Історія Дніпра: 15 років тому на Сонячному відкрили оновлену Набережну

Її святкове відкриття провели 10 вересня 2011 року на День міста.

І майже миттєво ця територія завдяки водограю «Арка закоханих» та ще деяким сюрпризам стала улюбленим місцем проведення фотосесій всіх закоханих та молодят.

У той час до кожного Дня міста було традицією робити масштабні подарунки містянам до чергової дати народження тоді ще Дніпропетровська. І в страшному сні ніхто не міг передбачити криваву нескінченну війну та її жахливі наслідки…

В основному в той час нові проєкти втілювали на правому березі міста.

Тому особливу увагу та захоплення мешканців лівого берегу та зокрема житлового масиву Сонячний викликали роботи з масштабної реконструкції частини Набережної вздовж цього житлового масиву, на якому тоді мешкало близько 19 тисяч містян.

Мало хто знає про те, що взагалі Набережна вздовж Сонячного простягається аж на 13 кілометрів! Вона йде від Нового мосту до вулиці Зимових походів (колишня Молодогвардійська).

А цей мікрорайон почали розбудовувати з 1973 року.

Сучасний Сонячний в проєкті забудови мав назву мікрорайон «Лазуровий», в якому мав бути облаштований безпосередньо житловий масив Сонячний. Мета забудівлі місцевості – сформувати «обличчя» міста та силует лівого берега.

Оскар Хавкін, Михайло Кудрявський, В’ячеслав Сотників – архітектори, які брали безпосередню участь в будівництві. Землю на ділянки біля берега завозили з гірничо-збагачувального комбінату в м. Покров (тодішне Орджонікідзе). Тож район засипаний чорноземом з тих місць, де у 1971 р. Борис Мозолевський знайшов скіфську пектораль.

1 січня 1973 р. постав перший шістнадцятиповерховий будинок житлового масиву. У забудівлі Сонячного переважають дев’ятиповерхові будівлі. Оригінальними спорудами є чотири 16-поверхові панельні будинки, повернені до Дніпра торцевою частиною і вкриті жовтою плиткою. Саме ці чотири фасадні поверхні сонячного кольору визначили вигляд житлового масиву і виділили його в архітектурному плані серед інших мікрорайонів міста.

А про реконструкцію та відкриття оновленої Набережної цього масиву на порталі «ДніпроКультура» розповіла Анастасія Дробіна:

«10 вересня 2011 року, до 235-річчя міста Дніпро, було відкрито оновлену лівобережну набережну, яка за мальовничістю не поступається правобережній. Перлиною набережної Маршала Малиновського став оглядовий майданчик з водограєм «Арка закоханих» та кам'яним диваном для відпочинку та фотосесій.

Головним архітектором проєкту є Дмитро Волік, який не вперше модернізує місто. Д. Волік зробив фонтан своєрідним виходом до води, залишаючи позаду галасливе місто. Розробником проєкту фонтану став директор ПП «Нова»  Богдан Водолажченко. Він втілив у своєму творінні хвилі Дніпра. Водограй складається з 60 5-метрових струменів, що б'ють в 2 ряди і утворюють арку, поруч розташовано ще 48 різновисотних струменів до 2 метрів заввишки, які імітують хвилі. Продуктивність фонтану складає більше 600 кубометрів води на годину, для цього використовуються потужні насоси й устаткування. Його обсяг 2014 м3, має 78 насадок.

«Арка закоханих» оснащена дивовижним підсвічуванням, щоб дніпровці і у темряві захоплювалися красою водограю та краєвидом, що відкривається на правий берег Дніпра. Незвичайним у цій споруді є і те, що струмені йдуть із мощення, що ускладнює завдання закоханим і молодятам вийти сухими з води. Конструкцію водограю продумували таким чином, щоб в неробочий час його можна було використовувати, як оглядовий майданчик. Подібної споруди в інших містах немає, вона повністю неповторна у своєму роді та є найбільшим водограєм у нашому місті.

Відкриття пройшло під гаслом «для молодят і закоханих», під час свята на весільному оглядовому майданчику були присутні сімнадцять пар молодят, чиє перше сімейне торжество збіглося з річницею міста. Молодята отримали поздоровлення від керівників міста та області, а також отримали благословення від подружніх пар, які прожили в шлюбі від 40 до 60 років.

Присутні підняли святкові келихи шампанського, та, як і належить, відпустили до неба 17 білих голубів. Найсміливіші пари, загадавши бажання, зважилися пірнути під струмені фонтану та мчати на зустріч власному щастю та сухому краю.

Того ж дня виник задум, як наречені зможуть перевірити своїх обранців на «міцність почуттів»: якщо чоловік під аркою фонтану пронесе дружину на руках - значить вищий ступінь надійності,  якщо пробіжать за руки - значить надійний, а ось якщо взагалі відмовиться від випробування, то нареченій треба буде задуматися. Після такої перевірки на «міцність» молодята йдуть до «весільного диванчика», який висічений з краплистого каменю, проте настільки нагадує справжній предмет м’яких меблів, що так і хочеться розміститися на ньому для тривалого відпочинку.

Водограй «Арка закоханих» і став одним з романтичних символів міста, принісши нові традиції. Одна з них спеціально для молодят, а ось інша стала традицією для самотніх. Кажуть, що одинокі молоді люди, які посидять на кам’яному весільному диванчику, обов’язково знайдуть собі пару. А місто Дніпро отримало ще одне оновлення та традиції, які ніколи не полишать закохані серця мешканців, а водограй буде поливати бризками щастя наречених, на щасливу долю і вічне кохання».

Ілюстрації – «ДніпроКультура» та відкриті джерела.