількома причинами. Головна з них – швидка розбудова нового міського району – «Нові плани».

У 1891 та 1892 роках Катеринослав спіткали жахливі природні катастрофи – сильні зливи. За декілька годин потоки води з пагорбів змивали безліч споруд. Особливо постраждали низинні райони. Після цього Міська Дума, з ініціативи тодішнього міського голови Олександра Толстикова, ухвалила рішення про забудову великого за площею нового району – вище тодішньої вулиці Старогородньої (нині Свєтлова). А називалася вона так, бо по ній проходив кордон старого міста.

За всього лише одне десятиліття виник та швидко розрісся район «Нові Плани». Планами називали тоді ділянки землі, виділені під забудову. Тому назва району буквально означала нові ділянки. Центральною магістраллю району стала продовжена уверх вулиця Казанська (нині Грушевського). Квартали «Нових Планів» мали виключно суворе геометричне планування й доходили до вершини другого пагорбу Катеринослава. Нині тут саме знаходиться тупик трамваю № 4. А в старому Катеринославі саме на цьому місці вирішили збудувати церкву. Храм мав стати архітектурною домінантою району та всього другого міського пагорбу…».

Повністю статтю про це можна прочитати тут.

А зараз «КУСТ медіа» нагадало, що в Музеї історії Дніпра є дивом збережена частина іконостасу цього величного храму:

“Порцеляновий фрагмент, який пережив знищення храму.

У Музеї історії Дніпра зберігається частина унікального іконостасу Вознесенської церкви, зведеної у 1913 році.

Іконостас виготовили на заводі Матвія Кузнєцова. Подібних порцелянових святинь свого часу було не більше п’яти.

У 1935 році церкву зруйнували, але фрагменти іконостасу вдалося врятувати. Деякі з них знайшли вже через десятиліття — на даху Троїцького собору та серед археологічних решток у Севастопольському парку”.

Ілюстрації з архіву Міського сайту та «КУСТ медіа».